Рішення № 140124383, 28.09.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6303/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

28 вересня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Боровкова Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 24580 грн. за Договором про надання грошових коштів у кредит № 7468940325 від 17.03.2025 року та судових витрат. Свої вимоги мотивує тим, що 17.03.2025 року між ТзОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у кредит № 7468940325, відповідно до умов якого ТОВ «Іннова Фінанс» надало позичальникові позику в розмірі 5000 грн шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно з п. 2.6.1 цього договору, і його додатків. ТзОВ «Іннова Фінанс» свої зобов`язання за Договором позики виконало, надало позичальнику грошові кошти в розмірі 5000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника. Однак, відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого у боржника станом на 12.03.2026 року утворилась заборгованість в розмірі 24580 грн., що складається з: 5000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 9580 грн. заборгованості за процентами, 10000 грн неустойки за кожен день прострочення повернення позики. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.

27.07.2026 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.

Відповідач по справі належним чином повідомлялася судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно з вимогами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі частини 8 статті 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вимоги статей 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.03.2025 року між ТзОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у кредит № 7468940325, відповідно до умов якого ТОВ «Іннова Фінанс» надало позичальникові позику в розмірі 5000 грн шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно з п. 2.6.1 цього договору, і його додатків /а.с.26-37/.

Відповідно до пп.2.4, 2.8 кредитного договору, тип позики - кредит; мета отримання кредиту - для споживчих потреб.

Відповідно до пп. 2.6.1 кредитного договору, стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору, та становить: 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору; 0,87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше).

Згідно з п. 2.5 кредитного договору, строк кредиту (строк дії договору) становить 360 днів.

Пунктом 3.1 розділу 3 договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 .

Згідно п.6.1 розділу 6 вказаного Договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів.

Відповідно до Графіку платежів сторони погодили, що загальна вартість кредиту за розрахунковий період з 17.03.2025 року по 12.03.2026 року становить 22580,00 грн, яка складається з суми кредиту у розмірі 5000 грн. та нарахованих процентів 16830 грн. /а.с.37,зворот-38/.

В матеріалах справи наявна анкета клієнта, в якій ОСОБА_1 вказала свій номер мобільного телефону на який направлено одноразовий ідентифікатор для підписання договору позики №7468940325 /а.с.11/.

Вищезазначені кредитний договір та Графік платежів підписано відповідачем ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора «5860» /а.с.39/.

Невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «Іннова Фінанс», які набрали чинності 17.11.2024 /а.с.58-64/. Приймаючи умови договору, позичальник підтвердила, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись.

Згідно з квитанцією до платіжної інструкції №20164-1354-199384685 ТОВ «Іннова Фінанс» 17.03.2025 року перерахувало через надавача платіжних послуг ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на картку відповідача грошові кошти у сумі 5000 грн /а.с. 42/.

Також, факт перерахування відповідачу кредитних коштів на зазначену в договорі платіжну картку від ТзОВ «Іннова Фінанс» підтверджується листом АТ «Ощадбанк» від 19.08.2026 року про переказ та зарахування на платіжну картку ОСОБА_1 17.03.2025 року коштів в сумі 5000,00 грн. /а.с. 77/.

Окрім цього, як убачається зі змісту позову, відповідачем була проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на загальну суму 8000 грн.

На підставі рішення загальних зборів учасників змінено найменування юридичної особи: Товариство з обмеженою відповідальністю з «Іннова Фінанс» на «Іннова - Нова», у зв`язку із чим 05.09.2025 року відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань /а.с.48-49/.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про надання грошових коштів у кредит № 7468940325 від 17.03.2025 рокустаном на 12.03.2026 року утворилась заборгованість в розмірі 24580 грн., що складається з: 5000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 9580 грн. заборгованості за процентами, 10000 грн неустойки за кожен день прострочення повернення позики /а.с.14-20/.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з вимогами ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За твердженням позивача, відповідач не виконала свого обов`язку та не повернула наданий їй кредит та не сплатила відсотки, передбачені кредитним договором.

Відповідач не надала суду належних та допустимих доказів, які б спростовували вищевказаний розрахунок суми боргу, а відтак, суд, перевіривши зазначений розрахунок, знаходить його підставним.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, при цьому, доказів сплати вказаної суми боргу вона суду не надала, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5000 грн. та процентами в розмірі 9580 грн., оскільки в добровільному порядку відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконує.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки то суд приходить до наступних висновків.

Зі змісту позову та матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 10000 грн. за Договором про надання грошових коштів у кредит № 7468940325 від 17.03.2025 року.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Відтак, нарахування неустойки не підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі прийшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5000 грн. та процентами в розмірі 9580 грн., і тому позов підлягає частковому задоволенню.

З матеріалів справи встановлено, що при поданні позову ТзОВ «Іннова-Нова» сплачено 2662,40 грн. судового збору /а.68/.

Беручи до уваги, що позовні вимоги в розмірі 24580 грн. були задоволені частково на суму 14580 грн., що становить 59% від ціни позову, суд вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи у суді в сумі 1571 грн., тобто, пропорційно до задоволених позовних вимог (2662,40 грн. : 100% х 59% = 1571 грн.).

Керуючись статтями 81,89,141,263-265,280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість за Договором про надання грошових коштів у кредит № 7468940325 від 17.03.2025 року в розмірі 14580(чотирнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1571 грн..

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (04071, м.Київ, вул.Верхній Вал, буд.10, оф.5; ЄДРПОУ 44127243).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_2 ).

Суддя:

Оригінал рішення.