Ухвала суду № 140099578, 25.09.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2-п/381/39/26

381/3274/26

Ухвала

про залишення заяви без руху

25 вересня 2026 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулова Н.А., розглянувши матеріали заяви представника заявника, адвоката Будової Наталії Миколаївни про перегляд заочного рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2026 року у цивільній справі № 381/3274/26 (провадження № 2/381/2755/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У вересні 2026 року від представника заявника, адвоката Будової Наталії Миколаївни через систему «Електронний суд» до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшла зазначена заява.

Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що заява подана з порушенням вимог ст. ст. 284, 285 ЦПК України.

За умовами ч. 2 ст. 284 ЦПК України, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Так, у заяві про перегляд заочного рішення суду представник відповідача, адвокат Будова Н.М. просить зокрема, поновити пропущений процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду від 17.08.2026 року, у зв`язку з тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд даної справи в суді, повістку про виклик до суду та заочне рішення не отримував, оскільки перебував з 20.07.2026 року на військовій службі.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, дані твердження представника є оманливими, оскільки судову повістку про виклик на судове засідання, яке було призначено до розгляду на 17 серпня 2026 року о 09 год. 40 хв. та ухвалу суду про відкриття спрощеного позовного провадження у справі від 03 червня 2026 року відповідач особисто отримав 25.06.2026 року, що підтверджується зворотнім повідомленням поштового відправлення (а.с.31) та заочне рішення винесене 17.08.2026 року відповідач отримав 20.08.2026 року в особистий електронний кабінет, що підтверджується довідкою про достаку електронного документу (а.с.152). Процесуальний строк звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення почав відраховуватися з вищезазначеної дати.

Згідно ч. 3 ст. 284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

А тому, відповідачу необхідно надати до суду нові поважні причини пропуску процесуального строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду.

Згідно ч. 6 ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового зборуабо документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У заяві про перегляд заочного рішення, представник заявника, адвокат Будова Н.М. просить звільнити відповідача ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки останній є військовослужбовцем та перебуває в скрутному матеріальному становищі.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною 2 статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

У пункті 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок про те, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання заяви про перегляд заочного рішення, яка подана фізичною особою судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Згідно Закону України «Про державний бюджет» станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328 грн. 00 коп.

Так, у відповідності до перерахунку до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судовий збір за подання заяви про перегляд заочного рішення, яка подана фізичною особою складає 665 грн. 60 коп.

Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другої цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Тому, заявнику потрібно сплатити судовий збір у розмірі 532 грн. 48 коп. на рахунок отримувача UA878999980313191206000010854, код банку отримувача МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989, отримувач коштів - УК у Київській області/Фастівська, Банк одержувача Казначейство України (ЕАП) та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору або копії документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Враховуючи вищенаведене, вказані обставини позбавляють можливості прийняти до розгляду вищевказану заяву.

Тому, заявнику необхідно надати суду виправлену заяву, у якій вказати обставини, якими відповідач обґрунтовує пропуск процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, долучити докази, на які він посилається та їх копії у відповідності до кількості учасників справи та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору або копії документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (ч. 8 ст. 285 ЦПК України).

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 185, 285 ЦПК України, суд, -

постановив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Заяву представника заявника, адвоката Будової Наталії Миколаївни про перегляд заочного рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2026 року у цивільній справі № 381/3274/26 (провадження № 2/381/2755/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Київського апеляційного суду відповідно до статей 354-355 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя Н.А. Осаулова