Рішення № 140108784, 28.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Київ № 320/11742/25

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби у Київській області подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , банк отримувача: АТ КБ ПриватБанк МФО305299 Рахунок отримувача: НОМЕР_2 Призначення платежу: Повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для ОСОБА_1 ) помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 47 254,40 грн. (сорок сім тисяч двісті п`ятдесят чотири гривні 40 копійок);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області подання щодо повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , банк отримувача: АТ КБ ПриватБанк МФО305299 Рахунок отримувача: НОМЕР_2 Призначення платежу: Повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для ОСОБА_1 ) суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, помилково сплаченого при укладенні договору купівлі житла вперше, згідно з квитанцією №ПН1002 від 13 вересня 2024 року в сумі 47 254,40 грн. (сорок сім тисяч двісті п?ятдесят чотири гривні 40 копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу нею було вперше придбано житло. Позивач зазначила, що вона була змушена сплатити збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості квартири, що становило 47254,40 грн, хоча житло вона придбала вперше. При цьому, звернувшись до уповноваженого органу з заявою про повернення сплаченого збору, пенсійним органом було відмовлено у такому поверненні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між ОСОБА_1 (Покупець) та ОСОБА_2 (Продавець) 13.09.2024 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Демчук Людмилою Василівною та зареєстровано в реєстрі за №2630 від 13.09.2024.

Відповідно до вказаного договору позивачка придбала житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідності до наявної в матеріалах справи копії квитанції від від 13.09.2024 №ПН1002 позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості житлового будинку, що становить 47 254,40 грн.

На підставі вказаних обставин, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою від 17.12.2024, в якій просила сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Ірпінь Київської області подання про повернення ОСОБА_1 сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 47254,40 грн відповідно до квитанції від 13.09.2024 №ПН1002.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 31.01.2025 №1000-0504-8/14461 відмовлено позивачу у поверненні коштів у зв`язку з ненаданням довідки про невикористання житлових чеків з усіх місць проживання після 1992 року або про перебування особи у черзі на одержання житла.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час придбання позивачем квартири та сплати збору) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше (абзац перший). Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України (абзац другий).

Аналогічні норми передбачені пунктом 15-1 «Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, тому числі, зі змінами внесеними постановою від 23.09.2020 №866).

За змістом наведених норм громадянин не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, зокрема, в разі придбавання житла вперше.

На підтвердження придбання житла вперше позивачем додано:

- договір купівлі продажу земельної ділянки з розташованим на ній житловим будинком від 13.09.2024 №2630;

- заяву про повний розрахунок за договором купівлі-продажу від 17.09.2024 №2690;

- квитанцію від 13.09.2024 №ПН1002 на суму 47 254,40 грн;

- витяг з Державного реєстру речових прав від 13.09.2024 №394847647;

- витяг з Державного реєстру речових прав від 13.09.2024 №394843154;

- витяг з Державного реєстру речових прав від 13.09.2024 №394850716;

- витяг з Державного реєстру речових прав від 13.09.2024 №394842008;

- довідку Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 10.03.2025 №40 про те, що ОСОБА_1 за період з 01.01.1992 по 10.03.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , участі у приватизації житла, за вказаною адресою, не приймала та житлові чеки не використовувала;

- довідку Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 10.03.2025 №41 про те, що ОСОБА_1 станом на 10.03.2025 на квартирному обліку при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради не перебуває.

Підставою для відмови в складенні подання для повернення позивачу 1% збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання квартири слугувало те, що позивачем не було надано довідки про невикористання житлових чеків з усіх місць проживання після 1992 року або про перебування особи у черзі на одержання житла.

Отже, для вирішення спору суду необхідно встановити чи придбала позивач житловий будинок за договором купівлі-продажу від 13.09.2024 №2630 вперше.

Відповідно до пункту 15-2 «Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866, набрала чинності 26.09.2020) збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (підпункт "б");

особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року) (підпункт "в");

особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (підпункт "г").

Надаючи тлумачення наведеним нормам та пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" Верховний Суд у постанові від 25.11.2021 справа №280/9714/20 висловив правову позицію, за якою з 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. В зазначених положеннях деталізовано зміст поняття "придбаває житло вперше", яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації. З огляду на наведене під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об`єктом сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, термін "придбавання майна" треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об`єкт, а і його безоплатну приватизацію.

За висновком Верховного Суду, фізична особа звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набула права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду. За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 "Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 цього Порядку інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.

У спорі, що розглядається, судом установлено сплату позивачем 1 % збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 47 254, 40 грн. за придбання житлової нерухомості згідно з договором купівлі-продажу від 13.09.2024 №2630.

Позивачем до матеріалів справи долучено: довідку Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 10.03.2025 №40 про те, що ОСОБА_1 за період з 01.01.1992 по 10.03.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , участі у приватизації житла, за вказаною адресою, не приймала та житлові чеки не використовувала; довідку Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 10.03.2025 №41 про те, що ОСОБА_1 станом на 10.03.2025 на квартирному обліку при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради не перебуває.

Наданими позивачем доказами підтверджується придбання нею житла вперше, що є підставою для звільнення позивача від сплати 1% збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі житла за договором від 13.09.2024 №2630.

З огляду на встановлені обставини справи, проаналізовані правове регулювання з урахування висновків Верховного Суду, суд погоджується з доводами позивача про наявність у матеріалах справи достатніх доказів для висновку про придбання нею житла вперше за договором від 13.09.2024 №2630 та наявність у неї права для звільнення від сплати 1% збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша); в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина друга).

Отже, з урахуванням наведеної норми та положення пункту 15-2 «Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», суд вважає, що саме на позивача покладається обов`язок подати документи на підтвердження придбання житла вперше.

Оскільки позивачем документально доведено придбання нею житла вперше, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області подання щодо повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , банк отримувача: АТ КБ ПриватБанк МФО305299 Рахунок отримувача: НОМЕР_2 Призначення платежу: Повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для ОСОБА_1 ) суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, помилково сплаченого при укладенні договору купівлі житла вперше, згідно з квитанцією від 13.09.2024 №ПН1002 в сумі 47 254,40 грн (сорок сім тисяч двісті п`ятдесят чотири гривні 40 копійок).

При цьому, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби у Київській області подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , банк отримувача: АТ КБ ПриватБанк МФО305299 Рахунок отримувача: НОМЕР_2 Призначення платежу: Повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для ОСОБА_1 ) помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 47 254,40 грн. (сорок сім тисяч двісті п`ятдесят чотири гривні 40 копійок) задоволенню не підлягають з огляду на те, що під час звернення до пенсійного органу позивачем не було надано повного пакету документів, а саме даних невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи. Оскільки позов задоволено частково, судові витрати зі сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 1211,20 грн (пропорційно задоволеним позовним вимогам).

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 10 000,00 грн, суд зазначає таке.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги адвоката, в розмірі 10000,00 грн.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано:

- договір про надання правової допомоги від 27.02.2025;

- додаток №1 до договору про надання правової допомоги б/н від 27.02.2025.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та доведеності понесених витрат.

Суд проаналізувавши надані документи вказує, що останні не можуть підтверджувати, що вказані витрати у сумі 10 000,00 грн понесені позивачем саме у цій справі.

Отже, суд вважає не підтвердженими належними та достатніми доказами обставини понесення позивачем судових витрат для отримання юридичних послуг у розмірі 10 000,00 грн в межах розгляду даної адміністративної справи.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні вимог щодо стягнення на користь позивача витрат, понесених ним під час розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області подання щодо повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , банк отримувача: АТ КБ ПриватБанк МФО305299 Рахунок отримувача: НОМЕР_2 Призначення платежу: Повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для ОСОБА_1 ) суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, помилково сплаченого при укладенні договору купівлі житла вперше, згідно з квитанцією від 13.09.2024 №ПН1002 в сумі 47 254,40 грн (сорок сім тисяч двісті п`ятдесят чотири гривні 40 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (адреса: 08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.