Ухвала суду № 140108842, 25.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

25 вересня 2026 року справа № 320/35506/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., отримавши та розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН» про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві:

- від 20 травня 2026 року № 04486624022, за яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 89 257,43 грн (вісімдесят дев`ять тисяч двісті п`ятдесят сім гривень 43 коп.), з якого за податковим зобов`язанням 71 405,95 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 17 851,48 грн;

- від 20 травня 2026 року № 04490124022, за яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 6 099,31 грн (шість тисяч дев`яносто дев`ять гривень 31 коп.), з якого за податковим зобов`язанням 4 879,45 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 219,86 грн;

- від 20 травня 2026 року № 04491024022, за яким товариству за подання з помилками та подання не в повному обсязі податкових розрахунків щодо сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків-фізичних осіб, застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 020,00 грн;

- від 11 серпня 2026 року № 00724980704, за яким сума грошового зобов`язання за платежем податком на прибуток складає 31 277 666,00 грн (тридцять один мільйон двісті сімдесят сім тисяч шістсот шістдесят шість гривень 00 коп.), з яких основний платіж 30 080 566,00 грн та штрафна (фінансова) санкція 1 197 100,00 грн;

- від 25 травня 2026 року № 00463930704, за яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 25 958 414,00 грн (двадцять п`ять мільйонів дев`ятсот п`ятдесят вісім тисяч чотириста чотирнадцять гривень 00 коп.), в т.ч. основний платіж 20 766 731 грн та штрафна (фінансова) санкція 5 191 683,00 грн;

- від 25 травня 2026 року № 00464000704, за яким товариству за не реєстрацію в ЄРПН податкових накладних застосовано штраф у розмірі 115 852,00 грн (сто п`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дві гривні 00 коп.);

- від 25 травня 2026 року № 00464020704, за яким товариству за ненадання документів до перевірки застосовано штраф у розмірі 1 020,00 грн (одна тисяча двадцять гривень, 00 коп.);

- від 25 травня 2026 року № 00463820704, за яким товариству за неподання повідомлення за ф. № 20-ОПП застосовано штраф у розмірі 96 900,00 грн (дев`яносто шість тисяч дев`ятсот гривень 00 коп.).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, справу визначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.10.2026 о 11:30.

25.09.2026 на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач прохає забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у м. Києві про опис майна у податкову заставу № 0035935-1303-2615 від 10.09.2026 до набрання законної сили судовим рішенням.

Обґрунтовуючи вказану заяву представник вказує, що 10.09.2026 року в особистий кабінет платника податків ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ ПОЛІМІН» надійшов від відповідача лист № 79476/6/26-16-13-03-10 від 10.09.2026, додатком до якого прикріплено рішення про опис майна у податкову заставу № 0035935-1303-2615 від 10.09.2026.

Зазначає, що у відповідності до податкового законодавства, податкове зобов`язання при невчасній сплаті перетворюється у податковий борг лише тоді, якщо воно є узгодженим.

Посилається, що оскільки триває судовий процес у справі № 320/35506/26, сума нарахувань є неузгодженою, податковий борг у позивача відсутній, а отже, у відповідача немає жодних законних підстав для винесення рішення про опис майна у податкову заставу.

У зв`язку із зазначеним вказує, що прийняте рішення є очевидно протиправним, адже суперечить положенням Податкового кодексу України.

Крім того, зазначив, що на момент подання заяви про забезпечення позову відповідачем ще не вчинено фізичного опису майна позивача у податкову заставу та не складено відповідний акт. Проте, винесення оскаржуваного рішення про опис майна у податкову заставу свідчить про намір відповідача вчинити такі дії найближчим часом.

Дослідивши отриману заяву про забезпечення позову, та документи додані до неї, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно із частиною 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

У відповідності до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта, заборони вчиняти дії.

Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 16.12.2020 у справі № 640/6840/20 та від 16.01.2023 у справі № 640/1995/22.

Як вказано вище, заявник просить забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у м. Києві про опис майна у податкову заставу № 0035935-1303-2615 від 10.09.2026 до набрання законної сили судовим рішенням.

У той же час, у підтвердження наявності обставин, що свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача без вжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, так само як і не надано доказів, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Більше того, суд зауважує, що доводи заявника зводяться лише до припущень, що відповідач буде вчиняти ті чи інші дії в майбутньому, що не може слугувати підставою для забезпечення позову.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для безумовного та обов`язкового застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

Аналогічна правова позиція була неодноразово наведена, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.03.2021 № 420/4037/20, від 14.07.2021 у справі № 300/2540/19, від 06.10.2021 у справі № 640/424/21, від 20.07.2022 у справі № 640/16623/19.

Водночас, використання засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати діям органів влади.

Наразі заявником не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам, так само відсутні ознаки очевидної протиправності рішення ГУ ДПС у м. Києві.

Заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

У поданих матеріалах відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Суд вважає, що під час розгляду заяви суд повинен, виходячи з конкретних доказів, оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Водночас ймовірне настання певних негативних наслідків для заявника у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову. Адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.

Виходячи з аналізу матеріалів заяви про забезпечення позову, суд звертає увагу, що заявником не наведено обставин, які є підставою для забезпечення позову, а саме обставин, які б свідчили про існування вже небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтовано причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів заявника після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрито у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав заявника у майбутньому, тому суд вважає відсутніми підстави для задоволення даної заяви про забезпечення позову.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН» про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Войтович І. І.