Ухвала суду № 140106948, 28.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення

28 вересня 2026 року Справа №160/21694/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт представника військової частини НОМЕР_1 Шпилькіна Ігоря Вікторовича про виконання судового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 01.04.2025 року включно;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та стягнути на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 грн. 15 коп. в місяць за період з 01.03.2018 по 01.04.2025 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 у загальній сумі 3379 367 грн. 75 коп. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

За наслідками розгляду означеної позовної заяви, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Суд вирішив наступне.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 01.04.2025 включно.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 01.04.2025 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Означене судове рішення від 22.09.2025 року набрало законної сили

Відповідач - військова частина НОМЕР_1 , не погодившись із вищезазначеним рішенням суду, 14.10.2025р. подала за допомогою системи «Електронний суд» безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, за наслідками розгляду якої ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 року у справі №160/21694/25 повернуто заявнику.

15.10.2025 року від представника позивача Попова А.О. до суду надійшла заява про видачу виконавчого листа.

За реплікацією Діловодство спеціалізованого суду встановлено, що 22.12.2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №160/21694/25 створено 1 (один) виконавчий лист в частині: 1) зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 01.04.2025 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

22.12.2025 року за вих. №92819/25 Дніпропетровським окружним адщмін6істративним судом на адресу представника позивача Попова А.О. направлено оригінал 1 (одного) виконавчого листа та копію судового рішення з відміткою про набрання законної сили, які повернулися на адресу суду у конверті 14.01.2026 року.

17.06.2026 року від представника заявника Попова Артема Олеговича до суду надійшла заява про встановлення судового контролю, в якій представник просить суд:

1. Встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 року у справі №160/21694/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про зобов`язання вчинити певні дії.

2 Зобов`язати суб`єкта владних повноважень військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 року у справі №160/21694/25.

Аргументи цієї заяви зводяться до того, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 року у справі №160/21694/25 набрало законної сили та є обов`язковим до виконання відповідно до статті 129-1 Конституції України, статей 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України. Незважаючи на це, станом на 09.06.2026 року військова частина НОМЕР_1 не виконала покладений на неї судом обов`язок щодо нарахування та виплати заявнику індексації-різниці грошового забезпечення за визначені судом періоди. Тривале невиконання судового рішення свідчить про відсутність належних дій з боку боржника, спрямованих на реальне та повне виконання судового акта. З моменту ухвалення рішення минув значний проміжок часу, однак заявник не отримав присуджених виплат, що дає об`єктивні підстави вважати, що без додаткового втручання суду рішення може залишатися невиконаним і надалі. Невиконання рішення суду порушує не лише норми національного законодавства, а й право заявника на ефективний судовий захист, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд охоплює також право на своєчасне та повне виконання остаточного судового рішення. Якщо держава або її органи допускають тривале невиконання рішення, ухваленого проти них, саме право на судовий захист стає ілюзорним. Крім того, присуджені заявнику кошти становлять майновий інтерес, який підлягає захисту відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Після набрання рішенням законної сили у заявника виникло законне очікування на отримання визначених судом сум, а тому безпідставне затягування виконання рішення є втручанням у його право мирно володіти своїм майном. За таких обставин існують достатні та об`єктивно підтверджені підстави для застосування судового контролю в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України. Встановлення обов`язку для військової частини НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення суду є необхідним процесуальним заходом, спрямованим на забезпечення реального виконання судового акта та відновлення порушених прав заявника. Враховуючи тривалий строк невиконання рішення та відсутність інформації про вжиття боржником заходів для його виконання, судовий контроль у даному випадку є виправданим, необхідним та таким, що відповідає завданню адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав і свобод особи.

Відповідно до розпорядження Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 року №775 д «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу заяви про встановлення судового контролю» у зв`язку з призначенням судді Віталія Кальника суддею іншого суду, на підставі Указу Президента України від 24.02.2026 №165/2026, відповідно до підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням РСУ від 11.11.2024 №39, погодженого ДСАУ від 29.11.2024 №529 та пункту 2.13 Розділу 2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 (зі змінами), призначено повторний автоматизований розподіл заяви по справі №160/21694/25 за позовом ОСОБА_1 , провадження № 2322зв-26/160/21694/25, за допомогою автоматизованої системи документообігу.

За відомостями протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2026 року зазначена вище заява розподілена та передана судді Пруднику С.В.

23.06.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву представника заявника ОСОБА_2 задоволено повністю. Зобов`язано військову частину НОМЕР_3 подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 року у справі №160/21694/25. Встановлено військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 року - протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали суду. Зобов`язано військову частину НОМЕР_3 надати суду: визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо командира військової частини НОМЕР_1 , відповідального за виконання рішення, а саме: прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті). Судом зобов`язано витребувано у військової частини НОМЕР_1 письмові та вмотивовані докази та пояснення щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 : індексації-різниці грошового забезпечення 4463,15 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 01.04.2025 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 із зазначенням загальної суми як без відрахування податків та зборів так і з відрахуванням податків та зборів та поданням до суду розрахунку перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 із копію заявки на фінансування виконання даного рішення. Попереджено командира військової частини НОМЕР_1 , що відповідно до ч. 10 ст.382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Копія вказаної ухвали від 23.06.2026 року була 24.06.2026 року 17:00 доставлена до електронного кабінету ОСОБА_2 .

Копія вказаної ухвали від 23.06.2026 року була 24.06.2026 року 17:00 доставлена до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 .

24.09.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов сформований 24.09.2026 року через систему Електронний суд звіт представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 про виконання судового рішення.

Аргументи даного звіту зводяться до того, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 року у справі №160/21694/25 військовою частиною НОМЕР_1 вжито необхідних заходів щодо його виконання, зокрема видано відповідний наказ про виконання судового рішення, проведено розрахунок належної позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за визначені судовим рішенням періоди та здійснено відповідні фінансові операції щодо виплати належних сум.

На підтвердження виконання рішення суду до звіту долучено наказ командира військової частини НОМЕР_1 «Про виконання рішення суду», довідку про розмір нарахованої індексації грошового забезпечення, розрахунково-платіжну відомість за липень 2026 року, а також платіжні інструкції, які, на думку відповідача, підтверджують проведення відповідних виплат.

При вирішенні питання щодо прийняття звіту про виконання судового рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства та невід`ємною складовою права на судовий захист. Реалізація права на справедливий суд передбачає не лише отримання остаточного судового рішення, а й його фактичне виконання.

Конституційний Суд України у Рішенні від 10 березня 2026 року №2-р/2026 наголосив, що держава має забезпечити дієвий юридичний механізм здійснення судового контролю, який дає можливість особі, на користь якої ухвалено судове рішення, реально захистити свої права та свободи, а обов`язковість судових рішень є складовою права на судовий захист.

Згідно зі статтею 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Положеннями статті 382 КАС України передбачено можливість зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, якщо інше не визначено судом.

За наслідками розгляду звіту суд відповідно до частини першої статті 382-3 КАС України постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту. При цьому частиною другою зазначеної статті визначено, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, що вживаються ним для виконання судового рішення, є недостатніми для його своєчасного та повного виконання.

Отже, предметом судового контролю на цій стадії є не повторний розгляд спору по суті та не перевірка правильності судового рішення, яке набрало законної сили, а встановлення того, чи вжито суб`єктом владних повноважень необхідних та достатніх заходів для його виконання та чи підтверджується поданими доказами фактичне виконання визначеного судом обов`язку.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 року у справі №160/21694/25 на військову частину НОМЕР_1 покладено обов`язок щодо проведення відповідних розрахунків та виплати на користь ОСОБА_1 належних сум індексації-різниці грошового забезпечення за визначені судовим рішенням періоди.

Зазначене судове рішення набрало законної сили та є обов`язковим до виконання.

У поданому до суду звіті військова частина НОМЕР_1 зазначає, що з метою виконання судового рішення нею було здійснено відповідні організаційні та фінансові заходи, проведено розрахунок належних позивачу сум, оформлено відповідні фінансові документи та здійснено виплату коштів.

На підтвердження наведених у звіті обставин відповідачем подано, зокрема, наказ командира військової частини НОМЕР_1 «Про виконання рішення суду», довідку про розмір нарахованої індексації грошового забезпечення, розрахунково-платіжну відомість на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям за липень 2026 року, а також платіжні інструкції від 27.07.2026 року №5431 та №5432.

Досліджуючи наказ командира військової частини НОМЕР_1 «Про виконання рішення суду», суд встановив, що відповідною посадовою особою на виконання судового рішення надано розпорядження фінансово-економічній службі військової частини провести необхідний розрахунок та здійснити виплату на користь ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за визначені судовим рішенням періоди.

