Рішення № 140121154, 28.09.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/2563/25

2/532/145/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Тесленко Т. В.,

за участі секретаря

судового засідання - Климченко А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «ЦИКЛ ФІНАНС», представник позивача - Жабченко Тетяна Миколаївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

23 жовтня 2025 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області за підсудністю з Полтавського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальності «ЦИКЛ ФІНАНС», представник позивача - Жабченко Тетяна Миколаївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач вказував, що в зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов укладеного між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та відповідачем кредитного договору № 22037000086942 від 26.09.2018, в останнього утворилася заборгованість по кредиту в сумі 12 367,61 грн, яку Товариства з обмеженою відповідальності «ЦИКЛ ФІНАНС» прохав стягнути з відповідача за договором відступлення прав вимоги № 15/12/21 від 26.09.2018.

04.11.2025 ухвалою суду було відкрито провадження в справі та призначено судове засідання на 12 січня 2026 року в порядку спрощеного позовного провадження, який в подальшому було відкладено за клопотанням відповідача на 26.02.2026.

26.02.2026 сторони в судове засідання не з`явилися: позивач в заяві до суду прохав розгляд справи проводити за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення; відповідач ОСОБА_1 належним чином не повідомлений про час і місце слухання справи, оскільки поштове повідомлення про вручення йому судової повістки повернулося до суду з відміткою поштарки «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою суду від 26.02.2026 відкладено розгляд справи на 08.04.2026 та викликано відповідача до суду через оголошення на вебсайті судової влади України.

07.04.2026 у справу вступив представник відповідача Волошко А. В., тому в подальшому розгляд справи відкладався за її клопотаннями.

01.07.2026 сторона відповідача надала суду додаткові пояснення, в яких прохала застосувати наслідки пропущення строків позовної давності, у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

24.07.2026 від сторони позивача надійшли заперечення щодо застосування строку позовної давності.

Розгляд справи призначено на 28.09.2026.

В судове засідання сторони не з`явилися, більше жодних клопотань, заяв, заперечень чи пояснень о суду не надавали.

Згідно з правилами ч. 6 ст.19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 26.09.2018 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 22037000086942.

Відповідно до Кредитного договору, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», розміщений на офіційному вебсайті Банку: https://creditdnepr.com.ua/ та індивідуальної частини, якою є цей Кредитний договір, що разом становлять єдиний Кредитний договір, Банк зобов`язується надати Клієнту грошові кошти (далі Кредит) у тимчасове платне користування, а Клієнт зобов`язується повернути наданий Кредит, сплатити плату за Кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання у порядку, встановленому Договором. Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з Рахунку, платежі з Рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком Клієнта, що відкритий в Банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу.

Відповідно до умов Кредитного договору, Цільове призначення Кредиту: на споживчі потреби.

Відповідно до умов Кредитного договору, процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за Кредитом.

Відповідно до п.8-9 ч.1 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування», процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової та/або супутньої послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені.

Відповідно до умов Кредитного договору, Клієнт підтверджує, що він самостійно ознайомився з інформацією на Офіційному сайті Банку, необхідною для отримання споживчого кредиту, він усвідомлено прийняв рішення щодо укладення цього Кредитного договору. Банк надав йому у письмовій формі актуальний на дату укладення цього Кредитного договору Паспорт споживчого кредиту та всю передбачену чинним законодавством України інформацію про умови кредитування, в тому числі для порівняння різних пропозицій Банку з метою прийняття Клієнтом обґрунтованого рішення про укладення цього Кредитного договору, а також що Банк не обмежував його у часі для ознайомлення із зазначеною інформацією та для прийняття рішення.

Відповідно до умов Кредитного договору, Договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами цього Кредитного договору та діє до повного виконання Сторонами зобов`язань за Договором.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України.

Внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 15.12.2021 згідно з умовами Договору факторингу №15/12/21, АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (ЄДРПОУ 14352406) відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 22037000086942 від 26.09.2018 року на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» (далі ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 43453613), а відповідно ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуто право вимоги до Відповідача.

Згідно з Договором факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС») є документально підтвердженою та становить 12 367,61 грн., із яких:

· Заборгованість по тілу кредиту: 5636 грн.

· Заборгованість по відсотках: 2651,61 грн.

· Заборгованість по комісії: 4080 грн.

В своїх поясненнях до суду відповідач не визнає позовні вимоги через те, що 26 вересня 2018 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та від імені якого діє Заступник Голови правління Мойсеєнко А.І., на підставі довіреності 812 від 21.08.2018 та Клієнтом ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 22037000086942, у відповідності до умов якого Клієнту надано грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби у розмірі 6 800,00 грн. Строк кредитування 12 місяців. Кінцева дата повернення Кредиту: 26 вересня 2019 року. Щомісячна комісія за обслуговування Кредиту: 6,0% від суми Кредиту. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за Кредитом: 0,001% річних; на прострочену заборгованість за Кредитом: 56,0% річних.

Відповідно до п. 1.2 умов Кредитного договору № 22037000086942 від 26.09.2018 кінцева дата повернення кредиту визначена сторонами 26 вересня 2019 року.

Згідно зі ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності розпочався 27.09.2019 р. та повністю закінчився 27 вересня 2022 року.

Позивач звернувся до поштової служби з даним позовом лише 18 жовтня 2025 року (що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 9207YHHREUU), тобто з пропуском строку позовної давності на понад 3 роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є самостійною підставою для відмови у позові, тому він прохав в їх застосуванні.

Крім того, відповідно до п. 1.2 Кредитного договору № 22037000086942 від 26.09.2018 щомісячна комісія за обслуговування Кредиту: 6,0% від суми Кредиту. При цьому в Кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, за які встановлена щомісячна оплата у виді комісії за обслуговування кредиту.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 22037000086942 від 26.09.2018 станом на 14.12.2021 Позивач вимагає стягнути «прострочену комісію» у розмірі 4 080,00 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності).

У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов`язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем. Платежі за додаткові та супутні послуги третіх осіб, пов`язані з договором про споживчий кредит, не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом. Якщо укладення договору про надання додаткових чи супутніх послуг третіми особами є обов`язковим для отримання кредиту або для отримання кредиту на умовах, що пропонуються кредитодавцем, споживач має бути прямо проінформований про це у письмовій формі.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 28.12.2018 (день укладення Кредитного договору), після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21 зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Ураховуючи, що позивач як правонаступник первісного кредитодавця АТ «Банк Кредит Дніпро» не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні Кредитного договору, тому положення Кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредиту в розмірі 6,0% від суми кредиту є нікчемними відповідно до частин першої, другої статті 11 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 30.11.2023 в справі № 216/7637/21 (провадження № 61-5692св23).

Отже, для встановлення щомісячної комісії за дії, які банк вчиняє на власну користь, не надано переліку додаткових та супутніх банківських послуг, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (бухгалтерський облік, супроводження кредиту тощо), що суперечить Закону України «Про захист прав споживачів» та є нікчемним. Нарахування 4 080,00 грн є протиправним.

Також відповідача зазначає, що Кредитор нараховував підвищені відсотки за ставкою 56% річних аж до 31 березня 2020 року.

Проте, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду (справа № 444/9519/12), після закінчення строку кредитування (26.09.2019 р.) банк втрачає право нараховувати будь-які договірні відсотки та комісії, оскільки строк користування коштами завершився. Після цієї дати кредитор мав право вимагати лише 3% річних та інфляційні втрати за ст. 625 ЦК України, вимог за якими у позові не заявлено.

Відповідно сторона відповідача не надала суду контрозрахунок, за яким було б правильним здійснено нарахування чи ненарахування відсотків поза межами строку договору.

Також відповідач наголошує, що згідно з Паспортом кредиту ОСОБА_1 подавав заяву на отримання кредиту у розмірі 5 000,00 грн. Банк штучно збільшив суму договору до 6 800,00 грн, одразу списавши в дату видачі 1 800,00 грн на користь ПрАТ СК «УНІКА Життя» (пункт 1.5 договору). Відповідач не мав можливості розпоряджатися цими коштами. Відповідно до наданого розрахунку, Відповідач сплатив банку 597,33 грн. Таким чином, залишок реального тіла кредиту становить: 5 000,00 - 597,33 = 4 402,67 грн, а не 5 636,00 грн, як вказує Позивач.

Оскільки вказана справа є типовою, незначної складності, розглядається у спрощеному провадженні, а позовна давність пропущена з вини самого Позивача, то відповідач вказує, що заявлена сума витрат є неспівмірною та не підлягає задоволенню у разі відмови в позові (ст. 141 ЦПК України).

Ознайомившись зі змістом додаткових пояснень представника Відповідача від 30.06.2026 року, позивач ТОВ «Цикл Фінанс» вважає, що немає підстав для застосування строків позовної давності через таке.

Позивач звертає увагу Суду, що відповідно до наданого Позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості за Кредитним договором останній платіж за Кредитним договором було здійснено 26.12.2018 року у розмірі 25,33 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 26.09.2018 по 14.12.2021 року. Отже, строк позовної давності у три роки відраховується з 25.12.2021 року (моменту, коли Відповідач перестав виконувати свої зобов`язання).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Разом з тим, 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні».

В подальшому, відповідно до Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» неодноразово були внесені зміни щодо продовження строку дії воєнного стану в Україні та проведення мобілізації.

Наразі строк дії воєнного стану в України продовжено.

Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.

Тобто строк, визначений ст. 257 ЦК України, продовжується на строк дії в Україні воєнного, надзвичайного стану відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 р. N 2120-IX.

З огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, трирічний строк позовної давності щодо вимог у цій справі заявником не пропущено.

Позивач наполягав на задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в повному обсязі.

Проаналізувавши всі доводи сторін, суд дійшов такого висновку:

- позиція позивача про те, що строк позовної давності не пропущений є підтвердженою належними доказами в справі, наданими у запереченнях стороною позивача;

- позиція відповідача щодо нарахування незаконної щомісячної комісії в сумі 4 080,00 грн теж заслуговує на увагу та підтверджується нормами закону і письмовими доказами, що надала сторона відповідача;

- щодо суми заборгованості за відсотками та тілом кредиту, то суд критично ставиться до позиції відповідача, оскільки у матеріалах справи, зокрема на а.с.65, міститься договір добровільного страхування життя клієнтів ПАТ «Страхова компанія «Уніка Життя» від 26.09.2018, де вказано розмір страхового платежу 1800 грн, де особа страхувальника ОСОБА_1 ознайомлений з умовами під підпис, та відповідно погодився з цією сумою. Відповідно до кредитного договору вказана сума стягується одноразово в день надання кредиту (а.с.68). Щодо тіла кредиту, яке частково було погашено відповідачем в сумі 597,33 грн, то за випискою по особовому рахунку за період з 26.09.2018 по 14.12.2021 видно, що останнім було здійснено погашення заборгованості в рахунок заборгованості 572,00 грн та 25,33 грн, а також простроченої заборгованості 566,67 грн, сума виданого кредиту становить 6800, 00 грн (5000,00 грн +1800,00грн) 1164,00 грн (572,00 + 25,33 +566,67) = 5636,00 грн залишок простроченого кредиту. Відповідач не погашав відсотків за користування кредитними коштами, що видно з розрахунку заборгованості, а їх нарахування відбувалося в межах строку з 26.09.2018 до 14.12.2021.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторонам надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані їм законом, в тому числі надати докази.

На відповідача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести відповідно до вимог ст. ст. 12, 13 ЦПК України за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 78-80 ЦПК України, протилежне, на що позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Суд дійшов висновку, що відповідач хоча не визнає позов, однак своїми діями, а саме погашенням кредиту, підтверджує, що букладав кредитний договір і згодний був з його умовами, а оскільки ним не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, то вважаю за потрібно стягнути з нього заборгованість за кредитом та відсотками на загальну суму 8287,61 грн, що складається з:

- 5636,00 грн залишок простроченого кредиту;

- 2651,61 грн залишок прострочених відсотків.

В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

В порядку ст. ст. 141 ЦПК України здійснити розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі, виходячи з розрахунку: 8287,61 гривень (задоволені позовні вимоги) х 100 : 12367,61 гривень (ціна позову) = 67,01 % від сплаченого судового збору 2422,40 гривень = 1623,25 гривень.

Що стосується заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката та клопотання відповідача щодо покладення їх на сторону позивача, суд зазначає таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно з правилами пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

У вказаній справі, в детальному описі наданих адвокатом послуг зазначені такі дії:

1) Аналіз обставин спірних правовідносин 0,5 год 500,00 грн;

2) складання позовної заяви 2 год - 2000,00 грн;

3) формування доодатків до позову 0,5 год 500,00 грн

Всього сума гонорару становить 3 000,00 грн.

Оцінюючи співмірність цих витрат суд зазначає, що звертає увагу на те, що позивач є фінансовою установою, а примусове стягнення заборгованості, яка була ним викуплена за договором факторингу, є основною його господарською діяльністю.

Також суд вважає необґрунтовано завищеними витрати адвоката на складання позову, оскільки справа є типовою та не вимагає значних зусиль для підготовки позовної заяви.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та співмірними є судові витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

З врахуванням часткового задоволення позову, ці витрати потрібно стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 1340,20 грн. (2000,00 х 67,01 %).

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення в порядку ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Відповідно до ст. ст. 526, 530, 533, 612, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76, 81, 137,141, 247, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», представник позивача - Жабченко Тетяна Миколаївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» (04112, м. Київ, р-н Шевченківський, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 43453613, НОМЕР_3 у АТ «СЕНС БАНК», код банку (МФО) 300346) заборгованість за Кредитним договором № 22037000086942 від 26.09.2018 у розмірі 8 287,61 (вісім тисяч двісті вісімдесят сім грн 61 коп) грн, що складається з:

- 5636,00 грн залишок простроченого кредиту;

- 2651,61 грн залишок прострочених відсотків.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» (04112, м. Київ, р-н Шевченківський, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 43453613, НОМЕР_3 у АТ «СЕНС БАНК», код банку (МФО) 300346), витрати зі сплати судового збору в розмірі 1623,25 грн (одна тисяча шістсот двадцять три грн 25 коп) та за правничу допомогу в сумі 1340,20 грн (одна тисяча триста сорок грн 20 коп).

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду

28.09.2026 складено повне судове рішення.

Суддя