Рішення № 140101184, 25.09.2026, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/568/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Каліберди В.А.,

з участю секретаря судових засілань Коломієць Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Харківської області цивільну справу позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами

в с т а н о в и в:

До Краснокутського районного суду Харківської області 10 червня 2026 року надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , в якій представник позивача Кудіна А.В. просить суд стягнути з відповідача заборгованість: - за кредитним договором № 05225-11/2025 в розмірі 15225,00 грн., з яких: 5000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 5175,00 грн сума заборгованості за відсотками; 4550,00 грн сума заборгованості за штрафом; 500,00 грн сума комісії за видачу кредиту; - за кредитним договором № 6884429 в розмірі 14280,00 грн., з яких: 4900,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням; 0,00 грн сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 0,00 грн сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 4380,00 грн сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 5000,00 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня); - за кредитним договором № 103686580 в розмірі 18375,56 грн, з яких: 4000,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням; 2811,56 грн сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 900,00 грн сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 2664,00 грн сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 8000,00 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). Всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі: 47880,56 грн, а також стягнути понесені судові витрати.

В обгрунтування позову зазначено, що 28.10.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді кредитний договір №6884429, за яким відповідач отримала кредитні кошти та які зобов`язалася повернути в обумовлені сторонами строки та порядку. 24.02.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №24022026, згідно з яким майнові права вимоги за вказаним кредитним договором перейшли до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідно до реєстру боржників №1 від 24.02.2026 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №6884429 складає 14280 грн, з яких: 4900,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням; 4380,00 грн сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 5000,00 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Також 03.11.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №05225-11/2025, за яким відповідач отримала кредитні кошти та які зобов`язалася повернути в обумовлені сторонами строки та порядку. 25.02.2026 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №25022026, згідно з яким майнові права вимоги за вказаним кредитним договором перейшли до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідно до реєстру боржників заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №05225-11/2025 складає 15225,00 грн, з яких: 5000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 5175,00 грн сума заборгованості за відсотками; 4550,00 грн сума заборгованості за штрафом; 500,00 грн сума комісії за видачу кредиту.

Окрім того, 17.11.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді кредитний договір №103686580, за яким відповідач отримала кредитні кошти та які зобов`язалася повернути в обумовлені сторонами строки та порядку. 24.04.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №24042026, згідно з яким майнові права вимоги за вказаним кредитним договором перейшли до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідно до реєстру боржників №2 від 24.04.2026 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №103686580 складає 18375,56 грн, з яких: 4000,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням; 2811,56 грн сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 900,00 грн сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 2664,00 грн сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 8000,00 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаними кредитними договорами, в неї виникла вищезазначена заборгованість, яку позивач, як новий кредитор, просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою суду від 18.06.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк на подання відзиву на позов.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена своєчасно і належним чином. У позовній заяві вказала розгляд справи проводити за відсутністю представника позивача.

Відповідач до судового засідання подала заяву про розгляд справи у її відсутність, проти позову заперечує частково, а саме в частині нарахування пені та відсотків по кредитним договорам.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Щодо кредитного договору №6884429 від 28.10.2025.

Судовим розглядом встановлено, що 28.10.2025 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 711672 укладено Договір про споживчий кредит №6884429.

Відповідно до умов договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в сумі 5000 грн, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом (п.п. 1.1, 1.2). Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п. 2.1 договору). Кредит надається на строк 360 днів (п. 1.3), остаточний термін повернення кредиту - 23.10.2026 (п. 1.4). комісія за надання кредиту 15,00 грн. Комісія за обслуговування кредиту - 16060 грн, що нараховується за ставкою 14,60 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (п. 1.5.2). Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 0,0010% річних на фактичну заборгованість за кредитом (п. 1.5.3). Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010% річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду (п. 1.5.4). У разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту, він повинен сплатити штраф 1000 грн. за кожен випадок порушення (п. 4.1). В розділі 6 договору визначено порядок укладення такого договору в електронному вигляді в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.

Аналогічним шляхом, а саме за допомогою одноразового електронного ідентифікатора 572972 ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту №6884429, в якому відображені істотні умови надання кредиту.

Відповідно до платіжного доручення №165093591 від 28.10.2025, ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 5000 грн.

24.02.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №24022026, згідно з яким майнові права вимоги за вказаним кредитним договором перейшли до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до п. 1.2 перехід прав вимог відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників. На підтвердження надано копію договору факторингу №24022026, акт прийому-передачі реєстру боржників №1 від 24.02.2026, витяг з реєстру боржників №1 від 24.02.2026, платіжну інструкцію №45 від 26.02.2026 про сплату за договором факторингу.

Розмір заборгованості за кредитним договором №6884429 складає 14280,00 грн., з яких: 4900,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням; 4380,00 грн сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 5000,00 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Щодо кредитного договору №05225-11/2025 від 03.11.2025.

03.11.2025 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Y975 укладено Договір про надання фінансового кредиту №05225-11/2025.

