Рішення № 140101737, 28.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19858/26

провадження № 2/753/16792/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

В С Т А Н О В И В:

До Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договорами у загальному розмірі 42 938,66 грн., а також судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 26.01.2021 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір № 0607-0672, а 19.01.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 3523349. Позивач зазначає, що відповідач належним чином зобов`язання за вказаними договорами не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Право вимоги за вказаними договорами перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на підставі відповідних договорів факторингу.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 02.09.2026 справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

14.09.2026 Відповідач подав відзив, у якому визнав одержання кредитних коштів та основну заборгованість, однак заперечував проти стягнення процентів і витрат на правничу допомогу. Посилався на надмірність нарахувань, статус учасника бойових дій, інвалідність унаслідок війни II групи, відсутність постійного доходу та непризначення пенсії. Просив обмежити стягнення сумою основного боргу та розстрочити виконання рішення на декілька рівних щомісячних платежів.

Позивач подав відповідь на відзив у якій наполігав на задоволенні позовних вимог, з підстав викладених в позовній заяві.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 січня 2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір № 0607-0672, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 13 100 грн. строком на 14 днів зі сплатою 2 % від непогашеної суми кредиту за кожний день користування кредитними коштами.

Укладення договору підтверджується його підписанням відповідачем одноразовим ідентифікатором А624, паспортом споживчого кредиту, відомостями про дії користувача в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та іншими електронними доказами.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало свої зобов`язання та 26 січня 2021 року перерахувало відповідачу 13 100 грн. на платіжну картку. Отримання зазначених коштів відповідачем не заперечується.

Відповідач здійснив платіж у сумі 5 000 грн., із яких 4 738 грн. зараховано в рахунок погашення основного боргу, а 262 грн. - у рахунок сплати процентів. Непогашений залишок основного боргу становить 8 362 грн.

Щодо кредитного договору № 0607-0672 суд встановив, що із заявлених 25 938 грн. процентів 2 174,12 грн. нараховано в межах погодженого сторонами строку кредитування, а 23 763,88 грн. - після закінчення цього строку як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оцінюючи співмірність післястрокових нарахувань, суд ураховує розмір фактично отриманого та неповернутого кредиту, часткове виконання зобов`язання відповідачем, розмір установленої договором денної ставки, тривалість прострочення та наслідки порушення для кредитора. Суд також бере до уваги надане відповідачем посвідчення учасника бойових дій і посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни II групи, строк дії якого закінчився 01 серпня 2026 року, а також повідомлення відповідача про проходження процедури переоформлення документів.

Зазначені обставини не звільняють відповідача від виконання кредитного зобов`язання, однак у сукупності свідчать про надмірність покладення на нього відповідальності в сумі, яка майже втричі перевищує непогашений основний борг.

Суд розмежовує проценти за правомірне користування кредитом, нараховані в межах погодженого строку, та проценти, нараховані після його закінчення як відповідальність за прострочення. Зменшуючи післястрокові нарахування, суд не змінює погоджену сторонами ціну кредиту, а оцінює співмірність відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Нараховані після закінчення строку кредитування 23 763,88 грн. майже втричі перевищують непогашений основний борг у сумі 8 362 грн. Позивач не довів понесення збитків у відповідному розмірі. Суд також ураховує часткове виконання відповідачем зобов`язання, його статус учасника бойових дій, надані відомості про стан здоров`я та необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами сторін.

Сукупність зазначених обставин свідчить про надмірність покладеної на відповідача відповідальності. Тому стягненню підлягають 2 174,12 грн процентів, нарахованих у межах погодженого строку кредитування, а у стягненні 23 763,88 грн. післястрокових нарахувань належить відмовити.

Вимога про стягнення 73,53 грн. трьох процентів річних також задоволенню не підлягає, оскільки кредитним договором уже встановлено інший розмір відповідальності за прострочення. Одночасне застосування договірної ставки та трьох процентів річних призвело б до подвійної відповідальності за одне порушення.

Інфляційні втрати в сумі 365,13 грн. підтверджені наданим розрахунком і підлягають стягненню.

19 січня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем укладено електронний кредитний договір № 3523349, за умовами якого відповідач отримав 2 500 грн строком на 30 днів зі сплатою 1,9 % за кожний день користування кредитом.

Умовами договору передбачено, що за наявності непогашеної заборгованості строк кредитування автоматично продовжується на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів. Згоду на такий порядок продовження строку відповідач надав під час підписання договору одноразовим ідентифікатором.

Передання відповідачу 2 500 грн підтверджується платіжними документами. За початковий та автоматично продовжений строк кредитування нараховано 5 700 грн процентів. Розрахунок відповідає ставці 47,50 грн за один день протягом 120 днів. Доказів повернення кредиту або сплати процентів відповідач не надав.

Отже, за договором № 3523349 підлягають стягненню 2 500 грн. основного боргу та 5 700 грн. процентів.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Право вимоги за договором № 0607-0672 перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за договором факторингу № 02/10/2021 від 28 жовтня 2021 року та реєстром боржників від 09 листопада 2021 року.

Право вимоги за договором № 3523349 спочатку перейшло від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договором факторингу № 26082021 від 26 серпня 2021 року, а надалі - до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за договором факторингу № 23/05/24 від 23 травня 2024 року.

Відомості реєстрів боржників дають змогу ідентифікувати відповідача, кредитні договори та розмір переданої заборгованості, тому належність позивачу прав вимоги за обома договорами підтверджена.

Загальний розмір заборгованості, яка підлягає стягненню, становить 19 101,25 грн., із яких: - 8 362 грн. - основний борг за договором № 0607-0672; 2 174,12 грн. - проценти за договором № 0607-0672;- 365,13 грн - інфляційні втрати; 2 500 грн. - основний борг за договором № 3523349; 5 700 грн. - проценти за договором № 3523349.

Позивач просить стягнути 16 000 грн витрат на правничу допомогу. Справа розглядається без проведення судових засідань, спір має типовий характер, а підготовлені представником документи значною мірою складаються зі стандартного викладення умов договорів та положень законодавства.

Ураховуючи складність справи, обсяг виконаної роботи, часткове задоволення позову та заперечення відповідача, суд визначає обґрунтований розмір витрат на правничу допомогу в сумі 2 000 грн., що відповідатиме принципу розумності та пропорційності.

Судовий збір також підлягає розподілу пропорційно задоволеним вимогам. Із відповідача належить стягнути 1 184,37 грн судового збору.

Відповідач просив розстрочити виконання рішення, проте не зазначив строку розстрочення, кількості та розміру щомісячних платежів, а також не надав повних відомостей про доходи, майно та обов`язкові витрати. Тому клопотання про розстрочення виконання рішення наразі задоволенню не підлягає. Відповідач має право повторно звернутися з таким клопотанням, надавши конкретний графік платежів і документи про свій актуальний матеріальний стан.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 126, 127, 137, 141, 179, 263-265, 267, 274, 279, 354 ЦПК України, статтями 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, заборгованість у загальному розмірі 19 101 (дев`ятнадцять тисяч сто одна) гривня 25 копійок, яка складається з: 8 362 грн. основного боргу та 2 174,12 грн. процентів за кредитним договором № 0607-0672 від 26 січня 2021 року; 365,13 грн. інфляційних втрат; 2 500 грн. основного боргу та 5 700 грн. процентів за кредитним договором № 3523349 від 19 січня 2021 року, 1 184 грн 37 коп. та судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 1184,37 грн. та 2000 грн. 00 коп., витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 28.09.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.