Рішення № 140128298, 03.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 Справа № 914/3144/25

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ, за участі секретаря судового засідання Ольги КРАВЕЦЬ, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго, місто Київ

до відповідача Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго, місто Львів

про стягнення 15 367 982, 93 грн.

За участю представників:

від позивача: Верещагіна Алла Олегівна адвокат (довіреність б/н від 02.05.2025, присутній в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку);

від відповідача: Лозовицький Максим Станіславович адвокат (свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю ДН №5208 від 19.10.2018, присутній в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку).

ВСТАНОВИВ

На розгляд в Господарського суду Львівської області надійшов позов Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго до Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго про стягнення 15 367 982, 93 грн збитків.

Ухвалою Господарського суду Львівської області (головуючий суддя Петро Манюк) від 13.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 10.11.2025.

У підготовчому судовому засіданні 10.11.2025 оголошено перерву до 08.12.2025.

Ухвалою суду від 08.12.2025 підготовче судове засідання відкладено на 22.12.2025.

18.12.2025 розпорядженням керівника апарату Господарського суду Львівської області №331 доручено провести повторний авторозподіл справи №914/3144/25, оскільки Указом Президента України №944/2025 від 13.12.2025 суддю Петра Манюка призначено на посаду судді Західного апеляційного господарського суду.

Згідно із протоколом повторного авторозподілу від 18.12.2025 справу №914/3144/25 передано на розгляд судді Юлії Сухович.

Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.

У судовому засіданні 25.08.2026 суд завершив судові дебати, заслухав репліки учасників справи та перейшов до стадії ухвалення судового рішення. Час проголошення вступної та резолютивної частини у справі призначив на 03.09.2026.

У судове засідання 03.09.2026 для проголошення вступної частини рішення з`явились представники сторін в режимі відеоконференції.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

У судовому засіданні 03.09.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Акціонерним товариством «ДТЕК Західенерго» подано письмову згоду на приєднання в цілому до договору про участь в балансуючому ринку.

Повідомленням про приєднання до договору від 27.05.2019 №01/18993 позивач проінформував про приєднання відповідача до умов договору про участь у балансуючому ринку та долучення до реєстру постачальників послуг з балансування.

Позивачем, на виконання вимоги розділу 4 договору, сформовано та направлено акт 31.08.2024 №ППБ_02_2024_08_0424 купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, в якому у п.2 «припинення взаємних зобов`язань» було визначено, зокрема, суму зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами у розмірі 92 207 897,58 грн (в т. ч. ПДВ 15 367 982,93 грн).

Відповідач надав зауваження до даного акту та ініціював судовий спір.

Позивач вважає, що він не мав підстав для перерахунку вартості обсягів балансуючої електричної енергії з урахування норм Правил ринку, про що зазначено у відповіді на лист-зауваження відповідача.

Акт купівлі - продажу балансуючої електричної енергії акт 31.08.2024 №ППБ_02_2024_08_0424 відповідач не підписав. Сторони не здійснювали оплат за договором у серпні 2024 року.

Позивач зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних для відповідача

зведену податкову накладну від 31.08.2024 №3937 на загальну суму 92 207 897,58 грн (в т. ч. ПДВ - 15 367 982,93 грн).

Відповідач склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну від 31.08.2024 №764 на загальну суму 42 222 317,14 грн (в. т. ч. ПДВ 7 037 052,86 грн), проте на думку позивача вона є помилковою, оскільки в ній неправильно вказано кількість (об`єм, обсяг), загальну суму ПДВ та загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ. Оскільки ці обов`язкові реквізити податкової накладної не відповідають даним первинного документу (акт від 31.08.2024 №ППБ_02_2024_08_0424 купівлі-продажу балансуючої електричної енергії), то господарська операція за податковою накладною від 31.08.2024 №764 неідентифікована.

Враховуючи те, що зареєстрована відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна не виправлена згідно приписів наказу Міністерства фінансів України 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» та офіційних роз`яснень контролюючих органів, позивач зазначає, що не отримав право на декларування податкового кредиту з ПДВ (зменшення податкового зобов`язання до сплати в бюджет з ПДВ).

Позивач зазначає, що враховуючи те, що пройшов строк декларування податкового кредиту за податковою накладною від 31.08.2024 на загальну суму 92 207 897,58 грн (в т. ч. ПДВ - 15 367 982,93 грн), йому завдано збитків на суму незадекларованого податкового кредиту з ПДВ у розмірі 15 367 982,93 грн.

Позивач покликається на індивідуальну податкову консультацію надану Державною податковою службою від 20.11.2024 №5386/ІПК/99-00-21-03-02 в якій вказано, що у разі ініціювання підприємством спору по розрахунках, наданих ОСП (НЕК «Укренерго»), до вирішення такого спору обсяг і вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними у актах ОСП, підприємство, яке застосовує касовий метод податкового обліку, зобов`язане на підставі відповідного акту ОСП нарахувати податкові зобов`язання та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну (зведену податкову накладну), на суму заліку зустрічних однорідних вимог (неттінгу) як іншого виду компенсації вартості товарів/послуг, відображену у такому акті, у тому числі якщо такий акт підприємством не підписано.

Непідписання стороною договору Акціонерним товариством «ДТЕК Західенерго» акту купівлі-продажу балансуючої електричної енергії та отримання письмової відмови від Приватного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» щодо заміни іншими даними кількості постачання електричної енергії, не створює наслідків для самовільного розрахунку Акціонерним товариством «ДТЕК Західенерго» вартості постачання електричної енергії згідно договору та невиконання заяви про залік зустрічних однорідних вимог в сумі, що розрахована адміністратором розрахунків згідно Правил ринку.

З огляду на те, що зареєстрована відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна не виправлена згідно приписів наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» та офіційних роз`яснень контролюючих органів, Приватне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» не отримало право на декларування податкового кредиту з ПДВ (зменшення податкового зобов`язання до сплати в бюджет з ПДВ).

Позивач зазначає, що відповідач не виконав вимоги статті 201, частини 1 пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, у зв`язку з чим позивач позбавився права на включення сум ПДВ до податкового кредиту та відповідно зменшення податкового зобов`язання на суму 15367982,93 грн, яка є збитками. Наявні всі елементи складу господарського правопорушення. На підставі вищевикладеного, позивач покликаючись на положення статті 22 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 15 367 982,93 грн збитків.

Позивач виклав свою позицію також у відповіді на відзив, у додаткових поясненнях у справі.

Правова позиція відповідача.

Відповідач виклав свою позицію у відзиві, де зазначив наступне.

Протягом серпня 2024 року за укладеним договором сторонами здійснювався відпуск балансуючої електричної енергії.

На виконання умов договору та Правил ринку ОСП надіслано, а ППБ отримано в електронному вигляді декадні та місячний звіти щодо купівлі-продажу балансуючоїелектроенергії в серпні 2024 року.

13.09.2024 відповідачем отримано від позивача Акт №ППБ_02_2024_08_0424 від 31.08.2024 купівлі-продажу балансуючої електричної енергії за період з 01.08.2024 по 31.08.2024.

Відповідач у відповідності до змісту п. 4.3. договору надіслав позивачу заперечення до акту в частині визначення вартості балансуючої енергії, отриманої ОСП задля врегулювання системних обмежень за результатами розрахунків за три декади серпня 2024 року з пропозицією перерахувати вартість обсягів балансуючої енергії з урахуванням вимог Правил ринку.

Відповідач направив доповнення до заперечень до акту, за якими ППБ заперечив про припинення взаємних зобов`язань за договором на суму зарахування зустрічних однорідних вимог в розмірі 92 207 897,58 грн, оскільки визначення вартості 9978,015 МВт*г, серед акцептованих ОСП пропозицій на розвантаження за серпень 2024, було здійснено позивачем з порушенням вимог Правил ринку.

Відповідач підтвердив зобов`язання щодо оплати поставленої ОСП балансуючої електроенергії за актом на суму 35 185 264,28 грн без ПДВ та 42 222 317,14 грн з ПДВ, відповідно підтверджено припинення зобов`язань за договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на зазначену суму.

З урахуванням заперечень на спірний акт, зважаючи, що він містив суттєві недоліки (ціна та загальна вартість балансуючої електроенергії отриманої відповідачем), господарська операція з відпущеної відповідачу електричної енергії, не була ним визнана, а сам акт не був підписаний.

Відповідач зазначає, що ринок електричної енергії функціонує на засадах недискримінаційного підходу до його учасників. ОСП в свою чергу, забезпечує такий рівний підхід, застосовуючи ринкові механізми під час врегулювання системних обмежень у повній відповідності до Правил ринку та кодексу системи передачі.

Обгрунтовуючи свої заперечення проти позову, відповідач зазначає про балансуючий ринок та системні обмеження, як це врегульовано положеннями Правил ринку.

Позивач, вважаючи акцептовані пропозиції на розвантаження для відповідача такими, що відбулись по системних обмеженнях і не маркувавши їх відповідним чином в Системі управління ринком, безпідставно здійснив розрахунок вартості отриманої відповідачем електроенергії в спірному акті (звітах) на рівні ціни РДН (ринок на добу наперед).

Водночас ціна на таку балансуючу електроенергію мала розраховуватися ОСП за маржинальною ціною на балансуючу електричну енергію на розвантаження по кожній одиниці реального часу, для акцептованих команд, що відбулись без помітки.

В протилежному випадку втрачається сенс та порушується загальні принципи роботи ринку електричної енергії, коли учасники ринку знаходяться не в рівних становищаха позивач з наданими йому правами та повноваженнями на ринку (Оператор системи передачі, Адміністратор розрахунків, Адміністратор комерційного обліку), від початку має відмінний від інших учасників статус, тим самим має можливість впливати на процеси, в чому проявляється дискримінація відповідача.

У правовідносинах між сторонами в даній справі позивачем не здійснювалось маркування в СУР акцептів пропозицій по системних обмеженнях, а відповідач дізнавався про це зі звітів, коли електроенергія відпущена, а фінансові зобов`язання сформовані, і коригування дій щодо обсягів виробництва та ціни пропозицій є неможливим для ППБ.

Таким чином, на думку відповідача, позивачем при формуванні звітів та акту купівлі-продажу балансуючої електроенергії за серпень 2024 було невірно визначено ціну такої електроенергії, через порушення останнім порядку встановленого Правилами ринку на балансуючому ринку.

Твердження позивача наведене на обґрунтовання позовних вимог, що ним не ідентифікована спірна податкова накладна, у зв`язку із помилково зазначеними в ній відповідачем обсягом електроенергії, її вартості та суми податку, відповідач спростовує покликанням на подоження підпункту 14.1.266 пункту 14.1, статті 14 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1, пунктом 187.1 статті 187, підпунктом 198.3 статті 198, пунктом 201.1 статті 201, Податкового кодексу України зазначає, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Системний аналіз Податкового Кодексу дає підстави виснувати, що в ньому відсутні заборони/обмеження щодо віднесення покупцем до податкового кредиту сум згідно зареєстрованої податкової накладної, головне, така сума не повинна перевищувати загальну суму господарської операції.

Крім того, за інформацією відповідача, позивач скористався своїм правом та звернувся до податкової із заявою (скаргою) до податкового органу в якому він стоїть на обліку, стосовно відповідача. Однак, контролюючий орган не знайшов підстав та відповідно не провів у передбачений законом строк перевірку продавця (ППБ) зі спірного питання.

Норми Податкового кодексу України дають підстави вважати, що за господарською операцією, яка оформлена належно складеним первинним документом, є компенсація вартості поставленого товару (залік) і ПН складається на підставі визнаної господарської операції стороною, яка отримала цю компенсацію, тобто відповідачем. Отже, відповідач, як зобов`язальна сторона визначає податкові зобов`язання.

На виконання вимог податкового законодавства відповідач зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №764 від 31.08.2024, в якій були визначені наступні показники господарської операції, зокрема: загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 42 222 317,14 грн; загальна сума податку на додану вартість 7 037 052,86 грн; усього обсяги постачання за основною ставкою 35 185 264,28 грн; опис (номенклатура) товарів/послуг продавця балансуюча електрична енергія; кількість (об`єм, обсяг) 5330,140884 МВт·год; ціна постачання одиниці товару/ послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування податку на додану вартість 6 601,188419335; обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість 35 185 264,28 грн; сума податку на додану вартість 7 037 052,856 грн.

Зазначені показники формувались на підставі даних наданих позивачем, виходячи із суми зобов`язань, які визнавались відповідачем.

За місячним звітом за серпень 2024 вкладка електронного файлу «звіт»: сума зобов`язання ОСП 268 041 882,88 грн з ПДВ; сума зобов`язання ППБ 35 185 264,28 грн без ПДВ, 7 037 052,86 грн ПДВ, всього 42 222 317,14 грн.

Згідно вкладки «врегулювання системних обмежень» цього ж файлу: сума зобов`язання ППБ була визначена ОСП у розмірі 41 654 650,37 грн без ПДВ, 8 330 930,07 грн ПДВ, всього 49 985 580,44 грн.

Як вбачається з квитанції №1 податкова накладна від 31.08.2024 прийнята Державною податковою службою України та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рішень про неприйняття податкової накладної та/або зупинення її реєстрації уповноваженим державним органом не приймалось.

Таким чином, спірна податкова накладна відповідає вимогам Податкового кодексу України, що є для позивача підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту у визначеній сумі.

Оскільки позивачем не був наданий коректний розрахунок вартості балансуючої електричної енергії на розвантаження для врегулювання системних обмежень, відповідач був позбавлений можливості здійснити такий розрахунок, оскільки він здійснюється ОСП в СУР із застосуванням алгоритмів ринку.

Відповідач також не погоджується із твердженнями позивача, що він не міг ідентифікувати господарську операцію, відповідно отримавши таку податкову накладну не міг прийняти її.

Позивач не розглянув по суті зауваження відповідача, не здійснив перерахунок спірної частини обсягів балансуючої електроенергії, мав достатньо інформації для ідентифікації господарської операції, її змісту та основних показників.

На думку відповідача, не включення визначених в податкових накладних сум до податкового кредиту було результатом бездіяльності самого позивача, отже бездіяльність позивача не може бути підставою для застосування до відповідача відповідальності у виді стягнення збитків.

Посилання позивача в позові на індивідуальні податкові консультації, якими Державна податкова служба України надала роз`яснення щодо умов договору та порядку складання податкових накладних, не заслуговують на увагу суду, оскільки з вищенаведених положень Податкового кодексу України вбачається, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію, а відтак вона не має жодних юридичних наслідків для іншої сторони правовідносин, також вона не має заздалегідь встановленої сили для суду. Така консультація не створює загальнообов`язкових норм, оскільки не має нормативного характеру, має роз`яснювальний характер, що не звільняє платника податків від виконання норм податкового законодавства України.

Щодо долученої позивачем до матеріалів справи індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби від 08.05.2020 N 1924/6/99-00-07-03-02 06/ІПК, з неї взагалі не вбачається, що вона надана саме позивачу.

Неясність умов договору в частині визначення зобов`язань, щодо яких висунуті обґрунтовані зауваження, мають тлумачитись на користь відповідача. Саме тому, не підписаний з боку ППБ акт та надані на нього заперечення, свідчать про не погодження спірних зобов`язань.

Щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідач зазначає, що станом на момент вчинення позивачем оспорюваного одностороннього правочину, вимоги позивача не були визнанні з боку відповідача, що вказує на відсутність такої обов`язкової вимоги для зарахування, як безспірність (прозорість).

Оскільки сума зобов`язань відповідача була визначена позивачем у спірному акті із порушеннями на дату вчинення заліку зустрічних однорідних вимог, така сума є спірною, а тому не може бути предметом одностороннього заліку. Таким чином, реєстрація податкової накладної, проведена відповідачем з урахуванням безспірної суми компенсації, є обґрунтованою.

На особу, яка просить стягнути збитки, покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

У спорі між сторонами відсутній такий обов`язковий елемент правопорушення як вина відповідача, оскільки останній вчинив усі дії з дотриманням порядку здійснення господарської діяльності.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі N 917/877/17 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі N 908/1568/18, на думку відповідача, є безпідставним, оскільки у вказаних постановах інші обставини ніж у справі № 914/3144/25.

Відповідач зазначає, що вимоги позивача щодо стягнення збитків є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки в заявлених збитках відсутні обов`язкові складові такі як вина відповідача, протиправна поведінка та причинно-наслідковий зв`язок, у зв`язку із чим, позов не підлягає задоволенню.

Відповідач також виклав свою позицію у запереченні на відповідь на відзив та додаткових поясненнях у справі.

Обставини встановлені судом.

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» є учасником ринку електричної енергії, яке здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.06.2019 № 1074 «Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії АТ «ДТЕК Західенерго».

Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» в особі генерального директора Таращука Олега Станіславовича подало письмову згоду на приєднання в цілому до договору про участь в балансуючому ринку.

Повідомленням від 27.05.2019 №01/18993 позивач проінформував про приєднання відповідача до умов договору про участь у балансуючому ринку та долучення до реєстру постачальників послуг з балансування (ідентифікатор договору: №0424-04013; дата акцептування: 27.05.2019; далі по тексту договір).

Позивач, на виконання вимоги розділу 4 договору, сформував та направив акт від 31.08.2024 №ППБ_02_2024_08_0424 купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, в якому п.2 «припинення взаємних зобов`язань» було визначено, зокрема, суму зарахування зустрічних однорідних вимог ППБ та ОСП у розмірі 92 207 897,58 грн (в т. ч. ПДВ - 15 367 982,93 грн).

Відповідно до п. 1.2. договору, за цим договором ППБ зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об`єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов`язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку.

Відповідно до п. 2.1 договору, загальна вартість цього договору складається із суми придбаних та проданих обсягів електричної енергії на балансуючому ринку протягом дії цього договору та відповідно до умов цього договору. За підсумками місяця визначаються індикативні величини: середньозважені ціни балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження за розрахунковий місяць (грн/МВт·год з точністю до дев`яти знаків після коми), які розраховуються шляхом ділення вартості балансуючої електричної енергії на завантаження і розвантаження на загальний обсяг балансуючої електричної енергії на завантаження і розвантаження відповідно.

Відповідно до п.2.2. договору розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається відповідно до Правил ринку.

Згідно п.3.2. договору обсяг електричної енергії, купленої-проданої на балансуючому ринку, визначається на підставі алгоритмів, передбачених Правилами ринку.

Відповідно до п. 4.1 договору, формування ОСП декадних звітів ППБ, місячних звітів ППБ, забезпечення ППБ коштів на рахунку ескроу ППБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу ППБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим договором.

Згідно п.4.2 договору якщо ППБ має заперечення до інформації, що міститься у первинному документі, то він зобов`язаний повідомити про це ОСП протягом двох робочих днів з дня його виставлення. Наявність заперечень ППБ не є підставою для несвоєчасного забезпечення ППБ наявності коштів на рахунку ескроу.

Відповідно до п. 4.3 договору, ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу до

ППБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим.

Підписання акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та розміщений у мережі Інтернет.

Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу.

ППБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ акта розглядає та повертає ОСП один примірник Акта, підписаного зі своєї сторони.

Акт повинен бути підписаний сторонами в один і той самий спосіб.

У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до акта ППБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До вирішення спору обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в акті.

Якщо ППБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони ППБ примірник акта, то такий акт вважається підписаним ППБ.

Урегулювання сторонами взаємних зобов`язань здійснюється згідно з чинним законодавством України, із застосуванням неттінгу виключно шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Згода сторін на застосування неттінгу виражається шляхом укладання цього договору.

Згідно п.4.4. договору не допускається припинення взаємних зобов`язань шляхом застосування неттінгу у випадку:

1) виникнення зобов`язань щодо купівлі або продажу балансуючої електричної

енергії в різних розрахункових місяцях;

2) наявності у ППБ заборони або обмеження на застосування неттінгу, відповідно до законодавства або судового рішення.

У пункті 7.7.4. Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307 (далі Правила ринку), визначено, що оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

Відповідно до п. 1.1.2 глави 1 розділу І Правил, платіжний документ рахунок, сформований адміністратором розрахунків учаснику ринку щодо оплати ним або адміністратором розрахунків своїх фінансових зобов`язань, що виникли в результаті участі на ринку електричної енергії такого учасника ринку.

Учасники ринку використовують у своїй діяльності систему управління ринком (Market management system (MMS) через мережу Інтернет. Адміністратор ринку (АР), зі своєї сторони, надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

Відповідно до п. 1.1.2 глави 1 розділу І Правил, система управління ринком (СУР) програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції.

За змістом п.5.28.1 Правил ринку щодекадні звіти про розрахунки та щомісячні звіти про розрахунки формуються та надаються через систему управління ринком кожному ППБ та СВБ.

Пунктом 7.7.1. Правил ринку визначено, що для забезпечення розрахунків з учасниками ринку, АР формує три декадні звіти та один місячний звіт для кожного розрахункового місяця. Декадні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на четвертий робочий день після останнього дня цієї декади. Місячні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на одинадцятий день місяця, наступного за розрахунковим місяцем.

Відповідно до пункту 7.7.4. Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

13.09.2024 відповідач отримав від позивача акт №ППБ_02_2024_08_0424 від 31.08.2024 купівлі-продажу балансуючої електричної енергії за період з 01.08.2024 по 31.08.2024.

13.09.2024 відповідач надіслав позивачу заперечення до акту в частині визначення вартості балансуючої енергії, отриманої ОСП для врегулювання системних обмежень за результатами розрахунків за три декади серпня 2024 року з пропозицією перерахувати вартість обсягів балансуючої енергії з урахуванням вимог Правил ринку.

13.09.2024 відповідач направив доповнення до заперечень до акту, за якими ППБ заперечив про припинення взаємних зобов`язань за договором на суму зарахування зустрічних однорідних вимог в розмірі 92 207 897,58 грн, оскільки визначення вартості 9978,015 МВт*г, серед акцептованих ОСП пропозицій на розвантаження за серпень 2024, було здійснено позивачем з порушенням вимог Правил ринку.

Відповідач підтвердив зобов`язання щодо оплати поставленої ОСП балансуючої електроенергії за актом на суму 35 185 264,28 грн без ПДВ та 42 222 317,14 грн з ПДВ, відповідно підтверджено припинення зобов`язань за договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на зазначену суму.

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» не здійснювали оплат за договором у серпні 2024 року.

Позивач зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних для отримувача (покупця) Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» зведену податкову накладну від 31.08.2024 №3937 на загальну суму 92 207 897,58 грн (в т. ч. ПДВ 15 367 982,93 грн).

Відповідачем складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну від 31.08.2024 №764 на загальну суму 42 222 317,14 грн (в. т. ч. ПДВ 7 037 052,86 грн).

Позивач зазначає, що вказана податкова накладна є помилковою, оскільки в ній неправильно вказано кількість (об`єм, обсяг), загальну суму ПДВ та загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ. Оскільки ці обов`язкові реквізити податкової накладної не відповідають даним первинного документу (акт від 31.08.2024 №ППБ_02_2024_08_0424 купівлі-продажу балансуючої електричної енергії), тому господарська операція за податковою накладною від 31.08.2024 №764 неідентифікована.

Оскільки зареєстрована відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна не виправлена згідно приписів наказу Міністерства фінансів України 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» та офіційних роз`яснень контролюючих органів, позивач зазначає, що він не отримав право на декларування податкового кредиту з ПДВ (зменшення податкового зобов`язання до сплати в бюджет з ПДВ).

Враховуючи, що уже минув строк декларування податкового кредиту за податковою накладною від 31.08.2024 на загальну суму 92 207 897,58 грн (в т. ч. ПДВ - 15 367 982,93 грн), позивач вважає, що йому завдано збитків на суму незадекларованого податкового кредиту з ПДВ у розмірі 15 367 982,93 грн.

Покликаючись на положення підпунктів 14.1.191, 14.266, пункту 4.1 статті 14, абзвц б підпункту 185.1 статті 185, статтю 188, абзац 4 пункту 198.6 статті 198, пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, пункт 5.14.10 глави 5.14 Правил ринку, статті 22, 601 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 15 367 982,93 грн.

При ухваленні рішення суд виходить з наступного.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Відповідно до частини 2 статті 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» виробники зобов`язані надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та правилами ринку. Надавати послуги з балансування мають право також споживачі у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.

Балансуючий ринок електроенергії це спеціальний ринковий механізм, який використовує Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренергодля підтримання постійного балансу між генерацією (виробництвом) та споживанням електроенергії в реальному часі.

Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» в особі генерального директора Таращука Олега Станіславовича подало письмову згоду на приєднання в цілому до договору про участь в балансуючому ринку.

27.05.2019 Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» повідомлено Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» про акцептування заяви останнього про приєднання до умов Типового договору про участь у балансуючому ринку та долучено до реєстру постачальників послуг з балансування, ідентифікатор договору № 0424-04013.

Згідно з частинами 1, 2 статті 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про участь у балансуючому ринку.

За змістом частини 1 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: 1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; 2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.

Частиною 3 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку. Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу.

Згідно зі статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно частини1 статті 691 Цивільного кодксу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач є оператором системи передачі (ОСП), на якого також покладені функції адміністратора розрахунків (АР).

Як вбачається зі змісту пункту 1.11.1 Правил ринку за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів.

Учасники ринку використовують у своїй діяльності систему управління ринком

(Market management system (MMS) через мережу Інтернет. Адміністратор ринку (АР), зі своєї сторони, надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

Відповідно до п. 1.1.2 глави 1 розділу І Правил ринку, система управління ринком (СУР) програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції.

За змістом п.5.28.1 Правил ринку щодекадні звіти про розрахунки та щомісячні звіти про розрахунки формуються та надаються через систему управління ринком кожному ППБ та СВБ.

Пунктом 7.7.1. Правил ринку визначено, що для забезпечення розрахунків з учасниками ринку, АР формує три декадні звіти та один місячний звіт для кожного розрахункового місяця. Декадні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на четвертий робочий день після останнього дня цієї декади. Місячні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на одинадцятий день місяця, наступного за розрахунковим місяцем.

Відповідно до пункту 7.7.4. Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

Так, протягом серпня 2024 за укладеним договором сторонами здійснювався відпуск балансуючої електричної енергії.

На виконання умов договору та Правил ринку ОСП надіслано, а ППБ отримано в електронному вигляді декадні та місячний звіти щодо купівлі-продажу балансуючої електроенергії в серпні 2024 року.

У відповідності з п.4.3. договору ППБ надіслані ОСП зауваження до декадних звітів.

13.09.2024 відповідачем отримано від позивача Акт №ППБ_02_2024_08_0424 від 31.08.2024 купівлі-продажу балансуючої електричної енергії за період з 01.08.2024 по 31.08.2024 (надалі акт).

13.09.2024 відповідач згідно умов п. 4.3. договору надіслав позивачу заперечення до акту в частині визначення вартості балансуючої енергії, отриманої ОСП для врегулювання системних обмежень за результатами розрахунків за три декади серпня 2024 року з пропозицією перерахувати вартість обсягів балансуючої енергії з урахуванням вимог Правил ринку.

13.09.2024 відповідач надіслав позивачу доповнення до заперечень до акту, за якими ППБ заперечив проти припинення взаємних зобов`язань за договором на суму зарахування зустрічних однорідних вимог в розмірі 92 207 897,58 грн, оскільки визначення вартості 9978,015 МВт*г, серед акцептованих ОСП пропозицій на розвантаження за серпень 2024, було здійснено позивачем з порушенням вимог Правил ринку.

Відповідач підтвердив зобов`язання щодо оплати поставленої ОСП балансуючої електроенергії за актом на суму 35 185 264,28 грн без ПДВ та 42 222 317,14 грн з ПДВ, відповідно підтверджено припинення зобов`язань за договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на зазначену суму.

Відповідно до положень частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 зазначеної статті визначено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, зокрема, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням заперечень на спірний акт зважаючи, що він містив суттєві недоліки (ціна та загальна вартість балансуючої електроенергії отриманої відповідачем), господарська операція з відпущеної відповідачу електричної енергії, не була ним визнана та акт не був підписаний.

Система управління ринком (СУР) відповідно до п.1.11.1 Правил ринку за допомогою СУР здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами. СУР забезпечує: 1) прогнозування загального навантаження; 2) проведення аукціонів на придбання ДП; 3) повідомлення результатів аукціонів на ДП; 4) адміністрування графіків виробництва/споживання; 5) подання пропозицій на балансуючу електричну енергію; 6) проведення розрахунків за небаланси електричної енергії; 7) видачу ОСП команд з балансування в режимі реального часу ППБ; 8) проведення розрахунків на ринку (виконання всіх розрахункових процесів), включаючи адміністрування остаточних позицій СВБ та розрахунку розмірів дебетів/ кредитів облікових рахунків учасників ринку; 9) обмін інформацією з учасниками ринку і функціонування необхідних баз даних; 10) ведення реєстрів учасників ринку з можливістю зазначення відповідних ролей; 16) формування даних для актів купівлі-продажу.

Як вбачається з пункту 1.11.2. Правил ринку ОСП в якості відповідального оператора системи управління ринком вибирає, встановлює, експлуатує і підтримує систему відповідно до положень цих Правил. Система управління ринком повинна повністю відповідати операціям, передбаченим цими Правилами. СУР повинна відповідати загальноприйнятим принципам застосовної комерційної практики, бути заснована на сучасних, придатних та надійних інформаційних та комунікаційних технологіях та відповідати вимогам безперебійної роботи, підвищеної надійності та цілісності збереження даних (пункт 1.11.3.).

Учасники ринку мають право на доступ до інформації, яка міститься в СУР та стосується їх безпосередньо (1.11.6.).

Відповідно до п. 4.8.1. Правил ринку після закриття воріт на ВДР ППБ надають ОСП графіки відпуску/відбору для цілей балансуючого ринку.

Згідно п.4.8.2. Правил ринку кожний графік відпуску/відбору подається ППБ за допомогою засобів та у формі, визначеній у главі 4.9 цього розділу, та повинен відображати рівень відпуску/відбору у МВт для кожної ОРЧ кожного розрахункового періоду, для якого подано графік виробництва/споживання.

Відповідно до п.4.8.3. Правил ринку графік відпуску/відбору для розрахункового періоду подається не пізніше ніж за 50 хвилин до його початку. ОСП перевіряє та підтверджує графік відпуску/відбору кожної одиниці надання послуг балансування для розрахункового періоду, при цьому повідомлення про акцепт відповідному ППБ надається лише за умови, що такий графік: 1) відповідає вимогам пункту 4.8.2 цієї глави; 2) ураховує замовлені резерви по кожному типу резерву, якщо ППБ надає ДП; 3) відповідає зареєстрованим експлуатаційним характеристикам; 4) відповідає технічним можливостям складу обладнання, яке перебувало в роботі останні 60 годин хоча б один розрахунковий період (п.4.8.4. Правил ринку).

Пунктом 4.18.3. глави 4.18 розділу IV Правил ринку визначено, що диспетчерська команда на активацію видається ОСП відповідно до результатів алгоритму розрахунку балансуючого ринку у вигляді акцепту відповідної пропозиції на балансуючу електричну енергію на розвантаження або завантаження. Диспетчерська команда на деактивацію видається ОСП у зворотному до попередньої активації порядку у вигляді припинення відповідного акцепту пропозиції на балансуючу електричну енергію для активації на розвантаження або завантаження. Пропозиції на балансуючу електричну енергію, подані на балансуючий ринок, є економічно обов`язковими, тобто у разі активації на балансуючому ринку вони підлягають фінансовому врегулюванню/розрахунку (п.4.12.3. Правил ринку).

Після отримання пропозицій на балансуючу електричну енергію СУР здійснює їх перевірку та надсилає повідомлення відповідному ППБ, чия пропозиція на балансуючу електричну енергію прийнята, або якщо виявлені помилки у поданні, надсилає повідомлення відповідному ППБ про відхилення із зазначенням причин такого відхилення (п.4.14.2. Правил ринку).

Згідно положень п.4.16 Правил ринку результати балансуючого ринку складаються з: 1) прийнятих пропозицій на балансуючу електричну енергію на завантаження та на розвантаження ППБ по ОРЧ з метою забезпечення балансу системи; 2) маржинальної ціни по ОРЧ на балансуючу електричну енергію на завантаження. Маржинальна ціна на балансуючу електричну енергію на завантаження (у грн/ МВт·год) по кожній ОРЧ визначається на рівні найвищої ціни у пропозиції на балансуючу електричну енергію, що акцептована для забезпечення збільшення балансуючої електричної енергії; 3) маржинальної ціни по ОРЧ на балансуючу електричну енергію на розвантаження. Маржинальна ціна на балансуючу електричну енергію на розвантаження (у грн/ МВт·год) по кожній ОРЧ визначається на рівні найнижчої ціни у пропозиції на балансуючу електричну енергію, що акцептована для забезпечення зниження балансуючої електричної енергії.

Відповідно до п.4.17.3 Правил ринку для кожної ОРЧ усі акцептовані пропозиції на балансуючу електричну енергію на завантаження та на розвантаження , марковані системою управління ринком для вирішення системних обмежень відповідно до Кодексу системи передачі, отримують ціну, що визначається як маржинальна ціна, згідно з главою 4.16 цього розділу. Не допускається сальдування акцептованих пропозицій на балансуючу електричну енергію на завантаження та/або на розвантаження, маркованих системою управління ринком для вирішення системних обмежень відповідно до Кодексу системи передачі.

Пунктом 4.18.5. глави 4.18 розділу IV Правил ринку установлено, що команда на заплановану або пряму активацію може віддаватися поза ранжиром для вирішення системних обмежень.

Згідно пункту 4.18.10. глави 4.18 розділу IV Правил ринку ППБ, відібрані у процесі закупівлі балансуючої електричної енергії, зобов`язані виконувати диспетчерські команди, видані ОСП, у відповідних обсягах та у періоди часу, для яких вони обрані.

Відповідно до пункту 4.17.2. для кожної ОРЧ усі акцептовані пропозиції на балансуючу електричну енергію для зниження балансуючої електричної енергії отримують маржинальну ціну на балансуючу електричну енергію на розвантаження відповідно до глави 4.16 цього розділу.

Загальні принципи визначення маржинальної ціни балансуючої електроенергії врегульовані главою 5.13. Правил ринку.

Згідно п.п. 3 пункту 5.13.2. Правил ринку основані на ОРЧ маржинальні ціни балансуючої електричної енергії визначаються в кожній зоні для кожної ОРЧ 3) якщо система в зоні не перебуває ані в дефіциті, ані в профіциті, тобто коли сума кількості електричної енергії у прийнятих пропозиціях на балансуючу електричну енергію на збільшення відпуску (або для зменшення відбору електричної енергії) в зоні дорівнює сумі електричної енергії у прийнятих пропозиціях на балансуючу електричну енергію на зменшення відпуску (або для збільшення відбору електричної енергії) в цій же зоні, або якщо всі активовані пропозиції на балансуючу електричну енергію позначені як такі, що вирішують обмеження системи в зоні, тоді маржинальна ціна балансуючої електричної енергії цієї ОРЧ буде обчислюватись на основі ціни РДН (ринок на добу на перед визначеної за результатом торгів на цей розрахунковий період , або у разі якщо торги на РДН на цей розрахунковий період не відбулись - на основі від середньозваженого значення ціни РДН за попередні 30 днів.

Відповідно до пункту 168 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» системні обмеження - обставини, зумовлені необхідністю забезпечення функціонування ОЕС України в межах гранично допустимих значень, за яких можливе відхилення від оптимального розподілу навантаження електроустановок відповідно до їхніх договірних обсягів відпуску/відбору електричної енергії та/або оптимального розподілу навантаження електроустановок відповідно до пропозицій (заявок) на балансуючому ринку та/або за межами балансуючого ринку у вигляді придбання оператором системи передачі послуги із зменшення навантаження виробником, який здійснює продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом.

Згідно з п.4.19.1. Правил ринку у разі акцепту пропозиції на балансуючу електричну енергію з метою врегулювання небалансу електричної енергії, спричиненого системними обмеженнями або обмеженнями на перетинах, що виникли після подання остаточних повідомлень імпорту/експорту, або іншими обмеженнями по режиму роботи, ОСП маркує такий акцепт (акцепт з поміткою) та повідомляє відповідного ППБ про таку помітку. Пропозиції, що акцептовані з поміткою, не використовуються в розрахунках маржинальної ціни балансуючої електричної енергії.

Таким чином, позивач, вважаючи акцептовані пропозиції на розвантаження для відповідача такими, що відбулись по системних обмеженнях і не маркувавши їх відповідним чином в Системі управління ринком, безпідставно здійснив розрахунок вартості отриманої відповідачем електроенергії в спірному акті (звітах) на рівні ціни РДН (ринок на добу на перед).

Водночас ціна на таку балансуючу електроенергію мала розраховуватися ОСП за маржинальною ціною на балансуючу електричну енергію на розвантаження по кожній одиниці реального часу, для акцептованих команд, що відбулись без помітки.

В протилежному випадку втрачається сенс та порушується загальні принципи роботи ринку електричної енергії, коли учасники ринку знаходяться не в рівних становищах, а позивач з наданими йому правами та повноваженнями на ринку (Оператор системи передачі, Адміністратор розрахунків, Адміністратор комерційного обліку), від початку має відмінний від інших учасників статус, тим самим має можливість впливати на процеси, в чому проявляється дискримінація відповідача. За приписами Правил ринку позивач має обов`язок не тільки повідомляти, а і маркувати акцептовані пропозиції на балансуючу електроенергію, які йдуть по системних обмеженнях.

Враховуючи той факт, що акцепт пропозицій та перевірка графіків виробника відбувається до моменту відповідної команди диспетчера, ОСП обізнаний, що така команда надається саме по системних обмеженнях, а тому маркування відповідних команд мало відбуватись в СУР саме в момент акцепту таких пропозицій. У виниклому спорі позивачем не здійснювалось маркування в СУР акцептів пропозицій по системних обмеженнях, а відповідач дізнавався про це з направлених звітів, коли електроенергія відпущена, а фінансові зобов`язання сформовані, і коригування дій щодо обсягів виробництва та ціни пропозицій є неможливим для відповідача (ППБ).

Суд погоджується з твердженням відповідача, що таким чином, позивачем при формуванні звітів та акту купівлі-продажу балансуючої електроенергії за серпень 2024 було невірно визначено ціну такої електроенергії, через порушення останнім порядку встановленого Правилами ринку на балансуючому ринку.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, стверджує, що ним не ідентифікована спірна податкова накладна, у зв`язку із помилково зазначеними в ній відповідачем обсягом електроенергії, її вартості та суми податку. Такі твердження спростовуються наступним.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/ послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно пункту 187.10 статті 187 Податкового кодексу України платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, нараховують плату за абонентське обслуговування, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

Згідно положень підпункту 14.1.266. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку/ небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Згідно пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом. Позивач та Відповідач є зареєстрованими платниками ПДВ та здійснюють операції з передачі та постачання електричної енергії відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії, тому в зазначених операціях використовують касовий метод податкового обліку.

Отже, згідно наведених положень Податкового кодексу України, підставою для реєстрації ППБ податкової накладної є отримана ним від ОСП оплата/інший вид компенсації за поставлену останньому електроенергію.

Водночас така компенсація повинна відбуватись з чітким дотриманням Правил ринку щодо визначення маржинальної ціни балансуючої електроенергії. Згідно підпункту 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт а пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (підпункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України). Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Положеннями пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Також визначено перелік обов`язкових реквізитів у податковій накладній. Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця (пункт 201.4 статті 204 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, що підтверджують факт отримання таких товарів/ послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Системний аналіз Податкового кодексу України дає підстави виснувати, що в ньому відсутні заборони/обмеження щодо віднесення покупцем до податкового кредиту сум згідно зареєстрованої податкової накладної, головне, така сума не повинна перевищувати загальну суму господарської операції.

Крім того, позивач скористався своїм правом та звернувся із заявою (скаргою) до податкового органу в якому він стоїть на обліку, щодо дій відповідача.

Водночас контролюючий орган не знайшов підстав та відповідно не провів у передбачений законом строк перевірку продавця (ППБ) зі спірного питання.

До того ж, норми Податкового кодексу України дають підстави вважати, що за господарською операцією, яка оформлена належно складеним первинним документом, є компенсація вартості поставленого товару (залік) і податкова накладна складається на підставі визнаної господарської операції стороною, яка отримала цю компенсацію, тобто відповідачем. Отже, відповідач, як зобов`язальна сторона визначає податкові зобов`язання.

Згідно пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 податкова накладна - електронний документ, що складається платником податку на додану вартість згідно вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, серед іншого, наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу та підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних).

На виконання вимог податкового законодавства відповідач зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №764 від 31.08.2024, в якій були визначені показники господарської операції, зазначені показники формувались на підставі даних наданих позивачем, виходячи із суми зобов`язань, які визнавались відповідачем.

Щодо покликання позивача на податкові консультації, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.1721 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Відповідно до пункту 52.3 статті 52 Податкового кодексу України за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Покликання позивача в позові на індивідуальні податкові консультації, якими Державна податкова служба України надала роз`яснення щодо умов договору та порядку складання податкових накладних, не заслуговують на увагу суду, оскільки з вищенаведених положень Податкового кодексу України вбачається, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Крім того, така консультація не має нормативного характеру.

Водночас згідно пункту 53.1 статті 53 Податкового кодексу України, платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов`язку сплати податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Отже, податкова консультація має роз`яснювальний характер, що не звільняє платника податків від виконання норм податкового законодавства України.

Положення договору не підміняють собою вимог Податкового законодавства та не можуть йому суперечити. Отже, покликання позивача на положення договору, щодо обов`язковості реєстрації податкових накладних на підставі даних визначених у спірному акті, на який відповідачем надані заперечення, не заслуговують на увагу, адже, такі умови договору, не є беззаперечною обставиною, що свідчить про порушення, як зобов`язального права так і податкового законодавства з боку відповідача.

Щодо заліку зустрічних однорідних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 37 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» розрахунки на ринку електричної енергії - процес виконання взаємних фінансових вимог та зобов`язань учасників ринку за договорами купівлі-продажу електричної енергії і послуг, що надаються на ринку електричної енергії, у тому числі шляхом неттінгу та за рахунок відповідних фінансових гарантій.

Згідно частини 1 статті 75 Закону розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку.

Статтями 202, 203 Господарського кодексу України (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.

Згідно статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до положень статті 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом. Для задоволення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог слід встановити наявність таких умов: зустрічність вимог, однорідність цих вимог, строк виконання яких настав та прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов`язання, його змісту та умов виконання, оскільки лише за наявності всіх умов у сукупності можливо здійснити таке зарахування. Подібну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 910/10471/19, від 24.01.2018 у справі № 908/3039/16, від 05.04.2018 у справі № 910/13205/17 та від 13.11.2018 у справі № 914/163/14.

Станом на момент вчинення позивачем оспорюваного одностороннього правочину, вимоги позивача не були визнанні відповідачем, що вказує на відсутність такої обов`язкової вимоги для зарахування, як безспірність.

Відповідач оскаржив зарахування зустрічних однорідних вимог у судовому порядку.

Господарським судом міста Києва відкрито провадження у справі № 910/12027/25 за позовом Акціонерного товаримтва ДТЕК Західенерго до Приватного акціонерного твариства Національна енергетична компанія Укренерго про визнання недійсними пунктів актів в частині зарахування зустрічних однорідних вимог.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2026 у справі № 910/12027/25 позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання недійсними пунктів 2 актів купівлі-продажу балансуючої електричної енергії за договором № 0424-04013 від 27.05.2019 в частині зарахування зустрічних однорідних вимог: в сумі 20 062 026,35 грн за актом №ППБ_02_2024_07_0424 від 31.07.2024; в сумі 49 985 580,44 грн за актом №ППБ_02_2024_08_0424 від 31.08.2024; в сумі 52 256 660,52 грн за актом №ППБ_02_2024_09_0424 від 30.09.2024; в сумі 109 773 873,12 грн за актом №ППБ_02_2024_10_0424 від 31.10.2024 та стягнення заборгованості за договором № 0424-04013 від 27.05.2019 за балансуючу електричну енергію за період липень-жовтень 2024 року в розмірі 66 091 372,81 грн - задовольнити повністю. Визнано недійсним пункт 2 актів купівлі-продажу балансуючої електричної енергії за договором № 0424-04013 від 27.05.2019 в частині зарахування зустрічних однорідних вимог: в сумі 20 062 026,35 грн за актом №ППБ_02_2024_07_0424 від 31.07.2024; в сумі 49 985 580,44 грн за актом №ППБ_02_2024_08_0424 від 31.08.2024; в сумі 52 256 660,52 грн за актом №ППБ_02_2024_09_0424 від 30.09.2024; в сумі 109 773 873,12 грн за актом №ППБ_02_2024_10_0424 від 31.10.2024.

На даний час вказане рішення переглядається судом апеляційної інстанції, отже не набрало законної сили, відтак суд не може покликатись, в порядку частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, на обставини встановлені судом.

Згідно положень статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

22.05.2024 постанову НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» доповнено новим підпунктом 24 пункту 1, за змістом якого, ОСП (у ролі АР), СВБ та ППБ здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог у разі наявності взаємної заборгованості, що сформувалась за договором про врегулювання небалансів електричної енергії або договором про участь у балансуючому ринку за результатами діяльності такого учасника ринку у різних розрахункових періодах, згідно з чинним законодавством України, здійснюються за наявності взаємної згоди сторін таких договорів.

Таким чином, Регулятором було встановлено порядок, за яким зарахування зустрічних однорідних вимог між ОСП та ППБ має відбуватись за їх взаємною згодою. Тому, заперечення проти припинення взаємних зобов`язань за договором на суми зарахування зустрічних однорідних вимог у відповідних розмірах були надані обґрунтовано та у відповідності до наведених положень чинного законодавства України, якими зобов`язані керуватися всі учасники ринку електричної енергії.

Зі спірного акту за серпень 2024, вбачається, що в ньому йде посилається саме на положення статей 601 Цивільного кодексу України та 203 Господарського кодексу України (який діяв на час складання акту), які регулюють правовідносини із зарахування зустрічних однорідних вимог.

За умовами пункту 4.4. договору урегулювання сторонами взаємних зобов`язань здійснюється згідно з чинним законодавством. Згода сторін на застосування неттінгу виражається шляхом укладання цього договору. Тобто, здійснення неттінгу між покупцем та продавцем є різновидом розрахунків між сторонами за договором шляхом здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог.

Безпредметна згода відповідача загального характеру за умовами типового договору, не може свідчити про укладання двостороннього договору неттінгу.

Така згода може свідчити лише про можливість застосування такого способу розрахунку між сторонами договору. Однак, порядок проведення такого зарахування та можливі обмеження встановлюються спеціальним законодавством.

Згідно положень пункту 7.7.4. Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

В межах виконання договірних зобов`язань відповідач у серпні 2024 року здійснив продаж позивачу балансуючої електричної енергії, про що свідчать автоматично сформовані (виставлені) в СУР відповідні подекадні та місячний звіт на оплату вартості балансуючої електроенергії. Декадні звіти, що направлялись у серпні 2024 року сформовані в СУР АР (адміністратором розрахунків), тобто самим позивачем, підтверджують необхідність розрахунків за поставлену електричну енергію для балансування у відповідності до строків, передбачених п. 7.7.4 Правил ринку, тобто протягом чотирьох робочих днів з дати направлення.

Таким чином, виходячи із встановленого пунктом 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку строку оплати відповідачем виставлених декадних звітів, як платіжних документів, обґрунтовано і правильно визначати зобов`язання з оплати вартості балансуючої електричної енергії окремо за кожним сформованим ОСП декадним звітом. Правомірність подекадних розрахунків за договором підтверджена Касаційним господарським судом у постанові від 21.10.2025 у справі №910/10946/24 (позов Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична копанія «Укренерго» про стягнення заборгованості за балансуючу електроенергію).

Після прийняття Господарським судом міста Києва у справі №910/12027/25 (про оскарження зарахування зустрічних однорідних вимог) заяви Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго про зміну предмету позову, останній звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю Українське бюро судової експертизи та цінового моніторингу з метою проведення судово-економічної експертизи та науково-правового дослідження, з наданням висновків за наступними питаннями: Які саме дані є нормативно закріпленими та обов`язковими для включення до розрахунку ціни балансуючої електроенергії? Яким є правовий режим команд на розвантаження/завантаження з поміткою системні обмеження? Які обов`язки покладено на оператора системи передачі щодо команд/акцептів пропозицій, які відбуваються на балансуючому ринку по системним обмеженням, які правові наслідки настають у разі недотримання цих обов`язків? Чи впливає наявність/відсутність маркування акцепту пропозиції на завантаження/ розвантаження по системним обмеженням на формування ціни на балансуючу електричну енергію? Якщо так, то яким чином? Яким є економічний механізм формування ціни балансуючої електричної енергії на балансуючому ринку? Яким чином наявність маркування акцепту команди на завантаження/розвантаження по системним обмеженням вплинуло на формування ціни на балансуючу електричну енергію за період липень-жовтень 2024 року? Якими є фактичні обсяги та вартість балансуючої електричної енергії: на завантаження та на розвантаження за спірний період?

Так, за результатами науково-правового дослідження експертом встановлено, що нормативно обов`язковими для розрахунку ціни балансуючої електроенергії є виключно: акцептовані оператором системи передачі цінові пропозиції постачальників балансуючої енергії; фактично активовані обсяги у відповідному розрахунковому періоді; маржинальна ціна як похідна від активованих пропозицій економічного балансування; дані маркування/ідентифікації активацій щодо «системних обмежень» (бо технічні дії для усунення обмежень не мають впливати на економічну ціну без належного нормативного маркування); дані комерційного обліку та розрахунки ОСП у процедурі клірингу балансуючого ринку. Будь-яке включення інших показників (внутрішні фінансові дані, прогнозні/оціночні.

Наведене дослідження містить висновок про те, що акцепти, зумовлені системними обмеженнями, перебувають у спеціальному правовому режимі та не можуть впливати на формування маржинальної ціни балансуючої електричної енергії. Висновки також зводяться до того, що відсутність або неналежність маркування таких акцептів, із порушенням імперативних вимог Правил ринку, прямо свідчить про неправомірність результатів ціноутворення.

Таким чином, за результатами проведеного дослідження експертом встановлено, що наявність або відсутність маркування акцептів диспетчерських команд, пов`язаних із врегулюванням системних обмежень, об`єктивно змінює економічний алгоритм формування ціни балансуючої електричної енергії, що має прямий вплив на визначення вартості відповідних обсягів за спірний період. Різниця між вартістю спірних обсягів балансуючої електричної енергії розрахованою позивачем за серпень 2024, що була відпущена відповідачу без маркування команд диспетчера по системних обмеженнях, згідно висновку складає 13 929 547,91 грн. Слід зазначити, що висновки судової економічної експертизи з додатками входять в предмет доказування у справі щодо спірного питання ціноутворення на балансуючу електричну енергію по системним обмеженням.

Отже, така експертиза підтверджує фактичний вплив системних обмежень на вартість балансуючої електроенергії у відповідному розрахунковому періоді; наявність причинно-наслідкового зв`язку між запровадженням ОСП системних обмежень та зміною вартості балансуючої електроенергії; невідповідність здійснених розрахунків даним, відображених позивачем у первинних документах, Правилам ринку та умовам договору; необґрунтованість заявлених до зарахування сум.

Щодо наявності збитків суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно приписів частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов`язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

При цьому на особу, яка просить стягнути збитки, покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками

Відповідно враховуючи направлені на підписання відповідачу первинні документи та з урахуванням, що первинні документи містять в собі, в тому числі, заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог згідно договору за відповідний період, в якому здійснювались постачання електричної енергії, позивач зазначає, що суми визначені в заявах розраховані відповідно до Правил ринку.

Отже, не підписання стороною договору Акціонерним товариством ДТЕК Західенерго актів купівлі-продажу балансуючої електричної енергії за вищезазначені періоди та отримання письмової відмови від Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго щодо заміни іншими даними кількості постачання електричної енергії, не створює наслідків для самовільного розрахунку Акціонерного товариства ДТЕК Західенерго вартості постачання електричної енергії згідно договору та відповідно, не виконання заяви про залік зустрічних однорідних вимог, в сумі, що розрахована адміністратором розрахунків згідно Правил ринку.

Згідно з чатини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Отже, відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини. Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. З вищенаведених заперечень вбачається, що у виниклому спорі відсутній такий обов`язковий елемент правопорушення як вина Відповідача, оскільки останній вчинив усі дії з дотриманням порядку здійснення господарської діяльності. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №9223174/21.

Покикання позивача на постанову Верховного Суду у складі суддіву складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 917/877/17 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 не спростовують наведених судом висновків, оскільки стосуються обставин справи, в яких сторона взагалі не виконала встановленого Податковим кодексом України обов`язку щодо складання та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач належним чином виконав усі вимоги, передбачені Податковим кодексом України, щодо складання та реєстрації податкової накладної. Зокрема, податкова накладна була оформлена в електронній формі та своєчасно зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що забезпечило її доступність для позивача через засоби електронного зв`язку.

Позивач мав законні підстави для включення сум податку на додану вартість, зазначених у податковій накладній, до складу податкового кредиту. Однак, з причин, що не залежать від дій або бездіяльності відповідача, позивач не скористався своїм правом на податковий кредит.

Оскільки в заявлених збитках відсутні обов`язкові складові такі, як вина відповідача, протиправна поведінка та причинно-наслідковий зв`язок, заявлені збитки є необґрунтованими, у зв`язку із чим, позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіл судових витрат.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 2, 73, 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.09.2026.

Суддя Сухович Ю.О.