Рішення № 140127978, 28.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.09.2026Справа № 910/7770/26Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Клімат Країни» (03061, місто Київ, вулиця Шалімова Академіка, будинок 48, офіс 309; ідентифікаційний код 40468632)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліматленд інжиніринг» (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б; ідентифікаційний код 45057591)

про стягнення 159 195,78 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ.

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Клімат країни» (далі - ТОВ «ТД Клімат Країни»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліматленд інжиніринг» (далі - ТОВ «Кліматленд інжиніринг»/відповідач) про стягнення 159 195,78 грн, у тому числі: 121 893,00 грн - основного боргу, 25 721,09 грн - пені, 9 046,98 грн - інфляційних втрат та 2 534,71 грн - 3% річних, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань з оплати поставленого товару.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.07.2026 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Позиція позивача.

ТОВ «ТД Клімат Країни» обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати за поставлений товар, внаслідок чого у ТОВ «Кліматленд інжиніринг» утворилась заборгованість.

Позиція відповідача.

ТОВ «Кліматленд інжиніринг» відзиву на позовну заяву не надало, при цьому, було належним чином повідомлене про відкриття провадження у справі, однак, 23.07.2026 до суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 01.07.2026 з відміткою АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

За твердженням позивача, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Клімат країни» (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кліматленд інжиніринг» (далі - покупець) погоджено поставку товару, зокрема продавець зобов`язався поставити покупцю кліматичне та теплове обладнання побутового, напівпромислового, промислового призначення, а також аксесуари та запасні частини до нього, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар.

27.05.2024 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 121 893,00 грн, що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими печатками юридичних осіб видатковими накладними: №1 від 27.05.2024 на суму 51 264,00 грн, №3 від 27.05.2024 на суму 3 660,00 грн, №4 від 27.05.2024 на суму 1 440,00 грн, №297 від 27.05.2024 на суму 65 529,00 грн.

Проте, ТОВ «Кліматленд інжиніринг» за поставлений товар не розрахувалось, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 121 893,00 грн.

26.09.2025 ТОВ «Торговий дім Клімат країни» надіслало на адресу відповідача вимогу від 22.09.2025 про сплату заборгованості за поставлений товар, у тому числі за видатковими накладними №1, №3, №4 та №297 від 27.05.2024.

Відповідач цю вимогу не задовольнив, відповіді також не надав.

За таких обставин, ТОВ «Торговий дім Клімат країни» звернулося до суду з цим позовом до ТОВ «Кліматленд інжиніринг» про стягнення з останнього заборгованості за поставлений товару у розмірі 121 893,00 грн, а також 25 721,09 грн - пені, 9 046,98 грн - інфляційних втрат та 2 534,71 грн - 3% річних, нарахованих за період з 10.10.2025 по 19.06.2026 включно.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом частини першої та другої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до частини першої статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Дослідивши матеріали справи, зокрема, видаткові накладні №1, №3, №4 та №297 від 27.05.2024, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин є договором поставки.

Отже, судом встановлено, що між ТОВ «ТД Клімат Країни» та ТОВ «Кліматленд інжиніринг» укладено договір поставки у спрощений спосіб, а саме, позивач зобов`язався поставити товар відповідачу, а останній, у свою чергу, зобов`язався його прийняти та оплатити.

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

У відповідності до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до статті 689 ЦК України, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Судом вище встановлено, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 121 893,00 грн, що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими печатками юридичних осіб видатковими накладними: №1 від 27.05.2024 на суму 51 264,00 грн, №3 від 27.05.2024 на суму 3 660,00 грн, №4 від 27.05.2024 на суму 1 440,00 грн, №297 від 27.05.2024 на суму 65 529,00 грн.

Проте, відповідач за поставлений товар не розрахувався, при цьому, на підтвердження зворотного ТОВ «Кліматленд інжиніринг» не надало суду будь-яких інших доказів.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 26.09.2025 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу від 22.09.2025 про сплату заборгованості за поставлений товар, у тому числі за видатковими накладними №1, №3, №4 та №297 від 27.05.2024, проте відповідач цю вимогу не задовольнив.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги ТОВ «Торговий дім Клімат країни» про стягнення з ТОВ «Кліматленд інжиніринг» заборгованості за поставлений товар у розмірі 121 893,00 грн, що має наслідком її задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 25 721,09 грн - пені, 9 046,98 грн - інфляційних втрат та 2 534,71 грн - 3% річних, нарахованих за період з 10.10.2025 по 19.06.2026 включно, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення зобов`язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд зазначає, що законодавцем передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.

Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, непогодженому в договірному порядку та прямо невстановленому законом.

Відповідна правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 05.09.2019 у справі №908/1501/18.

Таким чином, з огляду на те, що між позивачем та відповідачем не погоджено відповідальність за порушення грошових зобов`язань у вигляді сплати пені, суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги.

Разом із тим, відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що при обчисленні суми інфляційних втрат позивач допустив арифметичну помилку.

Так, за розрахунком суду обґрунтованими до стягнення є суми 3% річних у розмірі 2 534,71 грн та інфляційних втрат у розмірі 8 916,04 грн, що має наслідком часткове задоволення цих вимог.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Торговий дім Клімат країни», а саме в частині стягнення з ТОВ «Кліматленд інжиніринг» 121 893,00 грн - основного боргу, 8 916,04 грн - інфляційних втрат та 2 534,71 грн - 3% річних

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Клімат країни» - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліматленд інжиніринг» (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б; ідентифікаційний код 45057591) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Клімат Країни» (03061, місто Київ, вулиця Шалімова Академіка, будинок 48, офіс 309; ідентифікаційний код 40468632) 121 893 (сто двадцять одну тисячу вісімсот дев`яносто три) грн 00 коп. - основного боргу, 8 916 (вісім тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн 04 коп. - інфляційних втрат, 2 534 (дві тисячі п`ятсот тридцять чотири) грн 71 коп. - 3% річних та 2 787 (дві тисячі сімсот вісімдесят сім) грн 56 коп. - судового збору.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Віта БОНДАРЧУК