Рішення № 140106374, 28.09.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/9905/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФарміЛенд до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ФарміЛенд (далі також - ТОВ ФарміЛенд, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі також митниця, митний орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 15.05.2026 №UA205140/2026/000069/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.05.2026 для митного оформлення ввезеного на митну територію України товару позивач подав митну декларацію №26UA205140028086U5, у якій митну вартість товару визначив за основним методом за ціною договору (контракту).

Позивач зазначає, що разом із митною декларацією надав передбачені Митним кодексом України документи, які підтверджували ціну придбаного товару та числові значення складових його митної вартості, зокрема зовнішньоекономічний контракт, інвойс, пакувальний лист, документи щодо походження товару, документи щодо транспортування та транспортно-експедиторського обслуговування, рахунки про надання відповідних послуг, довідку про транспортні витрати, страховий поліс та копію митної декларації країни відправлення.

На думку позивача, наведені митницею у спірному рішенні обставини не свідчать про заявлення неповних або недостовірних відомостей щодо митної вартості товару та не давали достатніх підстав для визначення митної вартості за резервним методом.

Щодо оплати товару позивач зазначає, що платіжною інструкцією №6 від 29.01.2026 на суму 22 140,00 дол. США було здійснено попередню оплату за дві партії товару за контрактом від 12.12.2025 №12-12/25, у тому числі передоплату за спірну партію, а платіжною інструкцією №7 від 29.04.2026 на суму 33 210,00 дол. США сплачено 75 відсотків фактурної вартості спірної партії товару, що відповідає умовам інвойсу №XHJ26062 від 14.03.2026.

Позивач також вказує, що після випуску товару у вільний обіг скористався передбаченим статтею 55 Митного кодексу України правом та заявою №6 від 17.07.2026 надав відповідачу додаткові документи, у тому числі коносамент №267225530 від 13.03.2026 та платіжні інструкції №6 від 29.01.2026 і №7 від 29.04.2026. За твердженням позивача, зазначена заява зареєстрована Волинською митницею за вхідним №17637/13/7.3-2-15 від 17.07.2026.

Стосовно транспортних витрат позивач вважає, що наданими до митного оформлення документами підтверджено витрати, понесені до місця ввезення товару на митну територію України, та їх включення до митної вартості.

Окремо позивач заперечує правомірність визначення митницею митної вартості товару за резервним методом на рівні 4,22 дол. США/кг на підставі митної декларації №UA500500/2026/009745 від 20.03.2026. На його думку, оскаржуване рішення не містить належного порівняння характеристик оцінюваного товару з характеристиками товару, митна вартість якого взята за основу, не містить аналізу обсягів партій, умов поставки, комерційних умов та обґрунтування відповідних коригувань.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву Волинська митниця позов не визнала та просила у його задоволенні відмовити.

Відповідач зазначає, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що подані декларантом документи не містили усіх відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом.

Зокрема, митниця звернула увагу на те, що відповідно до умов контракту продавець повинен надати покупцю копію коносамента, а інвойсом №XHJ26062 від 14.03.2026 передбачено сплату 25 відсотків вартості товару як передоплати та 75 відсотків після отримання копії коносамента, однак під час первинного митного оформлення коносамент та банківські платіжні документи про розрахунки за товар не подавалися.

Відповідач також вказує на недостатність документального підтвердження окремих транспортних витрат та витрат у порту призначення, ненадання частини витребуваних документів та на те, що додатково подана платіжна інструкція №6 від 29.01.2026 на суму 22 140,00 дол. США не ідентифікує оплату саме оцінюваної партії товару та не відповідає її фактурній вартості.

Волинська митниця вважає, що оскільки надані декларантом документи не усунули сумнівів у достовірності заявленої митної вартості, були наявні підстави для її коригування. Застосуванню резервного методу, за твердженням відповідача, передувала процедура консультацій із декларантом, а застосування методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних товарів було неможливим через відсутність відповідної інформації.

Відповідач також посилається на спрацювання профілів ризику автоматизованої системи управління ризиками та на результати порівняння заявленого рівня митної вартості з інформацією автоматизованої системи митного оформлення Інспектор. За результатами такого порівняння митну вартість товару визначено за резервним методом на рівні 4,22 дол. США/кг на підставі митної декларації №UA500500/2026/009745 від 20.03.2026.

У відповіді на відзив позивач заперечив проти доводів відповідача та підтримав позовні вимоги.

Позивач зазначив, що спрацювання автоматизованої системи управління ризиками саме по собі не може підтверджувати неправильність заявленої митної вартості.

Щодо платіжної інструкції №6 від 29.01.2026 позивач повторно вказав, що платіж у сумі 22 140,00 дол. США стосувався передоплати за дві партії товару, тоді як платіжна інструкція №7 від 29.04.2026 на суму 33 210,00 дол. США підтверджує сплату решти 75 відсотків вартості спірної партії.

Позивач наголосив, що платіжні інструкції №6 і №7 та коносамент були надані митниці разом із заявою №6 від 17.07.2026 у порядку статті 55 Митного кодексу України, при цьому відповідач у відзиві факту отримання зазначених документів не заперечив.

Стосовно резервного методу позивач зазначив, що посилання у рішенні лише на номер іншої митної декларації та рівень митної вартості 4,22 дол. США/кг не є належним обґрунтуванням числового значення скоригованої митної вартості.

Ухвалою суду від 28.09.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, відзиву та відповіді на відзив, суд встановив такі обставини.

12.12.2025 між CHANGZHOU XINHUI NETTING CO., LTD (продавець) та ТОВ ФарміЛенд (покупець) укладено контракт №12-12/25.

Відповідно до пункту 1.1 контракту Продавець продає, а Покупець купує на умовах поставки CIF Gdansk, товари партіями, в кількості та за цінами згідно рахунку-фактури, які являється невід`ємною частиною даного Контракту.

Згідно з пунктом 2.1 контракту ціни на товар встановлюються у валюті Долар США та приймаються на умовах поставки CIF Gdansk або у відповідності до умов, зазначених у рахунку-фактурі згідно Інкотермс 2020.

Пунктом 2.2 контракту передбачено, що загальна вартість Договору складається з вартості рахунків-фактур до даного Договору.

Відповідно до пункту 2.3 контракту всі витрати на розмитнення товару несе Покупець.

Згідно з пунктом 2.4 контракту ціни фіксовані та не підлягають змінам протягом всього строку дії даного Контракту, крім випадків за взаємною домовленістю сторін.

Відповідно до пункту 3.1 контракту умови оплати встановлюються у відповідності до умов, зазначених у рахунку-фактурі.

Згідно з пунктом 3.2 контракту Продавець надає наступні документи:

рахунок-фактуру;

пакувальний лист;

сертифікат якості;

EX;

B/L копія.

Відповідно до пункту 4.1 контракту поставка Товару здійснюється Продавцем на умовах CIF Gdansk, (Інкотермс 2020) або у відповідності до умов, зазначених у рахунку-фактурі.

Пунктом 4.5 контракту передбачено, що право власності на Товар переходить до Покупця після повної оплати рахунку-фактури.

Згідно з пунктом 11.1 контракту будь-які зміни та доповнення до цього Контракту будуть дійсні тільки тоді, якщо вони оформлені письмово та підписані Сторонами.

14.03.2026 CHANGZHOU XINHUI NETTING CO., LTD виставлено ТОВ ФарміЛенд інвойс №XHJ26062 на товар Bale Net Wrap (сітка для обмотування тюків) у кількості 600 рулонів загальною вартістю 44 280,00 дол. США на умовах поставки CIF Gdansk.

Умовами оплати за цим інвойсом визначено: 25 відсотків депозит, 75 відсотків після отримання копії коносамента.

Згідно з пакувальним листом товар розміщений на 18 палетах, маса брутто становить 22 440 кг, маса нетто 20 250 кг.

15.05.2026 ТОВ ФарміЛенд з метою митного оформлення товару подало Волинській митниці митну декларацію №26UA205140028086U5.

У графі 31 митної декларації товар описано як сітку пакувальну, що являє собою трикотажне полотно у рулоні основов`язаного розрідженого переплетення, виготовлене із синтетичних поліетиленових стрічкових ниток, загальною шириною 125 см та довжиною 3000 м, призначене для намотування круглих тюків, у кількості 600 рулонів, торговельна марка XES BALE NETS, виробник Changzhou Xinhui Netting Co., Ltd, країна виробництва Китай.

Маса нетто товару становить 20 250 кг.

Фактурна вартість товару відповідно до інвойсу становить 44 280,00 дол. США.

Митну вартість товару позивач визначив за основним методом за ціною договору (контракту) у сумі 2 081 891,09 грн, що відповідало 47 362,10 дол. США, або 2,3389 дол. США/кг, з урахуванням заявлених декларантом складових митної вартості.

Як убачається з картки відмови №UA205140/2026/001060, до митного оформлення за митною декларацією №26UA205140028086U5 позивачем були подані:

пакувальний лист б/н від 14.03.2026;

рахунок-фактура (інвойс) №XHJ26062 від 14.03.2026;

автотранспортна накладна №KL028639 від 13.05.2026;

сертифікат про походження товару №C260850896050002 від 18.03.2026;

декларація про походження товару №XHJ26062 від 14.03.2026;

відомості про статус особи, яка подає митну декларацію;

рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД №26UA10000000081-КТ від 10.04.2026;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №1237 від 11.05.2026;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №216 від 14.05.2026;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару, №46 від 14.05.2026;

страховий поліс №AQID54024226EG22CFC6 від 17.03.2026;

зовнішньоекономічний договір (контракт) №12-12/25 від 12.12.2025;

договір про перевезення б/н від 06.05.2026;

договір про транспортно-експедиторське обслуговування №ТЕО37923962 від 24.04.2026;

інший некласифікований документ Переп.370559 від 15.05.2026;

копія митної декларації країни відправлення №223120260001013372 від 14.03.2026.

15.05.2026 о 18 год 07 хв митницею направлено декларанту електронне повідомлення про неможливість визнання заявленої митної вартості та необхідність подання додаткових документів.

У повідомленні митний орган зазначив, що загальна вартість контракту складається із вартості інвойсів, умови оплати встановлюються відповідно до інвойсу, а пунктом 3.2 контракту передбачено надання копії коносамента. Водночас інвойсом №XHJ26062 від 14.03.2026 передбачено 25 відсотків депозиту та сплату 75 відсотків після отримання копії коносамента, проте коносамент і банківські платіжні документи про розрахунки за товар до митного оформлення не подано.

Також митниця зазначила, що пунктом 2.4 контракту передбачено фіксованість ціни товару, крім випадків взаємної домовленості сторін, однак документів для перевірки зазначеної обставини не надано.

Щодо транспортних витрат митний орган зазначив, що товар поставляється на умовах CIF Gdansk, водночас відповідно до рахунку №1237 від 11.05.2026 вартість навантажувально-розвантажувальних робіт за межами митної території України оплачував покупець. При цьому митниця вказала, що у порту призначення покупець міг нести інші витрати, зокрема витрати на оформлення документів, портові збори, оплату експедитору та інші витрати, відомості про які не надано.

Митний орган також звернув увагу, що за договором транспортно-експедиторського обслуговування №ТЕО37923962 від 24.04.2026 та рахунком №1237 від 11.05.2026 передбачено подання заявки, яка на момент направлення повідомлення відсутня, а також не подано акта здачі-прийняття та банківського платіжного документа, який підтверджує факт оплати транспортних послуг.

У зв`язку з наведеним митниця запропонувала декларанту протягом 10 календарних днів надати за наявності:

виписку з бухгалтерської документації;

банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

транспортні (перевізні) документи;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лист) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

копію митної декларації країни відправлення.

У відповідь на повідомлення митниці декларантом додатково надано заявку №KL028639 від 11.05.2026 та платіжну інструкцію в іноземній валюті №6 від 29.01.2026, а листом №1505/26-2 від 15.05.2026 повідомлено про завершення подання додаткових документів.

Із заявки №KL028639 від 11.05.2026 убачається, що вона стосується контейнера MRKU3089696, коносамента №267225530 та спірної поставки товару ТОВ ФарміЛенд. Вартість послуг з організації перевезення та експедирування вантажу визначена у сумі, еквівалентній 1 100,00 дол. США, до якої включено вивантаження контейнера з борту судна, транспортно-експедиторське обслуговування у порту та навантажувально-розвантажувальні роботи.

Рахунком №1237 від 11.05.2026 ТОВ КОНСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА визначено вартість навантажувально-розвантажувальних робіт за межами території України у сумі 45 911,00 грн та винагороду експедитора на території України у сумі 2 500,00 грн, у тому числі ПДВ 416,67 грн. Загальна сума рахунку становить 48 411,00 грн.

Платіжною інструкцією №6 від 29.01.2026 здійснено переказ CHANGZHOU XINHUI NETTING CO., LTD коштів у сумі 22 140,00 дол. США із зазначенням призначення платежу як передоплати за сітку відповідно до контракту №12-12/25 від 12.12.2025.

15.05.2026 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2026/000069/2.

У графі 33 цього рішення митний орган повторив наведені у повідомленні декларанту зауваження щодо відсутності коносамента, банківських платіжних документів, документів щодо можливих додаткових витрат у порту призначення, заявки до договору транспортно-експедиторського обслуговування, акта здачі-прийняття та документа про оплату транспортних послуг.

Після отримання додаткових документів митниця зазначила, що у заявці №KL028639 від 11.05.2026 вартість послуг з організації перевезення та експедирування вантажу визначена у сумі, еквівалентній 1 100,00 дол. США, та включає вивантаження контейнера з борту судна, транспортно-експедиторське обслуговування у порту та навантажувально-розвантажувальні роботи, тоді як відповідно до графи 21 декларації митної вартості до митної вартості включено витрати на навантаження та вивантаження у сумі 45 911,00 грн. На думку митного органу, числового розрахунку для перевірки повноти включення до митної вартості всіх зазначених витрат декларантом не надано.

Щодо платіжної інструкції №6 від 29.01.2026 на суму 22 140,00 дол. США митниця зазначила, що вона не ідентифікує оплату оцінюваного товару, оскільки стосується розрахунку за контрактом та не відповідає вартості оцінюваного товару.

Відповідач дійшов висновку, що подані документи є недостатніми та у своїй сукупності не спростовують сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

У рішенні зазначено, що метод 2а, передбачений статтею 59 Митного кодексу України, та метод 2б, передбачений статтею 60 Митного кодексу України, не можуть бути застосовані через відсутність у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а метод 2в, передбачений статтею 62 Митного кодексу України, та метод 2г, передбачений статтею 63 Митного кодексу України, через відсутність у митного органу та декларанта вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Також у графі 33 рішення зазначено, що у зв`язку з виявленими обставинами та спрацюванням ризиків автоматизованої системи управління ризиками з декларантом проведено письмову консультацію щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією автоматизованої системи митного оформлення Інспектор та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких уже здійснено, за результатами чого встановлено, що заявлена митна вартість є нижчою за вартість ввезених на митну територію України подібних товарів.

Митну вартість товару визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на рівні 4,22 дол. США/кг на підставі електронної митної декларації №UA500500/2026/009745 від 20.03.2026.

У рішенні зазначено, що за основу для коригування взято вартість товару Полотна основов`язані з синтетичних волокон, інші: сітка…, країна виробництва Китай, імпорт якого здійснено згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару.

При цьому у рішенні вказано: Коригування на обсяг партії не здійснювалося.

У результаті заявлену позивачем митну вартість товару 47 362,10 дол. США, або 2,3389 дол. США/кг, скориговано до 85 455,00 дол. США виходячи з рівня 4,22 дол. США/кг.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості Волинською митницею оформлено картку відмови №UA205140/2026/001060.

Не погодившись із визначеною митницею митною вартістю, позивач скористався правом на випуск товару у вільний обіг із наданням забезпечення сплати митних платежів, після чого товар був випущений у вільний обіг за митною декларацією №26UA205140028296U4 від 15.05.2026.

Крім того, позивач зазначив, що 17.07.2026 у межах 80-денного строку, встановленого статтею 55 Митного кодексу України, направив Волинській митниці заяву №6 про надання додаткових документів, до якої долучив коносамент №267225530 від 13.03.2026, платіжну інструкцію №6 від 29.01.2026 та платіжну інструкцію №7 від 29.04.2026.

У позовній заяві позивач зазначив, що вказана заява зареєстрована Волинською митницею за вхідним №17637/13/7.3-2-15 від 17.07.2026.

Платіжна інструкція №7 від 29.04.2026 підтверджує перерахування ТОВ ФарміЛенд на користь CHANGZHOU XINHUI NETTING CO., LTD 33 210,00 дол. США; платіж прийнятий та виконаний банком 29.04.2026. Зазначена сума становить 75 відсотків фактурної вартості товару за інвойсом №XHJ26062 від 14.03.2026.

Волинська митниця у відзиві на позовну заяву факту прийняття зазначених документів у порядку статті 55 Митного кодексу України не заперечила, доводів про неотримання заяви №6 від 17.07.2026, коносамента №267225530 чи платіжної інструкції №7 від 29.04.2026 не навела.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною першою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із частиною третьою статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати за наявності додаткові документи, перелік яких визначений цією нормою.

Частиною п`ятою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини шостої статті 53 Митного кодексу України декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

За приписами частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно із частиною третьою статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України встановлено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості;

неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пунктів 1 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини сьомої статті 55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

Частиною восьмою статті 55 Митного кодексу України передбачено, що протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Згідно із частиною дев`ятою статті 55 Митного кодексу України у разі надання декларантом додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.

Частиною десятою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Згідно із частиною другою статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частиною восьмою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За приписами частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі дотримання визначених цією нормою умов.

Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно із частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Пунктами 5 7 частини десятої статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до частини першої статті 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Частиною другою статті 60 Митного кодексу України визначено, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Згідно із частиною третьою статті 60 Митного кодексу України для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Відповідно до частини четвертої статті 60 Митного кодексу України ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Частиною п`ятою статті 60 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Відповідно до частини шостої статті 60 Митного кодексу України у разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

Частиною першою статті 61 Митного кодексу України передбачено, що товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.

Згідно із частиною другою статті 61 Митного кодексу України товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою виробником товарів, що оцінюються.

Відповідно до частини першої статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Частиною другою статті 64 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до частини третьої статті 64 Митного кодексу України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі, зокрема, мінімальної митної вартості, довільної чи фіктивної вартості.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до пункту 2.1 цих Правил у графі 33 рішення зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 61 Митного кодексу України. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, фіксуються у графі.

Цим же пунктом Правил встановлено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Митного кодексу України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності визначення декларантом митної вартості та за наявності обґрунтованих сумнівів вимагати подання тих додаткових документів, які необхідні для перевірки відповідних складових митної вартості.

Разом з тим наявність підстав для витребування додаткових документів та навіть неможливість визначення митної вартості за основним методом не означає автоматичної правомірності будь-якого числового значення митної вартості, визначеного митним органом за другорядним методом.

Митний орган у кожному випадку зобов`язаний не лише обґрунтувати причини невизнання заявленої митної вартості, але й відповідно до пункту 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України обґрунтувати саме числове значення скоригованої митної вартості та факти, які вплинули на таке коригування.

Надаючи оцінку наведеним в оскаржуваному рішенні підставам, суд враховує таке.

Щодо ненадання під час митного оформлення коносамента та документів про оплату товару суд зазначає, що пунктом 3.2 контракту серед документів, які Продавець надає Покупцю, зазначено B/L копія (коносамента), а інвойсом №XHJ26062 від 14.03.2026 визначено умови оплати: 25 відсотків депозит, 75 відсотків після отримання копії B/L.

За таких обставин відсутність під час первинного митного оформлення коносамента та банківських документів щодо розрахунків за товар могла бути врахована митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості та могла зумовлювати необхідність додаткової перевірки заявлених декларантом відомостей.

Додатково подана під час митного контролю платіжна інструкція №6 від 29.01.2026 на суму 22 140,00 дол. США містила посилання на контракт №12-12/25 від 12.12.2025, однак не містила посилання на інвойс №XHJ26062 від 14.03.2026 та за сумою не відповідала ані загальній фактурній вартості оцінюваної партії 44 280,00 дол. США, ані визначеним інвойсом окремим часткам оплати 25 відсоткам, що становить 11 070,00 дол. США, або 75 відсоткам, що становить 33 210,00 дол. США.

Тому станом на час прийняття оскаржуваного рішення наведені обставини могли об`єктивно потребувати додаткової перевірки митним органом.

Разом з тим суд враховує і подальшу поведінку декларанта після випуску товару.

Позивач зазначив, що 17.07.2026 у порядку частин восьмої, дев`ятої статті 55 Митного кодексу України подав відповідачу заяву №6 разом із коносаментом №267225530 від 13.03.2026 та платіжними інструкціями №6 від 29.01.2026 і №7 від 29.04.2026.

Платіжна інструкція №7 від 29.04.2026 підтверджує перерахування продавцю 33 210,00 дол. США, тобто саме 75 відсотків фактурної вартості товару за інвойсом №XHJ26062 від 14.03.2026.

Відповідач у відзиві не заперечив факту прийняття зазначених документів у порядку статті 55 Митного кодексу України, не стверджував про неотримання заяви №6 від 17.07.2026, коносамента або платіжної інструкції №7 та не навів результатів оцінки таких документів у порядку частин дев`ятої, десятої статті 55 Митного кодексу України.

Разом з тим суд не покладає зазначену обставину в основу висновку про протиправність оскаржуваного рішення як самостійну та визначальну підставу, оскільки правомірність рішення про коригування митної вартості від 15.05.2026 насамперед підлягає перевірці виходячи з підстав його прийняття та того обґрунтування, яке міститься у самому рішенні.

Щодо транспортних витрат суд зазначає таке.

