Рішення № 140108005, 28.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Справа № 280/7038/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії позивачу та не зарахування до страхового стажу наступного періоду роботи, а саме: з 01.06.1996 по 30.04.2002 на Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» з урахуванням раніше виплачених сум з 25.05.2026;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу та зарахувати до страхового стажу наступний період роботи, а саме: з 01.06.1996 по 30.04.2002 на Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» з урахуванням раніше виплачених сум з 25.05.2026.

Ухвалою суду від 14.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що під час призначення їй пенсії не було зараховано до страхового стажу період роботи з 01.06.1996 по 30.04.2002 у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор». Позивач зазначає, що не врахування спірного періоду до страхового стажу порушує її права та законні інтереси, а також призводить до отримання пенсії у меншому розмірі. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено про те, що на сьогоднішній день пенсія позивача обчислена з урахуванням страхового стажу 34 роки 01 місяць 22 дні, який складається з періоду навчання з 01.09.1980 по 24.06.1984 та періоду трудової діяльності з 17.08.1984 згідно з записами трудової книжки та даних Реєстру застрахованих осіб по 26.12.2019 (з перервами). До загального страхового стажу зараховано всі періоди, в тому числі і період роботи з 25.06.1996 по 15.04.2002, згідно з наданими документами та відповідно до вимог чинного законодавства. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

25.05.2026 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заяво про перерахунок пенсії, в якій просила здійснити перерахунок пенсії та зарахувати до страхового стажу наступний період роботи, а саме: з 01.06.1996 по 30.04.2002 на Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор».

Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 19.06.2026 позивачу повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії.

Позивач, не погодившись з правомірністю відмови у перерахунку пенсії, звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно ч.1 ст.24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд зазначає, що згідно з ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, чинним законодавством передбачено підтвердження трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у разі коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Суд зазначає, що відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 01.06.1983 (запис 22-23) позивач проходила службу в органах внутрішніх справ та кримінально-виконавчій службі з 25.06.1996 по 15.04.2002.

Також, відповідно до Довідки від 11.03.2019 №2/8-2055, яка видана ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ та кримінально-виконавчій системі з 25 червня 1996 по 15 квітня 2002.

За таких обставин, позовні вимоги про зарахування до страхового стажу періоду з 01.06.1996 по 30.04.2022 на Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» є необґрунтованими та такими, що не узгоджуються із первинними документами, оскільки документально підтверджений період роботи становить - з 25 червня 1996 по 15 квітня 2002.

Крім того, відповідно до наданих до позовної заяви матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , судом встановлено, що до страхового стажу позивачки зараховано період трудової діяльності з 25 червня 1996 по 15 квітня 2002, що підтверджується витягом форми РС-право (а.с.21).

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу з 25 червня 1996 по 15 квітня 2002 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова