Рішення № 140114511, 28.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

28 вересня 2026 року №520/25927/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: площа Соборна, будинок 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, ЄДРПОУ 13486010) до Відкритого акціонерного товариства «Слов`янський керамічний комбінат» (адреса: вулиця Карла Маркса, будинок 77, місто Слов`янськ, Донецька область, 84122, ЄДРПОУ 00293574) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Слов`янський керамічний комбінат» (ЄДРПОУ 00293574) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за Списком № 1 за період з березня 2026 року по липень 2026 року на загальну суму 26 160,45 грн.

Ухвалою суду від 21 серпня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі № 520/25927/26, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

За правилами частин п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач зобов`язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 його колишнім працівникам, проте за період з березня 2026 року по липень 2026 року таких витрат не відшкодував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у сумі 26 160,45 грн.

Ухвалою суду від 21 серпня 2026 року відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову. Відповідач правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заперечень, пояснень, заяв і клопотань до суду не надав.

Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Згідно з частиною шостою статті 162 цього Кодексу у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області виплачуються пенсії за віком, призначені на пільгових умовах за Списком № 1, трьом особам, пільговий стаж яких набуто на Відкритому акціонерному товаристві «Слов`янський керамічний комбінат» у повному обсязі, тобто частка плати підприємства становить 100 відсотків: ОСОБА_1 (пенсію призначено з 04.03.2014, дата досягнення пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_2 (пенсію призначено з 28.10.2012, дата досягнення пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 (пенсію призначено з 08.03.2016, кінцева дата відшкодування за розрахунком 07.03.2026).

Ці обставини підтверджуються переліком пенсіонерів, рішеннями про перерахунок пенсій, довідками щодо набуття пільгового стажу та витягами з відомостей про виплату пенсій за березень-липень 2026 року, згідно з якими пенсії зазначеним особам у спірному періоді фактично виплачено.

Позивачем складено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, за формою додатка 7 до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України: від 17.03.2026 № 6148/Р з березня 2026 року на суму 6 150,17 грн на місяць і від 10.04.2026 № 7776/Р з квітня 2026 року на суму 5 002,57 грн на місяць.

Розрахунки направлено відповідачу рекомендованими листами з повідомленням про вручення разом із супровідними листами від 20.03.2026 № 0500-0606-8/28343 та від 13.04.2026 № 0500-0606-8/38758. На конвертах поштових відправлень № R0671 2823 158 4 та № R0671 4998 453 1, адресованих Відкритому акціонерному товариству «Слов`янський керамічний комбінат», наявні відбитки календарного штемпеля відділення поштового зв`язку «Слов`янськ 22» від 28.03.2026 та від 21.04.2026 відповідно. Обидва відправлення відповідачу не вручені та повернуті відправнику, бланки повідомлень про вручення не заповнені.

Згідно з розрахунками суми позову від 04.08.2026 № 5336/06-16, № 5332/06-16 та № 5335/06-16 сума фактичних витрат, що підлягає відшкодуванню відповідачем, становить: за березень 2026 року 6 150,17 грн ( ОСОБА_1 2 375,92 грн, ОСОБА_2 2 485,30 грн, ОСОБА_3 1 288,95 грн за період з 01.03.2026 по 07.03.2026), за квітень, травень, червень і липень 2026 року по 5 002,57 грн щомісяця ( ОСОБА_1 2 375,92 грн, ОСОБА_2 2 626,65 грн), а всього 26 160,45 грн. Суд перевірив розрахунок і встановив, що він арифметично правильний.

Згідно з карткою особового рахунку відповідача за Списком № 1 нарахування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відображаються в ній з квітня 2021 року, у тому числі за березень-липень 2026 року в сумі 26 160,45 грн, при цьому жодної сплати відповідачем картка не містить.

Копію позовної заяви з додатками позивач надіслав відповідачу 19.08.2026, що підтверджується описом вкладення форми 107 № 0500-1002-8/85732, у якому адресою відповідача зазначено: вулиця Центральна, будинок 77, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, і списком згрупованих відправлень форми 103 № 9076 (відправлення № 0505686337620, адреса - «до запитання, 84122»). Судовий збір у розмірі 2 662,40 грн сплачено позивачем платіжною інструкцією від 06.08.2026 № 7063.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Абзацами першим та другим пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до абзаців третього та четвертого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до розділу 6 Інструкції № 21-1, яким визначено, що для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, зокрема особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Розділом 6 Інструкції № 21-1 також встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, підприємство зобов`язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених особам, які набули пільговий стаж на цьому підприємстві, до досягнення такими особами пенсійного віку.

У постанові від 05.01.2021 у справі № 640/18421/19 Верховний Суд зазначив, що підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період. Цей висновок Верховний Суд підтримав у постанові від 08.11.2023 у справі № 818/763/18.

Верховний Суд у постановах від 28.05.2020 у справі № 826/7913/17 та від 18.06.2021 у справі № 812/1926/17 дійшов висновку, що за умови вручення відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які останній добровільно не сплатив, така заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Оцінюючи дотримання цієї умови, суд враховує, що розділом 6 Інструкції № 21-1 на орган Пенсійного фонду покладено обов`язок надіслати підприємству розрахунки фактичних витрат протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Позивач склав розрахунки від 17.03.2026 № 6148/Р та від 10.04.2026 № 7776/Р у зв`язку зі зміною з 01.03.2026 та з 01.04.2026 розміру сум до відшкодування і надіслав їх відповідачу рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресою: вулиця Центральна, будинок 77, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, за якою позивач надіслав відповідачу і копію позовної заяви з додатками, тобто вчинив усі дії, які від нього вимагаються. Відповідач цих відправлень не отримав, однак не повідомив позивача про іншу адресу для листування, не надав суду доказів того, що розрахунки направлено за неналежною адресою, і не навів обставин, які б об`єктивно перешкоджали йому отримати поштову кореспонденцію.

Суд також враховує, що обов`язок відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 встановлений безпосередньо пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV і виник у відповідача з дня призначення цим особам пільгових пенсій, а не з дня отримання розрахунку, яким лише визначається розмір щомісячного платежу. Розрахунки, на яких ґрунтується позов, додані до позовної заяви, однак відповідач їх ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржував, доказів такого оскарження матеріали справи не містять, власного розрахунку не надав і розмір заборгованості не спростував. За таких обставин визначені позивачем суми належних до відшкодування фактичних витрат суд вважає обґрунтованими.

Щодо відшкодування витрат на виплату пенсії ОСОБА_3 за березень 2026 року суд зазначає, що позивач визначив кінцевою датою відшкодування 07.03.2026 - день досягнення ОСОБА_3 шістдесятирічного віку - і включив до розрахунку сім днів березня 2026 року, з 01.03.2026 по 07.03.2026 включно. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Отже, день досягнення пенсійного віку охоплюється періодом виплати пенсії, призначеної на пільгових умовах, і витрати на її виплату за цей день підлягають відшкодуванню підприємством. Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, а тому період, за який позивач просить стягнути витрати на виплату пенсії ОСОБА_3 , суд не розширює.

Станом на день вирішення спору заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, за період з березня 2026 року по липень 2026 року в сумі 26 160,45 грн відповідачем не сплачена. Доказів на підтвердження протилежного відповідачем до суду не надано.

Згідно зі статтею 23 Закону № 1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Решта доводів та аргументів сторін не спростовують наведених висновків суду та не мають вирішального значення для вирішення спору по суті.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Таких витрат позивач у цій справі не поніс, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: площа Соборна, будинок 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, ЄДРПОУ 13486010) до Відкритого акціонерного товариства «Слов`янський керамічний комбінат» (адреса: вулиця Карла Маркса, будинок 77, місто Слов`янськ, Донецька область, 84122, ЄДРПОУ 00293574) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Слов`янський керамічний комбінат» (ЄДРПОУ 00293574) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за Списком № 1, за період з березня 2026 року по липень 2026 року на загальну суму 26 160 (двадцять шість тисяч сто шістдесят) грн 45 коп.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар