Рішення № 140111064, 10.09.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/3504/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Гаврильєва С.С.,

представника позивача Незвицької Г.С.,

представника відповідача Борисенко С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "СВГ ПЛЮС" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.03.2026 року № 00026970701, від 10.03.2026 року №00026950701, від 10.03.2026 року №00026980701, від 10.03.2026 року №00027010701.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що не згоден з висновками акту документальної планової виїзної перевірки №1222/16-31-07-01-02/36396839 від 30.01.2026 року про заниження податку на додану вартість на суму 382 553 грн., оскільки Верховним Судом у справі №910/9916/17 прямо встановлено, що спірна сума 1 912 766,02 грн. є відшкодуванням майнової шкоди, завданої протиправними діями державного органу. Суд визначив їх як форму позадоговірної (деліктної) відповідальності. Вважає, що контролюючий орган фактично ототожнює відшкодування шкоди з компенсацією вартості послуг перевезення та простою вагонів. Наголошує, що послуги були надані перевізником Укрзалізницею; податкові зобов`язання з податку на додану вартість за цими послугами були визначені саме перевізником; позивач виступав споживачем послуг, а не їх постачальником. Той факт, що розмір шкоди визначався через понесені витрати, не змінює правову природу відшкодування. Спосіб розрахунку шкоди не перетворює деліктну відповідальність на господарську операцію, а компенсація шкоди не створює нової операції постачання. Пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України визначає базу оподаткування для операцій з постачання товарів або послуг. За відсутності операції постачання зазначена норма не може застосовуватися. Висновок контролюючого органу про порушення вимог статті 201 Податкового кодексу України є повністю похідним від твердження про наявність у позивача об`єкта оподаткування податком на додану вартість та відповідно податкових зобов`язань. Водночас, як було обґрунтовано вище, отримані позивачем кошти є відшкодуванням шкоди (деліктною відповідальністю), не пов`язані з операцією постачання товарів або послуг та не підпадають під визначення об`єкта оподаткування відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України. Отже, за відсутності об`єкта оподаткування відсутні і підстави для виникнення обов`язку щодо складання податкових накладних. Щодо висновків податкового органу про порушення платником ПП(С)БО 15 "Дохід" у зв`язку з не нарахуванням складних відсотків та не включення до складу доходу за 2024 рік суми 297089, грн., за 9 місяців 2025 року суму 126334 грн., в загальному розмірі 423423 грн. зазначає, що боржником є нерезидент SNEL ENERGY LTD (Кіпр), який станом на звітні періоди не виконав рішення суду і не здійснив жодних платежів. Примусове виконання рішення в Україні потребує окремої процедури, що економічно недоцільно, а тому в даному випадку відсутня умова визначення доходу, а саме, ймовірність отримання економічних вигод. Крім того, звертав увагу на невірний розрахунок донарахованих сум податкових зобов`язань. Зазначав, що перевіркою визначено, що дохід був нібито занижений за періоди 2024 року та 9 місяців 2025 року. Проте, рішення Лондонського суду міжнародного арбітражу від 08.07.2024 року фактично легалізовано в Україні лише ухвалою Київського апеляційного суду від 10.03.2025 року у справі №824/18/25. Розрахунок складних відсотків у акті перевірки проведено за період 31.03.2022 року 31.03.2026 року, що виходить за межі перевіряємого періоду та граничних строків податкової перевірки. Враховуючи вказане, вважає, що нарахування податкових зобов`язань за ці періоди є недопустимим і протиправним. Щодо застосування штрафних санкцій за порушення частини 3 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" в розмірі 1003531 грн. зазначав, що під час виконання зовнішньоекономічного імпортного контракту №SNE/SP-01 від 18.05.2021 року, укладеного з нерезидентом SNEL ENERGY LTD (Кіпр) (постачальник), виникли обставини непереборної сили (форс-мажор), які унеможливлювали своєчасне отримання товару та здійснення розрахунків. Форс-мажор підтверджено сертифікатом Полтавської торгово - промислової палати України (№5300-23-1459), яким встановлено: дата настання форс-мажору: 09.04.2022 року; дата закінчення: тривають на 24.03.2023 року. Станом на дату видачі сертифікату, обставини непереборної сили тривали і продовжували фактично перешкоджати виконанню контракту №SNE/SP-01 станом на 24.03.2023 форс-мажор тривав і фактично унеможливлював виконання зобов`язань. Сертифікат ТПП підтверджує наявність обставин непереборної сили на момент його видачі і не встановлює конкретної дати завершення форс-мажору, оскільки такі обставини продовжують впливати до фактичного усунення перешкод. Фактично форс-мажорні обставини не завершилися на момент перевірки ДПС, а будь-яке нарахування пені за цей період є прямим порушенням частини 6 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", яка передбачає, що перебіг строків розрахунків та нарахування пені зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин. Крім того, звертав увагу, що позивач подав позов щодо повернення авансу у розмірі 530200 доларів США за контрактом №SNEL/SP-LPG22. Лондонський міжнародний арбітраж (LCIA) задовольнив позов ТОВ "СВГ ПЛЮС" та зустрічні вимоги SNEL ENERGY LTD (Кіпр), а саме: SNEL ENERGY LIMITED має сплатити ТОВ "СВГ ПЛЮС" суму в розмірі 530 200,00 доларів США, що є фактичною заборгованістю за контрактом №SNEL/SP-LPG22; ТОВ "СВГ ПЛЮС" має сплатити SNEL ENERGY LIMITED суму в розмірі 462 500,00 доларів США, що є заборгованістю за неповернуті вагоноцистерни з врахуванням дебіторської заборгованості в розмірі 26380,12 доларів США за контрактом №SNE/SP-01, та здійснив залік взаємних вимог за двома контрактами, у результаті чого залишок боргу SNEL ENERGY LTD перед ТОВ "СВГ ПЛЮС" фактично складає на даний час 67700 доларів США за контрактом №SNEL/SP-LPG22. Вважає, що валютна заборгованість за контрактом №SNE/SP-01 фактично була зарахована шляхом взаємного заліку, що відображає об`єктивне погашення частини зобов`язань без необхідності фактичного повернення коштів через кореспондентські рахунки, з урахуванням економічної доцільності та обмежень форс-мажорних обставин. Враховуючи викладене, на думку позивача, неповернення валютної заборгованості або поставка товару за контрактом на момент перевірки, не може розцінюватися як порушення валютного законодавства з боку позивача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/3504/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.

15.04.2026 року від Головного управління ДПС у Полтавській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування відзиву зазначав, що на виконання ухвали Лондонського суду міжнародного арбітражу від 08.07.2024 року ТОВ "СВГ ПЛЮС" повинен нарахувати складні відсотки у розмірі 4% від суми 67 700 доларів США, починаючи з 31.03.2022 року до повної сплати суми 67 700 доларів США, віднести до складу рядка 2220 "Інші фінансові доходи" звіту про фінансові результати та декларації з податку на прибуток за 2024 та 9 місяців 2025. Однак, ТОВ "СВГ ПЛЮС" на порушення НП(С)БО 15 "Дохід", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.99 за № 860/4153, не нараховані складні відсотки та не включено до рядка 2220 "Інші фінансові доходи" Звіту про фінансові результати за 2024 рік в сумі 302160 грн., за 9 місяців 2025 року в сумі 93486 грн. та рядку 01 декларацій "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" на загальну суму 423423 грн. Також, зазначав, що перевіркою встановлено, що ТОВ "СВГ ПЛЮС" згідно постанови Верховного Суду від 31.03.2021 року по справі № 910/9916/17 за позовом ТОВ "СВГ ПЛЮС" до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби, Державної казначейської служби України отримано кошти в сумі 4 424 463,07 грн. як компенсація (відшкодуванням) витрат. Отримана сума 4424463,07 грн. складається з сум: - 1 912 766,02 грн. - додаткові витрати, понесені у зв`язку зі сплатою підприємствам залізниці додаткових коштів за надані ними додаткові послуги; - 562 246,95 грн. - додаткові витрати, понесені у зв`язку зі збільшенням з 1 січня 2017 року ставки акцизного податку та збільшенням розміру податку на додану вартість; - 1 949 450,10 грн. - витрати, понесені на придбання іноземної валюти та сплату постачальнику 73 200 доларів США штрафних санкцій за несвоєчасне повернення цистерн (вагонів) з України (простій цистерн в Україні). Податковий орган вважає, що позивачем помилково не нараховані податкові зобов`язання в сумі 382 553 грн. в липні 2023 року на суму 1 912 766,02 грн., - отриманих додаткових витрат, понесених у зв`язку зі сплатою підприємствам залізниці додаткових коштів за надані ними додаткові послуги. Також, згідно позиції відповідача ТОВ "СВГ ПЛЮС" порушено вимоги п. 201.1, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України , в результаті чого відсутня реєстрація податкових накладних в ЄРПН на загальну суму обсягу постачання без ПДВ в сумі 1 912 765 грн. - отриманих додаткових витрат, понесених у зв`язку зі сплатою підприємствам залізниці додаткових коштів за надані ними додаткові послуги. Крім того, в ході перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем частини 3 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" по імпортному контракту №SNE/SP-01 від 18.05.2021 року, укладеному з нерезидентом Компанією SOCAR NEW ENERGY LIMITED, Кіпр, в сумі 26 380,12 дол. США на 634 дні з 05.01.2024 по 30.09.2025 року., в результаті чого нарахована пеня.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у заявах по суті справи.

Заслухавши вступне слово учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВГ ПЛЮС" зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 36396839) та є платником податку на додану вартість.

У період з 15.12.2025 року по 09.01.2026 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ ПЛЮС" з питань податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за результатами якої складений акт №1222/16-31-07-01-02/36396839 від 30.01.2026 року.

Перевіркою встановлено порушення:

1. п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 382 553 грн., в т.ч. за період : вересень 2024 - 327443 грн., жовтень 2024 - 24488 грн., листопад 2024 - 25629 грн., грудень 2024 - 4993 грн.;

2. пп. 134.1.1 п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України, НП(С)БО 15 «Дохід» затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.99 за № 860/4153, ПП(С)БО 25«Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва», затверджених наказом Міністерства фінансів 31.12.1999 року №318, в результаті чого завищено від`ємне значення з податку на прибуток на загальну суму 423423 грн., в т.ч. по періодах: за 2024 рік в сумі 297 089 грн., за 9 місяців 2025 року в сумі 126334 грн.;

3. п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого відсутня реєстрація податкових накладних в ЄРПП на загальну суму обсягу постачання без ПДВ в сумі 1 912 765 грн.;

4. частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.18 №2773/VІІІ "Про валюту і валютні операції" по імпортному контракту №SNE/SP-01 від 18.05.2021 року укладеному з нерезидентом Компанією SOCAR NEW ENERGY LIMITED, Кіпр, в сумі 26380,12 дол. США на 634 дні з 05.01.2024 по 30.09.2025 року.

На підставі акту перевірки №1222/16-31-07-01-02/36396839 від 30.01.2026 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийняті податкові повідомлення - рішення від 10.03.2026 року:

- № 00026970701 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 423423 грн., в т.ч. по періодах: за 2024 рік в сумі 297 089 грн., за 9 місяців 2025 року в сумі 126334 грн.;

- № 00026950701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 478 191,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 382553,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 95 638 грн.;

- № 00026980701 про застосування штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість в сумі 191276,50 грн.;

- № 00027010701 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків ЗЕД в сумі 1003531 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено нормами Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що податок на додану вартість є непрямим податком, який нараховується та сплачується платником у разі виникнення об`єкту оподаткування, до якого віднесені операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "СВГ ПЛЮС", згідно постанови Верховного Суду від 31.03.2021 року по справі №910/9916/17 за позовом ТОВ "СВГ ПЛЮС" до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби, Державної казначейської служби України про стягнення 4 424 463,07 грн., отримано кошти в сумі 4 424 463,07 грн., отримані платником податків як компенсація (відшкодуванням) витрат, в т.ч. 1 912 766,02 грн. додаткові витрати, понесені у зв`язку зі сплатою підприємствам залізниці додаткових коштів за надані ними додаткові послуги.

Заниження податку на додану вартість складає 382 553 грн, в т.ч. за період: вересень 2024 327 443 грн., жовтень 2024 244488 грн., листопад 2024 25629 грн., грудень 2024 4993 грн.

Як слідує з обставин справи № 910/9916/17 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СВГ ПЛЮС" та нерезидентом "TARONE TRADE" LLP (Великобританія) укладено контракти 16.04.2015 № 150416-LPG, від 12.01.2016 № 160112-LPG, від 16.11.2016 № 161116-Petrol, від 28.05.2015 №150528-Petrol, предметом яких є постачання скрапленого вуглеводного газу для комунально - побутового споживання та нафтопродуктів (дизельне паливо та бензин).

У грудні 2016 - січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СВГ ПЛЮС" на підставі укладених з "TARONE TRADE" LLP (Великобританія) контрактів від 16.04.2015 № 150416-LPG, від 12.01.2016 № 160112-LPG, від 16.11.2016 № 161116-Petrol, від 28.05.2015 № 150528-Petrol, рахунків, накладних, імпортувало на територію України скраплений вуглеводний газ, дизельне паливо та бензин у такій кількості: 1 453,730 т (скраплений вуглеводний газ), 295,575 т (дизельне паливо) та 100,800 т (бензин).

На митних постах з 15.12.2016 по 14.01.2017 було зупинено митне оформлення товару за вказаними контрактами.

ТОВ "СВГ ПЛЮС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби, Державної казначейської служби України про стягнення 4 424 463,07 грн. шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями та бездіяльністю посадових осіб та службових осіб митного органу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №910/9916/17 позов задоволено повністю; присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ Плюс" 4 424 463,07 грн. шкоди.

Постановою Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі № 910/9916/17 рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2020, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 у справі №910/9916/17 залишено без змін.

Перевіркою встановлено, що на виконання рішення суду у справі №910/9916/17 ТОВ "СВГ ПЛЮС" отримано кошти в сумі 4 424 463,07 грн. згідно платіжного доручення № 1274057 від 07.07.2023 року.

Отримані кошти в сумі 4 424 463,07 грн. віднесені ТОВ "СВГ ПЛЮС" до рядку 2120 "Інші операційні доходи" Звіту про фінансовий результат підприємства за 2 півріччя 2023 року.

Правову природу спірних коштів безпосередньо встановлено постановою Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №910/9916/17.

У зазначеній справі Верховний Суд розглядав позов ТОВ "СВГ ПЛЮС" про відшкодування майнової шкоди, завданої незаконними діями митного органу.

У пунктах 78 80 постанови Верховний Суд встановив, що до складу заявленої та підтвердженої шкоди, зокрема, входили додаткові витрати на залізничні послуги, додатково сплачені акцизний податок та ПДВ, а також інші понесені позивачем витрати.

При цьому, Верховний Суд дійшов висновку про наявність передбачених статтею 1173 Цивільного кодексу України умов для відшкодування майнової шкоди та визнав відповідну суму саме майновою шкодою, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України.

Таким чином, кошти у сумі 4 424 463,07 грн., отримані ТОВ "СВГ ПЛЮС" у липні 2023 року на виконання зазначеного судового рішення, були отримані не як плата за товари чи послуги, поставлені позивачем, а саме як відшкодування майнової шкоди.

Верховний Суд безпосередньо висловився щодо оподаткування відшкодування збитків ПДВ.

Безпосередньо щодо питання включення сум відшкодування збитків до бази оподаткування ПДВ Верховний Суд висловився у постанові від 26.03.2024 у справі №910/11956/20.

У пункті 76 цієї постанови Верховний Суд зазначив: "Таким чином, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що кошти, які надходять платнику податку як відшкодування збитків не включаються до бази оподаткування ПДВ".

Зазначений висновок має безпосереднє значення для вирішення спірного питання, оскільки отримані позивачем кошти за своєю правовою природою є відшкодуванням майнової шкоди, а не оплатою операції з постачання товарів чи послуг.

При цьому та обставина, що розмір відшкодування був визначений з урахуванням фактично понесених позивачем витрат, у тому числі витрат, пов`язаних із ПДВ, не змінює правової природи такого відшкодування.

У даному випадку ТОВ "СВГ ПЛЮС" не надавало митному органу залізничних чи інших послуг, за які отримувало оплату. Залізничні послуги надавалися відповідним перевізником безпосередньо позивачу, а понесені у зв`язку з цим витрати були враховані при визначенні розміру майнової шкоди, заподіяної незаконними діями митного органу.

Отже, отримання ТОВ "СВГ ПЛЮС" коштів на виконання судового рішення як відшкодування майнової шкоди, розмір якої включав понесені позивачем витрати, у тому числі витрати, пов`язані з ПДВ, не є операцією з постачання товарів чи послуг та не створює самостійного об`єкта оподаткування ПДВ.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що у вказаних правовідносинах відсутній об`єкт оподаткування податком на додану вартість, визначений пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, а податковим органом протиправно визначено позивачу податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 382 553 грн., отже позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у разі здійснення операції з постачання товарів або послуг.

Оскільки ТОВ "СВГ ПЛЮС" не здійснювало постачання товарів або послуг, а отримало компенсацію шкоди, обов`язок щодо складання податкових накладних у позивача не виникав.

Суд наголошує, що обов`язок зі складання податкової накладної є похідним від факту здійснення операції, яка є об`єктом оподаткування ПДВ.

У зв`язку з цим відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за не реєстрацію податкових накладних щодо отриманого відшкодування майнової шкоди.

Також, перевіркою встановлено завищення ТОВ "СВГ ПЛЮС" від`ємного значення з податку на прибуток на загальну суму 423 423грн., в т.ч. по періодах: за 2024 в сумі 297089 грн., за 9 місяців 2025 в сумі 126334 грн. внаслідок не нарахування складних відсотків та не включено до рядка 2220 "Інші фінансові доходи" Звіту про фінансові результати за 2024 в сумі 297089 грн., за 9 місяців 2025 в сумі 126334 грн. та рядку 01 декларацій "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку".

Так, перевіркою встановлено, що ТОВ "СВГ ПЛЮС" уклало з нерезидентом Компанією SNEL ENERGY LTD, Кіпр, імпортний контракт №SNEL/SP-LPG22 від 01.12.2021 на придбання газу вуглеводного скрапленого паливного марки пропан - бутан технічний, УКТ ЗЕД 2711129700. Термін дії: до 31.12.2022, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов`язань сторонами.

На початок перевіряємого періоду станом на 01.07.2023 згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ "СВГ ПЛЮС" по рахунку №632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" по розрахунках з нерезидентом SNEL/SPLPG22 SNEL ENERGY LTD, Кіпр обліковується дебіторська заборгованість в сумі 530200 доларів США (14989390,24 грн.)

Станом на 30.09.2025 згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ "СВГ ПЛЮС" по рахунку №632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" по розрахунках з нерезидентом SNEL/SP-LPG22 SNEL ENERGY LTD, Кіпр обліковується дебіторська заборгованість в сумі 530200 доларів США (14989390,24 грн.).

Перевіркою встановлено, що ТОВ "СВГ ПЛЮС" зверталось до судового органу, а саме до Лондонського суду міжнародного арбітражу про стягнення заборгованості по контракту №SNEL/SP-LPG22 від 01.12.2021, укладеного з нерезидентом Компанією SNEL ENERGY LTD, Кіпр (до 19.08.2021 Компанія SOCAR NEW ENERGY LIMITED) на суму позову 530200 доларів США.

Компанія SNEL ENERGY LTD звернулась до Лондонського суду міжнародного арбітражу з зустрічним позовом в сумі 462500 доларів США, стверджуючи, що позивач (ТОВ "СВГ ПЛЮС") незаконно утримує вагони, які належать SNEL ENERGY LTD по контракту № SNEL/SP- 01 від 18.05.2021, зазначаючи, що контракт №SNEL/SP-LPG22 від 01.12.2021 діяли одночасно.

Згідно ухвали Лондонського суду міжнародного арбітражу від 08 липня 2024: - SNEL ENERGY LTD має сплатити ТОВ "СВГ ПЛЮС" суму в розмірі 530200 доларів США; - ТОВ "СВГ ПЛЮС" має сплатити SNEL ENERGY LTD суму в розмірі 462500 доларів США; - після проведення взаємозаліків між сумами 530200 доларів США та 462500 доларів США SNEL ENERGY LTD має сплатити ТОВ "СВГ ПЛЮС" суму 67700 доларів США; - SNEL ENERGY LTD сплатить ТОВ "СВГ ПЛЮС" складні відсотки у розмірі 4% від суми 67 700 доларів США, починаючи з 31 березня 2022 року до повної сплати суми 67 700 доларів США.

Станом на 30.09.2025 року заборгованість в сумі 67 700 доларів США не сплачена.

Надаючи оцінку висновкам податкового органу щодо завищення ТОВ "СВГ ПЛЮС" від`ємного значення з податку на прибуток на загальну суму 423 423грн., суд враховує наступне.

В силу вимог пункту 44.1. статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2. статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Відповідно пункту 4 НП(С)БО 15 "Дохід": "Проценти - плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству".

Складні відсотки - це механізм нарахування відсотків, коли дохід (відсотки), нарахований за попередній період, додається до основної суми (тіла) і в наступному періоді відсотки нараховуються вже на цю збільшену суму, створюючи "відсотки на відсотки".

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (п. 5 НП(С)БО 15 "Дохід").

Відповідно пункту 20 НП(С)БО 15 "Дохід": Дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процентів, роялті та дивідендів, якщо: імовірне надходження економічних вигод, пов`язаних з такою операцією; дохід може бути достовірно оцінений.

Рішенням Лондонського міжнародного арбітражного суду (LCIA) від 08.07.2024 у справі №235760, з урахуванням проведеного зарахування, на користь ТОВ "СВГ ПЛЮС" підлягає стягненню із SNEL ENERGY LIMITED сума основного боргу у розмірі 67 700 доларів США, а також складні проценти у розмірі 4 % річних, нараховані з 31.03.2022 до моменту повного виконання рішення.

З метою отримання належного виконання ТОВ "СВГ ПЛЮС" вживало заходів для добровільного врегулювання питання. Зокрема, 03.03.2025 Товариством було направлено SNEL ENERGY LIMITED вимогу №03-03-25/1 про сплату суми заборгованості та нарахованих процентів.

Боржником за рішенням Лондонського суду міжнародного арбітражу є нерезидент SNEL ENERGY LTD (Республіка Кіпр), який станом на дату складання фінансової звітності за 2024 рік та за 9 місяців 2025 року не виконав рішення суду та не здійснив жодних платежів на користь ТОВ "СВГ ПЛЮС".

ТОВ "СВГ ПЛЮС" здійснило оцінку можливості отримання заборгованості та нарахованих відсотків і дійшло висновку про низьку ймовірність їх фактичного стягнення, виходячи в т.ч. з позиції боржника та відсутності його волі по виконанню рішення суду.

Примусове виконання рішення іноземного суду на території іншої держави потребує окремої судової процедури визнання та виконання рішення, значних витрат на юридичний супровід, судові збори та представництво інтересів.

Очікувані витрати на такі дії можуть перевищити суму потенційно отриманих відсотків, що робить процедуру стягнення економічно недоцільною.

Представником відповідача не надано суду доказів, які б спростовували розрахунки позивача щодо стягнення заборгованості з нерезидента.

За таких обставин, у ТОВ "СВГ ПЛЮС" відсутня обґрунтована впевненість у надходженні економічних вигід, що виключає можливість визнання доходу відповідно до вимог НП(С)БО 15.

Пункт 20 НП(С)БО 15 встановлює, що дохід у вигляді відсотків визнається за періодом нарахування, лише якщо дотримано критерії достовірності оцінки та ймовірності надходження економічних вигод, пов`язаних з такою операцією.

У даному випадку друга умова ймовірність надходження економічних вигод відсутня.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що за встановлених обставин дохід у вигляді складних відсотків не підлягає визнанню у фінансовій звітності.

Відображення у фінансовій звітності такого доходу, який має ознаки сумнівного або фактично безнадійного до отримання, суперечило б принципу обачності бухгалтерського обліку та призвело б до штучного завищення фінансового результату підприємства.

При цьому, бухгалтерський облік ґрунтується на професійному судженні управлінського персоналу щодо оцінки активів, доходів та ймовірності отримання економічних вигід.

Таке судження було сформоване позивачем з урахуванням статусу боржника нерезидента, тривалого невиконання рішення суду та економічної недоцільності процедур примусового стягнення.

Таким чином, висновки акта перевірки щодо завищення ТОВ "СВГ ПЛЮС" від`ємного значення з податку на прибуток на загальну суму 423423 грн. є необґрунтованими.

Крім того, згідно висновків перевірки в ході виконання зовнішньоекономічного імпортного контракту №SNE/SP-01 від 18.05.2021 року, укладеного з нерезидентом SNEL ENERGY LTD, Кіпр, мало місце порушення граничних строків надходження товару в сумі 26 380,12 дол. США на 634 дні 05.01.2024 року по 30.09.2025 року, що кваліфіковано як порушення частини 3 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 1 003 531 грн.

Надаючи оцінку висновкам податкового органу щодо порушення позивачем частини 3 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", суд враховує наступне.

Закон України "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон №2473-VIII) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Частиною першою статті 3 Закону №2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої, третьої, п`ятої, шостої, восьмої статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Стаття 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачає, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.

Підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Так, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває до теперішнього часу.

Як слідує з умов зовнішньоекономічного імпортного контракту №SNE/SP-01 від 18.05.2021 року його предметом є поставка газу вуглеводного скрапленого наливного марки пропан - бутан технічний, УКТ ЗЕД 2711129700.

Країна походження товару - Російська Федерація.

Умови поставки: CPT - (російсько - український кордон).

Сертифікатом Полтавської торгово - промислової палати (№5300-23-1459) від 24.03.2023 року № 24.14.-07/220 засвідчено форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо обов`язку протягом законодавчо встановленого терміну завершити імпортну операцію по зовнішньоекономічному контракту №SNE/SP-01 від 18.05.2021 року з компанією SNEL ENERGY LTD (предмет поставки газ вуглеводневий, виробництво потужностей заводів Російської Федерації; умови поставки: CPT - російсько - український кордон; країна походження товару - Російська Федерація: заборона ввезення товарів з Російської Федерації та закриття пунктів пропуску з Російською Федерацією у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Дата настання форс-мажору: 09.04.2022 року; дата закінчення: тривають на 24.03.2023 року.

Станом на дату видачі сертифікату, обставини непереборної сили тривали і продовжували фактично перешкоджати виконанню контракту №SNE/SP-01 станом на 24.03.2023 року форс-мажор тривав і фактично унеможливлював виконання зобов`язань.

Суд зазначає, що сертифікат Полтавської торгово - промислової палати (№5300-23-1459) від 24.03.2023 року № 24.14.-07/220 підтверджує наявність обставин непереборної сили на момент його видачі і не встановлює конкретної дати завершення форс-мажору, оскільки такі обставини продовжують впливати до фактичного усунення перешкод.

Фактично форс-мажорні обставини не завершилися на момент перевірки податковим органом у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, яка триває і на даний час.

Таким чином, в період виконання обов`язків щодо дотримання граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів за контрактом №SNE/SP-01 від 18.05.2021 року діяли форс-мажорні обставини, які підтверджені відповідним сертифікатом Полтавської торгово-промислової палати.

За висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 04 липня 2024 року у справі № 380/8597/23, сертифікат торгово-промислової палати може підтверджувати наявність форс-мажорних обставин, що мали місце до його видачі, шляхом зазначення конкретного періоду часу, протягом якого існували надзвичайні, невідворотні та непередбачувані обставини.

За змістом підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Оскільки форс - мажор звільняє резидента від відповідальності за порушення граничних строків валютних розрахунків (надходження товару), суд вважає, що порушення вказаних строків за контрактом відбулося не з вини позивача, а внаслідок об`єктивних обставин непереборної сили.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про протиправність застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 1 003 531 грн., оскільки надані підтвердження та сертифікат про форс-мажорні обставини підтверджують законні підстави для звільнення від відповідальності за порушення граничних строків валютних розрахунків.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування, не довів правомірності власних рішень, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ ПЛЮС" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ ПЛЮС" (вул. Кагамлика, 35, м. Полтава, 36008; код ЄДРПОУ 36396839) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 10.03.2026 року № 00026970701, від 10.03.2026 року №00026950701, від 10.03.2026 року №00026980701, від 10.03.2026 року №00027010701.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВГ ПЛЮС" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 25 524,14 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28 вересня 2026 року.

Головуючий суддя А.Б. Головко