Єдиний державний реєстр судових рішень
МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" вересня 2026 р. Справа № 370/4313/25
Провадження № 2/370/1502/25
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., розглянувши у приміщенні суду у селищі Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі позивач, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 (далі відповідач, позичальник, ОСОБА_1 ) заборгованості за договором № 5111938 від 15.11.2024 у розмірі 45 197,97 грн, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн та на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
В обґрунтування позову позивач вказав, що 15.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі - ТОВ «Лінеура Україна») та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 5111938 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 6 500 грн, з процентною ставкою в розмірі 0,6% (знижена) або 1% (стандартна) від суми кредиту за кожен день користування кредитом, строком на 360 днів. В свою чергу, позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом.
Крім цього, 17.11.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір № 5111938 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу надано додатково кредитні кошти в розмірі 3 500 грн, загальна сума кредиту становить 10 000 грн з денною процентною ставкою в розмірі 1% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за договором виконало та надало йому кредит в сумі 6 500 грн та 3 500 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
Відповідач у свою чергу оплати за договором не здійснював.
31.07.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Каітал» укладено договір факторингу № 31/07/2025, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 .
Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 45 197,97 грн, яка складається з 9 999,97 грн сума кредиту, 19 998 грн нараховані проценти за користування кредитом, 10 200 грн нараховані позивачем проценти, 5 000 грн штраф.
Ухвалою суду від 07.01.2026 позовну заяву ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.
Крім цього, ухвалою суду від 07.01.2026 витребувано в АТ «Універсал Банк» наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме: інформацію щодо підтвердження факту належності банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); а також підтвердження факту зарахування коштів 17.11.2024 на дану платіжну картку банком емітентом якої є АТ «Універсал Банк», у сумі 3500 грн, за ініціативою ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ПЕЙТЕК».
Витребувані докази надійшли до суду 26.01.2026 та приєднані до матеріалів справи.
Копія ухвали від 07.01.2026 відповідачу надсилалася за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , поштове відправлення № R067080509291 повернулося на адресу суду з вітміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» 03.02.2026, що з урахуванням п. 99.1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ № 270 від 05.03.2009, та п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням особи про розгляд справи.
У встановлений судом строк відповідач на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надав, у зв`язку з чим суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
15.11.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 5111938 про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 6 500 грн, з процентною ставкою в розмірі 0,6% (знижена) або 1% (стандартна) від суми кредиту за кожен день користування кредитом, строком на 360 днів. В свою чергу, позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом (а.с. 83-95).
Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, в якому відображаються умови надання кредитних коштів (а.с. 100-101).
Відповідно до п.2.1. Кредитного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 .
Згідно із листом АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-4586 від 12.02.2026 карта № НОМЕР_3 емітована на ім`я ОСОБА_1 .
Факт зарахування 15.11.2024 коштів у сумі 6 500 грн на картку № НОМЕР_3 підтверджується листом ТОВ «УПР» № 232-0108 від 01.08.2025 (а.с. 73).
Крім цього, 17.11.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір № 5111938 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу надано додатково кредитні кошти в розмірі 3 500 грн, загальна сума кредиту становить 10 000 грн з денною процентною ставкою в розмірі 1% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (а.с. 74-75).
Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, в якому відображаються умови надання кредитних коштів (а.с. 98-99).
Факт зарахування 17.11.2024 коштів у сумі 3 500 грн на картку № НОМЕР_3 підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20250801-359 від 01.08.2025 (а.с. 114).
Водночас відповідачем свої зобов`язання за договором не були виконані, внаслідок чого станом на 31.07.2025 утворилася заборгованість у сумі 34 997,97 грн, яка складається з: 9 999,97 грн заборгованість за тілом кредиту, 19 998 грн заборгованість за відсотками, 5 000 грн штрафні санкції (а.с. 104-108).
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 31.07.2025 між ТОВ «Лінеура Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено договір факторингу № 31/07/2025, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором, що підтверджується витягом з реєстру боржників (а.с. 31-35).
Відповідно до реєстру боржників від 31.07.2025 від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 5111938 від 15.11.2024 у розмірі 34 997,97 грн, яка складається з: 9 999,97 грн заборгованість за тілом кредиту, 19 998 грн заборгованість за відсотками, 5 000 грн штрафні санкції (а.с. 112-113).
Після придбання права вимоги до відповідача, позивач здійснив нарахування відсотків за договором за період з 01.08.2025 до 10.11.2025 у розмірі 10 200 грн (а.с. 109-110).
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по договору перед позивачем не сплачена і складає 45 197,97 грн, а саме: 9 999,97 грн сума кредиту, 19 998 грн нараховані проценти за користування кредитом, 10 200 грн нараховані позивачем проценти, 5 000 грн штраф.
Між сторонами склалися відносини, які регулюються нормами ЦК України.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого кредитного договору, на таких умовах шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Крім цього, згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Раніше судом установлено, що відповідач не виконав свої зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, тому вимоги про стягнення з відповідача тіла кредиту та нарахованих процентів у заявленому розмірі є обґрунтованими.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 5 000 грн за порушення зобов`язання.
Водночас відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки з 24.02.2022 дотепер на території України діє правовий режим воєнного стану, то відповідач звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь позивача штраф за прострочення зобов`язання.
Тож відсутні правові підстави для стягнення із відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 5 000 грн.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, оскільки судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе за договором зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість, тож вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та простроченими процентами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В решті позовних вимог необхідно відмовити.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені матеріалами справи судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 154,42 грн, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» надало суду: договір № 10/12-2024 про надання правниої допомоги від 10.12.2024, укладений між позивачем та адвокатом Столітнім М.М.; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10; заявку № 14091 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10.12.2024; ордер серії АІ № 2076662; акт № 14091 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22.12.2025; рахунок на оплату № 14091-22/12-2025 від 22.12.2025, витяг з акту № 25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 (а.с. 45-46, 60, 77-78, 103, 111).
Згідно зазначених позивачем у позовній заяві судових витрат, витрати на професійну правничу (правову) допомогу складають 10 000 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом установлено, що відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Водночас відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: (1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); (2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); (3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; (4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд враховує, що при підготовці позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутня необхідність у вивченні та опрацюванні великої за обсягом законодавчої бази, що регулює спірні відносини, оскільки існує усталена судова практика, представник позивача участі в судових засіданнях не приймав.
За таких обставин, суд вважає, що вказаний розмір витрат на правничу допомогу є занадто завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючі конкретні обставини справи, тому суд дійшов висновку, що загальна вартість виконаних представником робіт (наданих послуг), які є реальними та необхідними становить 5 000 грн.
З огляду на це, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 446,88 грн.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 354-355 ЦПК України суд, -
у х в а л и в :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість у розмірі 40 197,97 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 2 154,42 грн судового збору та 4 446,88 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2026.
Реквізити сторін:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»: 03045, м. Київ, вул. Набережно - Корчуватська, 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822;
ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Л.В. Білоцька
Судове рішення № 140120634, Макарівський районний суд Київської області було прийнято 28.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 370/4313/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: