Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №487/1951/26
Провадження №2/487/1946/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
28.09.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Афоніної С. М., за участю секретаря судового засідання Щербатюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 29 260,00 грн та понесені витрати у розмірі 2 662 грн 40 коп..
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 02.07.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем було укладено кредитний договір №02800-07/2025 на суму 7 000,00 грн, строком на 120 днів, зі сплатою процентів у розмірі 0,90 % в день, комісії за видачу кредиту 700,00 грн. Також умовами договору передбачено сплату штрафів за неналежне виконання договору. 25.11.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 25112025, у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу від 25.11.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 29 260,00 грн., з яких: 7 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 560,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 14 000,00 грн. сума заборгованості за штрафом, 700 грн за комісією. Всупереч умовам договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитом договором №02800-07/2025 в сумі 29 260,00 грн..
Ухвалою суду від 20.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача просив розглядати справу за відсутності сторони позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.
03.08.2026 відповідач подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з пошуком адвоката. Долучив до заяви пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 від 29.10.2025, з якого вбачається, що він є інвалідом 2 групи.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у них даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явився та представник позивача проти такого вирішення справи не заперечувала.
Дослідивши докази в сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 02.07.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем було укладено кредитний договір №02800-07/2025 на суму 7 000,00 грн, строком на 120 днів, зі сплатою процентів у розмірі 0,90 % в день, комісії за видачу кредиту 700,00 грн Також відповідно до п.5.3 договору передбачено, що у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України. Кредит підлягав поверненню щомісячними платежами у розмірі перший платіж 2590 грн, наступні 1890 грн, останній платіж 8890 грн.
Кредитор виконав свій обов`язок, надав суму кредиту відповідачу повністю.
25.11.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 25112025, у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу від 25.11.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 29 260,00 грн., з яких: 7 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 560,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 14 000,00 грн. сума заборгованості за штрафом, 700 грн за комісією.
Всупереч умовам договору, відповідач не виконав свого зобов`язання.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Відповідач користувався кредитними коштами, однак належним чином не повертав кредит та не сплачував проценти. У зв`язку з порушення відповідачем зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість, в сумі 29 260,00 грн., з яких: 7 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 560,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 14 000,00 грн. сума заборгованості за штрафом, 700 грн за комісією.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитом договором № 02800-07/2025 від 02.07.2025 в сумі 29 260,00 грн.
Із встановленого вбачається, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст. 512, 514, 516, 526, 625, 626, 628, 1049, 1050, 1054 ЦК України.
Положеннями ч. 1 ст. 512 та ст. 514 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилом ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Аналіз наведених положень закону дає підстави стверджувати, що передбачено таке зобов`язання як кредит. Так передбачено, що кредитор зобов`язується надати кошти боржнику, а останній зобов`язується повернути його та сплатити проценти за користування. При цьому боржник має виконати свої зобов`язання належним чином та у строк. Боржник коли не виконав свої обов`язки порушив права кредитора.
За положеннями п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України судовим способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути примусове виконання обов`язку в натурі. Тобто заявлена сума боргу може бути стягнута за рішенням суду.
Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі аналізу зазначених положень суд констатує, що доведеність обґрунтованості вимог та заперечень покладається на сторони. Позивач подав усі докази на підтвердження правовідносин з відповідачем. Натомість відповідач не надав доказів на спростування доказів позивача. У зв`язку з цим відсутні підстави сумніватися у доказах позивача.
З наведених положень закону та встановлених обстави вбачається, що відповідач отримав кошти у кредит, але не повернув їх належним чином та не сплатив проценти. Відтак суд вважає, що право позивача порушене і підлягає захисту, а тому необхідно стягнути заявлену суму заборгованості за договором кредиту та процентами.
Щодо стягнення пені та штрафів суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.
Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від12.06.2024 у справі№ 910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.
Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження№ 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником пені і штрафу, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.
У зв`язку із викладеним, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу в розмірі 14 000,00 грн. слід відмовити.
Щодо стягнення комісії суд зазначає наступне.
При укладенні договору позивач передбачив комісію за управління кредитом. Проте договір не містить інформації, які саме послуги надає кредитор для видачі кредиту.
Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, цей Закон передбачає право кредитора встановлювати в кредитному договорі комісію за надання, обслуговування і повернення кредиту.
Поряд з цим у кредитному договорі кредитор не зазначив та під час розгляду справи не надав доказів існування додаткових та супутніх послуг, які пов`язані з отриманням кредиту, які надаються позивачу та за які кредитором встановлена комісія.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Ураховуючи наведені положення закону та зміст договору, суд вважає, що умови про сплату комісії є нікчемними.
До подібного висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21.
Враховуючи відсутність у кредитному договорі переліку додаткових та супутніх послуг, пов`язаних з наданням кредиту, за які встановлено комісію, суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача комісії за видачу кредиту є неправомірним, а тому у стягненні комісії слід відмовити.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 14 560,00 грн., з яких заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7 000,00 грн, за процентами 7 560,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2662,40 грн).
У відповідності до пункту 19 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662 грн. 40 коп. Позовні вимоги задоволено частково, а саме відсоток задоволених позовних вимог становить 49,76%. Відповідач є інвалідом 2 групи (пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 від 29.10.2025, з якого вбачається, що він є інвалідом 2 групи), а тому відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно компенсувати судовий збір за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України пропорційно до задоволених вимог в сумі 1 324,81 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 77, 81, 141, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №02800-07/2025 від 02.07.2025 в розмірі 14 560,00 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1 324,81 грн.за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення суду набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст. ст. 354, 355 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: С.М. Афоніна
Судове рішення № 140104221, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 28.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 487/1951/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: