Рішення № 140114554, 28.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

28 вересня 2026 року №520/27872/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області (адреса: 61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46, ЄДРПОУ ВП 43983495) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОСКАЙ» (адреса: 61001, м. Харків, вул. Бобанича Тараса, буд. 32, ЄДРПОУ 45850571) про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОСКАЙ», в якому просить:

- стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОСКАЙ» податковий номер: 45850571 з усіх відкритих розрахункових рахунків та за рахунок готівки, у розмірі 24 628 029,00 гривень в рахунок погашення податкового боргу.

Ухвалою суду від 08 вересня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі № 520/27872/26. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою у відповідача витребувано копії всіх доказів, що стосуються предмету спору, а у позивача - податкові повідомлення-рішення разом з актом перевірки, розрахунками та доказами надіслання і вручення, рішення за наслідками адміністративного оскарження, податкову вимогу з доказами вручення, дані інтегрованої картки платника, розрахунок суми боргу з розподілом за видами платежів, довідку про безперервність обліку податкового боргу та відомості про судові спори.

Згідно з частиною другою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті справи є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за наслідками документальної перевірки відповідача прийнято податкові повідомлення-рішення, які відповідач оскаржив в адміністративному порядку; скаргу залишено без задоволення, грошові зобов`язання узгоджено, проте у встановлений строк не сплачено, у зв`язку з чим виник податковий борг, на погашення якого надіслано податкову вимогу, що залишена без виконання.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, своїм правом на подання заяви по суті справи не скористався, витребуваних ухвалою суду доказів не надав.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОСКАЙ», ЄДРПОУ 45850571, перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Харківській області.

За наслідками документальної перевірки відповідача складено акт від 03.02.2026 № 5032/20-40-07-13-05/45850571, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення: від 24.02.2026 № 00078620713 на суму 1 393 933,50 грн (єдиний податок, з яких основний платіж 1 115 146,80 грн і штрафні санкції 278 786,70 грн); від 24.02.2026 № 00078650713 на суму 340,00 грн; від 24.02.2026 № 00078640713 на суму 1 020,00 грн; від 24.02.2026 № 00078630713 на суму 12 906 697,50 грн (податок на додану вартість, з яких основний платіж 10 325 358,00 грн і штрафні санкції 2 581 339,50 грн); від 24.02.2026 № 00078690713 на суму 5 162 679,00 грн; від 24.02.2026 № 00078670713 на суму 680,00 грн; від 06.03.2026 № 00094910713 на суму 5 162 679,00 грн.

Загальна сума становить 24 628 029,00 грн, з яких основний платіж - 11 440 504,80 грн, штрафні (фінансові) санкції - 13 187 524,20 грн, пеня - 0,00 грн, що підтверджується даними інтегрованої картки платника та розрахунком податкового боргу.

Податкові повідомлення-рішення від 24.02.2026 одержані відповідачем 24.02.2026, а податкове повідомлення-рішення від 06.03.2026 - 06.03.2026, що відповідач визнав у скарзі, зареєстрованій у Державній податковій службі України 11.03.2026 за вхідним № 1821/С/6.

Усі сім податкових повідомлень-рішень оскаржені відповідачем в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової служби України від 06.05.2026 № 11542/6/99-00-06-01-01-06 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін. Це рішення надіслано відповідачу поштовим відправленням № R067164631068, адресату не вручене, повернуте 24.05.2026 за закінченням строку зберігання і значиться врученим 27 травня 2026 року, що підтверджується листом акціонерного товариства «Укрпошта» від 17.06.2026 № 1.30.004-20834-26.

Граничний строк сплати узгоджених грошових зобов`язань згідно з даними інтегрованої картки платника визначено 19 червня 2026 року. Згідно з клопотанням позивача від 21.09.2026 податкові повідомлення-рішення та податкова вимога в судовому порядку платником не оскаржувалися, а податковий борг до стягнення раніше не заявлявся. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

13 липня 2026 року відповідачу сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 0009028-1311-2040 на суму 24 628 029,00 грн станом на 10.07.2026, доставлену в електронний кабінет платника податків 13 липня 2026 року о 16 год. 05 хв. 10 сек., що підтверджується квитанцією про доставку.

21.09.2026 позивачем на виконання ухвали суду від 08.09.2026 подано клопотання, до якого додано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОСКАЙ» від 09.06.2026 про бажання отримувати документи через Електронний кабінет відповідно до пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України, прийняту контролюючим органом 09.06.2026 за реєстраційним № 9167167434, а також дані інтегрованих карток платника податків станом на 21.09.2026, за якими заборгованість відповідача становить: з податку на додану вартість - 23 232 735,50 грн, з єдиного податку з юридичних осіб - 1 394 273,50 грн, з адміністративних штрафів та інших санкцій - 1 020,00 грн, а всього 24 628 029,00 грн. Сплати заборгованості інтегровані картки не відображають.

Позов подано до суду 04 вересня 2026 року. Податковий борг відповідачем не погашено.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Абзацом другим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Матеріалами справи підтверджено, що податкові повідомлення-рішення відповідачем одержані, що він сам визнав у зазначеній скарзі, і що процедуру адміністративного оскарження завершено рішенням Державної податкової служби України від 06.05.2026, яке вважається врученим 27.05.2026. Отже, грошові зобов`язання набули статусу узгоджених, а несплачені у встановлений строк суми - статусу податкового боргу.

Податкову вимогу відповідачу надіслано і вручено 13.07.2026 шляхом доставки в електронний кабінет платника податків. Позов подано 04.09.2026, тобто після спливу тридцяти календарних днів з дня вручення податкової вимоги, як цього вимагає пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Щодо строку звернення до суду суд зазначає, що абзацом другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Підстави для звернення виникли після спливу тридцяти календарних днів з дня вручення податкової вимоги, тобто після 12.08.2026; позов подано 04.09.2026. Строк звернення до суду не пропущено. Крім того, пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України для стягнення податкового боргу встановлено строк 1095 календарних днів з дня його виникнення, який також не сплив.

Щодо порядку розгляду справи суд зазначає, що стаття 283 Кодексу адміністративного судочинства України у цій справі не застосовується, оскільки позивач звернувся з позовною заявою в загальному порядку, а скорочені строки, визначені частинами другою і третьою цієї статті, на час звернення сплили; частина п`ята статті 283 цього Кодексу прямо допускає звернення в загальному порядку.

Розмір податкового боргу підтверджується даними інтегрованої картки платника, розрахунком податкового боргу та податковою вимогою і відповідачем не спростований. Доказів сплати податкового боргу повністю або частково матеріали справи не містять.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Разом з тим у справах за позовом суб`єкта владних повноважень діє загальне правило частини першої статті 77 цього Кодексу, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивач надав докази на підтвердження заявлених вимог; відповідач жодних заперечень не подав і доказів сплати боргу не надав.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу у розмірі 24 628 029,00 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Решта доводів та аргументів позивача не спростовують наведених висновків суду та не мають вирішального значення для вирішення спору по суті.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Таких витрат у цій справі не понесено, судовий збір позивачем не сплачувався, а тому судові витрати розподілу не підлягають.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Харківській області (адреса: 61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46, ЄДРПОУ ВП 43983495) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОСКАЙ» (адреса: 61001, м. Харків, вул. Бобанича Тараса, буд. 32, ЄДРПОУ 45850571) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОСКАЙ» (ЄДРПОУ 45850571) до бюджету податковий борг у розмірі 24 628 029 грн. 00 коп. (двадцять чотири мільйони шістсот двадцять вісім тисяч двадцять дев`ять гривень 00 копійок) шляхом стягнення коштів з усіх відкритих розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОСКАЙ» у банках та за рахунок готівки.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар