Ухвала суду № 140107122, 28.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 вересня 2026 рокуСправа №160/21397/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

за участі секретаря судового засідання Мірошніченко В.С.

представника позивача адвоката Трофімової О.А.;

представника відповідача Дідківської С.С.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в місті Дніпрі питання про витребування доказів з власної ініціативи суду в адміністративній справі № 160/21397/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

21.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивачка просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.04.2026 № 0190242408 (податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 096 781,10 грн), № 0190252408 (військовий збір на загальну суму 91 398,43 грн) та № 0190262408 (штраф за неподання декларації на суму 340,00 грн), прийняті за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, оформленої актом від 24.03.2026 № 1030/04-36-24-08/2301153103.

Підставою донарахувань став висновок контролюючого органу про отримання позивачкою у І кварталі 2019 року доходу у вигляді додаткового блага в сумі 4 874 582,65 грн основної суми кредитної заборгованості за генеральним договором надання кредитних послуг від 14.04.2008 № 085/045-8, укладеним з АКБСР «Укрсоцбанк», прощеної (анульованої) за самостійним рішенням банку (ознака доходу «126»). Як зазначено в позовній заяві, АТ «Укрсоцбанк» у 2019 році приєднано до АТ «Альфа-Банк», яке 30.11.2022 перейменовано на АТ «Сенс Банк».

Ухвалою суду від 22.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та, серед іншого, зобов`язано відповідача надати разом із відзивом належним чином засвідчені копії листа АТ «Сенс Банк» від 21.04.2025 № 19479-39.4/2025 і документів, на підставі яких контролюючим органом установлено факт прощення (анулювання) основної суми кредитної заборгованості та дату такого прощення.

07.08.2026 до суду надійшов відзив (вх. № 50912/26), у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Факт прощення боргу відповідач обґрунтовує відомостями Додатка 4-ДФ до податкового розрахунку АТ «Укрсоцбанк» за І квартал 2019 року з ознакою доходу «126» та листом АТ «Сенс Банк» від 21.04.2025 № 19479-39.4/2025. Рішення банку про прощення (анулювання) боргу, повідомлення боржника про це, докази його направлення та вручення до відзиву не додано.

Зі змісту листа АТ «Сенс Банк» від 21.04.2025 № 19479-39.4/2025 вбачається, що на запит відповідача від 07.03.2025 № 19624/6/04-36-24-11-11 про надання інформації щодо складових прощеного боргу та копії повідомлення про прощення боргу банк підтвердив відображення у Додатку 4-ДФ за І квартал 2019 року доходу позивачки з ознакою «126» у сумі 4 874 582,65 грн і зазначив, що повідомив боржника про прощення (анулювання) основної суми боргу з дотриманням вимог підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України. Водночас у наданні копій підтверджувальних документів щодо анулювання (прощення) заборгованості банк відмовив з посиланням на статті 60, 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», вказавши, що така інформація становить банківську таємницю і може бути розкрита лише на письмовий запит або з письмового дозволу власника інформації, або за рішенням суду.

Позивачка, зі свого боку, заперечує сам факт прощення боргу та повідомлення її про це. Вона посилається на те, що листом від 03.07.2018 № 13-08/22-17/1 банк повідомив лише про намір звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку та про прощення залишку заборгованості у випадку задоволення вимог іпотекодержателя в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку»; 22.03.2019 за банком зареєстровано право власності на предмет іпотеки; вимогу про дострокове повернення всієї заборгованості банк пред`явив ще 10.01.2012, а позов про стягнення заборгованості у справі № 200/15517/15 не відкликав. На запит контролюючого органу від 29.09.2020 позивачка відповіддю від 24.11.2020 повідомила, що про прощення боргу її ніхто не повідомляв. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що у справі № 200/15517/15-ц заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.09.2016 про стягнення з позивачки на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за генеральним договором від 14.04.2008 № 085/045-8 у сумі 9 235 272,30 грн скасовано ухвалою цього суду від 24.04.2018; ухвалою від 29.03.2019 провадження у справі поновлено, а ухвалою від 21.10.2020 позивача замінено правонаступником АТ «Альфа-Банк» і за його клопотанням провадження зупинено до розгляду справи № 202/3567/19 про скасування державної реєстрації права власності банку на предмет іпотеки. Постановою Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 202/3567/19 залишено без змін судові рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову про скасування цієї державної реєстрації.

У підготовчому засіданні 07.09.2026 представник відповідача пояснив, що для з`ясування обставин справи необхідно витребувати додаткові докази в АТ «Сенс Банк»; представниця позивачки вважала, що витребовувати докази в банку не потрібно. Протокольною ухвалою від 07.09.2026 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, встановив відповідачу строк до 21.09.2026 для подання додаткових доказів та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 28.09.2026.

22.09.2026, тобто з пропуском встановленого судом строку (до 21.09.2026), відповідач подав додаткові пояснення (вх. № 63166/26); клопотання про поновлення або продовження цього строку відповідач не заявив. У поясненнях відповідач повторно послався на лист АТ «Сенс Банк» від 21.04.2025 № 19479-39.4/2025 та зазначив, що в ході перевірки контролюючим органом не було отримано належний документ відповідно до вимог підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, а банк відмовив у наданні підтверджувальних документів з посиланням на банківську таємницю. Рішення банку про прощення (анулювання) боргу, повідомлення боржника та доказів його направлення і вручення відповідач не надав. Оскільки ці пояснення нових доказів не містять, а пропуск строку, встановленого судом, не звільняє учасника справи від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію (частина 5 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України), суд бере їх до уваги.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Частиною 4 статті 77 КАС України передбачено, що суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина 3 статті 80 КАС України). Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (частина 6 статті 80 КАС України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 76 КАС України).

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 173 КАС України завданням підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду.

Підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України в редакції, чинній станом на І квартал 2019 року, до загального оподатковуваного доходу платника податку віднесено додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Верховний Суд у постанові від 30.07.2024 у справі № 320/8116/20 зазначив, що боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Отже, до предмета доказування у цій справі належать обставини: чи приймав кредитор рішення про прощення (анулювання) саме основної суми боргу позивачки і коли; чи прийнято таке рішення до закінчення строку позовної давності; з яких складових (основна сума, проценти, комісії, неустойка) складається анульована заборгованість; чи повідомив кредитор боржника про прощення (анулювання) боргу в один зі способів, визначених підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України. Без документів, які підтверджують або спростовують ці обставини, перевірити правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень неможливо.

Ці документи перебувають у АТ «Сенс Банк», яке не є учасником справи, і є первинними щодо обставин, на яких відповідач обґрунтовує донарахування. Відомості Додатка 4-ДФ і лист банку від 21.04.2025 лише відтворюють висновок банку про прощення боргу та повідомлення боржника, але не підтверджують, коли і яким рішенням борг прощено, з чого складається прощена сума та чи вручено боржнику повідомлення в один зі способів, визначених підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України. Відповідач цих документів не має, оскільки банк відмовив йому в наданні копій з посиланням на банківську таємницю, а позивачка заперечує сам факт існування рішення про прощення боргу та повідомлення про нього. Отже, сторони позбавлені можливості самостійно подати ці докази, а наявні у справі докази у своїй сукупності не дають змоги дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування. За таких обставин, з огляду на завдання підготовчого провадження, суд вважає за необхідне витребувати відповідні документи у АТ «Сенс Банк» з власної ініціативи на підставі частини 4 статті 9, частини 4 статті 77 та частини 3 статті 80 КАС України. Строк для подання витребуваних доказів суд визначає з урахуванням того, що строк підготовчого провадження, продовжений протокольною ухвалою від 07.09.2026, спливає 20.10.2026.

Відповідно до частини 7 статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (частина 8 статті 80 КАС України). Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до добросовісного виконання процесуальних обов`язків (частина 1 статті 144 КАС України). У разі неподання без поважних причин письмових доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом (частина 1 статті 147 КАС України), а за невиконання процесуальних обов`язків ухвалу про стягнення штрафу (стаття 149 КАС України).

Керуючись статтями 9, 73, 76, 77, 80, 121, 144, 147, 149, 173, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Витребувати з власної ініціативи суду у Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714; 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за генеральним договором надання кредитних послуг від 14.04.2008 № 085/045-8, укладеним з АКБСР «Укрсоцбанк», належним чином засвідчені копії таких документів та відомості:

1) рішення уповноваженого органу (посадової особи) банку про прощення (анулювання) основної суми боргу за цим договором із зазначенням дати його прийняття та суми прощеного (анульованого) боргу;

2) повідомлення боржника про прощення (анулювання) боргу разом із доказами його направлення та вручення (рекомендований лист з повідомленням про вручення, договір або повідомлення, надане під підпис особисто);

3) розрахунку (структури) заборгованості за договором станом на дату прощення (анулювання) з окремим зазначенням основної суми боргу (кредиту), процентів, комісій та неустойки (пені, штрафів), курсу, за яким суму заборгованості в іноземній валюті перераховано в гривні, а також пояснення, з яких сум складаються показники 4 874 582,65 грн (ознака доходу «126») і 25 495 772,38 грн (ознака доходу «189»), відображені банком у Додатку 4-ДФ за І квартал 2019 року;

4) документів щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 14.04.2008 № 263 у позасудовому порядку: повідомлення від 03.07.2018 № 13-08/22-17/1 з доказами його направлення та вручення, звіту про оцінку предмета іпотеки, документів про набуття банком права власності на предмет іпотеки та розрахунку суми вимог, погашених за рахунок предмета іпотеки;

5) відомостей про стан розгляду справи № 200/15517/15-ц за позовом банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за цим договором, провадження в якій зупинено ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.10.2020, зокрема чи підтримує банк після 22.03.2019 вимоги про стягнення основної суми боргу, чи заявляв про відмову від позову або про зменшення позовних вимог (за наявності копії відповідних заяв і судових рішень).

Витребувані докази надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4) у строк до 12.10.2026.

Роз`яснити Акціонерному товариству «Сенс Банк», що відповідно до частини 7 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Попередити Акціонерне товариство «Сенс Банк», що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати витребувані докази, а також за неподання таких доказів без поважних причин суд застосовує заходи процесуального примусу, визначені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема тимчасове вилучення доказів для дослідження судом та штраф.

Копію ухвали надіслати учасникам справи та Акціонерному товариству «Сенс Банк».

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя К.І. Ремез