Рішення № 140107299, 28.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуСправа №360/1038/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , в якому позивач просить:

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) витрати, пов`язані із утриманням в закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських, в сумі 56 999,38 грн, та судові витрати в сумі 2 622,40 грн за сплату судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до наказу Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка (правонаступником згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 року № 1143-р є ДонДУВС) від 21 серпня 2017 року № 69 о/с ОСОБА_1 було зараховано курсантом першого курсу Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність», з 21 серпня 2017 року.

Між Луганським державним університетом внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка, Головним управлінням Національної поліції в Луганській області та відповідачем було укладено Контракт про здобуття освіти у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка (ВНЗ із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських) від 21 серпня 2017 року № 90/17 (далі Контракт про навчання), згідно з розділом І якого предметом слугувала підготовка за державним замовленням на денній формі навчання здобувача ступеня вищої освіти бакалавра за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність», а Додатковим договором № 41 від 14 червня 2019 року передбачено здобуття освіти з поєднанням денної (2 роки) та заочної (1 рік) форм навчання.

В подальшому, наказом Луганського державного університету внутрішніх справ від 30 липня 2019 року № 82 о/с рядового поліції ОСОБА_1 було направлено у розпорядження Національної поліції України з 05 серпня 2019 року.

Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 29 жовтня 2021 року № 392 о/с «По особовому складу» визначено звільнити зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 3 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, з 18 листопада 2021 року.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Контракту про навчання ОСОБА_1 зобов`язувався у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції в період навчання на заочній формі та протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до частини 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до наведених даних у довідці витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 21.08.2017 до 04.08.2019 загальна сума витрат складає 56999,38 грн.

Станом на подання цієї позовної заяви відповідачем не було здійснено жодної часткової сплати на користь Університету, а тому загальний розмір його заборгованості перед позивачем становить 56999,38 грн.

На виконання пункту 5 Порядку, ДонДУВС звернувся до ОСОБА_1 з листом-повідомленням від 08 квітня 2026 року б/н про необхідність для останнього здійснити відшкодування вартості утримання у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання в розмірі 56999,38 грн в добровільному порядку.

Направлення зазначеного повідомлення підтверджується конвертом про повернення поштового відправлення із написом на ньому «ВПЗ одержувача закрите ТОТ», який був повернутий позивачеві 10.04.2026, оскільки остання відома адреса відповідача знаходиться на непідконтрольній Україні території та не обслуговується у зв`язку із відсутністю поштового зв`язку.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вища рада правосуддя рішенням від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду» серед іншого змінила із 1 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Луганського окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

На виконання вищезазначеного рішення цю справу передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 прийнято адміністративну справу №360/1038/26 до провадження, визначено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

З огляду на те, що зареєстроване місце проживання відповідача знаходиться на тимчасово окупованій території, повідомлення відповідача про постановлення Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвали від 19.08.2026 здійснено шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України 26.08.2026.

Верховний Суд у постанові від 08.09.2026 у справі № 280/9834/25 зазначив, що починаючи з 2014 року суди України повідомляли учасників судового процесу, яким неможливо надіслати листа поштою, у зв`язку з тимчасовою окупацією/бойовими діями, відповідну інформацію шляхом її розміщення на веб-сайті суду. На даний час, враховуючи повномасштабне вторгнення рф, введений воєнний стан, тимчасову окупацію та проведення бойових дій, відповідні повідомлення для учасників судового процесу, які знаходяться в зоні проведення Об`єднаних сил, або на тимчасово окупованій території, продовжують розміщуватися судами на відповідних веб-сайтах, оскільки це єдиний можливий спосіб повідомити такого учасника процесу, зважаючи на відсутність поштового зв`язку та те, що така особа не зареєструвала електронний кабінет.

Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд дійшов такого.

Відповідно до наказу Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка (правонаступником згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 року № 1143-р є ДонДУВС) від 21.08.2017 № 69 о/с ОСОБА_1 зараховано з 21 серпня 2017 року курсантом першого курсу Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність» з постановкою на всі види забезпечення та присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції».

14.06.2019 між Луганським державним університетом внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (Виконавець), Головним управлінням Національної поліції в Луганській області (Замовник), Департаментом патрульної поліції (Замовник 2) та рядовим поліції ОСОБА_1 (Особа) укладено Додатковий договір № 41 до Контракту про здобуття освіти у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (ВНЗ із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських) № 90/17 від 21.08.2017, яким предмет Контракту викладено в новій редакції: підготовка за державним замовленням з поєднанням двох форм навчання (денна та заочна) здобувача ступеня вищої освіти бакалавра за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність»; строк навчання становить 3 роки, з яких 2 роки навчання за денною формою, 1 рік навчання за заочною формою.

Пунктом 2.3.2 Додаткового договору передбачено обов`язок Замовника 2 про звільнення Особи зі служби в Національній поліції України в період навчання на заочній формі у місячний строк проінформувати Виконавця та надіслати документи, необхідні для примусового стягнення з Особи витрат, пов`язаних з утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Згідно з пунктом 5 Додаткового договору інші умови Контракту, що не зазнали змін, залишаються чинними на весь термін його дії, і Сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

Додатковий договір № 41 від 14.06.2019 підписаний особисто відповідачем.

Наказом ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка від 30.07.2019 № 82 о/с «По особовому складу» відповідно до пункту 6 статті 71 Закону України «Про Національну поліцію» рядового поліції ОСОБА_1 (0156651), курсанта 2-го курсу факультету підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції України за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність», направлено у розпорядження Національної поліції України з 5 серпня 2019 року.

Наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 29.10.2021 № 392 о/с «По особовому складу» лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0156651), дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 3 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 18.11.2021, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні 04 роки 02 місяці 27 днів. Підстава: рапорт ОСОБА_1 від 18.08.2021.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Контракту про навчання, як зазначає позивач, ОСОБА_1 зобов`язувався у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції в період навчання на заочній формі та протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до частини 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».

Довідкою витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 21.08.2017 по 04.08.2019 навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ підтверджується, що витрати, пов`язані із утриманням в закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських, становлять 56 999,38 грн, а саме: грошове забезпечення 6 295,29 грн, речове забезпечення 5 038,75 грн, продовольче забезпечення 34 894,65 грн, медичне забезпечення 207,11 грн, комунальні витрати 10 563,58 грн.

Згідно із відповіддю № 2734031 від 13.05.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 з 21.09.2000 є АДРЕСА_1 .

Згідно із відповіддю № 2734063 від 13.05.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_1 має діючу довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 930-7500889296 від 22.05.2022, видану УСЗН Сватівської РДА, з фактичною адресою проживання: АДРЕСА_2 .

Донецьким державним університетом внутрішніх справ надіслано відповідачу за місцем його реєстрації ( АДРЕСА_1 ) повідомлення № б/н від 08.04.2026 із зобов`язанням відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього листа витрати, пов`язані з його утриманням у закладі вищої освіти, в розмірі 56999,38 грн за реквізитами вищого навчального закладу, та про можливість звернутися протягом 10 днів до відділу юридичного забезпечення Донецького державного університету внутрішніх справ для укладання Договору про розстрочення платежу витрат на утримання, яке повернуто із відміткою «ВПЗ одержувача закрите, ТОТ».

Станом на дату розгляду справи сторонами не надано доказів відшкодування ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищих навчальних закладах.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Статтею 72 Закону № 580-VIII визначено, що професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача вартості витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку частини четвертої статті 74 Закону № 580-VIII та згідно Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних із утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 261 від 12.04.2017 (далі - Порядок № 261).

Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 580-VIII підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Згідно з частиною четвертою статті 74 Закону № 580-VIII особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Приписами частини п`ятої статті 74 Закону № 580-VIII у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 261 цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі, зокрема: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Типову форму контракту затверджує МВС.

Пунктом 3 Порядку № 261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання (пункт 4 Порядку № 261).

Суд зазначає, що курсанти, які навчалися в Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, перебували на повному державному забезпеченні. Кошти, які витрачаються на їх навчання, є державними (бюджетними).

Враховуючи, що відповідач, який навчався за державним замовленням, у тому числі за денною формою навчання у період з 21.08.2017 по 04.08.2019, звільнений зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (за власним бажанням), тобто з підстави, яка не належить до винятків, передбачених частиною четвертою статті 74 Закону № 580-VIII та пунктом 1 Порядку № 261, суд дійшов висновку, що у відповідача за загальним правилом виникає обов`язок відшкодувати витрати на його утримання за період навчання за грошове, продовольче, речове, медичне забезпечення та вартість комунальних послуг і спожитих енергоносіїв.

Водночас, суд зазначає, що за правилами положень статті 74 Закону № 580 та пункту 8 Порядку № 261 право на звернення до суду у позивача у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.09.2021 у справі № 520/11540/19 та від 14.12.2022 у справі № 520/5837/2020.

Тобто, відповідно до пункту 5 Порядку № 261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання, і лише у разі відмови відповідача може звернутися до суду. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

Після отримання такого повідомлення особа повинна у 30-денний строк відшкодувати навчальному закладу витрати на своє утримання.

Таким чином, саме із відмовою добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі або нездійсненням такого відшкодування у 30-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення законодавцем пов`язано можливість звернення навчального закладу із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

Слід зазначити, що порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та відносини між ними регулюються Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Суд зауважує, що звернення до відповідача з вимогою про добровільне відшкодування понесених витрат та надання останньому розумного строку для виконання такої вимоги є необхідною передумовою для звернення до суду з позовом про їх стягнення.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем направлено повідомлення № б/н від 08.04.2026 щодо відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, за адресою: АДРЕСА_1 , яке повернуто відправнику із позначкою «ВПЗ одержувача закрите, ТОТ» (тимчасово окупована територія).

За таких обставин суд зазначає, що сам по собі факт направлення кореспонденції за вказаною адресою не може свідчити про належне повідомлення відповідача про вимогу позивача щодо добровільного відшкодування витрат, оскільки відповідне повідомлення фактично не було вручено адресату та останній об`єктивно не мав можливості ознайомитися з його змістом.

Крім того, повернення поштового відправлення із зазначеною відміткою не підтверджує ані отримання відповідачем вимоги про відшкодування витрат, ані його відмову від добровільного виконання такого обов`язку.

Отже, надане позивачем повідомлення № б/н від 08.04.2026 не може бути визнано належним доказом дотримання позивачем порядку досудового врегулювання спору та надання відповідачу можливості добровільно відшкодувати витрати, що є предметом стягнення у цій справі.

Матеріали справи не містять доказів вручення відповідачу вимоги про відшкодування витрат, доказів надання відповідачу часу для добровільного виконання такого обов`язку, а також доказів відмови відповідача здійснити відшкодування у добровільному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що станом на час звернення до суду позивачем не дотримано порядку, що має передувати зверненню до суду з цією категорією справ, а саме не надано суду доказів надання відповідачу часу на добровільне відшкодування вартості витрат та відмови відповідача здійснити таке відшкодування у добровільному порядку.

При розгляді даної справи судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30.08.2022 у справі № 480/8200/20.

Суд наголошує на тому, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною четвертою статті 124 Конституції України законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Згідно з частиною першою статті 17 КАС України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Оскільки пунктом 5 Порядку № 261 чітко визначено механізм повідомлення особи про необхідність відшкодувати витрати (із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів) шляхом видачі такого повідомлення під підпис або надіслання його звільненій особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи, саме по собі надіслання повідомлення, яке не було вручено адресату, не може вважатися дотриманням установленого Порядком № 261 механізму.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак позивач не скористався своїм правом, визначеним чинними нормами КАС України, та не надав належних та допустимих доказів, які підтверджують факт надсилання та отримання відповідачем повідомлення про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання.

З наведеного суд дійшов висновку, що позивачем, як суб`єктом владних повноважень, з урахуванням приписів статті 77 КАС України, не дотримано досудового порядку врегулювання спору, а тому не надано доказів та не доведено правомірності звернення до суду щодо стягнення витрат на навчання відповідача, що вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Зазначене є підставою для відмови у задоволенні позову через передчасність звернення до суду.

Розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Донецького державного університету внутрішніх справ (місце знаходження: 25015, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, будинок 1, код ЄДРПОУ 08571423) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Свергун