Ухвала суду № 140108787, 28.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 вересня 2026 року № 640/10363/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Діски А. Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Києві матеріали адміністративної справи за позовом Приватного підприємства «Дубекспо» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Дубекспо» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просило суд:

- стягнути з Державного бюджету України на користь Привати Підприємства "Дубекспо" (01004, м. Київ, вул. Горького, ідентифікаційний код. 36203336) суму пені за період із 01.02.2021 по 31.03.2021 щодо протермінування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 55 069,05 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного Підприємства "Дубекспо" (01004, м. Київ, вул. Горького, ідентифікаційний код 36203336) суму інфляційних втрат за період з 01.02.2021 по 31.03.2021 у розмірі 35 061,79 грн;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного Підприємства "Дубекспо" суму, за користування чужими грошовим коштами за період із 01.02.2021 по 31.03.2021 у розмірі 6 257,84 грн. шість тисяч двісті п?ятдесят сім грн), 84 коп.;

Також позивач просив зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві подати звіт про виконання судового рішення у термін 10 календарних днів із моменту набрання законної сили рішення та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою було залучено до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ було постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Крім того установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Дісці А. Б.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято справу до свого провадження, ухвалено її розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача до суду відзив на позовну заяву не надходив.

Разом з тим, представником відповідача було подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строків звернення до суду, оскільки позивач у позовній заяві зазначив про нарахування пені на бюджетну заборгованість з відшкодування ПДВ, яка мала надійти на його рахунки в період з 12.11.2015 по 25.01.2016.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши заявлене відповідачем клопотання, суд зазначає, що позовні вимоги в цій справі мотивовані тривалим порушення строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що призвело до додаткового нарахування пені, що підлягає стягненню з бюджету на користь позивача за період з 01.02.2021 по 31.03.2021, оскільки питання щодо стягнення пені за попередні періоди була предметом розгляду в інших судових провадженнях.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.04.2023 у справі №320/12137/20 зауважила, що частинами другою та третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Податковий кодекс України (ПК України) не містить прямої норми, яка б визначала строки звернення до суду із вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням ПДВ державою.

Строк давності у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, поширюється, зокрема, на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5); право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу (пункт 56.18 статті 56).

При цьому положення пункту 102.5 статті 102 ПК України не регулюють питань строків звернення до адміністративного суду, а встановлюють лише строк для подання платником податків заяви до контролюючого органу про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом.

У справі, що розглядається, немає підстав для врахування й положень норми пункту 56.18 статті 56 ПК України, оскільки остання є відсильною до статті 102 ПК України та регулює виключно правовідносини щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.

У разі ж несвоєчасного відшкодування заборгованості з ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, платник, звертаючись до суду, фактично просить захистити його право на отримання зазначених коштів, які залишаються невиплаченими у зв`язку з невиконанням суб`єктом владних повноважень комплексу покладених на нього обов`язків. Відтак предметом оскарження у такому випадку є відповідна бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а отже, положення статті 102 ПК України, до яких відсилає пункт 56.18 статті 56 цього Кодексу, застосовуватись не можуть.

Ураховуючи наведене, стаття 102 ПК України, у тому числі й пункт 102.5 цієї статті, не є тим «іншим законом», яким установлені спеціальні строки звернення до суду із вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку із несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлений загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Отже, платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, на переконання Великої Палати Верховного Суду, зміна правового регулювання, зміна Верховним Судом способу захисту порушеного права та підтверджені у встановленому порядку фактичні обставини щодо неможливості реалізації права особою, перелік спрямованих нею на досягнення цієї мети заходів підлягають оцінці судом за заявою позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в кожному конкретному випадку при з`ясуванні поважності причин пропуску цього строку.

Такий же висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №140/1770/19, від 16.02.2023 у справі №803/1149/18 та у постанові Верховного Суду від 28.05.2024 у справі №320/12137/20.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що про порушення своїх прав відповідачем шляхом протермінування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період із 01.02.2021 по 31.03.2021, позивач міг дізнатися кожного наступного дня вказаного періоду.

До суду з цією позовною заявою представник позивача звернувся у квітні 2021 року, а тому суд дійшов висновку, що позивачем строк звернення до суду не пропущений, а клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Також представником третьої особи було подано до суду клопотання про уточнення процесуального статусу Головного управління Казначейства в справі.

Як вбачається судом з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та цією ж ухвалою було залучено до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Пунктом 8 вказаної ухвали було запропоновано третій особі надати до суду пояснення щодо позову або відзиву.

Водночас, суд зазначає, що у вступній частині ухвали від 03.05.2024 судом помилково не було зазначено третю особу - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.

З огляду на викладені вище обставини, суд вважає за необхідне виправити описку, допущену у вступній частині ухвали Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 по справі № 640/10363/21, а саме: після найменування відповідача зазначити: "третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві".

Керуючись ст. ст. 248, 253, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Виправити описку, допущену у вступній частині ухвали Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 по справі № 640/10363/21, а саме: після найменування відповідача зазначити: "третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві".

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та в частині виправлення описки може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Діска А.Б.