Рішення № 140128368, 23.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 Справа № 914/2407/26

за участю секретаря судового засідання Мархоцької В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Керівника Дрогобицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Трускавецької міської ради, м. Трускавець, Львівська обл.,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Гурт», м. Трускавець, Львівська обл.,

про: стягнення 166 278,36 грн

за участю представників сторін:

від прокуратури: Трач А.О.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Кожушко Л.В.

Хід розгляду справи.

29.07.2026 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Керівника Дрогобицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Гурт» про стягнення 76 057,64 грн заборгованості зі сплати орендної плати за землю та 90 220,72 грн штрафу.

Ухвалою суду від 31.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 08.09.2026.

04.09.2026 відповідач надіслав відзив на позовну заяву.

08.09.2026 від прокуратури надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою від 08.09.2026 суд відклав судове засідання на 23.09.2026.

22.09.2026 від прокуратури надійшли додаткові пояснення.

23.09.2026 відповідач подав додаткові пояснення у справі, в яких повідомив про часткову оплату заборгованості у сумі 16 484,00 грн, здійснену 21.09.2026.

В судове засідання 23.09.2026 з`явилися прокурор та представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Прокурор в судовому засіданні 23.09.2026 позовні вимоги підтримав. Представник відповідача заперечив проти стягнення штрафу у заявленому розмірі та просив зменшити його.

В судовому засіданні 23.09.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція прокурора.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що Дрогобицькою окружною прокуратурою вивчено законність користування ТзОВ «Гал-Гурт» земельною ділянкою площею 0,0682 га з кадастровим номером 4611500000:07:003:0027, розташованою в м. Трускавці Львівської області, в частині повноти та своєчасності внесення орендної плати за землю комунальної власності.

Прокурор вказує, що 20.11.2020 між Трускавецькою міською радою (орендодавець) та ТзОВ «Гал-Гурт» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за яким в строкове платне користування орендарю передано земельну ділянку несільськогосподарського призначення, категорії земель - землі житлової та громадської забудови, 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, кадастровий номер 4611500000:07:003:0027, площею 0,0682 га, за адресою: м. Трускавець, вул. Мазепи, 33.

Згідно з п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 48 936,71 грн в рік, а згідно з п. 11 вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. На підставі Договору 24.11.2020 зареєстровано право оренди земельної ділянки.

Прокурор стверджує, що відповідачем постійно порушуються умови Договору та строки внесення орендної плати за землю, а позивач належних заходів реагування не вживає. Незважаючи на імперативні норми закону щодо повноти та своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності та взяті на себе зобов`язання згідно з п. п. 9, 31 Договору, відповідач свого обов`язку не виконує та допустив заборгованість з орендної плати за землю. Відповідачем не сплачувалась орендна плата за спірну земельну ділянку в повному обсязі впродовж 2024-2026 років, і станом на 01.07.2026 у ТзОВ «Гал-Гурт» наявна заборгованість зі сплати орендної плати з урахуванням індексації в сумі 76 057,64 грн.

Відповідно до наведеного у позові розрахунку станом на липень 2024 року існувала заборгованість зі сплати орендної плати за землю в сумі 421,64 грн, з серпня по грудень 2024 року нараховано по 5 421,84 грн в місяць, разом за період липнягрудня 2024 року сума нарахування становила 27 530,84 грн, сплата за 2024 рік становила 0 грн; за 2025 рік за період січнягрудня нараховано 72 869,52 грн, що становить 6 072,46 грн в місяць, сплата становила 13 717,48 грн лише в грудні 2025 року; за 2026 рік нараховано 45 110,34 грн, що становить 7 518,39 грн в місяць, сплачено 55 725,68 грн, з яких 15 000 грн в січні, 12 706,68 грн в лютому, 13 000 грн в березні, 15 000 грн в травні та 19 грн в червні 2026 року. Розрахунок здійснено з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земель та умов договору оренди.

Посилаючись на п. 14 Договору, прокурор зазначає, що відповідачем несвоєчасно сплачувалась орендна плата за земельну ділянку комунальної власності, зокрема у квітні 2026 року сплата за користування земельною ділянкою не надходила, а у червні сплата становила 19 грн з 7 518,39 грн. Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки від 08.07.2026 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 007 357,28 грн, річна орендна плата за 2026 рік 3 % від нормативної грошової оцінки становить 90 220,72 грн, отже сума штрафу відповідно до п. 14 Договору становить 90 220,72 грн.

Прокурор наголошує, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі, а тривала систематична неповна сплата відповідачем орендної плати спричиняє ненадходження до місцевого бюджету значних коштів, призводить до невиконання дохідної частини бюджету територіальної громади та є істотним порушенням умов Договору.

Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави, прокурор зазначає, що інтерес держави полягає у користуванні відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без здійснення плати за неї у обсязі та в строки, які передбачені умовами Договору, внаслідок чого до місцевого бюджету не надходять значні кошти. Будучи обізнаною про порушення умов Договору відповідачем, у тому числі поінформованою листами окружної прокуратури від 13.01.2026, 22.04.2026, 12.05.2026, 25.06.2026, Трускавецька міська рада самостійно не вжила заходів до стягнення коштів в судовому порядку, що свідчить про самоусунення органу місцевого самоврядування від реалізації функції захисту порушених інтересів територіальної громади та держави. Про звернення до суду з позовом прокурор повідомив позивача листом від 13.07.2026.

Позиція позивача.

Трускавецька міська рада явки свого представника в судове засідання не забезпечила.

У клопотанні від 04.06.2026 зазначила про розгляд справи здійснювати без участі міської ради.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнав наявність заборгованості з орендної плати за 2025-2026 роки станом на 01.07.2026 у розмірі 74 846,93 грн, як це відображено в його електронному кабінеті платника податків, та заперечив проти позову в іншій частині.

Відповідач зазначає, що орендна плата вносилась ним вчасно з моменту укладення Договору і до липня 2024 року, зокрема в 2020 році сплачено 1 395,35 грн, в 2021 році 48 936,72 грн, в 2022 році 53 386,72 грн, в 2023 році 61 232,00 грн, в 2024 році 32 268,24 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер директор і засновник товариства Гошовський Володимир Миколайович, зміна директора відбулась лише після оформлення спадщини в січні 2025 року, і лише після цього стало можливим переоформлення доступу до банківського рахунку на нового керівника. Основним і єдиним видом діяльності товариства є надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна, а в 2025-2026 роках у зв`язку з відсутністю орендарів на належне товариству нежитлове приміщення виникли проблеми з обіговими коштами.

Попри це, відповідач здійснював оплату заборгованості, зокрема 17.03.2026 6 500,00 грн (платіжна інструкція № 415) та 6 500,00 грн (платіжна інструкція № 416), 18.05.2026 15 000,00 грн (платіжна інструкція № 418), а також з відповідача стягнуто 15 000,00 грн у січні 2026 року, 12 706,68 грн у лютому 2026 року та 19,32 грн у червні 2026 року.

Відповідач звертає увагу, що сума нарахованої орендної плати за 2025 рік відповідно до податкової декларації становить 72 870,34 грн (6 072,53 грн в місяць), за 2026 рік 78 699,96 грн (6 558,33 грн в місяць). Податкову декларацію за 2026 рік подано у встановлений строк із застосуванням коефіцієнта індексації 1,08, натомість прокурор здійснив розрахунок орендної плати на 2026 рік з нової нормативної грошової оцінки станом на 08.07.2026 без врахування поданої декларації та без обґрунтування застосування нової нормативної грошової оцінки.

Щодо штрафу відповідач вважає його суму неспівмірною із сумою заборгованості та просить зменшити його на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Відповідач посилається на те, що несвоєчасне виконання податкових зобов`язань зі сплати задекларованих сум орендної плати тягне за собою нарахування пені відповідно до п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України, яка частково є компенсацією за несвоєчасне виконання зобов`язань; що розмір штрафу значно перевищує суму основного боргу, є непропорційним характеру порушення, становитиме непомірний тягар для товариства і унеможливить швидке погашення існуючої заборгованості як з орендної плати, так і з інших податків, загальна сума якої станом на 03.09.2026 становить 113 928,35 грн. Відповідач наголошує, що фактично усі отримані кошти спрямовував на погашення боргу, не заперечує факту наявності заборгованості та здійснює її часткову оплату, що свідчить про добросовісність його поведінки.

У додаткових поясненнях від 22.09.2026 відповідач повідомив, що 21.09.2026 сплатив 16 484,00 грн орендної плати, у зв`язку з чим сума заборгованості на момент розгляду справи становить 58 362,93 грн. Відповідач просив стягнути з нього 58 362,93 грн заборгованості та 10 000,00 грн штрафу, а в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

20.11.2020 між Трускавецькою міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гал-Гурт» (орендар) на підставі рішення Трускавецької міської ради № 1930 від 10.11.2020 «Про надання земельної ділянки площею 0,0682 га по вул. Мазепи, 33 у користування на умовах оренди ТзОВ «Гал-Гурт»» укладено договір оренди землі, зареєстрований у Трускавецькій міській раді за № 285.

Відповідно до п. 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, категорії земель - землі житлової та громадської забудови, 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, кадастровий номер: 4611500000:07:003:0027, яка знаходиться за адресою: м Трускавець, вул. Мазепи, 33.

Згідно з п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0682 га.

Пунктом 3 Договору визначено, що на земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля загальною площею 525,9 кв.м., яка належить товариству з обмеженою відповідальністю «Гал-Гурт» на праві колективної власності, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно № 110 від 13.06.2001 р., свідоцтво про право власності №17 від 13.06.2001 р.

Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4611500000:07:003:0027) на дату укладання договору становить: - 1 631 223,85 грн. (один мільйон шістсот тридцять одна тисяча двісті двадцять три гривні 85 коп.)

Згідно з п. 8 Договору договір укладено терміном на 5 років. Після закінчення строку, на який укладено цей договір, він поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору.

Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 48936,71 грн в рік, у відповідності до рішення міської ради № 166 від 19.05.2016 року «Про встановлення розмірів орендної плати та ставок земельного податку на земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Трускавця в особі Трускавецької міської ради та у власності фізичних та юридичних осіб».

Згідно з абз. 2 п. 10 Договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюється під час укладання або змін умов договору оренди чи продовження його дії.

Відповідно до п. 11 Договору орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на поточний рахунок власника землі рахунок місцевого бюджету № UA258999980334129812000013018, код платежу доходів 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб», ЗКПО 37835447.

Пунктом 14 Договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; стягується пеня у розмірі 100 відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 28 Договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасне внесення орендної плати. Згідно з п. 31 Договору орендар зобов`язаний у відповідності з пунктом 11 цього Договору своєчасно вносити орендну плату.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п. 41 Договору). Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини (п. 42 Договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п. 43 Договору).

За актом передачі-приймання земельної ділянки орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 4611500000:07:003:0027 за адресою: м. Трускавець, вул. І. Мазепи, 33. Право оренди земельної ділянки зареєстровано 24.11.2020.

Згідно з листом Головного управління ДПС у Львівській області від 16.02.2026, наданим на запит прокурора від 04.02.2026 № 14.52/04-27-693ВИХ-26, станом на 09.02.2026 за ТзОВ «Гал-Гурт» по Трускавецькій територіальній громаді обліковувався податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 81 166,56 грн. Нарахування орендної плати за 2024 рік проведено на підставі податкового розрахунку № 6754036 від 01.02.2024 у розмірі 5 421,90 грн щомісяця, за 2025 рік на підставі податкового розрахунку № 9435786645, поданого відповідачем лише 05.02.2026, у розмірі 6 072,53 грн щомісяця. Заборгованість виникла 30.07.2024. 18.12.2025 та 12.01.2026 у рахунок погашення податкового боргу з рахунків відповідача в установах банків стягнуто відповідно 13 717,48 грн та 15 000,00 грн.

Листом від 08.05.2026 № 3141-26 Головне управління ДПС у Львівській області повідомило прокурора, що згідно з даними інформаційної системи «Податковий блок» станом на 01.05.2026 за ТзОВ «Гал-Гурт» обліковується податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 76 675,37 грн. Нарахування за 2026 рік проведено на підставі податкового розрахунку № 9018471865 від 05.02.2026 у розмірі 6 558,33 грн щомісяця. У лютому 2026 року з рахунків відповідача стягнуто 12 706,68 грн, 17.03.2026 відповідачем сплачено 13 000,00 грн згідно з платіжними дорученнями № 415 та № 416 від 17.03.2026. Відповідачу виставлено податкову вимогу, майно відповідача описано у податкову заставу, 07.11.2025 прийнято рішення про стягнення коштів з рахунків у рахунок погашення податкового боргу. Крім того, податковими повідомленнями-рішеннями від 30.06.2025 № 29852/13-01-04-09/30411914 та від 12.02.2026 № 6124/13-01-04-09/30411914 до відповідача застосовано штрафні санкції в сумі 33,63 грн та 1 020,00 грн, а також нараховано пеню.

Трускавецька міська рада листами від 26.01.2026, 10.03.2026, 29.04.2026, 25.05.2026 та 10.07.2026, наданими на запити окружної прокуратури від 13.01.2026, 22.04.2026, 12.05.2026 та 25.06.2026, повідомляла про наявність у відповідача заборгованості з орендної плати та направлення йому листа-вимоги щодо її погашення.

У листі від 26.01.2026 міська рада зазначила, що у разі непогашення боргу в місячний термін буде здійснено заходи щодо стягнення боргу в судовому порядку. У листі від 10.03.2026 міська рада повідомила, що вважає доцільним залучення органів прокуратури для представництва інтересів держави в суді відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» з метою мінімізації витрат місцевого бюджету, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Листом від 10.07.2026 міська рада надіслала прокурору помісячний розрахунок заборгованості за період з 30.07.2024 по 01.07.2026 на суму 76 057,64 грн та розрахунок штрафу в сумі 90 220,72 грн.

Листом від 13.07.2026 № 14.52/04-27-3861ВИХ-26 окружна прокуратура повідомила Трускавецьку міську раду про звернення до суду з позовом в інтересах держави в її особі.

18.05.2026 відповідач сплатив 15 000,00 грн (платіжна інструкція № 418), у червні 2026 року з рахунку відповідача надійшло 19,32 грн.

21.09.2026, тобто після відкриття провадження у справі, відповідач сплатив 16 484,00 грн орендної плати за землю, що підтверджується квитанцією від 21.09.2026.

Оцінка суду.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура в Україні здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 ГПК України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

Представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави, у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень (абз. 3 ч. 4 ст. 23 цього Закону).

Як роз`яснив Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб`єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.

Отже, звертаючись до суду, прокурор має зазначити, в чому полягає інтерес держави, та довести нездійснення чи неналежне здійснення захисту такого інтересу уповноваженим органом. «Нездійснення захисту» проявляється у пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виснувала, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18 та від 10.02.2021 у справі № 454/851/19.

Суд враховує, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст. 14 Конституції України), а матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів, земля та інші кошти, що є у власності територіальних громад (ст. 142 Конституції України). Плата за землю, складовою якої є орендна плата за земельні ділянки комунальної власності, зараховується до місцевого бюджету.

Трускавецька міська рада є стороною Договору та органом, який від імені територіальної громади м. Трускавця здійснює права власника спірної земельної ділянки (ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України), а орендна плата за неї зараховується до місцевого бюджету.

Відтак саме міська рада є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З матеріалів справи вбачається, що про наявність у відповідача заборгованості з орендної плати міській раді було відомо щонайменше з січня 2026 року, що підтверджується її листом від 26.01.2026, у якому рада сама визначила місячний строк, після спливу якого мала вжити заходів щодо стягнення боргу в судовому порядку. Такий строк сплив, однак упродовж наступних майже шести місяців міська рада обмежилась направленням відповідачу листа-вимоги, до суду з позовом не звернулась, а у листі від 10.03.2026 прямо визнала доцільним представництво прокурором інтересів держави в суді. Прокурор неодноразово інформував міську раду про виявлені порушення, фактично надаючи їй можливість самостійно відреагувати на них, а перед зверненням до суду повідомив її про це листом від 13.07.2026, чим дотримав порядок, встановлений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Направлення відповідачу листа-вимоги не є способом судового захисту порушеного права і не свідчить про належне здійснення органом місцевого самоврядування захисту інтересів територіальної громади, оскільки такий захід не призвів до погашення заборгованості, розмір якої після його вжиття продовжував зростати.

За таких обставин суд дійшов висновку, що прокурором належним чином обґрунтовано та доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Трускавецької міської ради.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати суд зазначає наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

За договором найму земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч. ч. 1, 2 ст. 792 ЦК України).

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України «Про оренду землі»).

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України). Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Використання землі в Україні є платним (ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України), а землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України орендна плата вноситься орендарем щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Договір укладено 20.11.2020 терміном на п`ять років, а його п. 8 передбачає поновлення договору на такий самий строк і на таких самих умовах у разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Доказів подання такої заяви матеріали справи не містять. Земельна ділянка, на якій розташована належна відповідачу будівля, залишається у його користуванні, відповідач подав податковий розрахунок з плати за землю на 2026 рік щодо цієї ділянки, вносив орендну плату у 2026 році, а у відзиві дію Договору не заперечує.

Відтак у спірний період сторони перебували у договірних відносинах, а на відповідача покладався обов`язок вносити орендну плату у розмірі та строки, визначені Договором.

Матеріалами справи підтверджується, і відповідачем не заперечується, що з липня 2024 року орендна плата відповідачем у строки, встановлені п. 11 Договору, не вносилась, податковий розрахунок з плати за землю за 2025 рік подано відповідачем лише 05.02.2026, частину заборгованості стягнуто з рахунків відповідача у примусовому порядку в рамках процедури погашення податкового боргу, а решту відповідач погашав частково.

Визначаючи розмір заборгованості, суд бере до уваги відомості Головного управління ДПС у Львівській області, наведені у листі від 08.05.2026 № 3141-26.

Орендна плата за земельні ділянки комунальної власності є формою плати за землю, облік якої ведеться контролюючим органом на підставі поданих платником податкових розрахунків, а відомості інтегрованої картки платника відображають як помісячні нарахування, так і всі надходження, в тому числі кошти, стягнуті у примусовому порядку.

Наданий прокурором розрахунок, складений виконавчим органом міської ради, з даними податкового обліку щодо розміру помісячних нарахувань не узгоджується.

Нарахування за 2026 рік містять арифметичну помилку, оскільки за наведеними у ньому показниками залишок заборгованості становить 76 067,54 грн, а не 76 057,64 грн, як зазначено у розрахунку.

Дослідивши відомості податкового обліку, наведені у листі Головного управління ДПС у Львівській області від 08.05.2026 № 3141-26, з урахуванням нарахувань та платежів відповідача, здійснених після 01.05.2026 і до звернення прокурора до суду, суд встановив, що заборгованість відповідача з орендної плати за користування земельною ділянкою становила 74 753,51 грн.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом (ч. 1 ст. 75 ГПК України).

Наявність заборгованості у встановленому судом розмірі відповідач не заперечує.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Предмет спору відсутній, зокрема, у разі, коли спірне зобов`язання припинилося після відкриття провадження у справі і між сторонами в цій частині не залишилось неврегульованих питань.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Оскільки частину заборгованості у сумі 16 484,00 грн відповідач погасив 21.09.2026, тобто після відкриття провадження у справі ухвалою від 31.07.2026, предмет спору в цій частині припинив існування, а тому провадження у справі в частині стягнення 16 484,00 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Доказів сплати решти заборгованості у сумі 58 269,51 грн відповідач суду не надав, наявності цього боргу не спростував, відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У стягненні 1 304,13 грн заборгованості з орендної плати належить відмовити, оскільки наявність боргу в цій сумі не підтверджується матеріалами справи.

Щодо вимоги про стягнення штрафу суд зазначає наступне.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). Чинне законодавство не обмежує сторони у праві передбачити в договорі стягнення штрафу за порушення грошового зобов`язання.

Сторони у п. 14 Договору погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором. Умова про штраф викладена у письмовому договорі, підписаному обома сторонами, і відповідачем не оспорювалась.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач неодноразово не вносив орендну плату у строки, визначені п. 11 Договору, зокрема у квітні 2026 року орендна плата не надходила зовсім.

Відтак у позивача виникло право вимагати сплати штрафу, передбаченого п. 14 Договору.

Водночас розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).

Зменшення розміру неустойки є правом суду, яке реалізується з урахуванням конкретних обставин справи та загальних засад цивільного законодавства, до яких належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Оцінюючи співмірність заявленого штрафу наслідкам допущеного порушення, суд враховує, що передбачений п. 14 Договору штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати застосовується за будь-яке невнесення орендної плати у строк, незалежно від тривалості прострочення та розміру несвоєчасно внесеного платежу, а заявлена прокурором сума штрафу 90 220,72 грн перевищує розмір самої заборгованості з орендної плати.

Суд бере до уваги, що відповідач протягом 2020-2024 років вносив орендну плату належним чином, а прострочення розпочалось після смерті 05.05.2024 директора і засновника товариства, зміна керівника якого, за поясненнями відповідача, відбулась лише в січні 2025 року після оформлення спадщини. Ці обставини прокурором не спростовано. Суд також враховує, що відповідач частково погашав заборгованість, у тому числі добровільно у березні та травні 2026 року та після відкриття провадження у справі, визнав наявність боргу, а за несвоєчасну сплату орендної плати контролюючим органом до нього вже застосовано штрафні санкції та нараховано пеню відповідно до п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України.

Даний штраф є неспівмірним із допущеним порушенням. Стягнення річної орендної плати за несвоєчасну плату орендних платежів є неспівмірним навантаженням на юридичну особу, що може призвести до зупинення діяльності підприємства. У військовий час ряд підприємств припинило свою діяльність із об`єктивних причин, неможливість здійснювати діяльність через обстріли росії, а це є непосильний навантаженням на економіку України, тому враховуючи викладене, суд виснує, що з метою недопущення банкрутства підприємства штраф підлягає до стягнення у розмірі 16 000, 00 грн.

З урахуванням наведених обставин, з метою дотримання балансу інтересів сторін та засад справедливості, добросовісності та розумності суд вважає за можливе стягнути з відповідача штраф у розмірі 16 000,00 грн. У стягненні решти суми штрафу суд відмовляє відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню частково: з відповідача на користь Трускавецької міської ради належить стягнути 58 269,51 грн заборгованості з орендної плати та 16 000,00 грн штрафу, провадження у справі в частині стягнення 16 484,00 грн належить закрити, у задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З відповідача на користь Львівської обласної прокуратури підлягає стягненню 2 377,58 грн судового збору.

Судовий збір, сплачений за вимогою в частині, в якій провадження у справі закрито, може бути повернутий з Державного бюджету України за клопотанням особи, яка його сплатила, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Закрити провадження у справі в частині стягнення 16 484,00 грн.

2. Позов задоволити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Гурт» (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. І. Мазепи, 33; ідентифікаційний код 30411914) на користь Трускавецької міської ради (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Бориславська, 2; ідентифікаційний код 26230588, розрахунковий рахунок UA598999980334139812000013943, код платежу доходів 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб») 58 269,51 грн та 16 000,00 грн штрафу.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Гурт» (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. І. Мазепи, 33; ідентифікаційний код 30411914) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, вул. Академіка Гнатюка, 6; ідентифікаційний код 02910031) 2 377,58 грн судового збору.

Накази видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2026.

Суддя Запотічняк О.Д.