Рішення № 140112210, 25.09.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №456/2915/26

Провадження №2/443/1100/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

25 вересня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Шальвіра І.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Жидачеві цивільну справу за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

встановив:

Представник позивача Департаменту патрульної поліції Забродоцька Я.Р. звернулася до Стрийського міськрайонного суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції завдану матеріальну шкоду в розмірі 3 051,00 грн та судові витрати в розмірі 2 662,40 грн.

Обґрунтування позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача Забродоцька Я.Р. покликається на те, що аналізом ІКС «ІНП» установлено, що 10.12.2025 лейтенант поліції Кріп Б. склав протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №320383 від 10.12.2025 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за порушення статті 185 КУпАП. Відповідно до протоколу 10.12.2025 о 12 год 10 хв. по вул. Перфецького 19 у м. Львів, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору неодноразовій законній вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку, а саме зайти до службового автомобіля та проїхати до ТЦК та СП у зв`язку із вчиненням правопорушення за статтею 210 - 1 КУпАП та пошкодив нагрудний відеореєстратор № 470219, чим завдав матеріальної шкоди ДПП, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП. 10.12.2025 ОСОБА_1 перебував в приміщенні Управління патрульної поліції у Львівській області, під час спілкування з представниками ТЦК, останньому повідомлено про необхідність проїзду до Стрийського РТЦК. Спочатку громадянин повідомив про готовність добровільно слідувати до Стрийського РТЦК та до службового автомобіля зокрема. Однак під час підходу до службового транспортного засобу на території УПП у Львівській області ДІІ останній відмовився сідати до салону транспортного засобу, почав чинити фізичний опір та повідомляти про відмову у подальшому слідуванні до Стрийського РТЦК. О 12 год 06 хв зафіксовано, як майор поліції Пушкар А. здійснює супровід до службового транспортного засобу громадянина ОСОБА_2 , тримаючи останнього за праве плече, та повідомляє йому про необхідність сісти до салону такого, однак громадянин пручається. У результаті чого громадянин здійснив удар корпусом по портативному відеореєстратору, який був розташований у районі ключиці на форменому одязі майора поліції, після чого відеофіксація припинилась. У Акті технічного огляду обладнання №125230 від 26.03.2026 зазначено наступне: "...Відеореєстратор VideoBadge VB-440 S№470219..В результаті детального огляду та діагностики обладнання, комісією сервісного центру встановлено та складено цей акт про наступне: Заявлена несправність - «діагностика». На передній частині корпусу є тріщина, зламана передня кнопка. Відповідно, для відновлення відеореєстратор VideoBadge VB-440 потрібно замінити передню частину корпусу. Сума ремонту складає 3 051,00 грн з ПДВ...». Цифрова нагрудна відеокамера підвищеної міцності «Video Badge VB440», заводський номер 470219 перебуває на балансі Департаменту патрульної поліції. Отож, враховуючи те, що вина відповідача у заподіянні матеріальної шкоди Департаменту є доведеною та не спростованою, наявний причиннонаслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та завданою внаслідок цього шкодою, беручи до уваги те, що сума матеріального збитку, завдана внаслідок дій ОСОБА_1 , складає 3 051,00 грн 00 коп. Претензією від 10.04.2026 №6314/41/12/-2026, відповідача повідомлено про завдання матеріальних збитків Департаменту патрульної поліції внаслідок його протиправної поведінки. Зазначеним листом запропоновано відшкодувати збитки добровільно. У зв`язку з тим, що на теперішній час матеріальні збитки в розмірі 3 051,00 грн 00 коп. не відшкодовані, Департамент патрульної поліції вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.06.2026 цивільну справу за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди передано за підсудністю на розгляд до Жидачівського районного суду Львівської області /а.с.18/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 10.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 30.07.2026 /а.с.27-28/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 17.07.2026 заяву представника позивача Департаменту патрульної поліції Забородоцької Я.Р. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Постановлено судове засідання в цивільній справі за позовною заявою Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, яке призначене на 30.07.2026 на 11 год 00 хв проводити у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи ВКЗ /а.с.34/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 30.07.2026 у зв`язку з відсутністю відомостей про вручення відповідачу судової повістки справу розглядом відкладено на 23.09.2026 /а.с.39/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 22.09.2026 заяву представника позивача Департаменту патрульної поліції Забородоцької Я.Р. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по цивільній справі за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди залишено без розгляду /а.с.50/.

