Рішення № 140112161, 15.09.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/3629/26

Провадження №2/442/1758/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Грицай М.М.,

секретар судового засідання - Антоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в інтересах якого діє представник Кудіна А.В., звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 19.05.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладений договір про надання споживчого кредиту №9067062, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у загальній сумі 31900 грн. 31.03.2026 між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №31032026. Вищезгадане товариство згідно договору факторингу передало позивачу за плату належне йому право вимоги, а останній прийняв його до боржників, що вказані у реєстрі боржників. Відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за вищезгаданим договором про надання споживчого кредиту у сумі 94046,93 грн., а саме: 28818,07 грн - тіло кредиту, 49278,86 грн - відсотки, 15950 грн - неустойка. Однак, відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредити в строки, передбачені кредитним договором. Зважаючи на вказане, просить суд задоволити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 борг у розмірі 94046,93 грн та судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, у прохальній частині позовної заяви вказала про розгляд справи у її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, відзив не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з договору про надання споживчого кредиту №9067062, укладеного 19.05.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , відповідачу надано кредит у розмірі 31900 грн., строк кредиту - 357 дні. Стандартна процентна ставка - 1.00 % у день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору. Знижена процентна ставка 0,93% у день (п.п.1.3., 1.5.1, 1.5.2. договору).

Згідно з п. 2.1. договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Додатки №1 до договору про надання споживчого кредиту - Графік платежів, відповідно до якого загальна вартість кредиту - 145314,07 грн.

Відповідачем також підписано Паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до листа ТОВ "Пейтек" від 01.04.2026 відповідачу 19.05.2025 на картку НОМЕР_1 перераховано кошти в сумі 31900 грн.

31.03.2026 між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №31032026, у відповідності до умов якого у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 31.03.2026 до Договору факторингу №31032026 від 31.03.2026, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вищезгаданим кредитним договором у сумі 94046,93 грн.

31.03.2026 між позивачем та ТОВ «Авентус Україна» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №23022026 МК/ЄАПБ від 31.03.2026.

Відповідно до платіжної інструкції від 03.04.2026 за №24003 позивачем перераховано ТОВ "Авентус Україна" 6185470,01 грн. як оплату за договором факторингу.

На підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 94046,93 грн. за договором №9067062 від 19.05.2025 позивачем надано розрахунок заборгованості первісного кредитора за період з 19.05.2025 по 30.03.2026, відповідно до якого борг ОСОБА_1 складає 94046,93 грн.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину маєбути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно достатті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зістаттею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно достатті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника (частина перша статті 1077 ЦК України).

Отже, позивач набув право вимоги до відповідача за вищевказаним договором про надання споживчого кредиту на законних підставах.

Перевірши нарахування позивачем вказаних сум, суд дійшов переконання, що вимоги товариства підлягають до задоволення в частині тіла кредиту та відсотків, а саме, в розмірі 78096,93 грн, у тому числі: 28818,07 грн - основний борг, 49278,86 грн - відсотки.

Щодо позовної вимоги про стягнення 15950 грн. неустойки суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №320/8618/15-ц).

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 06.09.2023 в справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 18.10.2023 в справі № 706/68/23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан було неодноразово продовжено.

На переконання суду, на договір про надання споживчого кредиту №9067062 від 19.05.2025 розповсюджується дія п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відповідно нарахування позивачем неустойки в загальній сумі 15950 грн. є безпідставним.

Згідно частини другої статті 89 ЦПК, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оскільки на час розгляду справи відповідачем не надано доказів про виконання свого обов`язку по сплаті заборгованості за користування кредитними коштами, не спростовано розрахунку заборгованості, у тому числі не подано квитанцій щодо проведення часткового погашення боргу після 31.03.2026, про які відповідач вказував у клопотанні про витребування доказів, суд приходить висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вищезгаданим договором про надання споживчого кредиту у загальному розмірі 78096,93 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: вул.Лісова, буд. 2, м. Бровари, Київська область, 07400) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №9067062 від 19.05.2025 у сумі 78096,93 грн (сімдесят вісім тисяч дев`яносто шість гривень 93 коп.), а саме: 28818,07 грн (двадцять вісім тисяч вісімсот вісімнадцять гривень 07 коп.) - основний борг, 49278,86 грн (сорок дев`ять тисяч двісті сімдесят вісім гривень 86 коп.) - відсотки.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Грицай