Ухвала суду № 140112118, 28.09.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7486/26

Провадження № 1-кс/461/5842/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 року м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові погоджене прокурором клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області капітана юстиції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №22026140000000214 від 17.09.2026, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 258 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло погоджене прокурором клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області капітана юстиції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №22026140000000214 від 17.09.2026, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 258 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Клопотання вмотивоване наступним.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 17.09.2026 громадяни України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, з метою вчинення терористичного акту у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , без передбаченого законом дозволу придбали, зберігали та перенесли до вказаного місця вибуховий пристрій, який у подальшому було використано для вчинення вибуху.

17.09.2026 у ході проведення огляду місця події, а саме автомобільної парковки біля приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , за географічними координатами: довгота 49.525198, широта 23.980898, виявлено ймовірне місце детонації невідомого боєприпасу прямокутної форми, розміром близько 30?30 см та глибиною близько 3 см, із наявними слідами кіптяви на ґрунті.

З метою виявлення та подальшого експертного дослідження слідів вибуху, які могли залишитися у ґрунті в місці ймовірної детонації, відібрано зразки ґрунту, які поміщено до сейф-пакета SSU 0006646. Для забезпечення можливості проведення порівняльного дослідження також відібрано контрольний зразок ґрунту на відстані близько 5 метрів від місця ймовірного вибуху, який поміщено до сейф-пакета SSU 0006647.

Крім цього, на відстані близько 1,5 метра від місця ймовірної детонації виявлено речовину темно-бурого кольору, зовні схожу на плями крові. З метою встановлення природи зазначеної речовини та проведення подальшого ідентифікаційного дослідження її вилучено та поміщено до паперового конверта - Пакета №1.

У ході огляду транспортних засобів, розташованих поблизу місця події, виявлено механічні пошкодження автомобіля сірого кольору «KIA», державний номерний знак НОМЕР_1 , а також автомобіля сірого кольору «OPEL», зокрема пошкодження його задньої та лівої задньої частини, у тому числі скла. Також встановлено пошкодження металевого паркану, які, за попередньою оцінкою, могли утворитися внаслідок попадання уламків від вибуху.

Під час подальшого огляду прилеглої території на відстані близько 6 метрів від місця ймовірного вибуху виявлено чотири металеві фрагменти різної форми та розміру зі слідами кіптяви. На території парковки, на відстані близько 4 метрів від місця ймовірної детонації, виявлено сім металевих фрагментів різної форми та розміру зі слідами кіптяви, а також два фрагменти пластику зі слідами кіптяви. Крім того, на відстані близько 5 метрів від місця вибуху виявлено предмет, зовні схожий на автомобільну LED-лампу, а також предмет білого кольору круглої форми, зовні схожий на кульку.

Виявлені чотири металеві фрагменти, сім металевих фрагментів, два фрагменти пластику та предмет, зовні схожий на автомобільну LED-лампу, вилучено та поміщено до паперового конверта - Пакета №2. Предмет білого кольору круглої форми, зовні схожий на кульку, вилучено та поміщено до сейф-пакета SSU 0094153.

Під час огляду місця події спеціалістами-вибухотехніками УВТС ГУНП у Львівській області проведено попередню ідентифікацію виявлених предметів та матеріалів з метою визначення їх небезпечності, за результатами чого складено відповідні довідки та акти про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 17.09.2026.

Таким чином, під час огляду місця події вилучено:

- сейф-пакет SSU 0006646 із зразками ґрунту, відібраними безпосередньо з місця ймовірної детонації;

- сейф-пакет SSU 0006647 із контрольним зразком ґрунту, відібраним на відстані близько 5 метрів від місця ймовірного вибуху;

- пакет №1 із речовиною темно-бурого кольору, зовні схожою на плями крові;

- пакет №2, у якому містяться чотири металеві фрагменти різної форми та розміру зі слідами кіптяви, сім металевих фрагментів різної форми та розміру зі слідами кіптяви, два фрагменти пластику зі слідами кіптяви та предмет, зовні схожий на автомобільну LED-лампу;

- сейф-пакет SSU 0094153 із предметом білого кольору круглої форми, зовні схожим на кульку.

Вказані предмети та матеріали мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема механізму та обставин вибуху, виду та характеристик використаного вибухового пристрою, напрямку та характеру поширення продуктів вибуху, а також можуть містити сліди, що мають значення для ідентифікації осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, зазначене майно відповідає критеріям речових доказів та є необхідним для проведення відповідних експертних досліджень і подальшого використання під час досудового розслідування, у зв`язку з чим існує необхідність у накладенні на нього арешту з метою забезпечення його збереження та недопущення втрати, пошкодження, знищення, перетворення чи відчуження.

18.09.2026 вищевказані вилучені в ході огляду предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Слідчий у судове засідання не з`явився, у клопотанні просив проводити судовий розгляд без його участі.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання шляхом направлення судової повістки на офіційну електронну адресу.

Перевіривши надані матеріали та дослідивши докази по цих матеріалах, слідчий суддя встановив наступне.

17.09.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026140000000214 внесено відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 258 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим відділом Управління СБ України у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22026140000000214 від 17.09.2026, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 258 КК України.

17.09.2026 у ході проведення огляду місця події на території ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено:

- сейф-пакет SSU 0006646 із зразками ґрунту, відібраними безпосередньо з місця ймовірної детонації;

- сейф-пакет SSU 0006647 із контрольним зразком ґрунту, відібраним на відстані близько 5 метрів від місця ймовірного вибуху;

- пакет №1 із речовиною темно-бурого кольору, зовні схожою на плями крові;

- пакет №2, у якому містяться чотири металеві фрагменти різної форми та розміру зі слідами кіптяви, сім металевих фрагментів різної форми та розміру зі слідами кіптяви, два фрагменти пластику зі слідами кіптяви та предмет, зовні схожий на автомобільну LED-лампу;

- сейф-пакет SSU 0094153 із предметом білого кольору круглої форми, зовні схожим на кульку.

18.09.2026 вищевказані вилучені в ході огляду предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України» судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. також рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Лемуан проти Франції» від 22 вересня 1994 року та «Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льоннрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1. збереження речових доказів

2. спеціальної конфіскації

3. конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи

4. відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На переконання слідчого судді, вимоги клопотання на цьому етапі досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Вилучене майно повинне бути досліджене під час досудового розслідування і може бути доказом у кримінальному провадженні, зокрема для встановлення механізму та обставин вибуху, виду та характеристик використаного вибухового пристрою, напрямку та характеру поширення продуктів вибуху, а також для встановлення інших обставин кримінального правопорушення та проведення відповідних експертних досліджень.

Зокрема, зразки ґрунту, відібрані безпосередньо з місця ймовірної детонації, та контрольний зразок ґрунту можуть містити сліди продуктів вибуху та мають значення для проведення порівняльних експертних досліджень. Речовина темно-бурого кольору, зовні схожа на плями крові, може містити біологічні сліди, що мають значення для ідентифікації осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення. Виявлені металеві та пластикові фрагменти зі слідами кіптяви, предмет, зовні схожий на автомобільну LED-лампу, а також предмет білого кольору круглої форми, зовні схожий на кульку, можуть містити відомості щодо механізму вибуху та характеристик використаного вибухового пристрою.

Клопотання слідчого про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Слідчий довів, що існують достатні підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, а тому може бути предметом арешту відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України.

Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням, може бути виконане. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.

Підставами накладення арешту є необхідність збереження вилучених предметів та матеріалів для проведення відповідних експертних досліджень та подальшого використання під час досудового розслідування, а також недопущення їх втрати, пошкодження, знищення, перетворення чи відчуження.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази у їх сукупності та взаємозв`язку, слідчий суддя вважає їх достатніми на даній стадії кримінального провадження для прийняття процесуального рішення про арешт майна.

Незастосування арешту майна може призвести до втрати речових доказів, їх пошкодження, знищення, перетворення чи відчуження, що може перешкодити проведенню необхідних експертних досліджень та встановленню обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наслідки арешту майна для власника та інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого про арешт майна - задоволити.

Накласти арешт, шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права відчужувати, користуватись та розпоряджатись майном, а саме на предмети та матеріали, виявлені та вилучені 17.09.2026 в ході проведення огляду місця події на території ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- сейф-пакет SSU 0006646 із зразками ґрунту, відібраними безпосередньо з місця ймовірної детонації;

- сейф-пакет SSU 0006647 із контрольним зразком ґрунту, відібраним на відстані близько 5 метрів від місця ймовірного вибуху;

- пакет № 1 із речовиною темно-бурого кольору, зовні схожою на плями крові;

- пакет № 2, у якому містяться чотири металеві фрагменти різної форми та розміру зі слідами кіптяви, сім металевих фрагментів різної форми та розміру зі слідами кіптяви, два фрагменти пластику зі слідами кіптяви та предмет, зовні схожий на автомобільну LED-лампу;

- сейф-пакет SSU 0094153 із предметом білого кольору круглої форми, зовні схожим на кульку.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого-криміналіста слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області капітана юстиції ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду протягом п`яти днів з дня її отримання.

Слідчий суддя ОСОБА_1