Розгляд справи по суті відбувся 23.09.2026 без участі сторін.

Представник позивача Департаменту патрульної поліції Вахула Р.О. подав клопотання у якому просить слухати справу у його відсутності у зв`язку із неявкою ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити та проти винесення заочного рішення не заперечує.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру місце реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 . Судом скеровувались виклики у судові засідання на зазначену адресу та конверт і рекомендовані повідомлення поверталися до суду із відміткою засобу зв`язку «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою» та «вручено особисто», що відповідно до п.п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним врученням виклику у судове засідання.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився, правом на подання відзиву не скористався, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався, а тому суд вважає, що наявні умови для проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі даних та доказів, що відповідає вимогам частини 4 статті 223 та статті 280 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України суд доходить висновку про можливість проведення заочного розгляду справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 23.09.2026, є дата складення повного тексту судового рішення 25.09.2026.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно з актом № 125230 про технічний огляд обладнання від 26.03.2026, у відеореєстраторі «VideoBadge VB-440 S№ 470219» заявлена несправність зламана передня кнопка. На передній частині корпусу є тріщина. Відповідно, для відновлення відеореєстратор «VideoBadge VB-440» потрібно замінити передню частину корпусу. Сума ремонту складає 3 051,00грн. з ПДВ /а.с.7/.

Відповідно доповідної записки «Щодо розгляду доповідної записки капітана поліції Кубішина О» №92980-2025 від 10.12.2025, дії заступника командира батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП майора поліції ОСОБА_3 визнано такими, що не суперечать вимогам чинного законодавства /а.с.8-9/.

Згідно з постановою Франківського районного суду м. Львова від 05.03.2026 у справі №465/11513/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ст. 185 КУпАП і на підставі ч.2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн 00 коп /а.с.10-11 на звороті/.

Відповідно до претензії від 10.04.2026 №6314/41/12/-2026, відповідача повідомлено про завдання матеріальних збитків Департаменту патрульної поліції внаслідок його протиправної поведінки та запропоновано відшкодувати збитки добровільно /а.с.12-13/.

Відеозаписом з портативного відеореєстратора поліцейського по події, що мала місце 10.12.2025 за участі ОСОБА_1 /а.с. 38/.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

Пунктом 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина друга статті 1166 ЦК України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, тобто особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Зазначений правовий висновок Верховний Суд висловив у постанові від 14.02.2018 у справі № 686/10520/15-ц, від 08.05.2018 у справі № 922/2026/17, від 21.09.2018 у справі № 910/19960/15, від 15.11.2019 у справі № 907/327/18. Верховний Суд зазначає, що особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Позивач має довести факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана особі і майну громадянина або завдана майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи (Постанова КЦС ВС від 26.04.2022 справа № 564/973/19).

Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є однією із найважливіших засад принципу змагальності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на принципи змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини в завданні шкоди, тоді як позивач довів наявність шкоди, її розмір та причинно-наслідковий зв`язок з діями відповідача. При цьому суд зазначає, що відповідач жодними доказами свою вину у спричиненні позивачу вказаної шкоди не спростував.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача відшкодування майнової шкоди в розмірі 3 051,00 грн 00 коп є обґрунтованою та доведеною належними, допустимими і достовірними доказами, а в їх сукупності - достатніми доказами та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем за подання даної позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 7286 від 08.05.2026.

Відповідно до правил статті 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, статей 11, 16, 22, 253, 256, 257, 1166, 1192 ЦК України, керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 175, 263, 265, 352-355 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: Україна, 03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, будинок 3, ЄДРПОУ: 40108646) завдану матеріальну шкоду в розмірі 3 051 (три тисячі п`ятдесят одну) гривню 00 копійок.

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: Україна, 03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, будинок 3, ЄДРПОУ: 40108646) витрати на сплату судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Р.Г. Равлінко