Рішення № 140101164, 25.09.2026, Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа № 636/10124/24

Провадження 2/621/93/26

25 вересня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого суддя В.Філіп`єва,

за участі секретаря судового засідання А.Головіної,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Укрглобал-Фінанс", (представник не з`явився),

відповідач - ОСОБА_1 (не з`явилась),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Укрглобал-Фінанс" до ОСОБА_1 ,

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

18.11.2024 року позивач звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за договором №3951781 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.09.2023 року, яка станом на 24.04.2024 року складає 86180,00 гривень, та судові витрати по справі.

Рух справи.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 25.11.2024 року позовну заяву направлено до Зміївського районного суду Харківської області за підсудністю.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 20.12.2024 року відкрито провадження за позовною заявою та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Представник позивача - К.Руденко подав клопотання, в якому просив судовий розгляд проводити за його відсутності представника ТОВ "Факторингова Компанія "Укрглобал-Фінанс" Заперечень проти ухвалення по справі заочного рішення не висловив.

Відповідачка ОСОБА_2 , яка належним чином повідомлялась про дату, час та місце судового розгляду, в тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, повторно в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи, відзиву на позов не подала.

В зв`язку з повторною неявкою відповідача в судове засідання ухвалою Зміївського районного суду Харківської області постановлено провести заочний розгляд справи.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Позиції учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.09.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений Договір №3951781 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі за текстом - Договір), за яким ОСОБА_2 отримала в кредит 15500,00 гривень на строк 360 днів, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ "Приватбанк", зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2% від суми кредиту за кожен день користування (730% річних). Кредитний договір підписаний ОСОБА_3 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (В679). Кредитдавець свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, перерахував відповідачці грошові кошти на банківську картку, а натомість відповідач свої зобов`язання належним чином в строк, зазначений в договорі, не виконала.

24.04.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» укладено договір факторингу № 24/04/2024, згідно якого до позивача - ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» - перейшло право грошової вимоги за договором № 3951781 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.09.2023 року. Згідно наданого до позову розрахунку заборгованості, у зв`язку із порушенням ОСОБА_3 взятих на себе зобов`язань, станом на 24.04.2024 року за нею рахується заборгованість у загальному розмірі 86180,00 гривень, яка складається з наступного: 15500,00 гривень заборгованість за кредитом, 70680,00 гривень заборгованість по нарахованим процентам, згідно п. 1.4. договору за ставкою 2% за кожен день користування кредитом, за період з 03.09.2023 року по 24.04.2024 року включно). Штрафні санкції ОСОБА_4 не нараховувались та не стягуються.

У зв`язку із невиконанням ОСОБА_3 взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та нарахованих процентів за його користування позивач, як новий кредитор змушений звернутися до суду з даним позовом, та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитом в сумі 86180,00 гривень, та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень (а. с. 1 - 13).

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористалася, в зв`язку з чим, на підставі ч.8 статті 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та докази, подані на їх обгрунтування.

Дослідивши доводи позовної заяви та докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

03.09.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір № 3951781 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно якого ТОВ "Лінеура Україна" зобов`язалось надати ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 15500,00 гривень на строк 360 днів на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_2 зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за його користування та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. (пункти 1.2, 1.3 Договору)

Детальні терміни платежів та сплати процентів встановлено Графіком платежів, який є Додаток № 1 та невід`ємною частино. Договору № 3951781 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.09.2023 року), який містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки. Сторони узгодили порядок та умови повернення кредиту, права та обов`язки сторін та відповідальність в разі невиконання зобов`язань, порядок вирішення спорів. Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора В679 (а.с.18-26)

Відповідно до Додатку № 1 до Договору, сторонами узгоджено обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки, а також графік погашення заборгованості відповідачем згідно якого:

- загальна вартість кредиту складає 127100,00 гривень,

- 15500,00 гривень - тіло кредиту;

- розрахунковий період 360 днів;

- проценти за користування кредитом підлягають сплаті щомісячно в розмірі 9300,00 гривень протягом узгодженого строку, а останній 12 платіж в розмірі 24800,00 гривень, який складається суми 9300,00 гривень проценти та 15500 тіло кредиту (а.с.27, зворот)

Аналогічні умови містить Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартна форма), в тому числі відомості про основні умови кредитування: суму кредиту, строк дії договору, процентну ставку, загальні витрати за кредитом, які є ідентичними умовам, викладеним в договорі про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.09.2023 року та відображені в графіку платежів (а. с. 18 - 26, 27 зворот, 28 - 29 зворот).

Додаток № 1 та Паспорт споживчого кредиту також підписано відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора В679

Згідно листа директора ТОВ "Пейтек Україна" від 26.04.2024 року за Вих. № 20240426-2713, на підставі договору про організацію переказу грошових коштів № 210122-1 від 21.02.2022 року, укладеному з ТОВ "Лінеура Україна", товариством 03.09.2023 року о 16:29:24 год. було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ "Лінеура Україна" в розмірі 15500,00 гривень. Номер транзакції в системі ТОВ "Пейтек Україна" - dfac7d7a-7c8a-45b8-908f-70b050fb24fe, номер транзакції в системі ТОВ "Лінеура Україна" - 39517811693747756, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 (а. с. 27).

Зарахування кредитних коштів на рахунок картки НОМЕР_1 відповідачкою ОСОБА_3 не спростовувалося

З розрахунку заборгованості за Договором № 3951781 від 03.09.2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту, складеного директором ТОВ "Лінеура Україна", вбачається, що станом на 24.04.2024 (тобто до спливу строку кредитування) за відповідачем ОСОБА_3 у зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань рахується заборгованість, загальний розмір якої становить 86180,00 гривень, та яка складається із заборгованості за кредитом - 15500,00 гривень та процентами, нарахованими за період користування до 24.04.2024 року - 70680,00 гривень (а. с. 30 - 34 зворот).

Відомостей щодо сплати ОСОБА_3 наявної заборгованості, в тому числі частковою, - розрахунок не містить.

24.04.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» укладено Договір факторингу № 24/04/24, відповідно до умов якого до від первісного кредитора ТОВ "Лінеура Україна" до позивача ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі ОСОБА_5 за договором № 3951781 від 03.09.2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 24/04/24 від 24.04.2024 року, загальний розмір заборгованості складає 86180,00 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 15500,00 гривень; проценти - 70680,00 гривень (а. с. 47 - 51, 54).

Норми права, застосовані судом, та мотиви їх застосування.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд зазначає наступне:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За загальним правилом, встановленим статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одним з видів зобов`язання є договір, вимоги до укладення якого встановлені главою 52 Цивільного кодексу України.

Матеріали справи свідчать про те, що договір № 3951781 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.09.2023 року укладений в електронній формі. Договір підписаний ОСОБА_3 03.09.2024 року електронним підписом В679 о 16:27:45 год. Разом із тим, ОСОБА_3 підписано вказаним електронним підписом також графік платежів та паспорт споживчого кредиту (а. с. 26 зворот, 27 зворот, 29 зворот).

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. Навідміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Нормою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами статті 12 цього закону, передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З наведених обставин справи вбачається, що кредитний договір на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості, про який судом зазначено вище, був укладений в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора та наданням персональних даних відповідача.

У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки на яку первісними кредиторами здійснювалось перерахування позичених грошових коштів, номери телефонів, адреса), були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені, відповідачем до суду не надано, відомостей що правомірність укладеного договору оскаржувалася також суду не надано.

Враховуючи умови надання кредитних коштів, суд зазначає, що саме боржник має доступ до своїх рахунків, і він мав можливість представити суду виписку з своїх рахунків на підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору, однак доказів на спростування заявлених позовних вимог в частині укладення договору та отримання кредитних коштів, суду не надано.

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно статті 640 Цивільного кодексу України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно статті 642 Цивільного кодексу України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статей 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно з положеннями статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 Цивільного кодексу України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини1 статті 1048 та частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Щодо переходу прав вимоги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 513 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 516 Цивільного кодексу України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (стаття 517 Цивільного кодексу України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 Цивільного кодексу України).

Позивачем доведено належними та допустимими доказами факт переходу права вимоги, до відповідача за вищевказаними кредитними договорам, від первісного кредитора до позивача на підставі укладеного договору факторингу.

Судовим розглядом встановлено, що проценти за користування кредитом ОСОБА_4 нараховані за період з 03.09.2023 року по 24.04.2024 року, тобто в межах строку дії договору № 3951781 від 03.09.2023 року.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 513 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 516 Цивільного кодексу України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (стаття 517 Цивільного кодексу України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 Цивільного кодексу України).

Позивачем доведено належними та допустимими доказами факт переходу права вимоги, до відповідача за вищевказаними кредитними договорам, від первісного кредитора до позивача на підставі укладеного договору факторингу

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку укладанням між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_3 договору № 3951781 від 03.09.2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту та подальшим укладанням 24.04.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "Укрглобал-Фінанс" договору про відступлення права вимоги № 24/04/24, в результаті чого 24.04.2024 року позивач набув право вимоги до боржника ОСОБА_5 за вищевказаним договором та наявної заборгованості з боку ОСОБА_5 за невиконаними зобов`язаннями за цим договором.

Таким чином суд вважає позов обґрунтованим у частині стягнення суми заборгованості за кредитним договором, відсотками за його користування в загальному розмірі 86180,00 гривень.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу (правову допомогу), суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України, у відповідності до частин 1, 2 якої, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу надані: копія договору № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02 серпня 2024 року укладеного між ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» та адвокатом Руденко К.В., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Руденко К.В., акт приймання-передачі наданих послуг № 6 від 30 серпня 2024 року та витягу з Реєстру № 1 до акту № 6 від 30.08.2024 року, відповідно до яких ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» понесла судові витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 гривень; платіжну інструкцію кредитового переказу № 1354 від 06.09.2024 року на виконання умов договору № 02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024 року по акту № 6 від 30.08.2024 року (а. с. 55 - 58 зворот).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, згідно зі статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідачки належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору та правничої допомоги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 19, 76-84, 89, 141, 268, 280-289, 334-338, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Укрглобал-Фінанс", код ЄДРПОУ 41915308, заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3951781 від 03.09.2023 року, у загальному розмірі 86180 (вісімдесят шість тисяч сто вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Укрглобал-Фінанс", код ЄДРПОУ 41915308, судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок на відшкодування витрат на правову допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова Компанія "Укрглобал-Фінанс", код ЄДРПОУ 41915308, юридична адреса: бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, 03124.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В. Філіп`єва