Рішення № 140124044, 22.09.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2147/26

провадження № 2/136/658/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 вересня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Присяжного О.І.,

за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі Банк, позивач) через свого представника Горбачову І.В. звернулось до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи підставність позову тим, що 05.04.2024 ОСОБА_1 встановив мобільний додаток monobank, пройшов реєстрацію та надав пакет документів підписав Анкету-заяву Клієнта до Договору про надання банківських послуг «Мonobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису. Відповідно до укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Банк взяті на себе зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачеві можливість розпоряджатись грошовими коштами на умовах передбачених договором, утім відповідач у порушення взятих на себе зобов`язань допустив заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту), яка станом на момент подання позову становить 19 236,85 грн., з яких 16 932,90 грн. заборгованість за наданим кредитом та 2 303,95 грн. заборгованість за пенею, що послугувало підставою звернення до суду із даним позовом.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

25.05.2026 ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю на розгляд до Липовецького районного суду Вінницької області.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 23.06.2026 було прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи шляхом направлення ухвали суду та судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання. Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення 24.06.2026, 28.07.2026, та 20.08.2026 «адресат відсутній», у зв`язку з чим конверти із вкладенням повернуто суду, однак згідно положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судові документи для ОСОБА_1 вважаються врученими.

Будь-які докази по справі, крім поданих позивачем разом із позовною заявою, від учасників справи на адресу суду не надходили.

Представник позивача у позовній заяві не заперечувала щодо розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом. Приймаючи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин, відзиву на позов не подав, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, відтак суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, про що було постановлено ухвалу 22.09.2026.

Ураховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив, що 05.04.2024 ОСОБА_1 встановивши мобільний додаток monobank, пройшовши реєстрацію та надавши пакет документів підписав Анкету-заяву Клієнта до Договору про надання банківських послуг «Мonobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису (а.с.105).

У п. 1 анкети-заяви відповідач просив відкрити поточний рахунок в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у гривні на його ім`я НОМЕР_2 .

Також відповідач просив встановити кредитний ліміт на суму зазначену у мобільному застосунку (п. 2). При цьому у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредиту.

У п. 4 Анкети - заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем - 03861a69db6347d8db267823e2a79f01fa9b7a5cd20caaeb6f1b808acded2a0d1d, що буде використовуватися ним для вчинення правочину та платіжних операцій.

Отже, 05.04.2024 між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок відповідача.

На підтвердження укладення договору, позивачем надано підписані відповідачем запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank про отримання примірника Договору в мобільному застосунку monobank та Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с.132-134) якими передбачено, що тип кредиту: поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання; сума/ліміт кредиту грн.: від 0 до 500 000; строк кредитування: 25 років з правом автоматичної продовження; спосіб та строк надання кредиту: кредитні кошти надаються клієнту у вигляді Суми кредитного ліміту на споживчі потреби на Платіжній картці клієнта, яка відкрита у Банку на підставі укладеного Договору про надання банківських послуг; забезпечення відсутнє.

У п. 4 Паспорту споживчого кредиту зазначена інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживачів:

- пільгова процентна ставка 0,00001% річних; базова процентна ставка - 3,1% в місяць (37,2% річних);

- кількість та розмір платежів, періодичність внесення - щомісяця до останнього дня місяця, наступного за звітним, у розмірі 4% від заборгованості (не менше 100 грн., але не більше залишку заборгованості).

- збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості) - 6,2% на місяць (74,4 %).

Також у п. 6 Паспорту споживчого кредиту зазначена інформація про санкції за порушення зобов`язань за кредитом (в залежності від кількості днів прострочення):

- від 1 до 30 днів - штраф у розмірі 50 грн.;

- від 31 до 90 днів - штраф у розмірі 100 грн.;

- від 91 до 120* (210) днів - штраф, що розраховується за формулою: 100 грн + 6,4 % від суми загальної заборгованості, що виникла на перший день відповідного календарного місяця. При цьому діє ставка 0,00001% річних;

- від 121 (211) дня до повного погашення (строк, після спливу якого формується Фінальний рахунок, що визначається Банком в односторонньому порядку, але не менше 120 днів з моменту настання прострочення виконання зобов`язання та не більше 210 днів) - штраф у розмірі 100 грн та пеня у розмірі 6,4 % на місяць від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення виконання. При цьому діє ставка 0,00001% річних.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання за договором та надав ОСОБА_1 кредитні кошти, що підтверджується, випискою/особовим рахунком за періоди з 05.04.2024 по 06.04.2026 (а.с.107-126). Виписка по рахунку згідно Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, має статус первинного документу, а отже є належним та допустимим доказом по справі.

Таким чином судом встановлено, що АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов`язання за договором споживчого кредиту виконав у повному обсязі та надав відповідачу платіжну картку Monobank із встановленим кредитним лімітом, та можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

З наданого розрахунку заборгованості за договором б/н від 05.04.2024 укладеного між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_1 станом на 06.04.2026 загальний розмір заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 19 236,85 грн., яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) 16 932,90 грн. та заборгованості за пенею 2 303,95 грн. (а.с.128-130).

Таким чином між позивачем та відповідачем виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з цією статтею, ураховуючи підпункт 2.2 пункту 2 Розділу І Умов обслуговування рахунків фізичної особи, договір, що укладений між банком та відповідачем є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно, договорів банківського рахунку та про споживчий кредит.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг 05.04.2024 заповнив і підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Підпис анкети-заяви здійснений відповідачем за допомогою аналогу власноручного підпису, тобто, факсимільного відтворення власного підпису за допомогою засобів електронного копіювання. Окрім того позивачем до позовної заяви додано форму підтвердження електронного документа відповідно до якої ОСОБА_1 05.04.2024 о 08:56:25 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, тим самим уклав Договір про надання банківських послуг monobank/Universal Bank (а.с.144-145).

Анкета-заява містить детальну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема, дату народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. У анкеті-заяві міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку відповідно до умов договору та наведених нижче умов.

Відтак, суд вважає встановленим той факт, що між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 , був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування грошові кошти на умовах їх повернення.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку відповідачем не повернуті, а також зважаючи на вимоги частини

другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а відтак суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Суд вважає, що позивачем було надано належні та допустимі докази стосовно надання банком кредитних коштів клієнту, отримання і використання таких коштів клієнтом.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина відповідача щодо порушення умов виконання зобов`язань є доведеною зібраними та дослідженими судом доказами, що додані до матеріалів справи, а тому право кредитора на повернення кредитних коштів, комісії, неустойки та процентів за їх користування є порушеним.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, про що визначено в статті 209 ЦПК України.

Зі статті 213 ЦПК України слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Суд звертає увагу, що відповідач повідомлявся в установленому порядку про розгляд цивільної справи, але жодним чином не висловив своєї позиції за вимогами до нього кредитодавця про стягнення кредитної заборгованості, не заперечив наявної заборгованості, укладення договору з позивачем, отримання кредитних коштів, розміру нарахованої заборгованості.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору із відповідачем, який безпосередньо підписаний позичальником, а також доведено порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов`язань за таким кредитним договором.

Суд вважає, що позивач надав належні та допустимі докази про факт невиконання відповідачем узятих на себе зобов`язань за кредитним договором № б/н від 05.04.2024, щодо повернення залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 16 932 (шістнадцять тисяч дев`ятсот тридцять дві) гривні 90 коп.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, судом застосовуються положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано

пеню за неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору № б/н від 05.04.2024, тобто у період дії в Україні воєнного стану, а саме після 24 лютого 2022 року, вона підлягає списанню кредитодавцем, а отже відповідні вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 303,95 грн. задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд задовольняє позов частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № CF_144874 від 11.05.2026 в сумі 2 662,40 грн. (а.с.142), який відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог (16 932,90 грн. з 19 236,85 грн., що становить 88,02%), а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.*88,02% задоволених позовних вимог, що становить 2 343 (дві тисячі триста сорок три) гривні 44 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 280-289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.04.2024 у розмірі 16 932 (шістнадцять тисяч дев`ятсот тридцять дві) гривні 90 коп.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 343 (дві тисячі триста сорок три) гривні 44 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК» (вул. Оленівська, 23, м. Київ, ЄДРПОУ - 21133352);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ).

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2026.

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