Рішення № 140115172, 28.09.2026, Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №731/435/26

Провадження №2/731/406/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

28 вересня 2026 року с-ще Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

cудді Савенка А.І.,

за участю секретаря Виниченко Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», подану представником Дідух Євгеном Олександровичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

04 серпня 2026 року до Варвинського районного суду Чернігівської області надійшла на розгляд вказана позовна заява.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що 09 липня 2024 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» договір про надання споживчого кредиту №4798377, відповідно до якого кредитодавець надав кредит в сумі 4 100 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти. Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 кошти шляхом переказу на його картковий рахунок. Відповідач взяті на себе зобовязання по договору не виконав належним чином.

31 березня 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» уклало договір факторингу № 31-1/03/2025, яким передало право вимоги за кредитним договором № 4798377 ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».

У зв`язку з неможливістю вирішення спору у добровільному порядку позивач був вимушений звернутися до суду із вказаним позовом та із вимогою щодо стягнення із ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №4798377 від 09 липня 2024 року у розмірі 24 638,59 грн, яка складається з 4 099,99 грн заборгованості за тілом кредиту, 14 696,11 грн заборгованості за відсотками, нарахованими первісним кредитором, та 5 842,49 грн відсотків, нарахованих після передання права вимоги новому кредитору, а також сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн та 10 000 грн витрат на правничу допомогу.

24 серпня 2026 року представник позивача звернувся до суду із клопотанням про долучення до матеріалів справи доказів належної сплати судового збору.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 26 серпня 2026 року цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено справу до судового розгляду на 28 вересня 2026 року.

Додатково за клопотанням представника позивача, заявленим у змісті позову, витребувано в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію, яка містить банківську таємницю.

08 вересня 2026 року на виконання ухвали суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК», засобами поштового зв`язку, надав витребувану інформацію.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 111). У позовній заяві просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду не заперечує (а.с. 15).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, засобами поштового зв`язку (а.с. 114 ) та засобами електронного зв"язку (а.с 113 зворот). Відзиву на позовну заяву чи заяв з процесуальних питань від відповідача не надійшло.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України проводить заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зазначений позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 09 липня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 4798377 в електронній формі, шляхом використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором «95170», відповідно до якого товариство надало позичальнику кошти у сумі 4 100 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти (а.с. зворот 41-46).

Пункт 10 Договору містить персональні дані ОСОБА_1 а саме паспортні дані, місце проживання, електронну адресу, номер картки, на яку слід перерахувати йому кредитні кошти (п. 10 Договору).

Умови договору детально викладені в пунктах 1.2-1.4.1 договору. Зокрема, сума кредиту 4 100 грн; строк кредиту - 360 календарних днів; періодичність сплати процентів кожні 30 днів; тип процентної ставки фіксована; стандартна процентна ставка - 1,50% за кожен день користування кредитом, яка застосовується в межах всього строку кредиту.

Паспорт споживчого кредиту (а.с. 38-40) містить погоджені умови кредитування, що дублює інформацію з Договору та підписаний одноразовим ідентифікатором «63796».

Перерахування позивачем кредитних коштів у сумі 4 100 грн на карту НОМЕР_1 відбулось 09 липня 2024 року о 13:19, що підтверджується листом ТОВ «УПР»» (а.с. 48).

З інформації, наданої на виконання ухвали суду, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 , банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , та на його рахунок було зараховано кошти на суму 4 100 грн 09 липня 2024 року (а.с. 115).

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за вказаним Договором про надання споживчого кредиту № 4798377 виконало у повному обсязі надавши відповідачу у розпорядження обумовлені Договором кредитні кошти.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Таким чином, судом встановлено що, посилання на обставини укладення вищезазначеного Договору про надання коштів у кредит у електронній формі, відповідає у тому числі положенням Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позивачем доведено, що відповідач ОСОБА_1 ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції; надав відповідні дані (П.І.П, РНОКПП, місце проживання, телефон, дані паспорту та ін.) та шляхом накладення простого електронного підпису погодився із запропонованими умовами договору, підписавши їх.

Факт підписання сторонами зазначеного Договору не спростований. За таких обставин, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виникли договірні відносини, оскільки між ними був укладений відповідний Договір про надання коштів у кредит № 4798377 та підписаний одноразовим ідентифікатором.

На переконання суду вказаний правочин є правомірним, адже в розумінні ст. 204 ЦК України його недійсність прямо законом не встановлена. Відомості щодо визнання даного Договору недійсним у суду відсутні, зустрічний позов стороною відповідача не заявлено.

Відповідно до договору факторингу № 31-1/03/2025 від 31 березня 2025 року, укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Кредитор) та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (Новий кредитор), Кредитор відступив Новому кредитору права вимоги, визначені в Реєстрі Боржників (а.с. 56-58).

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 31 березня 2025 року до Договору факторингу № 31-1/03/2025 від 31 березня 2025 року право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4798377 від 09 липня 2024, у загальній сумі заборгованості 20 846,10 грн, яка складається з 4 099,99 грн заборгованості за тілом кредиту, 14 696,11 грн заборгованості за відсотками, 2 050 грн штрафні санкції (а.с. 62, 63), перейшли до нового кредитора.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою у випадку, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку щодо набуття позивачем ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» права грошової вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 4798377 від 09 липня 2024 року.

Суд враховує, що заборгованість за кредитним договором новим кредитором (позивачем) ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» донараховувалася за 95 календарних днів в період з 01 квітня 2025 року по 04 липня 2025 року та сума нарахованих відсотків за користування кредитом становить 5 842,50 грн.(а.с. 49,50).

Разом з тим, внесення відповідачем платежів на погашення заборгованості, що відображено у розрахунку первісного кредитора, свідчить про вчинення ним конклюдентних дій, які підтверджують укладення кредитного договору та визнання його умов. Відтак, суд вважає підтвердженим як факт укладення кредитного договору №4798377 від 09 липня 2024 року, так і факт перерахування коштів.

Згідно з наданими розрахунками кредитної заборгованості за вказаним кредитним договором, заборгованість нарахована за 360 днів користування кредитом, станом на 04 липня 2025 року, становить 24 638,59 грн, з яких: 4 099,99 грн заборгованість за тілом кредиту та 20 538,60 грн (14 696,11 грн. + 5 842, 49 грн) заборгованість за нарахованими відсотками (а.с. 49-55).

З вказаного розрахунку вбачається , що відповідач частково сплачував кошти за кредитним договором, а саме 04 серпня 2024 року у сумі 1 660,50 грн, з яких на погашення тіла кредиту спрямовано 0,01 грн. та на погашення відсотків за користування кредитом спрямовано - 1 660,50 грн.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як убачається зі змісту ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Разом з тим, 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким, зокрема, було доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» новими частинами.

Так частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вказана норма законодавства була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року.

Як встановлено в пункті 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, до 22 квітня 2024 року надавачі споживчих кредитів могли здійснювати нарахування процентів у розмірі - 2,5%, з 22 квітня 2024 року дозволено здійснювати нарахування процентів, не перебільшуючи ставку в розмірі 1,5%, а з 20 серпня 2024 року 1% на день.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відсотки за кредитним договором № 4798377 від 09 липня 2024 року, нараховані за ставкою 1,50% на день за період з 09 липня 2024 року до 04 липня 2025 року, підлягають перерахунку за ставкою, визначеною в ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», адже вказаний кредитний договір укладений після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким, зокрема, було встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, що не може перевищувати 1 %.

Так, за період з 09 липня 2024 року до 04 липня 2025 року (360 днів) сума відсотків за ставкою 1% на день становить 14 759,96 грн (4 099,99 х 1% х 360).

Отже, позов підлягає частковому задоволенню, а сума, яка підлягає стягненню, становить 18 859,95 грн, з яких: 4 099,99 грн заборгованість за тілом кредиту, 14 759,96 грн заборгованість за відсотками.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн (а.с. 104, 116), який відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 2 038,07 грн (76,55%).

Крім того, позивач у позовній заяві просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Враховуючи викладене, зважаючи на характер виконаної адвокатом роботи, співмірність судових витрат із ціною позову та складністю справи, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню в сумі 5 000 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 141, 247, 263, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», подану представником Дідух Євгеном Олександровичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», код ЄДРПОУ 40966896, юридична адреса: вул. Глибочицька, б. 40, приміщення 19 літ. «Н», «П», м. Київ, 04070, заборгованість за кредитним договором № 4798377 від 09 липня 2024 року в сумі 18 859 (вісімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 95 копійок та судовий збір у сумі 2 038 (дві тисячі тридцять вісім) гривень 07 копійок, та 5 000 (п`ять тисяч) гривень витрат на правничу допомогу адвоката, а всього стягнути 25 898 (двадцять п`ять тисяч вісімсот дев`яносто вісім) гривень 02 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І.Савенко