Відповідно до умов договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в сумі 5000 грн. (п. 1.1), з наступними умовами: строк кредиту 120 днів (п. 1.2), процентна ставка 0.90% в день на залишок заборгованості, комісія 500 грн за видачу кредиту (п. 1.4), денна процентна ставка 0.98% та застосовується в межах строку кредитування вказаного в п.1.2 цього договору (п. 1.4.1), кредит надається на картковий рахунок № НОМЕР_2 (п. 1.6), порядок нарахування процентів передбачений в розділі 3 договору.

Аналогічним шляхом, а саме за допомогою одноразового електронного ідентифікатора Y975 ОСОБА_1 підписано графік платежів за кредитом, та ідентифікатором W599 паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до листа генерального директора сервісу онлайн платежів ТОВ «УНР» від 18.05.2026 №3426_260518161836 підтверджено успішність перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 грошових коштів в розмірі 5000 грн.

25.02.2026 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №25022026, згідно з яким майнові права вимоги за вказаним кредитним договором перейшли до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідно до п. 1.2 перехід прав вимог відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників. На підтвердження надано копію договору факторингу №25022026, акт прийому-передачі інформації згідно Реєстру боржників в електронному вигляді за Договором факторингу №25022026 від 25.02.2026, витяг з реєстру боржників, де значиться ОСОБА_1 , кредитний договір 05225-11/2025, платіжну інструкцію №50 від 27.02.2026 про сплату за договором факторингу.

Розмір заборгованості за кредитним договором №05225-11/2025 складає 15225,00 грн., з яких: 5000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 5175,00 грн сума заборгованості за відсотками; 4550,00 грн сума заборгованості за штрафом; 500,00 грн сума комісії за видачу кредиту.

Щодо кредитного договору №103686580 від 17.11.2025.

Встановлено, що 17.11.2025 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 280713 укладено Договір про споживчий кредит №103686580.

Відповідно до умов договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в сумі 4000 грн, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом (п.п. 1.1, 1.2). Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_4 (п. 2.1 договору). Кредит надається на строк 360 днів (п. 1.3), остаточний термін повернення кредиту - 12.11.2026 (п. 1.4). комісія за надання кредиту 900,00 грн. Комісія за обслуговування кредиту - 6512 грн, що нараховується за ставкою 7,40 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (п. 1.5.2). Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 90% річних на фактичну заборгованість за кредитом (п. 1.5.3). Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180% річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду (п. 1.5.4). У разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту, він повинен сплатити штраф 1000 грн. за кожен випадок порушення (п. 4.1). В розділі 6 договору визначено порядок укладення такого договору в електронному вигляді в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.

Аналогічним шляхом, а саме за допомогою одноразового електронного ідентифікатора 603767 ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту №103686580, в якому відображені істотні умови надання кредиту.

Відповідно до платіжного доручення №112068096 від 17.11.2025, ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_4 грошові кошти в розмірі 4000 грн.

24.04.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №24042026, згідно з яким майнові права вимоги за вказаним кредитним договором перейшли до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до п. 1.2 перехід прав вимог відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників. На підтвердження надано копію договору факторингу №24042026, акт прийому-передачі реєстру боржників №2 від 24.04.2026, витяг з реєстру боржників №2 від 24.04.2026, платіжну інструкцію №85 від 28.04.2026 про сплату за договором факторингу.

Розмір заборгованості за кредитним договором №103686580 складає 18375,56 грн, з яких: 4000,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням; 2811,56 грн сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 900,00 грн сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 2664,00 грн сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 8000,00 грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Ч.1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

З наданих суду кредитних договорів суд вважає доведеним, що:

- 28.10.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді Договір про споживчий кредит №6884429; 03.11.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №05225-11/2025; 17.11.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді Договір про споживчий кредит № 103686580.

Вказані договори укладені в електронній формі, у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України, сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, які оформлені з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки дані договори укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт, та ОСОБА_1 підписала їх електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, тому без отримання відповідних ідентифікаторів, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариств такі договори не були би укладені.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, провадження № 61-1602св20, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20, провадження № 61-2303св21, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, провадження № 61-16059св21, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, провадження № 61-2902св21.

Отже, такі договори, підписані одноразовими електронними ідентифікаторами, вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі.

Будь-яких доказів від відповідача на спростування зазначених обставин до суду не надано.

Зважаючи, що сторонами було погоджено істотні умови кредитних договорів, на підставі яких відповідач отримала кредитні кошти, які своєчасно повернуто не було, що призвело до утворення заборгованості, суд вважає, що наявні підстави для стягнення заборгованості в судовому порядку.

Крім того, по вказаним кредитним договорам позивачем доведено фактичне надання відповідачу в користування кредитних коштів, на підтвердження чого надані платіжні інструкції про перерахування коштів на картковий рахунок, вказаний відповідачем в кредитних договорах, а також, вказаний факт не заперечує сама ОСОБА_1 .

Також суд вважає, що позивач, ТОВ «ФК «ЄАПБ» у встановленому законом порядку набуло права вимоги до відповідача по кредитним договорам, оскільки договори факторингу не визнані недійсними у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена статтею 204 ЦК України, не спростована. При цьому, суд бере до уваги, що в договорах факторингу момент переходу прав вимог вважається з дати підписання сторонами акту передачі реєстрів боржників. Отже, укладені між фінансовими установами та позивачем договори факторингу є належними доказами переходу прав вимог до боржника за кредитними договорами.

Розрахунки заборгованості відповідачем не спростовані, своїх контррозрахунків заборгованості або доказів належного виконання зобов`язань до суду відповідачем не було надано.

Між тим, щодо суми, що підлягає стягненню, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що сторони узгодили розмір кредитів, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 для укладення таких договорів, на таких умовах шляхом підписання договорів за допомогою електронних підписів одноразовим ідентифікатором.

Нарахування процентів за користування кредитами передбачено умовами укладених між сторонами договорів, є правомірним, підтверджується умовами договору кредитів та доказами кредитної заборгованості.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку товариству не повернуті, на підставі частини другої статті 530 ЦК України, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, суд вважає, що наявні підстави для стягнення суми боргу:

1) за Договором про споживчий кредит №6884429 - борг за основним зобов`язанням 4900 грн;

2) за Договором про надання фінансового кредиту №05225-11/2025 - борг за основним зобов`язанням - 5000,00 грн; 5175,00 грн сума заборгованості за відсотками; 500 грн сума комісії за видачу кредиту;

3) за Договором про споживчий кредит №103686580 - борг за основним зобов`язанням 4000,00 грн; 2811,56 грн сума заборгованості по процентам; 900 грн сума заборгованості по комісії за надання кредиту.

Заперечення відповідача щодо нарахованих відсотків, у свою чергу, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та повністю спростовуються матеріалами справи.

Щодо вимоги позивача про стягнення неустойки/штрафу, суд зазначає наступне.

Позивач також просив стягнути:

1) за Договором про споживчий кредит №6884429 - борг за неустойкою (штраф, пеня) -5000 грн;

2) за Договором про надання фінансового кредиту №05225-11/2025 борг за неустойкою (штраф, пеня) 4550 грн;

3) за Договором про споживчий кредит №103686580 борг за пенею, штрафами 8000 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Приписами ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» №2120-IX від 15.03.2022, серед іншого, внесені зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його п.18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд у постанові від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23 виснував, що у період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів.

Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18.10.2023 у справі № 706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати неустойки.

Воєнний стан в Україні введено указом Президента №64/2022 від 24 лютого 2022 року, починаючи з 05:30 цього ж дня. Режим неодноразово продовжувався і триває досі.

Оскільки штрафні санкції нараховані відповідачу в період воєнного стану, позовна вимога про їх стягнення задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про стягнення комісії, суд зазначає наступне.

Представник позивача просив стягнути :

1) за Договором про споживчий кредит №6884429 - борг за комісією за обслуговування кредиту 4380,00 грн; 2) за Договором про споживчий кредит №103686580- борг за комісією за обслуговування кредиту 2664,00 грн.

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

На підставі частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 (справа № 496/3134/19) відступила від висновків, викладених у постановах ВС від 01.04.2020 року в справі №583/3343/19 та від 15.03.2021 в справі № 361/392/20, вказавши, що боржник за договором споживчого кредитування може один раз на місяць безоплатно отримувати від банку інформацію про стан кредитної заборгованості. Тому банк не має права передбачати в умовах договору щомісячну плату за такі послуги.

Велика Палата Верховного Суду констатувала, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць.

Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту за Договором про споживчий кредит №6884429 у розмірі 4380 грн та за Договором про споживчий кредит №103686580 у розмірі 2664,00 грн, оскільки з матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням та комісії за обслуговування кредиту за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а справа не містить як доказів надання таких послуг відповідачу, так і перелік цих послуг, а також їх надання частіше одного разу на місяць.

Зважаючи на викладене, позов підлягає частковому задоволенню у загальному розмірі 23286,56 грн, а саме: - за кредитним договором № 05225-11/2025 в розмірі 10675,00 грн., з яких: 5000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 5175,00 грн сума заборгованості за відсотками; 500,00 грн сума комісії за видачу кредиту; - за кредитним договором № 6884429 в розмірі 4900,00 грн., з яких: 4900,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням; - за кредитним договором № 103686580 в розмірі 7711,56 грн, з яких: 4000,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням; 2811,56 грн сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 900,00 грн сума заборгованості по комісії.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 2662,40 грн.

Оскільки позов задоволено частково, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений останнім судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам (48,63%), а саме в розмірі 1294,73 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 207, 525, 526, 626-629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 77-78, 81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_6 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 23286 (двадцять три тисячі двісті вісімдесят шість) грн 56 коп, з яких: - за кредитним договором № 05225-11/2025 в розмірі 10675,00 грн., з яких: 5000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 5175,00 грн сума заборгованості за відсотками; 500,00 грн сума комісії за видачу кредиту; - за кредитним договором № 6884429 в розмірі 4900,00 грн, з яких: 4900,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням; - за кредитним договором № 103686580 в розмірі 7711,56 грн, з яких: 4000,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням; 2811,56 грн сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 900,00 грн сума заборгованості по комісії.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_6 у АТ «ТАСкомбанк») судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1294 (одна тисяча двісті дев`яносто чотири) грн 73 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Харківського апеляційного суду, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Суддя Каліберда В. А.