Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 560/19619/25
РІШЕННЯ
іменем України
28 вересня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з дати звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є особою з інвалідністю ІІ групи та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році. Ступінь втрати професійної працездатності позивача становить 80 відсотків.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію.
Зазначає, що звертався до відповідача із заявами про проведення з 01.01.2025 перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до частини першої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження у 1986 році.
За розрахунками позивача, з урахуванням заробітної плати, отриманої ним за роботу в зоні відчуження, розмір його пенсії повинен бути більшим від фактично виплачуваного.
Позивач також посилається на Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024, яким визнано неконституційними положення законодавства, що встановлювали обмеження максимального розміру пенсій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На думку позивача, після ухвалення зазначеного Рішення його пенсія не може бути обмежена максимальним розміром.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов. Тому відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.
Ступінь втрати професійної працездатності позивача становить 80 відсотків.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 у період з 24.07.1986 по 24.08.1986 був відряджений Кам`янець-Подільським АТП-16855 у 30-кілометрову зону відчуження для перевезення вантажів у населених пунктах Чорнобиль та Янів на посаді водія.
Відповідно до довідки Кам`янець-Подільського АТП-16855 за роботу в зоні відчуження позивачу нараховано заробітну плату у сумі 381,76 крб.
15.05.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії по інвалідності з 01.01.2025 із врахуванням заробітної плати за період роботи в зоні відчуження.
Листом від 01.09.2025 №10878-10037/О-03/8-2200/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про відсутність підстав для проведення такого перерахунку.
Відповідач зазначив, що позивач з 10.01.2006 отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
При цьому Пенсійний фонд вказав, що за матеріалами пенсійної справи первинні документи щодо роботи позивача в зоні відчуження та нарахованої заробітної плати відсутні, у зв`язку з чим підстав для проведення перерахунку пенсії з урахуванням наданої довідки про заробітну плату від 10.05.2006 №22 не встановлено.
У цьому ж листі відповідач повідомив, що обчислення пенсії позивача з 01.01.2022 проведено із застосуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210.
З 01.03.2025 позивачу проведено перерахунок пенсії у зв`язку з індексацією.
За розрахунком Пенсійного фонду загальний розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 становить 20404,17 грн.
Разом з тим у листі від 01.09.2025 відповідач прямо зазначив, що виплата пенсії проводиться в повному розмірі без обмеження максимального розміру.
15.06.2025 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з 01.01.2025 з урахуванням заробітної плати за роботу в зоні відчуження.
Листом від 29.10.2025 №14458-13515/О-03/8-2200/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії із заробітку за період роботи в зоні відчуження та зазначило, що роз`яснення щодо порядку обчислення пенсії було надано листом від 01.09.2025.
Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та вирішення пов`язаних із цим проблем медичного і соціального характеру.
Згідно зі статтею 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю.
Відповідно до частини першої статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
20.03.2024 Конституційний Суд України ухвалив Рішення №2-р(ІІ)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України, припис статті 2 Закону України №3668-VI в частині поширення його дії на Закон №796-XII та перше речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII, якими передбачалося обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені приписи втратили чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення 20.03.2024.
Отже, починаючи з 20.03.2024 пенсія, призначена відповідно до Закону №796-XII, не може бути обмежена десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим саме по собі існування Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024 не є достатньою підставою для задоволення цього позову. Для визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними суд повинен встановити, що відповідач фактично застосував до пенсії позивача обмеження максимальним розміром.
Матеріали справи таких обставин не підтверджують.
Навпаки, у листі від 01.09.2025 №10878-10037/О-03/8-2200/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прямо зазначило, що виплата пенсії ОСОБА_1 проводиться в повному розмірі без обмеження максимального розміру.
Крім того, з 01.03.2025 загальний розмір пенсії позивача визначений відповідачем у сумі 20404,17 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2025 установлено у розмірі 2361 грн, відповідно десять таких прожиткових мінімумів становлять 23610 грн.
Таким чином, фактично визначений відповідачем розмір пенсії позивача 20404,17 грн є меншим від суми 23610 грн, яка до Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 відповідала десятикратному прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Отже, навіть з огляду на фактичний розмір пенсії відсутні підстави стверджувати, що відповідач застосував до неї обмеження максимальним розміром.
Суд враховує доводи позивача про те, що у разі обчислення пенсії із заробітної плати, отриманої за роботу в зоні відчуження у 1986 році, її розмір, за розрахунками позивача, повинен становити 27223 грн.
Однак зазначені доводи стосуються правильності способу обчислення пенсії та наявності підстав для її перерахунку із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження, а не застосування до вже обчисленої пенсії обмеження максимальним розміром.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії із заробітку за роботу в зоні відчуження, посилаючись на відсутність відповідних первинних документів у матеріалах пенсійної справи. Саме ця відмова стала причиною неврахування запропонованого позивачем способу обчислення пенсії.
Разом з тим предметом заявленого позову не є правомірність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок пенсії відповідно до частини першої статті 54 Закону №796-XII із заробітної плати за роботу в зоні відчуження.
Позивач не заявив вимог про визнання протиправною такої відмови та зобов`язання відповідача обчислити пенсію із заробітку, отриманого за роботу в зоні відчуження.
За змістом частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог лише у разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У цій справі підстав для виходу за межі позовних вимог суд не встановив, оскільки питання правомірності відмови у перерахунку пенсії із заробітної плати за роботу в зоні відчуження становить самостійний предмет спору та передбачає оцінку інших юридично значущих обставин і доказів.
Таким чином, Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024 виключає можливість обмеження пенсії позивача максимальним розміром, однак матеріалами цієї справи не підтверджується, що відповідач таке обмеження фактично застосував.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази відповідно до статті 90 КАС України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що оскаржувані позивачем дії щодо обмеження пенсії максимальним розміром фактично відповідачем не вчинялися, а тому підстави для визнання таких дій протиправними відсутні.
Відповідно похідна позовна вимога про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром також задоволенню не підлягає.
Отже, у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Оскільки позивач як особа з інвалідністю ІІ групи звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя Є.В. Печений
Судове рішення № 140116087, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 28.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/19619/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: