Рішення № 140108003, 25.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 вересня 2026 року Справа № 280/9338/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23.10.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування при призначенні пенсії до страхового стажу позивача періоди роботи в колгоспі відповідно до записів трудової книжки від 24.10.1981 серії НОМЕР_2 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи відповідно до записів трудової книжки від 24.10.1981 серії НОМЕР_2 та повторно розглянути заяву від 04.07.2025.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04.07.2025 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення йому пенсії за віком. За принципом екстериторіальності заяву було передано на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду у Дніпропетровській області. 11.07.2025 відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії через те, що для призначення вказаного типу пенсійного забезпечення позивачу не вистачає страхового стажу. Також у рішенні не враховано деякі періоди роботи позивача. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 27.10.2025 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи.

На адресу суду 05.01.2026 від відповідача надійшло клопотання про долучення пенсійної справи ОСОБА_1 .

Відзиву на позовну заяву до суду не надано.

Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.

04.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення йому пенсії за віком, так як на момент звернення досяг 60 років та має необхідний стаж у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

Заява ОСОБА_1 про призначення пенсії була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області.

За результатами розгляду заяви відповідач прийняв рішення від 11.07.2025 № 0848650011592, яким було відмовлено у призначенні пенсії за віком.

За результатом розгляду документів, доданих до заяви встановлено:

1) за доданими документами до страхового стажу не враховано періоди:

не взято до уваги архівну довідку від 03.06.2025 № 05-07/Д-1141, оскільки в довідці зазначено не повністю ім`я та по батькові заявника, а також відсутня інформація про трудову участь колгоспника в громадському господарстві: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання та довідка про перейменування;

період роботи в колгоспі згідно довідки № 05-07/Д-1520 від 01.07.2025, оскільки в довідці відсутня інформація про кількість відпрацьованих вихододнів, а також в довідці зазначено скорочений варіант ПІБ та не зазначено, що інших осіб з таким ПІБ не виявлено.

У рішенні про відмову у призначенні пенсії також зазначено, що відмовлено в призначенні пенсії в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Позивач вважаючи таку відмову протиправною звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV).

Статтею 1 Закону 1058-ІV передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

В частині 2 статті 24 Закону № 1058-IV зазначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Система персоніфікованого обліку була впроваджена в України на підставі Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 01.01.2004.

Відтак, періоди роботи особи до 01.01.2004 (до впровадження системи персоніфікованого обліку) зараховуються до її страхового стажу на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV, а періоди роботи після 01.01.2004 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, тобто підставою для зарахування таких періодів роботи до страхового стажу є сплата страхових внесків.

До набрання чинності Законом № 1058-IV право громадян на державне пенсійне забезпечення було врегульовано Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз вказаних норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка. Необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу додатковими документами виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Листом Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області № 105501/01-16 від 11.07.2025 позивача повідомлено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі відповідно до архівної довідки від 03.06.2025 № 05-07/Д-1141 та довідки від 01.07.2025 № 05-07/Д-1520.

Суд не погоджується з такою відмовою, з огляду на таке.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульовано Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року № 310 (далі - Основні положення).

Відповідно до пункту 1, 2 Основних положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (п. 5 Основних положень).

Згідно із пунктом 6 Основних положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Крім того, відповідно до вимог пункту 13 Основних положень відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідності до статуту та правилами трудового розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06 лютого 2018 по справі № 9677/277/17 провадження № К/9901/1298/17, та в постанові від 12 березня 2019 року по справі № 2а/349/28/16 провадження № К/9901/30494/18.

Отже, суд вважає безпідставними посилання відповідача на неможливість зарахування до страхового стажу періодів роботи згідно записів трудової книжки, у зв`язку з порушенням порядку її заповнення, оскільки таку відповідальність несе особа, яка її здійснює відповідні записи.

Суд зауважує на тому, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Відповідно до записів в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_2 , позивач в спірний період працював в колгоспі «ІСКРА». Всі записи містять посилання на накази директора, підписи директора та печатки.

За таких обставин на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Висновки аналогічного характеру викладені в постановах Верховного Суду від 29 березня 2019 року у справі № 548/2056/16-а та від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а.

Суду не надано доказів у підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірного періоду роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості чи були предметом судового розгляду.

У пункті 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Таким чином, твердження відповідача про неможливість зарахування до трудового стажу позивача періодів роботи в колгоспі відповідно до довідок № 05-07/Д-1141 та № 05-07/Д-1520 через наявність в них недоліків, не можуть спростовувати факт наявності у позивача трудового стажу у спірний період, тому є безпідставними.

Під час розгляду справи по суті, відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до підприємства, в якому працював позивач, або архівні установи для отримання відомостей щодо спірного періоду його роботи.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області також не надано до суду жодного доказу на підтвердження того, що записи за спірний період у трудовій книжці колгоспника позивача є недійсними та недостовірними.

У постанові від 19.12.2019 у справі № 307/541/17 Верховний Суд звертає увагу, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про те, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу періоди роботи у колгоспі відповідно до трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2 .

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з частинами 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи на те, що позивачем відповідно до платіжної інструкції від 22.10.2025 № 5706-9616-8852-9508 при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 1 211,20 грн, який відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування при призначенні пенсії до страхового стажу позивача періоди роботи в колгоспі відповідно до записів трудової книжки від 24.10.1981 серії НОМЕР_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в колгоспі відповідно до записів трудової книжки від 24.10.1981 серії НОМЕР_2 та повторно розглянути заяву від 04.07.2025.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 25 вересня 2026 року.

Суддя Р.В. Сацький