Рішення № 140114450, 28.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 вересня 2026 року № 520/5346/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (, код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану»;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. гривень, передбаченою Постановою від 11 лютого 2025 р. № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану».

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідачем протиправно не виплачено їй одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. грн. на підставі Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року №153.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову, наголошує, що довідка, на яку посилається Позивач, видана на підставі пункту 25 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і підтверджує участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Це ширше та інше за змістом поняття, ніж безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій у розумінні пункту 4 Постанови № 153: підставою для видачі такої довідки є, зокрема, бойові накази та розпорядження щодо забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а не сам факт перебування особи в районі, віднесеному до районів ведення бойових дій. Так само посвідчення учасника бойових дій підтверджує статус, встановлений тим самим пунктом 25 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який має власні, відмінні від Постанови № 153, підстави набуття і не є тотожним статусу, що дає право на виплату за Постановою № 153.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя у період з 29.06.2026 по 13.07.2026 та з 30.07.2026 по 31.07.2026 перебував у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Військовослужбовець ОСОБА_1 проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці до 25 років була прийнята на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходила військову службу та брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України №1573/1730 від 04.09.2024, ОСОБА_1 дійсно в період з 19.06.2023 по 27.10.2023, з 07.11.2023 по 05.01.2024, з 16.01.2024 по 30.04.2024, з 11.05.2024 по 05.06.2024 брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в с. Козача Лопань, Харківського району, Харківської області, с. Світличне, Харківського району, Харківської області, с. Цупівка, Харківського району, Харківської області.

Участь у бойових діях ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в тому числі підтверджується наступними документами які перечислюються у наданій довідці, а саме: витяг з бойового наказу командира військової частини НОМЕР_1 №383дск від 11.03.2023 року, бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_4 №7 від 15.03.2023 року, бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №786 від 30.05.2023 року, бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №1194 від 11.08.2023 року, бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №2445дск від 01.10.2023 року, бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_4 №1дск від 08.01.2024 року, бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №355дск від 01.02.2024 року, журнал ведення бойових дій військової частини НОМЕР_4 №131дск (розпочатий 01.02.2024 року), бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №971 від 01.04.2024 року, бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_4 №3/БН від 01.06.2024 року, бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №726/дск від 01.06.2024р., бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 10.06.2024р. №992, бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №957 від 14.06.2024р., бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №838/ дск від 14.06.2024р., бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 19.06.2024р. №994, бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №873/дск від 19.06.2024р., попереднє бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №1028 від 24.06.2024р., бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №1059 від 28.06.2024р., журнал ведення бойових дій військової частини НОМЕР_4 №131дск.

Додатково позивачка повідомляє, що військова частина НОМЕР_4 яка видала вищезазначену довідку була переведена в лінійний батальйон і тепер вона входить до військової частини НОМЕР_1 . Відповідних записів, або приміток про переведення військової частини НОМЕР_4 в лінійний батальйон до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у військовий квиток не вносили. У зв`язку з чим ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 отримала посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_5 від 27.04.2024.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час несення військової служби не притягувався до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни. 12.12.2025 р.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , через представника подала відповідний Рапорт для отримання збільшеної додаткової винагороди 1 млн. гривень відповідно до Постанови КМУ Постанови від 11 лютого 2025 р. № 153 до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідач надав наступну відповідь №1571/3349 від 31.01.2026 р.: «На Ваш адвокатський запит щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах України під час воєнного стану», поданий в інтересах ОСОБА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , повідомляю, що ОСОБА_3 не відповідає вимогам, визначеним зазначеною постановою Кабінету Міністрів України. Додатково повідомляю, що у зазначені в запиті періоди, а саме: «з 19.06.2023 по 27.10.2023, з 07.11.2023 по 05.01.2024, з 16.01.2024 по 30.04.2024, з 11.05.2024 по 05.06.2024», ОСОБА_3 не брала безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, оскільки населені пункти: с. Козацька Лопань Харківського району Харківської області, с. Світличне Харківського району Харківської області, с. Цупівка Харківського району Харківської області не належали до районів ведення бойових дій, визначених відповідним наказом Головнокомандувача Збройних Сил України.»

Таким чином, Відповідач відмовився нараховувати та виплачувати Позивачу підвищену додаткову грошову винагороду у розмірі 1 млн. гривень , відповідно до Постанови КМУ Постанови від 11 лютого 2025 р. № 153.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною 6 ст.2 Закону №2232-XII визначені види військової служби, зокрема військова служба за контрактом осіб рядового складу та військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу. Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.14 ст.2 Закону №2232-XII).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №2232-XII Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом призову (направлення) громадян України на військову службу та прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Згідно з п.2 ч.8 ст.23 Закону №2232-XII під час дії особливого періоду: для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки: на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону; до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України; на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну гвардію України» від 13.03.2014 №876-VII (далі - Закон №876-VII) Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч.2 ст.9 Закону №2011-XII).

Частиною 4 ст.9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

11.02.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова №153; у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 №942), п.2 якої затверджено Порядок реалізації експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу. Постанова №153 набрала чинності 13.02.2025.

Пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проєкту є, зокрема, громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу.

Відповідно до п.4 Постанови №153 установлено, що:

громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Виходячи зі змісту наведених правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, слідує висновок, що абз.2 п.4 Постанови №153 пов`язує право на отримання винагороди із сукупністю таких юридичних фактів:

- належність військовослужбовця до осіб рядового, сержантського або старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань або правоохоронних органів спеціального призначення;

- вік до 25 років на момент прийняття або призову на військову службу;

- проходження військової служби станом на дату набрання чинності Постановою №153;

- безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на 13.02.2025;

- відсутність випадків притягнення до відповідальності, визначених абз.5 п.4 Постанови №153.

При цьому розмір виплати залежить від тривалості безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях станом на 13.02.2025: за наявності шести місяців такої участі винагорода виплачується у розмірі 1000000 грн, за меншої тривалості - пропорційно, із розрахунку 1/6 від 1 млн гривень за кожні 30 днів (абз.3 п.4), а у випадку, передбаченому абз.4 п.4 - у повному обсязі незалежно від такої тривалості.

Відповідно до п.6 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

З метою реалізації п.4 Постанови №153 Міністр оборони України видав окреме доручення від 26.09.2025 №5601/уд (далі - Рішення №5601/уд), яким затверджено форми довідок, що підтверджують право на отримання виплати згідно з п.4 Постанови №153, та деталізовано процедуру її отримання. Рішенням №5601/уд, зокрема, визначено, що підтвердження участі військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій здійснюється на підставі щонайменше одного документа з кожної з наступних груп: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення; рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових в районах ведення воєнних (бойових) дій. У Рішенні №5601/уд також указано, що довідка, зазначена в Додатку 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, та довідка за формою, наведеною у додатку №1 окремого доручення Міністра оборони України від 06.03.2023 №5718/з, не є документами, що підтверджують безпосередню участь у бойових діях лише в районах ведення воєнних (бойових) дій, оскільки ці довідки також підтверджують участь в інших місцях виконання завдань.

У зв`язку з виданням Рішення №5601/уд Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України направлено для керівництва роз`яснення з окремих питань щодо умов виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у вигляді питань-відповідей. Згідно з відповіддю №2 цього роз`яснення періоди безпосередньої участі у бойових діях підтверджуються виключно на основі визначеного переліку документів, таких як бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командирів тощо, а довідка, зазначена в Додатку 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, містить інформацію про участь особи в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, проте не є документом, що підтверджує безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій для цілей виплати винагороди, оскільки зазначені у ній періоди включають як періоди безпосередньої участі у бойових діях, так і інші періоди, за які виплата не передбачена.

Предметом спору є виключно питання про те, чи належали населені пункти, зазначені в Довідці №1573/1730 від 04.09.2024, до районів ведення воєнних (бойових) дій у розумінні Постанови № 153.

Враховуючи вищевикладене, суд критично ставиться до твердження позивача, що довідки №1573/1730 від 04.09.2024 р. та посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_5 від 27.04.2024 р. достатньо для того щоб підтвердити участь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у безпосередній участі в забезпеченні бойових дій для забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Судом встановлено, що відповідно до діючого Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією с-ще Козача Лопань Харківського району Харківської області тимчасово окуповане рф територія України з 24.02.2022 по 11.09.2022, територія активних бойових дій з 12.09.2022 по 13.09.2022, територія можливих бойових дій з 14.09.2022 по теперешній час; с. Світличне Богодухівський район Харківської області територія активних бойових дій з 24.02.2022 по 11.09.2022, територія можливих бойових дій з 12.09.2022 по 06.05.2026, територія активних бойових дій з 07.05.2026 по теперешній час; с. Цупівка Харківського району Харківської області тимчасово окуповане рф територія України з 24.02.2022 по 11.09.2022, територія активних бойових дій з 12.09.2022 по 13.09.2022, територія можливих бойових дій з 14.09.2022 по теперішній час.

Отже, у суду відсутні підстави вважати, що Позивач перебувала в районі ведення бойових дій у розумінні пункту 4 Постанови № 153 у період вказаний у довідці №1573/1730 від 04.09.2024 на яку посилається Позивач з 19.06.2023 по 27.10.2023, з 07.11.2023 по 05.01.2024, з 16.01.2024 по 30.04.2024, з 11.05.2024 по 05.06.2024.

Виходячи зі змісту наведених правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, слідує висновок, що абз.2 п.4 Постанови №153 пов`язує право на отримання винагороди із сукупністю таких юридичних фактів:

- належність військовослужбовця до осіб рядового, сержантського або старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань або правоохоронних органів спеціального призначення;

- вік до 25 років на момент прийняття або призову на військову службу;

- проходження військової служби станом на дату набрання чинності Постановою №153;

- безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на 13.02.2025;

- відсутність випадків притягнення до відповідальності, визначених абз.5 п.4 Постанови №153.

При цьому розмір виплати залежить від тривалості безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях станом на 13.02.2025: за наявності шести місяців такої участі винагорода виплачується у розмірі 1000000 грн, за меншої тривалості - пропорційно, із розрахунку 1/6 від 1 млн гривень за кожні 30 днів (абз.3 п.4), а у випадку, передбаченому абз.4 п.4 - у повному обсязі незалежно від такої тривалості.

Отже, наявність у Позивача довідки та посвідчення учасника бойових дій сама по собі не доводить, що населені пункти, в яких Позивач фактично перебувала у визначені періоди, входили до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій, визначеного наказом Головнокомандувача Збройних Сил України.

Прийнявши до уваги встановлені обставини, суд вважає, що позивачем не дотримані визначені Постановою № 153 умови для отримання одноразової грошової винагороди в частині взяття безпосередньої участі у бойових діях на посадах рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою № 153 або наявності травми (поранення, захворювання) пов`язаного із захистом Батьківщини до набрання чинності Постановою № 153.

У зв`язку з чим, суд не вбачає протиправної бездіяльності відповідача щодо не здійснення нарахування та виплати позивачу одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 Постанови № 153.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частинами 1-3 статті 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає, що в даній справі, заявлені позовні вимоги не знайшли своє підтвердження матеріалами справи, відповідно є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню

Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тітов О.М.