Рішення № 140108836, 28.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Київ справа №640/11627/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_3 ), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб» відповідно до вислуги років, яка становить 27 років 05 місяців;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві документи для призначення з 04.02.2020 ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, згідно з п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до наказу Голови Державної прикордонної служби України від 23.01.2020 № 61-ОС полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас у зв`язку із скороченням штатів та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) від 04.02.2020 № 20-ОС ОСОБА_1 із 03.02.2020 виключено із списків особового складу, усіх видів забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) з 03.02.2020 року за пп. «г» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Зазначає, що на день звільнення зі служби його вислуга років становила в календарному обчисленні 21 рік 06 місяців 13 днів, у пільговому обчисленні становила - 05 років 10 місяців 17 днів. Також зазначає, що відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше. Відтак, позивач вважає, що станом на день звільнення його зі служби, а саме станом на 03.02.2020 року, з врахуванням пільгової вислуги років у нього був необхідний стаж для призначення пенсії.

Також зазначає, що 25.03.2021 він звернувся до відповідача із заявою про оформлення документів про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Однак листом від 01.04.2021 року №115-7410/0/6-21 відповідач у задоволенні таких вимог відмовив, мотивуючи відсутністю у позивача права на призначення пенсії за вислугу років, оскільки, на думку відповідача, для призначення вказаної пенсії особа повинна мати вислугу 24 календарних роки та 06 місяців і більше. Позивач вважає, що такою відмовою порушено його право на отримання пенсії за вислугу років, відтак він звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/11627/21 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/11627/21 до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року адміністративна справа №640/11627/21 прийнята до провадження суддею Панченко Н.Д.

Відповідач у встановлений судом строк надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до пункту «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6, місяців і більше. Зазначає, що в Законі №2262 не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності 24 років 6 місяців і більше вислуги, обчисленої на пільгових умовах, вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 24 років 6 місяців і більше, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років. Відтак, вважає, що пенсія за вислугу років призначається при наявності календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років.

Представник третьої особи надав суду письмові пояснення, які не стосуються суті спору.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 23.01.2020 № 61-ОС полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас у зв`язку із скороченням штатів та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) від 04.02.2020 № 20-ОС ОСОБА_1 із 03.02.2020 виключено із списків особового складу, усіх видів забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ).

Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) вислуга років військової служби ОСОБА_1 , станом на 03.02.2020, становить в календарному обчисленні 21 рік 06 місяців 13 днів, в пільговому обчисленні - 05 років 10 місяці 17 днів.

25.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою про підготовку та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві документів для призначення йому пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон 2262).

09.04.2021 отримано лист-відповідь Адміністрації Державної прикордонної служби України від 01.04.2021 №115-7410/0/6-21 Вих., яким відмовлено у підготовці та направленні необхідних для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на умовах, визначених статтею 12 Закону 2262 та про відсутність у останнього права на призначення йому такої пенсії.

Відмову в поданні документів про призначення пенсії за вислугу років Адміністрація Державної прикордонної служби України обґрунтувала положеннями п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», відповідно до яких, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби в період з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.

Не погоджуючись з відповідним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає таке.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі визначає Закон N 2262-XII. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно із пунктом "а" частини першої статті 12 Закону N 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Згідно із частиною четвертою статті 17 Закону N 2262-XII при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Відповідно до статті 17-1 Закону N 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону N 2262-XII Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (постанова від 17.07.92 N 393; далі - Порядок N 393; у редакції, чинній на момент звільнення зі служби).

Вирішуючи справу N 805/3923/18-а Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 дійшов наступного висновку: "……основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон N 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою N393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку…".

Одночасно, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі N725/1959/17, від 27.03.2018 у справі N 295/6301/17, у яких суд касаційної інстанції не здійснив застосування підзаконних нормативно-правових актів, що передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, а дійшов висновку про те, що стаття 17 Закону N 2262-XII визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії. Вказаним законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності відповідної кількості років та визначено виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

Таке правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі N805/3923/18-а дозволяють зробити висновок те, що передбачена Порядком N 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону N 2262-XII і положенням цього Закону не суперечить.

У справі, що розглядається судом встановлено, що позивач звільнився з військової служби 03.02.2020, отже у спірному випадку для визначення необхідного стажу необхідно керуватися Порядком N 393, у редакції до 19.02.2022.

У абзацах 7, 9 підпункту "а" пункту 3 Порядку N 393 (у вказаній вище редакції) визначено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглянув справу N 480/4241/18, у якій в розділі "Щодо календарної вислуги років" зазначив наступне:

"Статтею 1 Закону N 2262-XII передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Отже, Закон N 2262-XII як єдину, обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.

Визначення у Законі N 2262-XII вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.

Таким чином, передбачена Законом N 2262-XII календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

В свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону N 2262-XII пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку N 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.

Водночас, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом N 2262-XII".

За наслідками розгляду справи N 480/4241/18 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.04.2021 зробив наступні правові висновки:

" 1. В цілях Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

2. Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку N 393".

Також з метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду у справі N 480/4241/18 відступив від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі N 161/4876/17, від 15.08.2019 у справі N 281/459/17, від 27.03.2020 у справі N 569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку N 393 Закону N 2262-XII.

Наведені правові висновки Верховного Суду у справах N 480/4241/18 і N 805/3923/18-а суд вважає правозастосовними у справі, що розглядається.

Одночасно з цим, суд враховує, що редакцію пункту 3 Постанови N 393 було змінено постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 N 119, яка набрала чинності 19.02.2022. Вказаною постановою також змінено і назву Порядку N 393.

Суд зауважує, що після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 N 119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 N 393", і стаття 12 Закону N 2262-XII, і Постанова N 393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 N 119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 N 393" усунуто розбіжності між Законом N 2262-XII та Постановою N 393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону N 2262-XII.

Зважаючи на зміну з 19.02.2022 правового регулювання спірних правовідносин, Верховний Суд у постанові від 31.08.2023 у справі N 200/4951/22, серед іншого, дійшов висновку, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом N 2262-XII календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку N 393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України N 119 від 16.02.2022.

Отже, зважаючи на те, що спірні правовідносини мали місце до 19.02.2022, суд погоджується із доводами позивача про можливість пільгового обчислення вислуги років відповідно до Порядку N 393 (у редакції до 19.02.2022) для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону N 2262-XII.

До аналогічних висновків також прийшов Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2024 року у справі N 380/8441/21.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 N 3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затверджений бланк подання про який йдеться у пункті 12 Порядку 3-1 (назва якого "Подання про призначення пенсії").

Відповідно до пункту 1 Порядку N 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справі України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Відповідно до пункту 12 Порядку N 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформляється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Відповідно до Інструкції N 760, на уповноважені структурні підрозділи покладено функції з організації роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства, зокрема, вони приймають від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону N 2262-XII заяву про призначення пенсії, документи згідно з Порядком N 31- та у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії та всіх необхідних документів оформляють особі, якій оформляється пенсія, подання про призначення пенсії за формою, установленою Порядком 3-1, та направляють до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.11.2018 у справі N 537/1980/16-а сформувала правовий висновок у подібних правовідносинах щодо компетенції уповноважених органів з питань прийняття рішень про призначення пенсії згідно із Законом N 2262-XII.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу Пенсійного фонду України або відмовити у такому поданні.

Отже, підсумовуючи викладене суд приходить до висновку, що на уповноважені структурні підрозділи з дня отримання відповідної заяви особи покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

Відповідно, позиція відповідача стосовно того, що для обчислення вислуги років, які дають право на призначення пенсії за вислугу років у контексті спірних правовідносин необхідно враховувати виключно календарну вислугу без врахування пільгової складової є неправильною.

В той же час, розрахунок підсумкової календарної вислугу років у урахуванням пільгової складової відноситься до дискреційних повноважень саме уповноваженого структурного підрозділу, який здійснює оформлення документів для призначення відповідної пенсії.

Тому, позовні вимоги в частині визначення зальної вислуги років у розмірі 27 років 05 місяців задоволенню не підлягають, оскільки в матеріалах справи відсутній детальний розрахунок уповноваженого структурного підрозділу, який можливо було б перевірити судом.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача Адміністрацію Державної прикордонної служби України повторно розглянути заяву позивача ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років, яку останній подавав 25.03.2021 року через адвоката Хлівнюка В.І., з урахуванням висновків суду, зроблених під час розгляду даної справи.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій.

Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування основної частини позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення з даним позовом до суду позивач судовий збір не сплачував, оскільки є звільненим від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Таким чином, судовий збір за рахунок відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 242-246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України повторно розглянути заяву (адвокатський запит) від 25.03.2021 року щодо оформлення та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документів для призначення з 04.02.2020 ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, згідно з п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2026.

Суддя Панченко Н.Д.