Рішення № 140116097, 28.09.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/14538/26

РІШЕННЯ

іменем України

28 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного некомерційного товариства "Інститут оцінювання функціонування" про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення від 08.04.2026 № ЦО-17483/1.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки воно прийняте без здійснення оцінки усіх обставин, необґрунтовано, упереджено, без врахування його права брати участь у процесі перевірки рішення МСЕК.

У відзиві на позов відповідач не погодився з доводами позивача та просив відмовити у задоволенні позову.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Хмельницький окружний адміністративний суд замінив відповідача - Державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" на правонаступника - Державне некомерційне товариство "Інститут оцінювання функціонування".

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

08.05.2008 Хмельницькою обласною медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 була встановлена ІІІ група інвалідності, що підтверджується довідкою серії ХМ №125186 від 08.05.2008.

05.07.2024 Хмельницькою обласною медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 була встановлена ІІ група інвалідності строком на 3 роки, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №932966 від 05.07.2024.

Центр оцінювання функціонального стану особи, права та обов`язки якого виконувала Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", правонаступником якої є Державне некомерційне товариство "Інститут оцінювання функціонування", прийняв рішення від 08.04.2026 № ЦО-17483/1 про скасування акта огляду МСЕК № 3030 від 05.07.2024 про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності та сформував нове рішення, яким встановив позивачу ІІІ групу інвалідності з 08.04.2026 строком на 1 рік.

Позивач оскаржив вказане рішення до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відносини щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у спосіб прийняття й виконання адміністративних актів урегульовані Законом України від 17.02.2022 № 2073-IX "Про адміністративну процедуру" (далі - Закон № 2073-IX).

Частиною першою статті 6 Закону № 2073-IX визначено, що адміністративний орган здійснює адміністративне провадження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Частиною другою статті 12 цього Закону гарантовано право учасника адміністративного провадження знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а статтею 17 - право особи бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.

Частинами другою та третьою статті 87 Закону № 2073-IX визначено, що протиправним є адміністративний акт, який не відповідає, зокрема, принципам адміністративної процедури. Порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 19.12.2024 № 4170-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Закон № 4170-IX) особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності; рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України "Про військовий обов`язок та військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування; особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Постанова № 1338) затверджено, зокрема, Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Положення № 1338) та Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Порядок № 1338).

Абзацом сьомим пункту 3 Постанови № 1338 передбачено, що перевірка обґрунтованості рішень та розгляд скарг на рішення медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості та/або оскарження рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 1338 рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Відповідно до підпункту 2 пункту 8 Положення № 1338 Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду; за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

При цьому цією ж нормою встановлено, що "якщо за результатами перевірки обґрунтованості прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинне бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, щодо якого проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та необхідних досліджень, проведених на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова".

Аналогічні за змістом приписи закріплені в абзацах одинадцятому - дванадцятому пункту 51 Порядку № 1338, згідно з якими якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Порядок № 1338 не передбачає права Центру оцінювання функціонального стану особи скасувати рішення медико-соціальної експертної комісії про встановлення особі групи інвалідності інакше, ніж за результатами повторного оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного з повідомленням та за участю такої особи, на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень. Саме належне дотримання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи є фундаментальним показником правомірності прийнятого рішення, інакше нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.

Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25.08.2026 у справі № 420/37294/25, яка стосується подібних правовідносин. У наведеній постанові Верховний Суд, зокрема, вказав, що "наведений Порядок не передбачає право Центру оцінювання функціонального стану особи скасовувати рішення медико-соціальної експертизи іншим шляхом, ніж як проведення повторного оцінювання функціонального стану особи, з її викликом та повідомленням", а у випадку, коли під час перевірки обґрунтованості рішення про встановлення інвалідності у комісії виникає сумнів, відповідач повинен призначити повторне оцінювання, про що має бути повідомлена особа. Верховний Суд також наголосив, що недотримання відповідачем зазначеного порядку свідчить про порушення процедури проведення перегляду та повторного оцінювання осіб з інвалідністю, а тому відповідне рішення є необґрунтованим, має бути визнане протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи наведені правові висновки до обставин цієї справи, суд зазначає, що експертна команда відповідача, дійшовши висновку про необґрунтованість раніше встановленої позивачу II групи інвалідності, фактично поставила під сумнів стан здоров`я останнього та ступінь обмеження його життєдіяльності. За таких обставин відповідач був зобов`язаний прийняти рішення про необхідність проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи, повідомити про це позивача у визначений підпунктом 2 пункту 8 Положення № 1338 та пунктом 51 Порядку № 1338 спосіб і провести оцінювання на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень.

Згідно з матеріалами справи відповідач листом від 14.01.2026 № 1165/01-19/2026 повідомив позивача про необхідність прибуття до 20.02.2026 до Центру оцінювання функціонального стану особи для проходження медичного обстеження.

Разом з тим 18.02.2026 позивач письмово повідомив Державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про неможливість особистого прибуття виключно з поважних причин, пов`язаних зі станом здоров`я, та надав належні медичні документи, які підтверджували його тимчасову непрацездатність, зокрема, медичний висновок про тимчасову непрацездатність №1111-ТМ49-33АА-7Т2М. У вказаній заяві позивач зазначив, що не відмовляється від проходження медичного обстеження, готовий співпрацювати з установою, пройти всі необхідні дослідження після покращення стану здоров`я або у спосіб, який не створюватиме загрози його життю та здоров`ю. Також позивач повідомив про готовність пройти обстеження за місцем проживання чи в інший безпечний спосіб та просив врахувати наявні захворювання, які об`єктивно унеможливлювали тривалу поїздку до м. Дніпро в зазначені дати.

При цьому абзацом тринадцятим пункту 51 Порядку №1338 встановлено, що за результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, або рішенні, ухвалі суду, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Тобто, наведена норма не залишає адміністративному органу дискреції щодо вибору способу реагування у разі підтвердження тимчасової непрацездатності особи. Законодавець прямо визначив тимчасову непрацездатність як виключну підставу для перенесення строків проведення медичних обстежень.

Відповідно, після отримання заяви позивача та підтверджуючих медичних документів відповідач був зобов`язаний відкласти проведення повторного оцінювання та визначити нову дату проходження медичного обстеження після усунення обставин, що тимчасово перешкоджали прибуттю останнього.

Натомість відповідач проігнорував вимоги Порядку № 1338 та всупереч прямій нормі закону не переніс строки проведення медичних обстежень, не запропонував позивачу нову дату їх проходження, не дочекався усунення обставин тимчасової непрацездатності, а здійснив повторне оцінювання заочно, виключно на підставі наявних у матеріалах медичних документів.

Крім цього, відповідач прийняв оскаржуване рішення 08.04.2026, тобто до спливу визначеного листом від 14.01.2026 № 1165/01-19/2026 строку для прибуття позивача до Центру оцінювання функціонального стану особи.

Матеріали справи не містять доказів того, що спірне рішення приймалося на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача та проведених необхідних досліджень. Не надав відповідач і доказів відмови позивача від проходження повного медичного обстеження чи його неприбуття.

Щодо наявності правових підстав для проведення перевірки, суд зазначає, що пункт 51 Порядку № 1338 та підпункт 2 пункту 8 Положення № 1338 визначають вичерпний перелік підстав для перевірки обґрунтованості рішень: постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді (рішення, ухвала суду) стосовно конкретної особи; запит робочої групи з моніторингу; результати моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

У постанові від 20.02.2026 у справі № 280/4630/25, а також у постанові від 05.08.2026 у справі № 260/6984/25, які стосуються подібних правовідносин, Верховний Суд виснував, що для визнання документа правоохоронного органу належною підставою у розумінні пункту 51 Порядку № 1338 необхідно встановити його процесуальну природу та відповідність формі, передбаченій законом; сам по собі лист правоохоронного органу без з`ясування, чи є він процесуальним рішенням у межах кримінального провадження або належним запитом робочої групи з моніторингу, не може автоматично свідчити про виникнення у відповідача обов`язку проведення перевірки.

В якості підстави для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення вказано: "постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді".

Реквізитами документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості зазначено: "лист № 545-013/11865 від 24.04.2025, постанова про залучення в якості спеціаліста від 23.04.2025, кримінальне провадження № 62024240010000369 від 01.07.2024".

Водночас у поданому відзиві відповідач обґрунтовує правомірність своїх дій тим, що перевірка обґрунтованості рішення МСЕК щодо встановлення інвалідності позивачу проведена на підставі постанов НАБУ від 27.11.2024, від 31.01.2025 у кримінальному провадженні №62024240010000369 від 01.07.2024.

Тобто, підстави проведення перевірки, на які посилається відповідач у відзиві, та підстави, зазначені безпосередньо в оскаржуваному рішенні, не відповідають одна одній. При цьому відповідач не надав суду постанов НАБУ, на які він посилається у відзиві, а отже, не довів, що саме вони були правовою підставою для ініціювання та проведення перевірки щодо позивача.

Разом з тим, навіть за умови наявності процесуального документа органу досудового розслідування, який зобов`язує відповідача провести перевірку обґрунтованості рішення МСЕК, така перевірка має здійснюватися виключно у порядку та у спосіб, визначені Положенням № 1338 і Порядком № 1338. Виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів", введеного в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, та реагування на звернення правоохоронних органів не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку дотримуватися встановленої законодавством адміністративної процедури.

З огляду на викладене, суд констатує про відсутність у спірних правовідносинах підстав для проведення відповідачем перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії про встановлення позивачу II групи інвалідності.

Слід зауважити, що суд не надає оцінки медичному змісту висновків експертної команди щодо стану здоров`я позивача та ступеня обмеження його життєдіяльності, а перевіряє виключно дотримання відповідачем процедури прийняття спірного рішення, що повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.03.2020 у справі № 240/7133/19, від 25.09.2018 у справі № 804/800/16 та від 26.09.2018 у справі № 817/820/16, відповідно до яких суд вправі перевірити законність висновку МСЕК саме в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Також суд враховує, що позбавлення особи статусу особи з інвалідністю є втручанням з істотними негативними наслідками для її соціального забезпечення. Відповідно до принципу "належного урядування", сформульованого Європейським судом з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Рисовський проти України", державні органи зобов`язані діяти вчасно, у належний та якомога послідовніший спосіб, а ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на державу.

Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 30 рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994). При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (див. пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001).

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 08.04.2026 № ЦО-17483/1 прийняте з порушенням установленої законодавством адміністративної процедури, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Таким чином, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача слід стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" від 08.04.2026 №ЦО-17483/1 про скасування ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державного некомерційного товариства "Інститут оцінювання функціонування".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Державне некомерційне товариство "Інститут оцінювання функціонування" (пров. Феодосія Макаревського, 1А,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49005 , код ЄДРПОУ - 03191673)

Головуючий суддя О.Л. Польовий