Єдиний державний реєстр судових рішень
єдиний унікальний номер справи 552/8246/26
номер провадження 2/546/996/26
У Х В А Л А
28 вересня 2026 року м. Решетилівка
Суддя Решетилівського районного суду Полтавської області Романенко О.О., вирішуючи питання про відкриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
встановив:
23.09.2026 до Решетилівського районного суду Полтавської області від Київського районного суду міста Полтави надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя для розгляду за належною підсудністю, у якій позивач просить суд:
1. Визнати автомобіль спільною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
2. Визначити частини сторін у праві спільної сумісної власності на зазначений автомобіль як рівні 1/2 кожному.
3. Здійснити поділ зазначеного спільного майна шляхом реалізації автомобіля та розподілу отриманого від його продажу коштів між сторонами у рівних частках по 1/2 кожному.
4. Судові витрати покласти на сторони відповідно до вимог чинного законодавства України.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 23.09.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Разом з цим, позовна заява не містить повного зазначення місця проживання чи перебування сторін та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Відповідно до п. 3ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Однак, позовна заява не містить зазначення ціни позову, хоча містить позовні вимоги майнового характеру, обґрунтованого розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Разом з цим, позовні вимоги не конкретизовані, та прохальна частина позовної заяви не містить відомостей про майно, яка позивачка бажає визнати спільною сумісною власністю та здійснити його розподіл.
Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Однак, позов не містить відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Разом з цим, позивачем не зазначено відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Позивачем у позові не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Як передбачено п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги: зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суддя звертає увагу, що позивачем не зазначено та не надано жодних доказів що підтверджують вказані у позовній заяві обставини щодо існування предмету спору автомобіля Renault Megane 3, 2012 року випуску, д.н. НОМЕР_1 , доказів його придбання 13.03.2023, та доказів його орієнтовної вартості 8000 тисяч доларів.
Згідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Згідно ч. ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до п. 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020, затверджених наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 №144, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
Проте, надані позивачем копії письмових доказів взагалі не засвідчені належним чином, а саме: копія паспорта позивачки, копія довідки про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру позивачки, копія свідоцтва про шлюб сторін.
Отже, позивачу необхідно надати позовну заяву та додатки до неї, з урахуванням вищезазначених недоліків, у відповідності до вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Разом з цим, позивачем взагалі не долучено доказів сплати судового збору чи підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що до позовної заяви не долучено належного і допустимого доказу сплати судового збору за пред`явлення позову до Решетилівського районного суду Полтавської області у справі № 552/8246/26.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено 3328,00 гривень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - визначається вартістю майна.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, фізичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але не менше 1331,20 грн та не більше 16640,00 грн.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подачу до суду фізичною особою позовної заяви не майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 22-24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання. Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного Кодексу України та ст. 372 ЦК України. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч. 4ст. 65 СК). Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Враховуючи, що предметом даного спору є вимоги щодо поділу майна, ціна позову повинна бути визначена, виходячи з дійсної вартістю майна у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Проте матеріали позовної заяви не містять доказів щодо погодження з відповідачем вартості спірного майна подружжя, як і доказів про дійсну вартість спірного рухомого майна на час подачі позову.
Відповідно до ч.1 п.2 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна що підлягає поділу, яка має бути підтверджена належними доказами, серед іншого висновком суб`єкта оціночної діяльності, який має право на проведення будівельно-технічної, товарознавчої (автотоварознавчої) експертизи, іншими доказами.
Відповідно до правових висновків, висловлених у постанові ВП ВС від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
У позовній заяві не зазначено ціну позову, не обґрунтовано та не зазначено належних і допустимих доказів на підтвердження визначення оціночної вартості спірного автомобіля, яку позивач просить визнати спільною сумісною власністю подружжя, що позбавляє суд можливості визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні до суду позовної вимоги майнового характеру у розмірах визначених п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».
Отже, позовна заява не відповідає п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та до неї не додано доказів сплати судового збору у повному обсязі за ставкою, визначеною п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з урахуванням вимог ч. 3 ст. 4 цього Закону.
З викладеного вбачається, що позивачу слід зазначити ціну спірного автомобіля на момент звернення до суду, визначити ціну позову, обумовлену вартістю спірного майна та надати підтвердження визначення дійсної вартості майна що підлягає поділу.
Крім цього, дійсна вартість майна, що підлягає поділу, має бути підтверджена належними доказами, серед іншого висновком або ж звітом суб`єкта оціночної діяльності, або актом про оцінку автомобіля.
Позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, за вказаними нижче реквізитами:
Рахунок отримувача: UA978999980313181206000016606, отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м.Решетилів/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959255, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Решетилівський районний суд Полтавської області (назва суду, де розглядається справа).
(https://rsh.pl.court.gov.ua/sud1626/gromadyanam/tax/, https://rsh.pl.court.gov.ua/tax_info).
Оригінал квитанції про сплату судового збору необхідно надати на адресу суду у термін, наданий судом для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищезазначені обставини, суддя позбавлений можливості вирішити питання відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України, суддя,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя залишити без руху.
Надати позивачу строк у п`ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви, зазначені у даній ухвалі, не будуть усунені, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Суддя О.О. Романенко
Судове рішення № 140122697, Решетилівський районний суд Полтавської області було прийнято 28.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 552/8246/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: