Рішення № 140103877, 28.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16134/26

Провадження № 2/127/4642/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Бойко В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у письмовому провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 16.12.2024 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.12.2024 року відповідач підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, у зв`язку з чим між сторонами укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», який за своїм змістом є змішаним договором та містить, зокрема, елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Позивач зазначає, що підписанням Анкети-заяви відповідач погодився з Умовами та Правилами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифами Банку та іншими документами, що становлять зміст договору.

Відповідно до умов договору відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , та встановлено кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн.

Позивач вказує, що відповідач користувався наданими кредитними коштами, однак належним чином свої зобов`язання щодо погашення заборгованості та внесення обов`язкових платежів не виконував.

У зв`язку із порушенням умов договору про надання банківських послуг від 16.12.2024 зі сторони ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» виникла заборгованість у розмірі 9 578,13 грн., з яких: 6 643,43 грн заборгованість за тілом кредиту; 2 002,03 грн заборгованість за пенею; 932,67 грн заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість у розмірі 9 578,13 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328,00 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.05.2026 року відкрито провадження у справі та визначено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у письмовому провадженні.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі та інші процесуальні документи було направлено відповідачу за адресою його місця проживання, яке повернулось на адресу суду з відміткою за закінченням терміну зберігання.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заперечень проти позовних вимог, заяв чи клопотань до суду не надав.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, надані позивачем докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За змістом статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору можуть становити умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріалами справи підтверджується, що 16.12.2024 року відповідач підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг «Monobank», чим погодився на отримання банківських послуг та встановлення кредитного ліміту на умовах, визначених договором. (а.с.14).

З наданої позивачем довідки про розмір встановленого кредитного ліміту вбачається, що 16.12.2024 року відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , та встановлено кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн. (а.с.13).

Наведені докази у своїй сукупності підтверджують факт користування відповідачем кредитними коштами та наявність у нього обов`язку щодо їх повернення.

При цьому суд враховує, що відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 03.03.2026 року заборгованість відповідача за договором від 16.12.2024 становить 9578,13 грн., з яких 6 643,43 грн заборгованість за тілом кредиту; 2 002,03 грн заборгованість за пенею; 932,67 грн заборгованість за порушення грошового зобов`язання. (а.с.12).

Сам по собі факт того, що встановлений кредитний ліміт становив 10 000,00 грн, не спростовує заявленого розміру заборгованості за тілом кредиту, оскільки відповідно до умов договору та пояснень позивача заборгованість за рахунком могла збільшуватися за рахунок виникнення овердрафту для погашення передбачених договором платежів.

Пунктом 5.22 Умов, на які посилається позивач, передбачено можливість збільшення кредитної заборгованості у разі недостатності власних коштів клієнта для погашення передбачених договором сум.

З огляду на наведене суд вважає доведеним факт існування між сторонами кредитного зобов`язання, отримання відповідачем кредитних коштів та неналежного виконання ним обов`язку щодо їх повернення.

Відповідач доказів на спростування розміру заборгованості за тілом кредиту, доказів належного виконання ним зобов`язань або погашення зазначеної заборгованості суду не надав.

Відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6 643,43 грн заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення 2 002,03 грн пені.

Так, спірні правовідносини виникли з договору про споживчий кредит, укладеного 22 травня 2020 року між банком та фізичною особою для задоволення особистих потреб відповідача.

Відповідно до пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.

Зокрема, споживач звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання, невиконання або часткове виконання зобов`язань.

Також зазначеним положенням встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за відповідний період за прострочення виконання, невиконання або часткове виконання зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Отже, законодавцем встановлено спеціальне правове регулювання відповідальності споживача за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит.

Договір між сторонами укладено 22 травня 2020 року, тобто після 01 березня 2020 року, а тому спірні правовідносини підпадають під дію зазначених перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того, відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Нараховані включно з 24 лютого 2022 року неустойка та інші передбачені договором платежі за таке прострочення підлягають списанню кредитодавцем. Такий підхід також застосовується судами у спорах щодо споживчих кредитів.

Таким чином, заявлена позивачем до стягнення пеня у розмірі 2 002,03 грн є відповідальністю за прострочення виконання відповідачем зобов`язань за договором про споживчий кредит, а тому її стягнення суперечить наведеним спеціальним положенням законодавства.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» про стягнення з відповідача 2 002,03 грн. пені слід відмовити.

Крім цього, позивач просить стягнути заборгованість за порушення грошового зобов`язання у сумі 932,67 грн.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, та наразі не скасовано.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем); 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Враховуючи те, що на час розгляду справи на території України діє воєнний стан, кредитодавець не мав права нараховувати відповідачу борг за порушення грошового зобов`язання, а тому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 932,67 грн. - суд відмовляє.

Відповідачем не подано суду доказів, які б спростовували факт укладення договору, отримання та використання кредитних коштів, наявність заборгованості за тілом кредиту або правильність визначення позивачем її розміру.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача 6 643,43 грн. заборгованості за тілом кредиту. У задоволенні вимоги про стягнення пені та боргу за порушення грошового зобов`язання слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Позовні вимоги майнового характеру задоволено частково, при цьому задоволено 6 643,43 грн із заявлених 9 578,13 грн.

Враховуючи розмір задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позову. Розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача, становить 2 308,30 грн.

Керуючись статтями 11, 525, 526, 626, 628, 629, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 258, 259, 263265, 274279 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про споживче кредитування», суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 16.12.2024 року в розмірі 6 643 (шість тисяч шістсот сорок три) гривні 43 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 2 308 (дві тисячі триста вісім) гривень 30 копійок.

В частині інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», 04080, м. Київ, вул. Оленівська, будинок 23, код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 28.09.2026.

Суддя: