Рішення № 140128118, 28.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.09.2026Справа № 910/8176/26За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінженермережа"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Технобуд Україна"

про стягнення 858574,56 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будінженермережа" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Технобуд Україна" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором будівельного підряду № 19/06 від 19 червня 2025 року в розмірі 858574,56 грн, з яких 713812,44 грн сума основного боргу, 41601,56 грн сума інфляційного збільшення та 103160,56 грн сума штрафних санкцій.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов?язань за договором № 19/06 від 19.06.2025.

Ухвалою суду від 10.07.2026 позовну заяву залишено без руху.

16.07.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строки на подання заяв по суті спору.

Ухвалу про відкриття провадження у справі від 22.07.2026 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві та відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: (01032, м. Київ, вул Жилянська, буд. 107, офіс 209/9).

Втім, вказане поштове відправлення повернулось до суду не врученим, причиною повернення зазначено "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат відмовився", "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто на адресу вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. При цьому, сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.10.2024 у справі № 914/3445/23, від 05.03.2025 у справі № 904/4076/23).

Крім того, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б), від 07.09.2022 № 910/10569/21, від 19.12.2022 № 910/1730/22, від 01.03.2023 № 910/18543/21, від 30.03.2023 № 910/2654/22, від 06.06.2023 № 922/3604/21, від 09.11.2023 у справі № Б-39/02-09 (922/3286/21).

Суд зазначає, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та його повернення до суду є наслідком відсутності волевиявлення відповідача щодо його належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про розгляд справи у розмінні ГПК України.

Враховуючи викладене вище, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

При цьому, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 22.07.2026 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Станом на момент ухвалення даного рішення від відповідача письмового відзиву на позовну заяву до суду не надходило, як і не надходило будь-яких заяв чи клопотань по справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Технобуд Україна" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінженермережа" (підрядник) укладено договір підряду № 19/06 відповідно до п. 1.1 якого, підрядник зобов?язується на свій ризик, з власних матеріалів та власними або залученими силами, за дорученням замовника виконати у встановлений строк роботи з влаштування будівельного водозниження та прокладання мереж по об`єкту: Перенос існуючої мережі госппобутової каналізації на об`єкті Замовника: "Будівництво зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Центральна, 4-б" (надалі - Роботи), відповідно до вимог нормативно-правових актів, державних стандартів, норм і правил, а також умов цього Договору, а замовник зобов`язується надати підрядникові доступ до місця проведення робіт (далі - Фронт робіт), прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 2.1., 2.2 договору, початок робіт - не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту перерахування замовником авансу, в порядку передбаченому цього п. 4.3 договору. Строк виконання робіт - 60 календарних днів з моменту початку робіт.

Згідно п. 2.3 договору роботи вважаються завершеними після підписання сторонами акту здачі-приймання робіт, що оформляється та підписується сторонами протягом 3 робочих днів з дня завершення виконання робіт по цьому договору.

Розрахунок за виконані роботи, здійснюється замовником протягом 5 календарних днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання робіт. Сторони домовились, що фінансування робіт буде виконуватись поетапно: замовник після підписання договору протягом 3 календарних днів сплачує авансовий платіж в сумі 20% від суми договору. Остаточний розрахунок по договору здійснюється після підписання актів виконаних робіт (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 9.3 договору у випадку прострочення строків оплати платежів, вказаних в п. 4.2, 4.3 цього договору замовник зобов`язується сплатити підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від простроченої суми за кожний день затримки.

Згідно п. 12.1 договору даний договір набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання зобов`язань сторін за цим договором.

Згідно додатку № 1 до договору (кошторис) сторони визначили вартість робіт у сумі 2574255,60 грн.

Додатковою угодою № 1 від 06.08.2025 сторони дійшли згоди про зменшення договірної ціни на 1885675,16 грн.

Відповідач сплатив позивачу суму попередньої оплати у розмірі 514851,12 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1205 від 26.06.2025.

В підтвердження обставин виконання робіт за договором позивач долучив до матеріалів справи довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2025 на суму 1228663,56 грн, підписану 31.12.2025. Також долучено акти виконаних будівельно-монтажних робіт за грудень 2025 № 1 на суму 688580,40 грн, № 2 на суму 400075,32 грн, № 3 на суму 140007,84 грн. Акти підписані та скріплені печатками обоз контрагентів без зауважень 31.12.2025. Загальна вартість виконаних згідно означених актів підрядних робіт становить 1228663,56 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача вартість виконаних робіт у сумі 713812,44 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами Договору, який у розумінні статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини за наведеним правочином регламентуються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суду не було надано доказів недійсності укладеного між сторонами договору, як і не зазначено підстав, з яких він може бути визнаний недійсним.

З огляду на зазначене, договір № 19/06 від 19.19.2026 є підставою для виникнення між сторонами правовідносин та взаємних зобов`язань.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договором обумовлено оплату робіт протягом 5 календарних днів з дати підписання актів виконаних робіт.

Долучені до матеріалів справи акти підписані сторонами 31.12.2025, а отже відповідач зобов?язаний був здійснити оплату до 05.01.2026 включно. Відповідач є таким, що прострочив своє грошове зобов?язання з 06.01.2026.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідач станом на день прийняття рішення не оплатив вартість робіт на суму 713812,44 грн (1228663,56-514851,12). За таких умов суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині суми основного боргу у розмірі 713812,44 грн.

Позивач також просить стягнути пеню у сумі 103160,56 грн за період з 05.01.2026 по 28.06.2026, втрати від інфляції у розмірі 41601,56 грн за період з січня 2026 по травень 2026.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 9.3 договору у випадку прострочення строків оплати платежів, вказаних в п. 4.2, 4.3 цього договору замовник зобов`язується сплатити підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від простроченої суми за кожний день затримки.

Судом встановлено, що відповідач мав сплатити вартість робіт до 05.01.2026, проте станом на день розгляду справи не здійснив оплату, в зв`язку з чим вимога позивача про стягнення пені та втрат від інфляції є обґрунтованою.

Судом встановлено та вказано позивачем у позові, що останнім днем виконання зобов?язання відповідачем є 05.01.2026. А отже прострочення настало з 06.01.2026. Позивач помилково включив у період нарахування пені останній день для виконання зобов?язання. Суд здійснив перерахунок пені за період з 06.01.2026 по 28.06.2026. Згідно перерахунку суду сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 102554,31 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У позивача також виникло право на нарахування та стягнення втрати від інфляції.

Суд перевірив розрахунок, здійснений позивачем та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а суму втрат від інфляції у розмірі 41601,56 грн такою що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження сплати спірної суми заборгованості чи відсутності прострочення ним виконання своїх грошових обов`язків зі своєчасної оплати робіт за договором. Відповідач був повідомлений про наслідки не подання відзиву.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за договором, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог, з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Технобуд Україна" (01032, м. Київ, вул Жилянська, буд. 107, офіс 209/9, ідентифікаційний код 41532682) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінженермережа" (03027, Київська область, Фастівський район, с. Новосілки, Чабанівська ТГ, вул. Приміська, буд. 26, приміщення 1, ідентифікаційний код 38374561) суму основного боргу у розмірі 713812 (сімсот тринадцять тисяч вісімсот дванадцять) грн 44 коп., пеню у розмірі 102554 (сто дві тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 31 коп., втрати від інфляції у розмірі 41601 (сорок одна тисяча шістсот одна) грн 56 коп., судовий збір у розмірі 10295 (десять тисяч двісті дев?яносто п?ять) грн 62 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 606,25 грн - відмовити.

4 Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко