Рішення № 140120669, 18.08.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1204/26

Провадження 2-1445/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Сташків Т.Г.

при секретарі Скибі Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товаристо з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі позивач, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС») звернулося до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 ( далі відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з останнього на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 390216676 від 29.05.2023 року у розмірі 102 563,96 грн, судові витрати у розмірі 2662, 40 грн та 7000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 29.05.2023 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 390216676 на суму 500,00 грн. У подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 20 000,00 грн.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу.

27.05.2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01.

15.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 102 563,96 грн, яка складається з: 19 999,96 грн - заборгованість за тілом кредиту; 82 564,00 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Ухвалою обухівського районного суду Київської області від 03.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час розгляду справи був повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розглянути справу у його відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій визнав позовні вимоги частково, а саме заперечив щодо відступлення права вимоги за кредитним договором, оскільки не був повідомлення про укладення договорів факторингу.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, 29.05.2023 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 390216676 на суму 500,00 грн. У подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 20 000,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV5F45R.

Відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна 3 особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.

Відповідно до п. 2.1. за договором, кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, у розмірі кредитного ліміту на суму 20 000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».

Згідно з п. 3.1. договору, позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий Транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується у порядку, передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Відповідно до п. 5.1. договору, кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5375-41XX-XXXX-9474, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Згідно з п. 7.1. договору, рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 28.06.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що в обов`язковому порядку основна сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії договору у порядку, передбаченому п. 11.1 договору; 7.2.2. дострокового припинення дії договору, у порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. договору.

Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 28.06.2028.

Проценти за Договором сплачуються у наступному порядку: 7.4.1. протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору.

У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, у тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, у якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

З наданої АТ «Універсал Банк» на запит суду інформації від 04.04.2026 року вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну карту № НОМЕР_1 , на картковий рахунок якої зараховано платежі у сумі 500 грн у період з 29.05.2023 року по 03.06.2023 року, у сумі 500 грн у період з 30.05.2023 року по 04.06.2023 року, у сумі 500 грн за період з 31.05.2023 року по 05.06.2023 року, у сумі 200 грн у період з 02.06.2023 року по 07.06.2023 року, у сумі 100 грн у період з 03.06.2023 року по 08.06.2023 року, у сумі 100 грн у період з 04.06.2023 року по 09.06.2023 року, у сумі 1 700 грн у період з 12.06.2023 року по 17.06.2023 року, у сумі 2 000 грн у період з 12.06.2023 року по 17.06.2023 року, у сумі 1 000 грн у період з 12.06.2023 року по 17.06.2023 року.

Також випискою про рух коштів за даним картковим рахунком підтверджено користування відповідачем кредитними коштами на власні потреби.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу.

Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 246 від 29.08.2023, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.

Для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) первісного кредитора зі сторони ТОВ «Таліон Плюс» згідно договору факторингу саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 246 від 29.08.2023 до договору факторингу, до позовної заяви додається Акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги.

27.05.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 27/0524-01.

ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 27.05.2024 до договору факторингу, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

15.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 15.07.2025 за Договором факторингу від 15.07.2025 року, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 102 563,96 грн.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б/Н від 15.07.2025, до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу від 15.07.2025.

Враховуючи укладені договори факторингу, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № № 390216676 від 29.05.2023 року.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 102 563,96 грн, яка складається з: 19 999,96 грн - заборгованість за тілом кредиту; 82 564,00 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку на період 15.07.2025 - 26.12.2025 року.

Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3).

Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

ОСОБА_1 23.05.2023 року підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV5F45R кредитний договір, чим погодився із запропонованими умовами кредитного договору.

Договір містить докладну інформацію щодо особи позичальника, зокрема серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор у якості аналога власноручного підпису позичальника.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов`язання з повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними.

Відповідач покладені на нього зобов`язання не виконав і в установлені договором строки грошові кошти на погашення кредиту та сплату відсотків не вносив, у результаті чого, загальна сума заборгованості, за кредитним договором № 390216676 від 23.05.2023 року, становить 102 563,96 грн.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, як з приводу укладення договору, так і належності відповідачу зазначеного номеру телефону чи ненадходження до нього смс-кодів, а також отримання зазначених коштів.

Права вимоги за кредитним договором № 390216676 від 23.05.2023 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 перейшли до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», за умовами якого, відповідно до реєстрів боржників, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №910/1755/19 від 04.06.2020 року.

У законодавстві України не передбачено обов`язку правонаступника кредитора мати підтвердження направлення боржнику повідомлення про відступлення права вимоги. Окрім того, такі повідомлення не змінюють умов кредитних договорів, а мають лише інформаційний характер.

Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові, за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснено платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступленя права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор, не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого зобов`язання. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом (ст. 1082 ЦК України).

Тобто, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі не звільняється від обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах: № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, № 278/1679/13 від 06 лютого 2018 року.

Так, у вищезазначеній постанові Верховний Суд у справі №278/1679/13 від 06 лютого 2018 року зазначив, що «неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань».

Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає заборгованість за кредитним договором та не сплачує проценти за користування кредитом, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ «ФК «ЕЙС».

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.ст. 1049 та 625 ЦК України після закінчення строку дії договору, на підставі якого виникло грошове зобов`язання, на існуючий борг нараховуються проценти та застосовується цивільна відповідальність за порушення умов договору. У випадку, якщо розмір процентів не передбачений договором, то проценти нараховуються на борг на рівні облікової ставки НБУ (ВСУ від 7 вересня 2016 р. у справі за № 6-1412цс16).

Відповідно до умов кредитного договору, зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника зі сплати основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду (п.1.7.1 кредитного договору).

Підписавши договір, позичальник погодився на укладення договору саме на таких умовах, у тому числі й щодо продовження строку кредитування.

Умови підписаного договору є чіткими та однозначними, а відтак наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором № 390216676 від 23.05.2023 року заборгованості у загальній сумі 102 563,96 грн.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Щодо заперечення відповідачем факту укладення договорів факторингу через неповідомлення його про перехід права вимоги до позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9.1.1.5 договору, кредитодавець має право в будь-який час, в тому числі після закінчення дисконтного періоду, без згоди позичальника відступити права грошової вимоги за договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу.\

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність повідомлення його про укладення договорів факторингу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст. 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги № 20-08/25-01 від 20.08.2025 року, копію додаткової угоди № 25771045873 до договору про надання правничої допомоги; копію протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги від 20.08.2025 року.

Враховуючи складність справи, виконані адвокатом роботи, які не є складними та не потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 2 500 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 141,142,259,263-265,268,272,273,279 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄРДПОУ 42986956, відповідно до кредитного договору № 390216676 від 29.05.2023 року, заборгованість за тілом кредиту у розмірі 19 999 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 96коп., заборгованість за відсотками у розмірі 82 564 (вісімдесят дві тисячі п`ятсот шістдесят чотири) грн 00 коп., а всього стягнути 102 563 (сто дві тисячі п`ятсот шістдесят три) грн 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄРДПОУ 42986956, судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Т.Г.Сташків