Таким чином, відповідачем було вчинено внутрішньо-організаційні дії, безпосередньо спрямовані на реалізацію судового рішення.

При цьому надана відповідачем довідка про розмір нарахованої індексації грошового забезпечення містить деталізований помісячний розрахунок за періоди з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 01.04.2025 року.

Зі змісту довідки вбачається, що при проведенні розрахунку відповідачем враховувалися відповідні складові грошового забезпечення, індекси споживчих цін, суми індексації, суми підвищення доходу, визначений розмір індексації-різниці, а також раніше виплачені позивачу суми.

Таким чином, довідка не є формальним документом про виконання рішення суду, а містить розгорнутий фінансовий розрахунок, на підставі якого відповідач визначив належні до виплати суми.

Суд також враховує, що у довідці окремо відображено фактично виплачені суми та суми, нараховані з урахуванням раніше проведених виплат. Отже, відповідач при здійсненні розрахунку врахував попередні виплати, що відповідає необхідності визначення фактичної суми заборгованості, яка залишалася невиплаченою на момент виконання судового рішення.

Особливого значення для вирішення питання про прийняття звіту має розрахунково-платіжна відомість на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям за липень 2026 року, розрахунок №09.

Як убачається із зазначеної відомості, у ній персоніфіковано зазначено ОСОБА_1 , військове звання - майор, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , а також банківську установу - АТ КБ «ПриватБанк».

У рядку щодо ОСОБА_1 відображено суму 285 328,30 грн із позначенням «РішСуду».

Отже, зазначений фінансовий документ безпосередньо підтверджує, що щодо конкретного позивача було проведено персоніфіковане нарахування, пов`язане з виконанням судового рішення.

Суд звертає увагу, що сума 285 328,30 грн відображена саме у розрахунково-платіжній відомості щодо ОСОБА_1 та не повинна ототожнюватися із сумами, зазначеними у платіжних інструкціях №5431 та №5432, оскільки останні є зведеними платіжними документами.

Так, відповідно до платіжної інструкції №5432 від 27.07.2026 року військова частина НОМЕР_1 перерахувала на рахунок АТ «УКРСИББАНК» кошти у сумі 670 159,88 грн. У призначенні платежу зазначено «Перерахунок грошового забезпечення за 06.2026 р.». Платіж виконано органом Казначейства 29.07.2026 року.

Також відповідно до платіжної інструкції №5431 від 27.07.2026 року військова частина НОМЕР_1 перерахувала на рахунок АТ КБ «ПРИВАТБАНК» кошти у сумі 5 563 750,17 грн із аналогічним призначенням платежу «Перерахунок грошового забезпечення за 06.2026 р.». Зазначений платіж також виконано органом Казначейства 29.07.2026 року.

Таким чином, платіжні інструкції №5431 та №5432 підтверджують факт проведення військовою частиною НОМЕР_1 відповідних зведених платежів через органи Казначейства, тоді як розрахунково-платіжна відомість дає можливість персоніфікувати суму нарахування щодо позивача.

У сукупності зазначені документи підтверджують послідовність виконання відповідачем судового рішення: прийняття внутрішнього розпорядчого документа про його виконання, проведення відповідного розрахунку, відображення належної позивачу суми у розрахунково-платіжній документації та здійснення відповідних платежів.

При цьому суд виходить із того, що оцінка звіту про виконання судового рішення має здійснюватися з урахуванням усієї сукупності наданих доказів, а не шляхом ізольованої оцінки кожного окремого фінансового документа.

Саме по собі те, що платіжні інструкції №5431 та №5432 не містять прізвища позивача та суми 285328,30 грн, не спростовує факту виконання судового рішення, оскільки їх зміст свідчить про здійснення зведених платежів, а персоніфіковані відомості містяться у розрахунково-платіжній відомості.

Суд також враховує пояснення військової частини НОМЕР_1 щодо обставин, які передували виконанню судового рішення.

Відповідач зазначає, що фінансове забезпечення військової частини здійснюється в межах відповідних бюджетних призначень, а для проведення виплат, пов`язаних із виконанням судового рішення, необхідним було отримання відповідного фінансового забезпечення та проходження встановлених процедур бюджетного фінансування.

Як зазначено у звіті, військовою частиною вживалися заходи щодо отримання необхідного фінансування, а відповідні кошти були фактично проведені після надходження фінансового ресурсу.

Зазначені обставини суд оцінює у сукупності з фактичними діями відповідача, спрямованими на виконання судового рішення.

При цьому суд не вважає за необхідне на цій стадії надавати оцінку правомірності самого судового рішення від 22.09.2025 року або повторно вирішувати питання щодо правильності визначення судом обсягу прав та обов`язків сторін, оскільки таке рішення набрало законної сили та підлягає виконанню.

Предметом розгляду на цій стадії є саме питання фактичного виконання судового рішення та достатності вчинених відповідачем дій для такого виконання.

Верховний Суд послідовно виходить із того, що механізм судового контролю, передбачений статтями 382-383 КАС України, спрямований на забезпечення належного виконання судового рішення та застосовується у зв`язку з невиконанням судового рішення або наявністю обставин, які свідчать про неналежне виконання такого рішення суб`єктом владних повноважень.

У цій справі судом встановлено, що відповідач не обмежився формальним поданням звіту, а надав документи, які підтверджують конкретні дії з виконання рішення суду.

Зокрема, надані матеріали дають можливість встановити:

наявність наказу командира військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду;

проведення відповідного розрахунку індексації грошового забезпечення;

визначення сум із врахуванням попередньо здійснених виплат;

персоніфіковане відображення нарахування щодо ОСОБА_1 ;

зазначення у розрахунково-платіжній відомості суми 285 328,30 грн із позначенням «РішСуду»;

проведення військовою частиною НОМЕР_1 відповідних зведених платежів через органи Казначейства;

виконання відповідних платіжних інструкцій №5431 та №5432.

Суд також враховує, що відповідно до частини сьомої статті 382-3 КАС України у разі прийняття звіту, але неповного виконання судового рішення, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту. Водночас у матеріалах цієї справи суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що на момент розгляду звіту судове рішення виконано лише частково.

Навпаки, подані відповідачем документи у своїй сукупності підтверджують вчинення необхідних дій та фактичне проведення виплат, пов`язаних із виконанням судового рішення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що військовою частиною НОМЕР_1 виконано покладений на неї судовим рішенням обов`язок, а поданий звіт відповідає меті встановленого судом контролю за виконанням рішення.

Суд не встановив обставин, які відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України могли б бути підставою для відмови у прийнятті звіту.

Зокрема, відповідачем наведено обставини щодо виконання судового рішення, надано документи на підтвердження проведення відповідних розрахунків та виплат, а вжиті ним заходи на момент розгляду звіту є достатніми для висновку про фактичне виконання судового рішення.

За таких обставин підстави для застосування до керівника суб`єкта владних повноважень штрафу, передбаченого частиною третьою статті 382-3 КАС України, відсутні, оскільки передумовою застосування такого заходу є, зокрема, відмова у прийнятті звіту про виконання судового рішення.

При цьому суд зазначає, що у тексті поданого звіту відповідачем допущено розбіжність у зазначенні особи, на користь якої виконано судове рішення: в окремих положеннях звіту зазначено « ОСОБА_4 ».

Разом із тим матеріали справи, номер справи, реквізити судового рішення, довідка про розмір нарахованої індексації, а також розрахунково-платіжна відомість однозначно свідчать про те, що особою, щодо якої здійснено відповідні розрахунки та нарахування, є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

З огляду на це зазначену розбіжність суд розцінює як технічну описку, яка не впливає на ідентифікацію судового рішення, сторони у справі та фактичних дій, вчинених відповідачем на його виконання.

Таким чином, оцінюючи звіт військової частини НОМЕР_1 та додані до нього документи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем вчинено необхідні та достатні дії для виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 року у справі №160/21694/25, а подані докази підтверджують фактичне виконання цього судового рішення.

Відтак звіт військової частини НОМЕР_1 підлягає прийняттю, а судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 року у справі №160/21694/25 завершенню.

Суд, оцінивши поданий представником військової частини НОМЕР_1 звіт, дійшов висновку, що керівником суб`єкта владних повноважень вчинено реальні, підтверджені документально дії, спрямовані на повне виконання рішення суду.

За таких обставин суд вважає можливим і доцільним у відповідності до ч.5 ст. 382-3 КАС України звільнити командира військової частини НОМЕР_1 від сплати штрафу, як заходу, що втратив актуальність у зв`язку з вчиненням останнім достатніх і вичерпних дій для забезпечення фактичного виконання судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 378, 382, 382-2, 382-3 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 про виконання судового рішення від 22.09.2025 року у справі №160/21694/25.

Звільнити командира військової частини НОМЕР_1 від сплати штрафу.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник