Рішення № 140099228, 15.09.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 741/63/26

Провадження № 2/366/858/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026 селище Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Мовчана В.В., за участю секретаря судового засідання Іванової І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:1)Бобровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

2) ОСОБА_3

про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до Носівського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Бобровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі третя особа-1), ОСОБА_3 (далі третя особа-2), про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для виключення відомостей про ОСОБА_2 як батька з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , складеного Бобровицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Позивачка зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у шлюбі з відповідачем, народила сина ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Бобровицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), відповідно до актового запису № 33, у якому батьком дитини зазначено ОСОБА_2 .

Водночас відповідач не є біологічним батьком дитини, про що стало відомо після проведення ДНК-дослідження, за результатами якого встановлено ймовірність батьківства іншого чоловіка, а саме ОСОБА_3 , яка становить 99,999999 %.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 09.02.2026 матеріали цивільної справи передано за підсудністю до Іванківського районного суду Київської області.

10.03.2026 справа № 741/63/26 надійшла до Іванківського районного суду Київської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Мовчана В.В.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 17.03.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків, а саме для долучення до матеріалів позовної заяви повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дітей, надання обґрунтування підстав для залучення до участі у справі третіх осіб та долучення до матеріалів справи документів, які підтверджують сплату судового збору за подання позовної заяви.

26.03.2026 до суду від представника позивачки надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано чотири примірники позовної заяви та квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 16.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 25.05.2026.

25.05.2026 розгляд справи відкладено на 18.06.2026.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 18.06.2026 замінено Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції на Бобровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Підготовче судове засідання відкладено на 12.08.2026.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 12.08.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 03.09.2026.

У судовому засіданні 03.09.2026 оголошено перерву до 15.09.2026.

У судовому засіданні взяла участь представник позивачки адвокат Ващенко М., яка просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник Бобровицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи третя особа повідомлений належним чином.

ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, однак заявою від 09.07.2026 визнав своє батьківство щодо ОСОБА_4 та зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши подані учасниками справи документи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відображає властивості цивільного судочинства у площині прав та обов`язків сторін. Принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та принципом незалежності суду. Він виключає можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін шляхом збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладаються законом на сторони. Суд оцінює надані сторонами матеріали.

З наданих доказів судом установлено такі факти та обставини.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначені батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 15.11.2023 у справі № 729/12352/23 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Як убачається з результатів дослідження ДНК на встановлення біологічного батьківства від 21.06.2024, передбачуваний батько ОСОБА_3 у 745 466 792 рази більш імовірно є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ніж випадкова особа чоловічої статі. Апостеріорна ймовірність батьківства становить 99,999999 %.

Відповідно до статті 121 Сімейного кодексу України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до статті 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік батьком дитини.

Разом із тим передбачена законом презумпція походження дитини від подружжя може бути спростована в установленому законом порядку.

Право матері дитини на оспорювання батьківства її чоловіка врегульовано статтею 138 СК України.

Відповідно до частини першої статті 138 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.

Згідно з частиною другою статті 138 СК України вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Отже, закон пов`язує можливість задоволення вимоги матері про оспорювання батьківства її чоловіка з установленням відсутності кровного споріднення між дитиною та особою, записаною її батьком, а також із поданням іншою особою заяви про своє батьківство.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що оспорити батьківство має право, зокрема, жінка, яка народила дитину у шлюбі, шляхом пред`явлення позову про виключення з актового запису про народження відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування у таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. Вимоги жінки можуть бути задоволені лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Аналогічний підхід щодо застосування положень сімейного законодавства висловлено Верховним Судом у постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 758/3512/24, у якій зазначено, що питання щодо осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про оспорювання батьківства, врегульовані статтями 136138 СК України. Верховний Суд указав, що жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, а її вимога про виключення запису про чоловіка як батька дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Верховний Суд у зазначеній постанові також наголосив, що предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною, а в разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорюваних відомостей з актового запису про народження дитини.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Встановлення наявності чи відсутності кровного споріднення потребує застосування спеціальних знань, а молекулярно-генетичне дослідження є одним із доказів, який дає можливість установити біологічне походження дитини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 травня 2009 року у справі «Калачова проти Російської Федерації» (заява № 3451/05, § 34) звернув увагу на особливо високу доказову цінність ДНК-тестування при вирішенні питання щодо біологічного батьківства.

Разом із тим результати ДНК-дослідження, як і будь-який інший доказ, не мають для суду наперед установленої сили та підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами відповідно до статті 89 ЦПК України.

Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд ураховує, що відповідно до результатів дослідження ДНК від 21.06.2024 ймовірність біологічного батьківства ОСОБА_3 щодо ОСОБА_4 становить 99,999999 %.

Зазначені результати дослідження учасниками справи не спростовані. Доказів, які б ставили під обґрунтований сумнів достовірність результатів проведеного дослідження, суду не надано.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не з`являвся, заперечень проти позову та доказів на підтвердження наявності кровного споріднення між ним і дитиною суду не подав.

Водночас ОСОБА_3 подав до суду заяву про своє батьківство щодо ОСОБА_4 та не заперечував проти задоволення позову.

Таким чином, передбачена частиною другою статті 138 СК України обов`язкова умова для задоволення вимоги матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини у цій справі дотримана.

Щодо строку звернення позивачки до суду суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 138 СК України до вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня державної реєстрації народження дитини.

Разом із тим відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як установлено судом, відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не з`являвся, відзиву на позовну заяву, заяв чи клопотань до суду не подав та про застосування наслідків спливу позовної давності не заявляв.

Оскільки позовна давність застосовується судом виключно за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення рішення, а відповідної заяви відповідачем не подано, правові підстави для застосування судом з власної ініціативи наслідків спливу позовної давності відсутні.

При вирішенні спору суд також ураховує необхідність забезпечення найкращих інтересів дитини, складовою яких є, зокрема, можливість встановлення її походження та відповідності юридично закріплених відомостей про батьків фактичним обставинам її походження.

З урахуванням результатів ДНК-дослідження, заяви ОСОБА_3 про своє батьківство та відсутності доказів, які б спростовували зазначені обставини, суд доходить висновку про доведеність відсутності кровного споріднення між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Відповідно до пункту 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану є, зокрема, рішення суду про виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, у якому зазначено про внесення конкретних змін до актових записів цивільного стану.

Отже, встановивши, що ОСОБА_2 записаний батьком ОСОБА_4 , однак сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів підтверджено відсутність між ними кровного споріднення, а ОСОБА_3 подав заяву про своє батьківство щодо дитини, суд доходить висновку про наявність передбачених статтею 138 СК України правових підстав для виключення відомостей про ОСОБА_2 як батька дитини з актового запису про народження ОСОБА_4 .

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

-у разі задоволення позову на відповідача;

-у разі відмови в позові на позивача;

-у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом установлено, що позивачкою при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1 311,20 грн., який у зв`язку із задоволенням позову підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 134, 136 Сімейного Кодексу України, ст. 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 200, 206, 229, 258, 259, 263 - 264, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Бобровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини задовольнити.

2.Виключити відомості про ОСОБА_2 , як батька дитини, з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Бобровицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), 19.03.2021, актовий запис № 33.

3.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі - 1311, 20 грн. (одну тисячу триста одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Бобровицьким РС УДМС України в Чернігівській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору-1: Бобровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код 14241434, адреса: 17400, Україна, Ніжинський р-н, Чернігівська обл., місто Бобровиця, вулиця Незалежності, будинок 65)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору-2: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 від 22.01.2024, адреса: АДРЕСА_1 ).

Повний текст складено та підписано 25.09.2026.

Суддя Віталій МОВЧАН