Постанова № 140101183, 25.09.2026, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/1154/26

25.09.2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2026 рокус-ще Краснокутськ

Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Каліберда В.А., розглянувши матеріали, що надійшли від командира військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , старшого стрільця 10 відділення 3 взводу охорони роти охорони, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП -

В С Т А Н О В И В:

24 вересня 2026 року до Краснокутського районного суду Харківської області від командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 надійшли адміністративні матеріали відносно військовослужбовця ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП (справа № 627/1154/26 (провадження № 3/627/466/2026); справа № 627/1155/26 (провадження № 3/627/467/2026); справа № 627/1156/26 (провадження № 3/627/468/2026).

З протоколу про військове адміністративне правопорушення А5177 №162 від 22.09.2026 вбачається, що 10 вересня 2026 року о 22 год 30 хв військовослужбовець військової служби під час мобілізації, старший солдат ОСОБА_1 , перебував у районі виконання завдань роти охорони військової частини НОМЕР_1 , що розташований в АДРЕСА_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нев`язна мова, порушення координації рухів. Даний військовослужбовець був направлений до КНП "Краснокутська центральна районна лікарня" для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, в результаті якого підтверджено перебування старшого солдата ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, з протоколу про військове адміністративне правопорушення А5177 №161 від 22.09.2026 вбачається, що 19 вересня 2026 року о 18 год 00 хв військовослужбовець військової служби під час мобілізації, старший солдат ОСОБА_1 , перебував у районі виконання завдань роти охорони військової частини НОМЕР_1 , що розташований в АДРЕСА_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нев`язна мова, порушення координації рухів. В даного військовослужбовця було взято пояснення, в якому він визнав свою провину у повному обсязі.

Також, з протоколу про військове адміністративне правопорушення А5177 №160 від 22.09.2026 вбачається, що 21 вересня 2026 року о 20 год 30 хв військовослужбовець військової служби під час мобілізації, старший солдат ОСОБА_1 , перебував у районі виконання завдань роти охорони військової частини НОМЕР_1 , що розташований в АДРЕСА_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нев`язна мова, порушення координації рухів. В даного військовослужбовця було взято пояснення, в якому він визнав свою провину у повному обсязі.

Таким чином, військовослужбовець ОСОБА_1 , в порушення вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах особливого періоду перебував в стані алкогольного сп`яніння в районі виконання завдань роти охорони військової частини НОМЕР_1 , чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Згідно з вимогами ст.276 КУпАП справа про військове адміністративне правопорушення підвідомча Краснокутському районному суду Харківської області.

Відповідно до ст.221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про військові адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-10 - 172-20 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, в тому числі, передбачене ст.172-20 КУпАП розглядається судом протягом доби.

Постановою Краснокутського районного суду Харківської області від 25.09.2026 року справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП на підставі ст. 36 КУпАП об`єднані в одне провадження, присвоєно номер справи 627/1154/26.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Водночас, разом з матеріалами справи суду надана заява від 22.09.2026, в якій останній просить розглядати справу без його участі, провину у вчиненому визнає.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.172-20 цього Кодексу, не належать до переліку справ, під час розгляду яких є обов`язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, неявка ОСОБА_1 у судове засідання не є перешкодою для проведення розгляду цієї справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно із ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Адміністративним порушенням відповідно до ч. 3 ст.172-20КУпАП визнаються дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, а саме:

- ч. 1 - розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння;

- ч. 2 - участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов`язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов`язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп`яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Так, відповідно до Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» затвердженого Законом України від 01.03.2014, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 30.05.2018 (справа №521/12726/16-ц), в Україні особливий період розпочався 18.03.2014 і триває по теперішній час. Обставинами (умовами), що визначають момент настання особливого періоду є: оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової), або доведення такого рішення до виконавців стосовно прихованої мобілізації, або момент ведення воєнного стану в Україні чи окремих її місцевостях. Таким чином, часткова мобілізація, яка оголошувалася Указами президента України є складовою частиною особливого періоду. Виходячи із вищевикладеного вбачається, що особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час, частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, і на теперішній час не завершився.

З наявних матеріалів щодо солдата ОСОБА_1 вбачається, що останній є військовослужбовцем, і перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, а отже така особа є суб`єктом адміністративної відповідальності.

Будучи військовою службовою особою, ОСОБА_1 відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і перебуваючи на території військової частини, був зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, зразково виконувати свої службові обов`язки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

З огляду на матеріали справи, судом встановлено, що 10 вересня 2026 року, 19 вересня 2026 року та 21 вересня 2026 року військовослужбовець військової служби під час мобілізації, старший солдат ОСОБА_1 перебував у районі виконання завдань роти охорони військової частини НОМЕР_1 , що розташована в АДРЕСА_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нев`язна мова, порушення координації рухів. В даного військовослужбовця було взято пояснення, в якому він визнав свою провину у повному обсязі.

Таким чином, в порушення вимог ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ в умовах особливого періоду військовослужбовець ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння в районі виконання завдань роти охорони військової частини НОМЕР_1 , чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема: відомостями, які наявні в протоколі про адміністративне правопорушення А5177 №160, №№161, №162 від 22.09.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, висновком КНП «Краснокутська ЦРЛ», службовою характеристикою ОСОБА_1 , копією військового квитка НОМЕР_3 .

За встановлених фактичних обставин справи беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені диспозицією ч.3 ст.172-20 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.

Відповідно до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, знайшло своє підтвердження «поза розумним сумнівом».

Досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.

Таким чином, своїми діями військовослужбовець ОСОБА_1 вчинив військові адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби в нетверезому стані, вчинене в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до положень статті 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, його майновий стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, ту обставину, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, дані про особу правопорушника, суд приходить до висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.3 ст.172-20 КУпАП та про накладення на підставі ст. 36 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі, визначеному санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Зокрема, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Однак, для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов`язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов`язаною із обороною України.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №640/7310/19.

Системний аналіз ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні або перевірочні та спеціальні збори, звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, однак не звільняються від обов`язку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

З огляду на викладене, із ОСОБА_1 необхідно стягнути 665,60 грн судового збору.

Керуючись ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір», ст.23, 33, 36, 172-20, 221, 283-285, 294, 321 КУпАП, суддя-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.172-20 КУпАП, та з урахуванням ст. 36 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, який зарахувати за наступними реквізитами: Отримувач ГУК Харків обл/СТГ Краснокут/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку UA778999980314030542000020613, Код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Краснокутський районний суд Харківської області протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Суддя В. А. Каліберда