Рішення № 140106034, 28.09.2026, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області)

Справа № 495/2336/26

Провадження № 2/517/408/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 рокусмт. Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Гончар І.В., за участі: секретаря Заболотної Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу представника ТОВ "Фінансова компанія "ПОЗИКА" - адвоката Міньковської Анастасії Володимирівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ "ФК "ПОЗИКА" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.11.2021 між ТОВ "Фінансова компанія "ІРБІС" та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 57859240, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала на картковий рахунок кредитні кошти у розмірі 4 200,00 грн.. 01.09.2025 між ТОВ "ФК "ІРБІС" та ТОВ "ФК "ПОЗИКА" укладено договір факториннгу № 280082025. Відповідно до договору факторингу заборгованість відповідача становить 15 330,00 грн..

Ухвалою Захарівською районного суду Одеської області від 21.07.2026 позовну заяву прийнято до свого провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однією із сторін або власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачкою подано відзив на позовну заяву, у якому вона заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила відмовити у стягненні неустойки, застосувати наслідки спливу позовної давності, а також зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

У подальшому представником позивача подано відповідь на відзив, у якій остання виклала свої заперечення щодо доводів відповідачки та наполягала на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, відповідачкою подано додаткові письмові пояснення, у яких вона надала додаткові обґрунтування своєї правової позиції у справі.

У ході розгляду справи судом 19.08.2026 також постановлено ухвалу про витребування від позивача документів, необхідних для повного та всебічного з`ясування обставин справи. Зазначену ухвалу суду виконано, витребувані документи надано та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання також не з`явилася, у поданому відзиві просила розглянути справу за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 30.11.2021 між ТОВ "Фінансова компанія "ІРБІС" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 57859240.

Вищезазначений договір підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до договору ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в розмірі 4 200,00 грн. зі сплатою процентів, терміном до 28.02.2022.

Згідно розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 57859240 від 30.11.2021, заборгованість відповідача складає 15 330,00 грн., з яких:

- 4 200,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

- 11 130,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами;

- 0,00 грн. - сума штрафних санкцій та комісій.

01.09.2025 між ТОВ "ФК "ІРБІС" та ТОВ "ФК "ПОЗИКА" укладено договір факториннгу №280082025.

Відповідно до договору факторингу та документів, наданих на підтвердження переходу права вимоги, право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 57859240 від 30.11.2021 перейшло до ТОВ «ФК «ПОЗИКА». Розмір заборгованості підтверджується наданим суду розрахунком заборгованості та іншими матеріалами справи.

Наданий суду розрахунок заборгованості за договором № 57859240 від 30.11.2021, укладеним між ТОВ "ФК "ІРБІС" та ОСОБА_1 відповідає вимогам закону.

Надаючи оцінку доводам відповідачки, викладеним у відзиві на позовну заяву, суд зазначає, що відповідачка, зокрема, просила застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у стягненні неустойки.

Разом із тим, вимоги про стягнення неустойки позивачем не заявлялися, а згідно з наданим розрахунком заборгованості сума штрафних санкцій та комісій становить 0,00 грн, у зв`язку з чим доводи відповідачки в цій частині не стосуються заявленого предмета позову та не впливають на вирішення заявлених позовних вимог.

Щодо заяви відповідачки про застосування позовної давності суд зазначає, що відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину перебіг позовної давності продовжувався, а пунктом 19 цього розділу було передбачено зупинення перебігу позовної давності на період дії воєнного стану. Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX пункт 19 виключено, у зв`язку з чим з 04 вересня 2025 року перебіг позовної давності відновлено.

Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився 28.02.2022, а позов подано до суду 23.03.2026, з огляду на законодавчо встановлене зупинення та подальше відновлення перебігу позовної давності, суд доходить висновку, що на момент звернення позивача до суду загальна позовна давність не спливла.

За таких обставин підстави для застосування наслідків спливу позовної давності, про які заявлено відповідачкою, відсутні.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановленно законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів і вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмові форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідкам прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в електронній формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зважаючи на те, що відповідачем було порушено умови кредитного договору, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 662,40 грн..

Щодо стягнення з відповідача витрат, що понесені ТОВ "ФК "ПОЗИКА" на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеномустаттею 137 ЦПК України.

Витрати на правничу допомогу підтверджуються наступним: договором №39493634/02 від 02.01.2026 про надання правничої допомоги, додатковою угодою №57859240 від 16.02.2026 та актом надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16.02.2026. З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, що вже понесені на правничу допомогу у розмірі 5 500,00 гривень відповідатиме принципам розумності та реальності витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву представника ТОВ "Фінансова компанія "ПОЗИКА" - адвоката Міньковської Анастасії Володимирівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ПОЗИКА" (код ЄРДПОУ: 39493634, р/р НОМЕР_2 в ПуАТ "КБ "АКОРД БАНК", МФО: 380634) заборгованість за кредитним договором №57859240 від 30.11.2021 в розмірі 15 330 (п`ятнадцять тисяч триста тридцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ПОЗИКА" судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500,00 грн.. Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Ірина ГОНЧАР