Постанова № 140113002, 16.09.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/2087/26

Номер провадження 3/950/870/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши матеріали, які надійшли із ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, старшого сержанта, оператора військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

06 липня 2026 року близько 20 год. 00 хв. старший сержант ОСОБА_1 , проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в умовах особливого періоду та воєнного стану, перебуваючи на території тимчасового базування підрозділу військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 , був виявлений командуванням військової частини з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме неясною мовою, запахом алкоголю з порожнини рота, хиткою ходою та порушенням координації рухів.

У зв`язку з відсутністю у військовій частині спеціального технічного засобу для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 було доставлено до штабу ІНФОРМАЦІЯ_1 , а в подальшому до КНП Сумської обласної ради «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» для проведення медичного огляду.

Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду від 06 липня 2026 року № 1713 ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

За вказаним фактом 06 липня 2026 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол ЧНС № 84 про військове адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, обставини, викладені у протоколі, не заперечував, просив суворо його не карати.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність його винуватості.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Частиною першою статті 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за появу військовослужбовців на території військової частини у нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за виконання ними обов`язків військової служби у такому стані.

Частина третя статті 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, визначені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені в умовах особливого періоду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , має військове звання старшого сержанта та проходить військову службу на посаді оператора.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який на час вчинення правопорушення продовжував діяти. Отже, правопорушення вчинено в умовах особливого періоду.

Факт перебування ОСОБА_1 на території тимчасового базування військового підрозділу у стані алкогольного сп`яніння підтверджується протоколом про військове адміністративне правопорушення ЧНС № 84, висновком медичного огляду від 06 липня 2026 року № 1713, рапортами та письмовими поясненнями військовослужбовців, іншими матеріалами справи, а також особистим визнанням ОСОБА_1 своєї винуватості у судовому засіданні.

Суд оцінює протокол про військове адміністративне правопорушення не ізольовано, а в сукупності з іншими доказами. Відомості, зазначені у ньому щодо часу, місця, обставин виявлення ОСОБА_1 та ознак його сп`яніння, узгоджуються з рапортами та поясненнями військовослужбовців.

Особливе доказове значення має висновок медичного огляду від 06 липня 2026 року № 1713, складений уповноваженим медичним працівником, яким безпосередньо встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Цей доказ є об`єктивним та підтверджує ознаки сп`яніння, зафіксовані посадовими особами під час виявлення військовослужбовця.

Письмові пояснення військовослужбовців узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи щодо виявлення ОСОБА_1 з ознаками сп`яніння, його направлення для проведення медичного огляду та встановлення факту алкогольного сп`яніння.

Визнання ОСОБА_1 винуватості суд враховує разом з іншими доказами та не покладає його в основу висновку про винуватість як єдиний доказ. Таке визнання є послідовним та узгоджується з об`єктивними матеріалами справи.

Відповідно до статей 11, 16, 49, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовець зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України, Військової присяги, сумлінно виконувати військовий обов`язок та дотримуватися правил поведінки і військової дисципліни.

Перебування військовослужбовця на території військової частини у стані алкогольного сп`яніння в умовах воєнного стану несумісне з належним виконанням обов`язків військової служби, створює ризики для військової дисципліни, належного функціонування підрозділу та виконання поставлених завдань.

Оцінюючи всі досліджені докази у сукупності, суд приходить до висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та достатніми для встановлення факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння на території тимчасового базування військової частини в умовах особливого періоду.

За таких обставин дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

При визначенні виду адміністративного стягнення суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, те, що раніше до адміністративної відповідальності він не притягувався, у судовому засіданні винуватість визнав у повному обсязі, обставини правопорушення не заперечував.

Визнання винуватості та щире ставлення до вчиненого суд враховує як обставини, що характеризують особу правопорушника та свідчать про усвідомлення ним протиправності своєї поведінки.

Водночас суд бере до уваги характер правопорушення, його вчинення військовослужбовцем під час дії воєнного стану та особливого періоду, а також необхідність забезпечення належної військової дисципліни.

За таких обставин суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення є накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини третьої статті 172-20 КУпАП, а саме 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків. Оскільки ця справа безпосередньо стосується проходження ОСОБА_1 військової служби та виконання ним військового обов`язку, суд приходить до висновку про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Керуючись статтями 23, 33, 245, 251, 252, 172-20, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.

Штраф сплатити за реквізитами: отримувач коштів ГУК Сум. обл./Лебединська МТГ/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ) 37970404; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) 899998; рахунок UA098999980314020542000018554; код класифікації доходів бюджету 21081100.

ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі її оскарження не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається особою, притягнутою до адміністративної відповідальності, до суду.

У разі несплати штрафу у строк, установлений статтею 307 КУпАП, постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови відповідно до статті 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34 000 грн, та витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення. У разі оскарження постанови перебіг цього строку зупиняється до розгляду скарги.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