Ухвала суду № 140098317, 24.09.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/9794/26

Провадження №1-кс/751/3657/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Чернігові у режимі відеоконференції клопотання прокурора відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадження № 42023272010000192 від 20.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 368-3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Чернігівській області за процесуального керівництва Чернігівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023272010000192 від 20.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що починаючи з 2023 року посадові особи ТОВ «Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат» (ЄДРПОУ 41984324) та представники комерційних структур, з метою отримання матеріальної вигоди від керівництва ТОВ «ЧОНКК», безпосередньо здійснювали підбір військовозобов?язаних осіб чоловічої статі, які були зацікавлені в отриманні фіктивних документів про навчання, що в подальшому ставали підставою для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Після зарахування на навчання зацікавлені військовозобов`язані особи отримували від посадових осіб ТОВ «ЧОНКК» довідки про проходження навчання та разом з іншими документами подавали їх до відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, де за результатами розгляду комісіями приймались рішення про надання таким чоловікам відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.п. 1 п. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Крім того, посадові особи ТОВ «ЧОНКК» розробили та впровадили схему з перешкоджання мобілізаційним заходам шляхом фіктивного працевлаштування на посади педагогічних працівників осіб, які не відповідають кваліфікаційним вимогам та не приймають участь в освітньому процесі, з метою отримання ними права на відстрочку від призову за мобілізацією відповідно до п.п. 2 п. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

11.09.2026 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено перераховані у клопотанні речі.

11.09.2026 вилучені речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

З метою збереження речових доказів, уникнення їх приховування, пошкодження, втрати або перетворення, і тим самим знищення, а також з метою їх використання під час проведення слідчих дій виникла необхідність у накладенні арешту на майно.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволенні клопотання у частині накладення арешту на мобільні телефони, оскільки не мають відношення до даного кримінального провадження. У решті клопотання не заперечувала.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, ще встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з пп. 5-6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У провадженні слідчого управління ГУНП в Чернігівській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42023272010000192 від 20.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

11.09.2026, на підставі ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.09.2026, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено наступне майно, а саме: мобільний телефон марки «iPhone» IMEI НОМЕР_1 , з сім-картою; мобільний телефон марки «iPhone» IMEI НОМЕР_2 , з сім-картою; мобільний телефон марки «iPhone» IMEI НОМЕР_3 , з сім-картою; мобільний телефон марки «iPhone» IMEI НОМЕР_4 , з сім-картою; чорнові записи на 2 арк.; список працівників на 1 арк.; індивідуальні відомості про застрахованих осіб на 16 арк.

Постановою старшого слідчого відділу слідчого управління ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 від 11.09.2026 вказані речі визнані речовими доказами в кримінальному провадженні № 42023272010000192 від 20.09.2023.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що виявлені в ході обшуку 11.09.2026 речі та предмети є матеріальними об`єктами, і можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні з огляду на відомості, отримані в результаті негласних слідчих (розшукових) дій, та які зафіксовані в протоколі огляду інформації, знятої з електронних комунікаційних мереж.

На даний час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, органом досудового розслідування встановлюються всі обставини вчинення кримінального правопорушення та коло причетних до його вчинення осіб, у тому числі необхідність проведення експертних досліджень.

Слідчий суддя, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що факт визнання речовим доказом, необхідність проведення спеціальних досліджень, ризик знищення майна, є достатніми умовами для застосування щодо цього майна співрозмірного заходу забезпечення кримінального провадження, яким є накладення арешту на майно.

Ураховуючи вищезазначені обставини, а також розумність, співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя дійшов висновку, що є всі правові підстави для накладання арешту на вказане майно, із забороною відчуження, розпорядження та користування.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт, слідчим суддею не встановлено.

Слідчий суддя звертає увагу на необхідність невідкладного проведення органом досудового слідства комплексу відповідних слідчих дій стосовно вилученого майна з метою забезпечення справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу, визначених ст.2 КПК України, та необхідністю захисту фундаментальних прав особи - права власності.

У протилежному випадку власник майна в разі зволікання і затягування розслідування справи, вправі самостійно звернутись до слідчого судді з клопотанням про зняття арешту з майна.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 175, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучено 11.09.2026 в ході проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною відчуження, розпорядження та користування, а саме: мобільний телефон марки «iPhone» IMEI НОМЕР_1 , з сім-картою; мобільний телефон марки «iPhone» IMEI НОМЕР_2 , з сім-картою; мобільний телефон марки «iPhone» IMEI НОМЕР_3 , з сім-картою; мобільний телефон марки «iPhone» IMEI НОМЕР_4 , з сім-картою; чорнові записи на 2 арк.; список працівників на 1 арк.; індивідуальні відомості про застрахованих осіб на 16 арк.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що підозрюваний, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання слідчому судді про скасування арешту майна повністю або частково. За клопотанням вказаних осіб арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали суду проголошено 25.09.2026 о 13.50 год.

Слідчий cуддя ОСОБА_1