Рішення № 140126994, 28.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/81/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 Справа № 908/1792/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу № 908/1792/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільної фірми «ЕКСПРЕС, ЛТД» (69039, м. Запоріжжя, вул. Івана Мейлуса, буд. 60)

до відповідача: Комунального підприємства «ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ» (69065, м. Запоріжжя, провулок Явірний, буд. 8А)

про стягнення грошових коштів.

Процесуальні дії по справі.

27.07.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. №2076/08-07/26, документ сформований в системі Електронний суд 24.07.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільної фірми «ЕКСПРЕС, ЛТД» до відповідача Комунального підприємства «ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ» про стягнення суми 705 038,16 грн, яка складається з: 625 031,38 грн основний борг, 59 868,89 грн інфляційні втрати та 20 137,89 грн 3% річних.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 27.07.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №908/1792/26 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1792/26, присвоєно справі номер провадження 6/81/26. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1792/26. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 6 ГПК України).

Згідно з положеннями п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі №908/1792/26 від 31.07.2026 була направлена учасникам справи до їхніх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд та отримана ними 31.07.2026 об 11 год. 43 хв., про що свідчать довідки про доставку електронних листів.

Ухвалами суду від 04.09.2026 поновлено Комунальному підприємству «ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ» строк на подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Відмовлено у задоволенні клопотання КП «ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ» про розгляд справи №908/1792/26 в порядку загального позовного провадження. Задоволено клопотання КП «ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ» про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву у справі №908/1792/26. Поновлено Комунальному підприємству «ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ» строк на подання відзиву. Прийнято до розгляду відзив Комунального підприємства «ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ» у справі №908/1792/26.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 30.08.2026 сплив тридцятиденний строк, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об`єктивного розгляду спору.

Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення 28.09.2026.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив про наявність між сторонами господарських правовідносин, які врегульовані договором підряду №4530/К91 від 29.11.2024. Позивач доводить, що зобов`язання за вказаним правочином виконав в повному обсязі та своєчасно, про що сторонами 15.04.2025 були підписані Акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2025 року на суму 625031,38 грн та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2025 року на суму 625031,38 грн. Відповідач у порушення умов договору зобов`язання в частині оплати за виконану роботу не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість. У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за вказаним договором, позивач керуючись ст. 625 ЦК України нарахував та заявив до стягнення 3% річних за період прострочення з 06.05.2025 по 01.06.2026 та інфляційні втрати за період прострочення з травня 2025 р. по травень 2026 р.

У відзиві (вх. №18742/08-08/26, документ сформований в системі електронний суд 30.08.2026) відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог. Зазначив, що відповідно до пункту 2.7 Договору платіжні зобов`язання Замовника виникають після приймання виконаних робіт за актом КБ-2в, згідно з довідкою КБ-3 та іншими документами, що підтверджують виконання робіт, та мають бути сплачені при отриманні відповідного бюджетного фінансування. Крім того, пунктом 9.7 Договору передбачено, що несвоєчасне перерахування грошових коштів, що стало наслідком дій (бездіяльності) головного розпорядника бюджетних коштів або банківської установи, не є порушенням договірного зобов`язання з боку Замовника та не може бути підставою для нарахування визначеної п. 9.6. цього Договору пені та фінансових санкцій, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України.

Зауважує, що сам факт підписання акта виконаних робіт не може розглядатися окремо від передбаченої Договором умови щодо бюджетного фінансування. Також відповідач доводить, що станом на дату подання відзиву бюджетне фінансування за відповідним договором відсутнє.

Відповідач наполягає, що Позивач повинен довести, що заявлена до стягнення сума відповідає умовам Договору, кошторисній документації та фактичній вартості виконаних робіт. Крім того, має бути встановлено, що саме така сума становить грошове зобов`язання Відповідача, строк виконання якого настав. Вважає, що оскільки позивачем не доведено фактичного отримання Відповідачем бюджетного фінансування; дати отримання такого фінансування; розміру отриманого фінансування; наявності у Відповідача бюджетних коштів для здійснення відповідної оплати; виникнення у Відповідача можливості здійснити оплату за Договором, вимога про стягнення суми основного боргу та компенсаційних санкцій є необґрунтованою.

У відповіді на відзив від 08.09.2026 (вх. 19331/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 07.09.2026) позивач зазначив, що наявність у Договорі застереження про звільнення від відповідальності за порушення строків оплати товару у разі затримки бюджетного фінансування не звільняє відповідача від сплати компенсаційних санкцій, нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК. Також вказав, що відсутність надходжень бюджетних коштів не звільняє від обов`язку з оплати робіт за відповідним правочином.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

29 листопада 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма «ЕКСПРЕС, ЛТД» (Підрядник, позивач у справі) та Комунальне підприємство «ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ» (Замовник, відповідач у справі) уклали договір підряду №4530/К91 (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору Підрядник зобов`язується на свій ризик з власних матеріалів та обладнання, власними та залученими силами у повному обсязі та у визначені Договором строки виконати «Будівельно-монтажні роботи», код CPV за кодом ДК 021:2015:45300000-0 (будівельно-монтажні роботи по об`єкту: Нове будівництво зони відеоспостереження вузла К91 сенсорної частини системи, розташоване на вулиці Північнокільцева та Ситова, м. Запоріжжя. Коригування), далі роботи, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Підрядник виконує роботу згідно проектної документації по об`єкту, зазначеному в п. 1.1 цього договору (далі Об`єкт), Договірної ціни (Додаток №1) та в межах фактичного обсягу видатків і відповідно до будівельних норм і стандартів (ДБН) (п. 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що договірна ціна робіт визначена згідно з національними стандартами та КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва» на підставі кошторису, що входить до складу Додатку №1 до цього договору (Договірна ціна) є динамічною та становить без ПДВ 521325,00 грн, крім того ПДВ 104265,00 грн, разом з ПДВ 625590,00 грн.

Згідно з п. 2.4 договору (в редакції Додаткової угоди №3 від 17.03.2025 до договору) оплата Замовником виконаних робіт проводиться згідно з Планом фінансування будівництва (Додаток №3 до договору) (в редакції затвердженої додатковою угодою №3 від 17.03.2025) за рахунок бюджетних коштів шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок Підрядника протягом 20 банківських днів від дати підписання Замовником акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в (далі акт КБ-2в), довідки про вартість виконаних робіт та витрати за формою КБ-3 (далі довідка КБ-3) та інших документів, що підтверджують виконання робіт (та їх складових) за цим договором, з розрахунку:

- у 2024 році обсяг фінансування: 0,00 грн (нуль гривень 00 коп.).

- у 2025 році обсяг фінансування: 625 590,00 грн, в т.ч. 20% ПДВ - 104 265,00 грн.

Пунктами 2.5, 2.6 договору встановлено, що фінансування та оплата робіт за умовами цього договору здійснюється за рахунок бюджетних коштів в межах бюджетного фінансування Замовника. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Замовника.

У п.2.7 договору сторони визначили, що платіжні зобов`язання за цим договором виникають у замовника після приймання виконаних робіт за актом КБ-2в згідно довідки КБ-3 (та інших документів, що підтверджують виконання робіт (та їх складових) за цим Договором) та мають бути сплачені при отриманні відповідного бюджетного фінансування.

Відповідно до п. 3.1 договору (в редакції додаткової угоди №3 від 17.03.2025 до договору) плановий строк виконання робіт за цим договором: до 15 квітня 2025 року включно.

За умовами пункту 4.1 договору, передача закінчених робіт підрядником і приймання їх Замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в з додатками, довідкою про вартість виконаних робіт та витрати за формою КБ-3в, та іншими документами, що підтверджують виконання робіт (та їх складових) за цим договором, які складаються Підрядником і підписуються уповноваженими представниками та скріплюються печатками сторін.

Вартість фактично виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається з урахуванням обсягів виконаних робіт і фактичних витрат Підрядника, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідкою про витрати (форми КБ-3) та іншими первинними документами, що підтверджують фактичні витрати Підрядника (видаткові накладні на матеріали, вироби та устаткування, подорожні аркуші тощо).

Згідно з п.п. 7.2.3 договору Замовник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплатити вартість виконаних та прийнятих робіт у відповідності до умов, визначених даним договором.

У пункті 9.7 договору сторони погодили, що несвоєчасне перерахування грошових коштів, що стало наслідком дій (бездіяльності) головного розпорядника бюджетних коштів або банківської установи, не є порушенням договірного зобов`язання з боку Замовника та не може бути підставою для нарахування визначеної п. 9.6 цього договору пені та фінансових санкцій, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України.

Сторони погодились, що Замовник звільняється від сплати будь яких штрафів, пені, стягнень, інших санкцій, тощо, стосовно несвоєчасного виконання фінансових зобов`язань за цим договором, яке викликане затримкою бюджетного фінансування. За несвоєчасну оплату товару по Договору через дії або бездіяльність органів Державної казначейської служби України Замовник не несе відповідальності та не сплачує штрафні санкції (п. 9.8 договору).

Відповідно до п. 12.1 (в редакції додаткової угоди №1 від 20.12.2024) договір вступає в силу після його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2025 року, а в частині розрахунків до повного виконання.

Невід`ємними частинами цього договору є Додаток №1 Договірна ціна, Додаток №2 Графік виконання робіт.

До договору сторонами укладені Додаткові угоди №1 від 20.12.2024, №2 від 17.02.2025 та №3 від 17.03.2025.

За результатами виконаних позивачем підрядних робіт 15.04.2025 між сторонами були підписані Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2025 року на суму 625031,38 грн, Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт на витрати за квітень 2025 р. на суму 625031,38 грн.

Відповідач зобов`язання з оплати виконаних підрядних робіт не виконав. За таких обставин сума заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи за договором №4530/К91 від 29.11.2024 становить 625031,38грн.

З метою досудового врегулювання спору 30.04.2026 відповідачу була вручена претензія вих. №3004-4 (вх. №0609/01 від 30.04.2026) з вимогою негайно сплатити заборгованість за договором підряду №4530/К91 від 29.11.2024 в сумі 687 913,33 грн, яка складається з: основного боргу в сумі 625031,38 грн, втрат від інфляції в сумі 44387,90 грн та 3% річних в сумі 18494,05 грн.

Претензія залишена відповідачем без реагування.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором підряду №4530/К91 від 29.11.2024 в частині своєчасної оплати виконаних позивачем робіт стало підставою для звернення позивача до суду.

У зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 20137,89 грн за період прострочення з 06.05.2025 по 01.06.2026 та інфляційні втрати в розмірі 59868,89 грн за період прострочення з травня 2025 р. по травень 2026 р.

Доказів погашення суми заборгованості відповідач на час розгляду справи суду не надав.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість сторін, спрямована навстановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Правовідносини між сторонами є господарськими та врегульовані договором підряду №4530/К91 від 29.11.2024.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

За частиною 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

З матеріалів справи судом установлено, що 15.04.2025 сторонами за договором підряду №4530/К91 від 29.11.2024 підписані Акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2025 року №1 на загальну суму 625031,38 грн, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2025 року, які скріплені печатками обох сторін та містять підписи уповноважених осіб.

Претензій або заперечень щодо обсягу та/або вартості виконаних позивачем робіт від відповідача не надходило.

Таким чином, за умовами п. 2.4 договору (в реакції додаткової угоди №3 від 17.03.2025) відповідач зобов`язаний здійснити остаточний розрахунок за виконані позивачем роботи протягом двадцяти банківських днів з дати підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт та витрати за формою КБ-3.

Відповідач доказів оплати виконаних позивачем робіт за договором №4530/К91 від 29.11.2024 в сумі 625031,38 грн суду не надав. Відтак, сума заборгованості відповідача за вказаним правочином становить 625031,38 грн.

Приписами ст. ст.76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд не вважає слушними заперечення відповідача щодо ненастання строку оплати виконаних позивачем робіт за договором, у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування за договором №4530/К91 від 29.11.2024.

Суд ураховує, що умовами п. 2.7 договору сторони передбачили, що зобов`язання відповідача з оплати виконаних позивачем робіт мають бути виконані при отриманні відповідного бюджетного відшкодування. Проте, строк оплати за виконані позивачем та прийняті відповідачем шляхом підписання акту форми КБ-2в та довідки КБ-3 сторонами не змінювався та становить 20 банківських днів з дня підписання таких документів.

Слід зауважити, що матеріали справи не містять доказів належної реєстрації відповідачем своїх бюджетних фінансових зобов`язань за договором підряду №4530/К91 від 29.11.2024 у строки, визначені Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України №309 від 02.03.2012. Відтак, факт затримки бюджетного відшкодування матеріалами справи не доведено.

До того ж, відсутність бюджетного фінансування не може звільняти відповідача від виконання його договірних зобов`язань щодо оплати виконаних позивачем робіт.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 21.05.2026 у справі № 910/5316/25, від 21.07.2026 у справі №916/2903/22.

Таким чином, Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів оплати виконаних позивачем робіт за договором підряду №4530/К91 від 29.11.2024 в розмірі 625031,38 грн суду не надав.

Ураховуючи встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 625031,38 грн заборгованості за договором підряду №4530/К91 від 29.11.2024, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

За порушення відповідачем строків оплати виконаних будівельних робіт позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 20137,89 грн за період прострочення з 06.05.2025 по 01.06.2026 та інфляційні втрати в розмірі 59868,89 грн за період прострочення травень 2025 - травень 2026 р.р.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин між сторонами, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний, в т.ч., сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання такого зобов`язання.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати виконаних позивачем будівельно-монтажних робіт за договором підряду №4530/К91 від 29.11.2024 підтверджується матеріалами справи та є доведеним.

Заперечення відповідача щодо врегулювання сторонами у п. 9.7 договору права на звільнення Замовника від відповідальності за порушення строків оплати затримки бюджетного фінансування, суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Як установлено судом, факт затримки бюджетного відшкодування матеріалами справи не доведено.

Зі змісту ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка не містить застережень щодо можливості встановлення у договорі інших положень, окрім як визначення іншого розміру процентів річних від простроченої суми, та суті спірних відносин випливає, що відповідна норма має імперативний характер, що спрямована на захист майнового права та інтересу кредитора. Зміст норми можна вважати диспозитивним лише в контексті наділення учасників правовідносин свободою вибору щодо розміру процентів річних. Наведене свідчить про неможливість формулювання у договорі альтернативного правила, що анулює (скасовує, відміняє) відповідне право кредитора та виключає можливість прямого застосування норми ч. 2 ст. 625 ЦК України у разі наявності факту прострочення виконання грошового зобов`язання. Тобто на свій розсуд сторони можуть лише зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Але, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони не можуть, реалізуючи наявну свободу у визначенні умов договору, відступити повністю від положень ч. 2 ст. 625 цього Кодексу, змінити зміст відповідного правила та уникнути настання відповідальності за цієї статтею, домовившись про відсутність у кредитора взагалі права вимагати сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також процентів річних за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (постанови Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 914/479/19, від 02.09.2020 у справі № 904/3260/19).

Тому суд визнає правомірним застосування позивачем положень ст. 625 ЦК України та, відповідно, нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості, розмір якої доведений матеріалами справи.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Як установлено судом, в п. 2.4 договору (в реакції додаткової угоди №3 від 17.03.2025) сторонами встановлений строк оплати за виконані позивачем роботи - протягом двадцяти банківських днів з дати підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт та витати за формою КБ-3.

З урахуванням Постанови Правління НБУ «Про запровадження міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України» від 16.09.2021 №93, строк оплати виконаних робіт за Договором сплив 05 травня 2025 року. Відтак, з 06.05.2025 позивачем правомірно нараховано відповідачеві 3% річних на суму заборгованості в розмірі 625031,38 грн.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд зазначає, що він виконаний правильно.

Отже, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 59868,89 грн за період травень 2025 р. травень 2026 р. та трьох процентів річних за період прострочення оплати з 06.05.2025 по 01.06.2026 в сумі 20137,89 грн.

Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 625031,38 грн, інфляційних втрат в розмірі 59868,89 грн та 3% річних в розмірі 20137,89 грн.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України передбачено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Норма, встановлена ч. 10 ст. 238 ГПК України, спрямована убезпечити особу, на користь якої ухвалено рішення, від повторних звернень до суду з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.

На підставі вказаної норми Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає про нарахування 3% річних на суму основного боргу 625031,38 грн органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення, згідно з ч. 10 ст. 238 ГПК України, починаючи з 02.06.2026 та до моменту погашення боргу відповідачем за формулою: сума боргу x 3 / 100 / 365 * кількість днів прострочення.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу за виконані підрядні роботи, 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, за визначеною вище формулою.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору в розмірі 8460,46 грн у справі покладаються відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232,2 33, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ» (69065, м. Запоріжжя, провулок Явірний, буд. 8А; ідентифікаційний код юридичної особи 13620112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільної фірми «ЕКСПРЕС, ЛТД» (69039, м. Запоріжжя, вул. Івана Мейлуса, буд. 60; ідентифікаційний код юридичної особи 25490442) заборгованість за договором підряду №4530/К91 від 29.11.2024 в розмірі 625031,38 грн (шістсот двадцять п`ять тисяч тридцять одна гривня 38 коп.), інфляційні втрати в розмірі 59868,89 грн (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень 89 коп.), 3% річних в розмірі 20137,89 грн (двадцять тисяч сто тридцять сім гривень 89 коп.), судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, в розмірі 8460,46грн (вісім тисяч чотириста шістдесят гривень 46 коп.).

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, доручити органам (особі), що буде виконувати рішення, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу в розмірі 625031,38 грн (шістсот двадцять п`ять тисяч тридцять одна гривня 38 коп.), починаючи з 02.06.2026 і до моменту остаточного виконання рішення суду.

Формула для розрахунку 3% річних: сума боргу x 3 / 100 / 365 * кількість днів прострочення.

Роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу за спожиту електричну енергію, 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, за визначеною вище формулою.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 28.09.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.А. Федько