З наданих до митного оформлення документів убачається, що витрати на автомобільне перевезення товару від Gdansk (Польща) до митного кордону України, митного пункту Ягодин, визначені рахунком №216 від 14.05.2026 та довідкою №46 від 14.05.2026 у сумі 89 856,38 грн, а витрати після перетину митного кордону України до с. Чабани Київської області у сумі 59 904,26 грн.

Рахунком №1237 від 11.05.2026 окремо визначено вартість навантажувально-розвантажувальних робіт за межами території України у сумі 45 911,00 грн та винагороду експедитора на території України у сумі 2 500,00 грн.

У заявці №KL028639 від 11.05.2026 зазначено вартість послуг з організації перевезення та експедирування у сумі, еквівалентній 1 100,00 дол. США, та визначено, що до неї включено вивантаження контейнера з борту судна, транспортно-експедиторське обслуговування у порту та навантажувально-розвантажувальні роботи.

Тому відсутність окремого числового розрахунку, який би безпосередньо пов`язував визначену в заявці суму з відповідними сумами у рахунку №1237, могла зумовлювати необхідність додаткової перевірки повноти включення відповідних витрат до митної вартості.

Водночас ненадання окремого документа чи розрахунку саме по собі не доводить факту заниження митної вартості товару.

Як убачається з оскаржуваного рішення, митний орган, обґрунтовуючи сумніви щодо повноти включення транспортних та пов`язаних із ними витрат, зазначив, що у порту призначення покупець міг нести інші витрати, зокрема витрати на оформлення документів, портові збори, оплату експедитору та інші витрати.

Однак у рішенні не визначено конкретного виду таких додаткових витрат, не встановлено факту їх понесення позивачем, не наведено документа, з якого випливає обов`язок позивача сплатити такі витрати, та не визначено їх числового значення.

Отже, наведені митним органом обставини могли бути підставою для перевірки повноти заявлених декларантом транспортних витрат, однак припущення про те, що покупець міг нести інші витрати, без установлення факту їх понесення не підтверджує заниження митної вартості товару.

Щодо доводів відповідача про спрацювання автоматизованої системи управління ризиками суд зазначає, що у графі 33 оскаржуваного рішення міститься посилання на спрацювання ризиків АСУР, тому доводи позивача про те, що посилання на АСУР загалом уперше з`явилося лише у відзиві, не відповідають змісту самого рішення.

Разом з тим конкретні профілі ризику, детально наведені відповідачем у відзиві, в оскаржуваному рішенні не зазначені.

У будь-якому разі спрацювання автоматизованої системи управління ризиками є підставою для здійснення відповідних форм митного контролю, однак саме по собі не підтверджує неправильності заявленої митної вартості та не звільняє митний орган від обов`язку виконати вимоги статей 54, 55, 57 64 Митного кодексу України щодо визначення та належного обґрунтування скоригованої митної вартості.

Незалежно від оцінки наведених вище обставин, визначальне значення для вирішення цієї справи має перевірка правомірності визначення відповідачем конкретного числового значення митної вартості за резервним методом 4,22 дол. США/кг.

Суд виходить із того, що наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо достатності документального підтвердження заявленої декларантом митної вартості та правомірність витребування додаткових документів не є тотожними правомірності визначення митним органом конкретної іншої митної вартості.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України митний орган зобов`язаний обґрунтувати числове значення митної вартості, скоригованої ним, та факти, які вплинули на таке коригування.

У графі 33 оскаржуваного рішення відповідач зазначив, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до статті 59 Митного кодексу України та метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 60 цього Кодексу неможливо застосувати через відсутність у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари.

Разом з тим надалі в тому самому рішенні митниця зазначила, що за результатами аналізу інформації автоматизованої системи митного оформлення Інспектор встановлено, що заявлена митна вартість є нижчою за вартість ввезених в Україну подібних товарів, після чого для визначення митної вартості за резервним методом використала митну декларацію №UA500500/2026/009745 від 20.03.2026.

Сам по собі такий підхід не означає автоматичної неможливості застосування резервного методу, оскільки стаття 64 Митного кодексу України передбачає можливість використання раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей.

Однак за такої конструкції рішення митний орган повинен був пояснити, чому інформації щодо товару за митною декларацією №UA500500/2026/009745 недостатньо для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, але водночас ця інформація є достатньою для визначення за резервним методом конкретної митної вартості оцінюваного товару саме на рівні 4,22 дол. США/кг.

Такого пояснення оскаржуване рішення не містить.

Крім того, надані самим відповідачем разом із відзивом матеріали інформаційної системи митного оформлення дають можливість встановити фактичні характеристики товару, митна вартість якого була використана як цінова основа.

За митною декларацією №UA500500/2026/009745 від 20.03.2026 оформлено товар за кодом УКТ ЗЕД 6005909000: Полотна основов`язані з синтетичних волокон, інші: арт. BZ180703 Сітка садова 10х2м (нейлон) 19200 шт..

Виробником зазначеного товару є YIWU PENGSHUO TRADING CO., LTD, торговельна марка відсутня, країна виробництва Китай.

Маса нетто партії становила 2 252,8 кг.

Рівень митної вартості становив 4,220091 дол. США/кг.

Умови поставки FOB.

Натомість оцінюваний у цій справі товар являє собою пакувальну сітку, виготовлену із синтетичних поліетиленових стрічкових ниток, розміром 1,25 х 3000 м, призначену для намотування круглих тюків, у кількості 600 рулонів, торговельної марки XES BALE NETS, виробник Changzhou Xinhui Netting Co., Ltd.

Маса нетто оцінюваної партії становить 20 250 кг.

Умови поставки CIF Gdansk.

Отже, товар, митна вартість якого використана відповідачем як цінова основа, відрізняється від оцінюваного товару за функціональним призначенням, заявленим матеріалом виготовлення, розмірами, виробником, торговельною маркою, обсягом партії та умовами поставки.

Оцінюваним товаром є пакувальна сітка для намотування круглих тюків довжиною 3000 м, тоді як за митною декларацією, використаною як джерело, ввезено садову сітку розміром 10 х 2 м.

При цьому стаття 60 Митного кодексу України визначає подібність товарів не через сам факт їх класифікації за одним кодом УКТ ЗЕД, а через схожість характеристик і компонентів, виконання однакових функцій та комерційну взаємозамінність.

В оскаржуваному рішенні відповідач не навів жодного порівняння функціонального призначення зазначених товарів та не пояснив, з яких причин садова сітка 10 х 2 м може бути використана як належна цінова основа для визначення митної вартості пакувальної сітки для намотування круглих тюків довжиною 3000 м.

Не надано такого обґрунтування і щодо відмінностей у матеріалі виготовлення, виробниках та торговельних марках товарів.

Істотно відрізняється й обсяг партій.

Маса нетто оцінюваного товару становить 20 250 кг, тоді як маса нетто товару за митною декларацією №UA500500/2026/009745 2 252,8 кг.

Таким чином, партія оцінюваного товару за масою майже у дев`ять разів перевищує партію товару, цінову інформацію щодо якого використано митницею.

Частиною п`ятою статті 60 Митного кодексу України прямо передбачено, що при використанні вартості операції з подібними товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях, їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей, а інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів також вимагають наведення у графі 33 пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії.

Натомість в оскаржуваному рішенні митний орган обмежився фразою: Коригування на обсяг партії не здійснювалося.

Жодних причин, з яких різниця між партіями масою 20 250 кг та 2 252,8 кг не впливає на можливість використання одного рівня митної вартості у розрахунку на один кілограм, митниця не навела.

Констатація факту нездійснення коригування не є поясненням причин, з яких таке коригування не було необхідним.

Крім того, відрізняються умови поставки товарів.

Спірний товар поставлявся на умовах CIF Gdansk, тоді як товар за митною декларацією №UA500500/2026/009745 на умовах FOB.

Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, при коригуванні з урахуванням комерційних рівнів прямо вимагають брати до уваги різницю в умовах поставки товарів, вартість яких порівнюється, зокрема CIF, FOB тощо.

Проте оскаржуване рішення не містить жодного аналізу зазначеної різниці та не пояснює, чи врахована вона у використаному рівні 4,22 дол. США/кг або чому така різниця не потребувала коригування.

При цьому з матеріалів, наданих самим відповідачем до відзиву, вбачається, що пошук цінової інформації, за результатами якого використано митну декларацію №UA500500/2026/009745, здійснювався за кодом товару 6005909000, країною походження CN, митним режимом 40 та періодом 20.03.2026 21.03.2026 із застосуванням параметра 100 найдешевших (за кг).

Водночас із цих матеріалів не вбачається використання при пошуку таких критеріїв, як конкретне функціональне призначення товару, його розміри, виробник, торговельна марка, обсяг партії чи умови поставки.

Тобто фактично використане митницею джерело було відібрано насамперед за кодом УКТ ЗЕД, країною походження та часовим періодом.

Однак належність товарів до одного коду УКТ ЗЕД та їх походження з однієї країни самі по собі не доводять можливості безпосереднього перенесення митної вартості одного товару на інший без урахування їх фактичних характеристик та комерційних умов.

Більше того, з наданих відповідачем матеріалів інформаційної системи вбачається, що у графі щодо методу визначення митної вартості товару за митною декларацією №UA500500/2026/009745 зазначено код 6, тобто митна вартість товару, використаного як цінова основа, також була визначена за резервним методом.

Суд не вважає сам по собі факт визначення митної вартості товару-джерела за резервним методом безумовною перешкодою для використання такої митної вартості, оскільки частина друга статті 64 Митного кодексу України передбачає, що митна вартість за резервним методом повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Разом з тим така обставина додатково вимагала від митного органу наведення достатньої інформації, яка дозволяла б установити походження використаного рівня 4,22 дол. США/кг, його придатність як цінової основи для оцінюваного товару та обставини визначення митної вартості за декларацією-джерелом.

Такого обґрунтування у графі 33 оскаржуваного рішення також немає.

Верховний Суд у постанові від 22.06.2026 у справі №380/4400/24 зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядними методами, у тому числі резервним методом.

У цій же постанові Верховний Суд вказав, що при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 у справі №520/10386/2020 виходив із того, що у рішенні про коригування митної вартості при застосуванні резервного методу митний орган повинен навести не лише номер та дату митної декларації, взятої за основу, а й пояснення щодо коригувань на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися при визначенні митної вартості.

Наведені висновки Верховного Суду безпосередньо узгоджуються із вимогами пункту 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України та пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598.

Отже, саме лише зазначення в оскаржуваному рішенні номера та дати митної декларації №UA500500/2026/009745 від 20.03.2026, рівня митної вартості 4,22 дол. США/кг, країни виробництва та загального найменування товару не є належним обґрунтуванням числового значення митної вартості, визначеної за резервним методом.

Відповідач не навів порівняльного аналізу характеристик оцінюваного товару та товару, митна вартість якого використана як джерело цінової інформації; не обґрунтував можливість використання вартості садової сітки розміром 10 х 2 м для визначення митної вартості пакувальної сітки для намотування круглих тюків довжиною 3000 м; не надав оцінки відмінностям у матеріалі виготовлення, призначенні, виробниках, торговельних марках, обсягах партій та умовах поставки; не здійснив відповідних коригувань та не пояснив причин їх нездійснення.

Тому відповідач не довів, що митна декларація №UA500500/2026/009745 від 20.03.2026 є належною ціновою основою для визначення митної вартості оцінюваного товару та що рівень 4,22 дол. США/кг може бути застосований до спірної партії товару.

Таким чином, навіть за умови наявності у митного органу під час митного оформлення обґрунтованих сумнівів щодо достатності окремих документів, поданих декларантом, та наявності підстав для витребування додаткових документів такі сумніви не доводять правильності визначеного митницею числового значення митної вартості та не можуть компенсувати відсутність належного обґрунтування застосованого резервного методу.

Інакше кажучи, наявність підстав для додаткової перевірки заявленої митної вартості не надає митному органу права визначати іншу митну вартість без належної, документально підтвердженої цінової основи.

У цьому випадку Волинська митниця не виконала встановленого пунктом 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України обов`язку щодо обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості товару та фактів, які вплинули на таке коригування, а графа 33 оскаржуваного рішення не відповідає вимогам пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

безсторонньо (неупереджено);

добросовісно;

розсудливо;

з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржуване рішення в частині визначення числового значення митної вартості за резервним методом наведеним критеріям обґрунтованості не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За правилами частин першої третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності рішення про коригування митної вартості товарів від 15.05.2026 №UA205140/2026/000069/2, зокрема не обґрунтував визначене ним числове значення митної вартості товару за резервним методом та можливість використання митної декларації №UA500500/2026/009745 від 20.03.2026 як належної цінової основи.

За таких обставин рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.05.2026 №UA205140/2026/000069/2 є протиправним та підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено судом, за подання цього позову позивач сплатив судовий збір у сумі 5 947,63 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2884 від 20.07.2026.

Оскільки позов підлягає задоволенню, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 5 947,63 грн.

Інших документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, судом не встановлено.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.05.2026 №UA205140/2026/000069/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФарміЛенд судовий збір у сумі 5 947,63 грн (п`ять тисяч дев`ятсот сорок сім гривень 63 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ФарміЛенд (03069, місто Київ, вулиця Володимира Брожка, будинок 38/58; ідентифікаційний код 37923962).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385).

Суддя Н. В. Стецик