Рішення № 140120478, 28.09.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/11065/26

Провадження №2/367/8911/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Мерзлого Л. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (далі ТОВ «Стар Файненс Груп», Товариство, позивач, кредитодавець) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач, позичальник), в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 23471-04/2026 від 12.04.2026 у загальному розмірі 36 960,00 грн, з яких: 16 000,00 грн сума основного боргу (тіла кредиту); 12 960,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за комісією; 8 000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (неустойкою), а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12.04.2026 між сторонами в електронній формі, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором з боку відповідача та кваліфікованим електронним підписом з боку позивача, укладено кредитний договір № 23471-04/2026, на підставі якого позивач надав відповідачу споживчий кредит у сумі 16 000,00 грн шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача. Відповідач узятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлений договором строк не виконав, у зв`язку з чим позивачем нараховано проценти за користування кредитом у розмірі 0,90 % за кожен день користування на залишок заборгованості (п. 1.4 Договору) та штраф у розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості (п. 5.3 Договору).

Одночасно з поданням позову позивач заявив клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі наявних у справі матеріалів, а також про розгляд справи за відсутності його представника.

2. Позиція відповідача (відзив на позовну заяву)

10.09.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги частково, а саме в частині стягнення основного боргу (тіла кредиту) у розмірі 16 000,00 грн. Щодо решти позовних вимог (проценти за користування кредитом, пеня, штрафні санкції) відповідач заперечив, посилаючись на те, що з 01 червня 2026 року він призваний на військову службу за мобілізацією та проходить її у складі військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою військової частини від 01.06.2026 № 901/дов. Відповідач зазначив, що відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на час проходження ним військової служби нарахування процентів за користування кредитом, пені та штрафних санкцій за кредитним договором є неправомірним, у зв`язку з чим просив відмовити позивачу в задоволенні позову в частині стягнення процентів, пені та штрафів, нарахованих починаючи з 01.06.2026.

3. Позиція позивача щодо відзиву (відповідь на відзив)

16.09.2026, у межах строку, встановленого ухвалою суду від 04.09.2026, позивач подав відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а доводи відповідача вважав необґрунтованими. Позивач не заперечував факту проходження відповідачем військової служби з 01.06.2026, однак зазначив, що пільга, передбачена ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», має заявницький характер, і обов`язок з належного та своєчасного письмового повідомлення кредитора про призов на військову службу покладається на боржника; оскільки відповідач у досудовому порядку не повідомляв позивача про свій призов та не надавав підтвердних документів, позивач не знав і не міг знати про наявність у відповідача статусу військовослужбовця, а тому нарахування, на його думку, здійснено правомірно та у повній відповідності до умов Договору.

4. Процесуальні дії суду

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04 вересня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі № 367/11065/26, справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу роз`яснено право подати відзив, а позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки сторони у своїх процесуальних документах не заперечували проти розгляду справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів, а справа з огляду на предмет спору, ціну позову (36 960,00 грн) та характер спірних правовідносин є малозначною в розумінні частини шостої статті 19 ЦПК України, суд розглянув справу без повідомлення (виклику) учасників справи, за наявними у справі доказами.

5. Обставини справи, встановлені судом, та оцінка наданих доказів

Судом установлено, що 12.04.2026 між ТОВ «Стар Файненс Груп» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційної системи та одноразового ідентифікатора, укладено договір про надання кредиту № 23471-04/2026 (далі Договір, Кредитний договір).

За умовами Договору позивач надав відповідачу споживчий кредит у сумі 16 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку та строки, встановлені Договором і Графіком платежів. Кредитні кошти в сумі 16 000,00 грн перераховано на картковий рахунок відповідача 12.04.2026, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанцією про перерахунок коштів та довідкою про зарахування коштів на картковий рахунок відповідача, і відповідачем не заперечується.

Пунктом 1.4 Договору встановлено проценти за користування кредитом у розмірі 0,90 % за кожен день користування, які нараховуються на залишок заборгованості за кредитом (тип процентної ставки фіксований). Пунктом 5.3 Договору передбачено, що в разі прострочення позичальником сплати платежів Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого Графіком платежів, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, і до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, установлених чинним законодавством України.

Відповідач кредитні кошти отримав та розпорядився ними на власний розсуд, проте у визначений Договором строк заборгованість не погасив; доказів повернення кредиту (в цілому або частково) чи сплати нарахованих процентів матеріали справи не містять, відповідачем таких доказів суду не надано.

Судом також установлено, і сторонами по суті не заперечується, що відповідач ОСОБА_1 з 01 червня 2026 року призваний на військову службу за мобілізацією та проходить її у складі військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2026 № 901/дов, наданою відповідачем разом із відзивом на позовну заяву. Позивач у відповіді на відзив факт проходження відповідачем військової служби з указаної дати не спростував і не заперечив, обмежившись доводами про відсутність попереднього повідомлення про це з боку відповідача.

6. Мотиви, з яких виходив суд, та застосовані норми права

6.1. Щодо стягнення основної суми боргу (тіла кредиту)

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Стаття 1054 ЦК України покладає на позичальника за кредитним договором обов`язок повернути кредит та сплатити проценти.

Факт укладення Договору та отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 16 000,00 грн підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами та відповідачем не оспорюється; у відзиві на позовну заяву відповідач прямо визнав позовні вимоги в цій частині. За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача основної суми боргу в розмірі 16 000,00 грн є обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами і підлягає задоволенню в повному обсязі.

6.2. Щодо застосування частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

Частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що банкам, іншим фінансовим установам та іншим кредитодавцям заборонено нараховувати військовослужбовцям, а також громадянам, призваним на військову службу за мобілізацією, неустойку (штраф, пеню), інші фінансові санкції за невиконання (несвоєчасне виконання) грошових зобов`язань, у тому числі за кредитними договорами, а також проценти за користування кредитом, з дня початку проходження ними військової служби (з дня призову за мобілізацією) і до закінчення особливого періоду або дня фактичного звільнення з військової служби.

Зазначена норма є імперативним приписом закону, який діє в силу самого факту набуття особою відповідного статусу (призову на військову службу за мобілізацією), і не ставить застосування передбаченої нею пільги в залежність від попереднього письмового повідомлення кредитора про призов чи надання йому підтвердних документів до моменту виникнення спору. Обов`язок кредитора не нараховувати відповідні платежі виникає в силу закону з моменту настання визначеної законом обставини (призову), а не з моменту, коли кредитору стало про це відомо. Такий підхід узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, згідно з якою заборона нарахування процентів, пені та штрафних санкцій військовослужбовцям і мобілізованим особам діє автоматично з дня початку і до закінчення особливого періоду (для мобілізованих з дня призову), незалежно від того, чи повідомив боржник кредитора про набуття ним відповідного статусу до моменту виникнення спору чи звернення до суду.

За таких обставин доводи позивача про те, що застосування зазначеної пільги обумовлене обов`язковим попереднім письмовим повідомленням кредитора з боку боржника, суд відхиляє як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону. Водночас суд враховує, що факт призову відповідача на військову службу з 01.06.2026 підтверджено належним і допустимим доказом довідкою військової частини, і позивачем по суті не спростований, а тому вважається судом установленим.

Отже, починаючи з 01 червня 2026 року і до дня ухвалення цього рішення нарахування відповідачу процентів за користування кредитом, пені та штрафних санкцій за Договором є неправомірним, а вимоги позивача в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.

6.3. Щодо стягнення процентів за користування кредитом

Оскільки кредитні кошти надано відповідачу 12.04.2026, а обставина, що виключає подальше нарахування процентів, настала лише з 01.06.2026, проценти за користування кредитом за період з 12.04.2026 по 31.05.2026 (50 днів користування коштами) нараховані позивачем правомірно, відповідно до умов п. 1.4 Договору (0,90 % за день від суми боргу 16 000,00 грн) та статті 1048 ЦК України, і становлять: 16 000,00 грн ? 0,90 % ? 50 днів = 7 200,00 грн.

Із заявленої до стягнення суми процентів 12 960,00 грн частина у розмірі 5 760,00 грн (12 960,00 грн 7 200,00 грн) нарахована позивачем за період починаючи з 01.06.2026, тобто за час проходження відповідачем військової служби, а отже всупереч прямій законодавчій забороні, встановленій частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». У задоволенні вимоги про стягнення процентів у цій частині слід відмовити.

Таким чином, вимога про стягнення процентів за користування кредитом підлягає частковому задоволенню у розмірі 7 200,00 грн; у задоволенні решти вимог у цій частині (5 760,00 грн) слід відмовити.

6.4. Щодо стягнення штрафних санкцій

Позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 8 000,00 грн, нарахований відповідно до п. 5.3 Договору за прострочення сплати платежів. Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З наданих суду матеріалів справи не вбачається і позивачем не доведено, що термін сплати відповідного платежу, прострочення якого зумовило нарахування штрафу в розмірі 8 000,00 грн, настав до 01.06.2026, тобто до дня призову відповідача на військову службу. Заявлений позивачем розрахунок процентів (за 90 днів користування кредитом, тобто до 10.07.2026) свідчить про те, що кредитні кошти залишалися непогашеними значно довше строку, який передував мобілізації відповідача, а отже відповідне прострочення й пов`язане з ним нарахування штрафу з високою ймовірністю припадають на період після 01.06.2026, коли відповідач вже проходив військову службу.

За таких обставин, з огляду на встановлений законом розподіл обов`язку доказування та зважаючи на приписи частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якими прямо заборонено нарахування неустойки (штрафу, пені) мобілізованим особам, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено правомірності нарахування штрафу в розмірі 8 000,00 грн, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити в повному обсязі.

6.5. Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Аналогічне правило застосовується й до витрат на професійну правничу допомогу, розмір, склад та підтвердження яких (договір про надання правничої допомоги, акт надання правничої допомоги, детальний опис робіт адвоката) наявні в матеріалах справи, а їх співмірність зі складністю справи, обсягом наданих послуг та ціною позову відповідачем не оспорена і не спростована.

Позовні вимоги задоволено на суму 23 200,00 грн (16 000,00 грн основного боргу + 7 200,00 грн процентів) із 36 960,00 грн заявлених, що становить 62,77 % позовних вимог.

Відповідно, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам: судовий збір у розмірі 1 671,21 грн (2 662,40 грн ? 62,77 %) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 766,23 грн (6 000,00 грн ? 62,77 %).

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 81, 141, 174, 178, 179, 211, 259, 263265, 272, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 526, 610, 625, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтею 21 Закону України «Про споживче кредитування», частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (ЄДРПОУ 44022416, адреса: 01350, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30 В) заборгованість за кредитним договором № 23471-04/2026 від 12.04.2026 у розмірі 23 200 (двадцять три тисячі двісті) грн 00 коп., з яких: 16 000,00 грн сума основного боргу; 7 200,00 грн проценти за користування кредитом за період з 12.04.2026 по 31.05.2026.

3. У задоволенні решти позовних вимог стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 5 760,00 грн за період з 01.06.2026 та штрафу в розмірі 8 000,00 грн відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 671,21 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 766,23 грн.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Л.В. Мерзлий