Ухвала суду № 140114625, 28.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення позовної заяви

28 вересня 2026 року Справа № 520/27984/26Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши питання щодо поновлення позивачу строку звернення до суду у справі за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (майдан Свободи, буд.5, корп. 1, оф.16, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14070760) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАС 2015" (в`їзд Білостоцький, буд. 3, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 39994548) про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАС 2015", в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАС 2015" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 254914,8 грн (двісті п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот чотирнадцять грн.8 коп.).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання копії ухвали шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску та квитанції про сплату судового збору.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху доставлена позивачу до електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" 14.09.2026 о 15:16 год.

Позивач подав клопотання про усунення недоліків позовної заяви, в якому зазначив, що строк звернення до адміністративного суду ним не пропущено, оскільки до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальний шестимісячний строк, встановлений статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». У зв`язку з цим позивач просить визнати недоліки позовної заяви усунутими та відкрити провадження у справі. Також, позивач подав квитанцію про сплату судового збору.

Розглянувши клопотання позивача, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Суд зауважує, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Частиною 2 статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який в адміністративному судочинстві визначений як строк звернення до суду.

Суд зауважує, що підставою звернення Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю із вказаним позовом є несплата відповідачем адміністративно-господарських санкцій у розмірі 254 914,8 грн, нарахованих у зв`язку з незайняттям робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, за 2025 рік.

Верховний Суд у постановах від 06.11.2020 у справі №160/8707/19, від 06.02.2018 у справі №П/811/2242/15, від 05.07.2018 у справі №809/1933/16 та від 08.08.2019 у справі №809/1931/16 зазначив, що адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачується (нараховується, застосовується) підприємствами самостійно до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

При цьому, Верховним Судом України зазначено, що саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку. Крім того, на дані правовідносини поширюється строк звернення до суду, встановлений КАС України.

Отже, у вказаних постановах Верховного Суду викладено правовий висновок щодо тримісячного строку звернення до суду у справах за позовом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, який поширюється, у тому числі, і на вимоги про стягнення пені.

Таким чином, строк звернення до суду з даним позовом розпочинається з 16.04.2026 та закінчується 16.07.2026.

Наведене, у свою чергу, свідчить, що звернувшись 07.09.2026 до суду з даним позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій за 2025 рік, позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, про що судом було зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Разом із тим, звертаючись до суду із клопотанням про усунення недоліків позовної заяви, позивач зазначає, що строк звернення до адміністративного суду ним не пропущено, оскільки до спірних правовідносин, на його думку, підлягає застосуванню спеціальний шестимісячний строк, встановлений статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд зазначає, що вони є помилковими.

Так, посилання позивача на статтю 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» як на чинну норму, яка встановлює шестимісячний строк звернення до суду з позовами про стягнення адміністративно-господарських санкцій, є безпідставним, оскільки статтю 20 зазначеного Закону виключено на підставі Закону України від 15.01.2025 №4219-IX.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин та звернення позивача до суду положення статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», на які посилається позивач, не є чинними та не можуть бути правовою підставою для визначення строку звернення до адміністративного суду.

За таких обставин до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 КАС України, відповідно до яких для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, якщо інше не встановлено законом.

Як уже зазначалося судом, право на звернення до суду з вимогою про стягнення несплачених адміністративно-господарських санкцій за 2025 рік виникло у позивача з 16.04.2026, після закінчення встановленого строку для їх самостійної сплати.

Відтак тримісячний строк звернення до адміністративного суду розпочався 16.04.2026 та закінчився 16.07.2026.

Оскільки з даним позовом позивач звернувся до суду 07.09.2026, строк звернення до адміністративного суду ним пропущено.

При цьому позивачем не подано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та не наведено причин його пропуску, які могли б бути оцінені судом на предмет їх поважності.

Отже, подане позивачем клопотання про усунення недоліків позовної заяви не усуває недоліку, встановленого ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2026, оскільки позивач не виконав вимогу суду щодо подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску та доказів на їх підтвердження.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у справі №813/3756/17, відповідно до якої встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У пункті 36 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Європейський суд) від 04.12.1995 у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France) ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

Поряд із цим, ЄСПЛ звертав увагу на те, що "застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007)".

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Частиною 6 ст.161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги заявлені позивачем із пропуском строку звернення до суду, підстави, вказані позивачем у відповідному клопотанні не можуть бути визнані судом поважними, а тому позовну заяву слід повернути позивачу.

При цьому суд зазначає, що копію ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 про залишення позовної заяви без руху доставлено позивачу до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» 14.09.2026 о 15:16 год.

Відповідно до ухвали суду строк для усунення недоліків позовної заяви становить десять днів з моменту отримання її копії. Отже, останнім днем строку для усунення недоліків є 24.09.2026.

Враховуючи викладене, питання щодо повернення позовної заяви підлягає вирішенню після закінчення встановленого судом строку для усунення її недоліків.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 9, 122, 123, 169, 243, 247, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд, - УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.

Позовну заяву повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу у повному обсязі виготовлено 28 вересня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