Рішення № 140108000, 28.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Справа № 280/6920/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі третя особа), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №083950026101 від 23.06.2026 про відмову у призначенні пенсії за віком позивачу;

зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком, зарахувавши до страхового стажу позивача періоди роботи з 01.08.1985 по 28.07.1987 та з 28.07.1987 по 30.08.2000 відповідно до відомостей її трудової книжки від 06.08.1985 НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 14.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що їй було протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком з посиланням на те, що вона не має необхідної кількості страхового стажу. Позивач зазначає, що органом ПФУ було протиправно відмовлено у зарахуванні до її страхового стажу періодів роботи з 01.08.1985 по 28.07.1987 та з 28.07.1987 по 30.08.2000, що зумовило відмову в призначенні пенсії. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено про те, що позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком через недостатність страхового стажу. Також, представник відповідача вказував на те, що відсутні підстави для зарахування до страхового стажу спірних періодів трудової діяльності на підставі відомостей трудової книжки від 06.08.1985 НОМЕР_1 , оскільки дошлюбне прізвище ОСОБА_2 на титульній сторінці трудової книжки НОМЕР_1 від 06.08.1985, не відповідає прізвищу зазначеному у свідоцтві про укладення шлюбу від 16.08.1986 № НОМЕР_2 ОСОБА_3 , наявність розбіжностей у документах не дає можливості беззаперечно підтвердити належність трудової книжки позивачу. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа - відповідачем не було зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 06.05.1985, оскільки дошлюбне прізвище ОСОБА_2 на титульній сторінці трудової книжки не відповідає прізвищу зазначеному у свідоцтві про укладення шлюбу ОСОБА_3 . Представник третьої особи вказував враховуючи усе наведене вище вважаю, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно та розсудливо. З урахуванням викладеного, представник третьої особи просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що 16.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 23.06.2026 №083950026101 позивачу відмолено у призначення пенсії у зв`язку із недостатністю необхідної кількості страхового стажу.

Також, у вищевказаному рішенні зазначено, що за результати розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано період роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 06.08.1985, оскільки дошлюбне прізвище ОСОБА_2 на титульній сторінці трудової книжки не відповідає прізвищу зазначеному у свідоцтві про укладення шлюбу ОСОБА_3 .

Позивач, не погодившись з правомірністю відмови у призначенні пенсії, звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно ч.1 ст.24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком відповідач вказав на те, що її страховий стаж становить 18 років 22 дні, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком становить 19 років 4 місяці 27 днів, що є недостатнім для призначення пенсії (необхідний стаж 32 роки).

Суд зазначає, що згідно з ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, чинним законодавством передбачено підтвердження трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у разі коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Судом встановлено, що позивачу відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періодів згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 06.08.1985, оскільки на титульній сторінці дошлюбне прізвище ОСОБА_2 на титульній сторінці трудової книжки не відповідає прізвищу зазначеному у свідоцтві про укладення шлюбу ОСОБА_3 , що є порушенням Інструкції №162.

Суд зазначає, що дійсно на титульному аркуші трудової книжки НОМЕР_1 від 06.08.1985 прізвище позивачки зазначено, як « ОСОБА_4 », тоді як в свідоцтві про шлюб від 16.08.1986 НОМЕР_3 зазначено прізвище « ОСОБА_5 ».

Суд зазначає, що такі недоліки у оформленні трудової книжки позивача не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні спірних періодів до страхового стажу, оскільки обов`язок належного ведення трудової книжки покладено на роботодавця.

Працівник не може нести відповідальність за порушення порядку ведення його трудової книжки та бути з зазначеної причини позбавлений конституційного права на соціальне забезпечення.

Крім того, суд зазначає, що на титульному аркуші трудової книжки НОМЕР_1 від 06.08.1985, міститься запис про зміну прізвища працівника на « ОСОБА_6 - російською мовою».

Отже, трудова книжка НОМЕР_1 від 06.08.1985 мала розглядатися відповідачем у сукупності наявної інформації та з урахуванням того, що на момент звернення за призначенням пенсії власником трудової книжки була вже ОСОБА_1 , а не ОСОБА_4 .

За таких обставин, відповідач мав врахувати під час обрахунку страхового стажу позивача інформацію про періоди трудової діяльності, що зазначені у трудовій книжці НОМЕР_1 від 06.08.1985, проте протиправно цього не зробив.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу позивача періоди роботи з 01.08.1985 по 28.07.1987 та з 28.07.1987 по 30.08.2000, суд зазначає таке.

Матеріалами справи (а.с.9, форма РС-право) підтверджується, що період роботи з 01.08.1985 по 28.07.1987 не зараховано до страхового стажу, а відповідно наявні підстави для зарахування такого періоду до страхового стажу у повному обсязі.

Стосовно періоду з 28.07.1987 по 30.08.2000, суд зазначає, що частково такий період враховано до страхового стажу, а саме з 22.02.1988 по 21.02.1991 (догляд за дитиною до 3 років) та з 01.01.1999 по 30.09.2000.

За таких обставин, наявні підстави для зарахування до страхового стажу позивачки періодів з 28.07.1987 по 21.02.1988 та з 22.02.1991 по 31.12.1998, на підставі відомостей з трудової книжки НОМЕР_1 від 06.08.1985.

Щодо позовних вимог про зобов`язання призначити пенсію, суд зазначає, що такі позовні вимоги є передчасними та такими, що задоволенню не підлягають.

Суд зазначає, що обрахунок страхового стажу є повноваженнями та обов`язком органів ПФУ. У даній справі позивачу відмовлено у зарахуванні тривалих періодів трудової діяльності до страхового стажу, які суд за результатами розгляду справи зобов`язує відповідача зарахувати до страхового стажу, а відповідно саме орган ПФУ повинен провести новий обрахунок страхового стажу позивача та встановити чи достатньо у позивача страхового стажу для призначення пенсії з урахуванням додаткових періодів.

За таких обставин, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача спірні періоди стажу, а також повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням додаткових періодів страхового стажу.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 20551088), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №083950026101 від 23.06.2026 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.08.1985 по 28.07.1987, з 28.07.1987 по 21.02.1988 та з 22.02.1991 по 31.12.1998, відповідно до відомостей її трудової книжки від 06.08.1985 НОМЕР_1 , а також повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 16.06.2026, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова