Ухвала суду № 140097426, 28.09.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/6719/26

Провадження №4-с/463/16/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Львів

Личаківський районний суд м. Львова в складі: головуючої судді Ціпивко І.І., з участю секретаря судового засідання Гусак К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, -

встановив:

Представник ОСОБА_1 адвокат Гук О.О. звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця та просить: визнати незаконними дії заступника начальника Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дзвоник Марти Василівни щодо винесення постанови про накладення штрафу в межах виконавчого провадження № 51806043 відкритого на примусове виконання виконавчого листа № 2-3784/09 виданого 20.05.2010 року Личаківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірів 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 червня 2009 року до досягнення дитиною повноліття, у розмір 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 72384,50 грн. та скасувати постанову про накладення штрафу від 25.03.2026 року.

В обґрунтування вимог скарги представник скаржника покликалася на те, що 25 березня 2026 року заступником начальника Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дзвоник Мартою Василівною було винесено постанову накладення штрафу в розмірі 72384.50 грн. на користь стягувача в межах виконавчого провадження № 51806043 відкритого на примусове виконання виконавчого листа № 2-3784/09 виданого 20.05.2010 року Личаківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірів 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 червня 2009 року до досягнення дитиною повноліття. Як вбачається з долученого до скарги розрахунку заборгованості ОСОБА_1 належним чином виконував рішення суду про стягнення аліментів сплачуючи щомісячно 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Даний факт підтверджується довідкою виданою 17.06.2024 року начальником відділу Сихівського ВДВС у м. Львові, з якої вбачається, що станом на вказану дату заборгованість зі сплати аліментів по ВП № 51806043 відсутня. ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування. З відповіді на запит Головного управління статистики у Львівській області від 03.10.2025 року наявна лише інформація про середньомісячну заробітну плату за липень та серпень 2025 року. У відповіді Головного управління статистики у Львівській області від 08.12.2025 року, надана інформація про середньомісячну заробітну плату з січня по жовтень 2025 року. ОСОБА_1 , при всі обачності не міг знати, який реальний розмір аліментів повинен сплачувати, оскільки жодним чином не міг володіти інформацією, який розмір середньо місячної заробітний плати визначений Головним Управлінням статистики у Львівській області по причині того, що дана установа сама нею не володіла.

Скаржник ОСОБА_1 та його представник адвокат Гук О.О. надіслали до суду клопотання про розгляд скарги без їхньої участі. Вимоги скарги підтримали та просили її задовольнити

Державний виконавець Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги в суді. Причини неявки суду не повідомив, проте надіслав до суду матеріали виконавчого провадження.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до виконавчого листа по справі № 2-3784 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вирішено стягувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 01 червня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття.

Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Комлик Н.В. від 08.08.2016 року відкрито виконавче провадження за №51806043 з виконання виконавчого листа № 2-3784, виданого 20.05.2010 року Личаківським районним судом міста Львова та звернено стягнення на доходи боржника.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах від 13.12.2023 року, заборгованість боржника ОСОБА_1 зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 51806043 станом на 01.12.2023 року відсутня.

Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Оприск О.С. від 13.12.2023 року, передано виконавчий документ виконавчий лист № 2-3784, виданий 20.05.2010 року Личаківським районним судом міста Львова про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 червня 2009 року до досягнення дитиною повноліття, до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

До матеріалів виконавчого провадження долучено платіжні інструкції на підтвердження сплати аліментів боржником ОСОБА_1 .

Згідно листа начальника Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рудницької Мирослави № 56245 від 17.06.2024 року, наданого у відповідь на звернення ОСОБА_1 , встановлено що станом на 17.06.2024 року борг зі сплати аліментів за виконавчим листом № 2-3784, відсутній.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах від 31.12.2024 року, який зроблений старшим державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бехарською Т.М., заборгованість боржника зі сплати аліментів станом на 31.12.2024 року становить -472,29 грн.

Заявою від 24.02.2026 року стягувачка ОСОБА_4 просила державного виконавця здійснити розрахунок боргу по аліментах з 30.11.2021 року та надала виписку із її банківського рахунку.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах від 25.03.2026 року, який зроблений заступником начальника Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дзвоник М.В., заборгованість боржника зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 51806043 становить 144768,00 грн.

Згідно листів Головного управління статистики у Львівській області від 1.01.2024 року 27.11.2025 року встановлено, що інформація про середньомісячну заробітну плату у Львівському районі Львівської області за І-ІV квартали 2022 та 2023 року може бути надана після завершення встановленого Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період воєнного стану або стану війни» терміну для подання статистичної звітності, опрацювання та оприлюднення на державному рівні, а середньомісячна заробітна плата штатного працівника у Львівському районі Львівської області у ІV кварталі 2021 року становила 13958 грн.

Постановами державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дзвоник М.В. від 25.03.2026 року у виконавчому провадженні № 51806043, накладено арешт на грошові кошти боржника, накладено арешт на майно боржника, встановлено тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, встановлено тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною, мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів , споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, встановлено тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами та накладено штраф.

За ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених ЦПК України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (ч. 1 ст. 11 ЦПК України).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами (ч. 1 ст. 18 ЦПК України).

Згідно із ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У статті 195 СК України врегульовано порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), та вказано, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 18, ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Порядок стягнення аліментів визначається статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження», частиною 14 цієї статті передбачено накладення на боржника штрафу у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів, а саме:

- за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

- за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

- за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

Штраф - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Його завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Підставами накладення штрафу є протиправна поведінка (дії чи бездіяльності) особи, вина особи.

Окремо суд звертає увагу на вимоги Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) (далі - Інструкція з організації примусового виконання рішень), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, яка містить окремий розділ XVI з 10 статей, присвячений особливостям виконання рішень про стягнення аліментів.

Пункт 8 глави XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень визначає, що виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог п. 7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, і суму штрафу.

Як роз`яснено Верховним Судом, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року, у справі № 2610/27695/2012 (провадження № 14-37цс21) дата виникнення заборгованості зі сплати аліментів не впливає на можливість застосування штрафу до боржника. Визначальним для вирішення справи є встановлення наявності такої заборгованості на час винесення постанови про накладення штрафу та її сума, з якою пов`язано визначення розміру штрафу.

Тобто, в даному випадку підлягає з`ясуванню, чи існувала заборгованість зі сплати аліментів станом на час винесення постанови 25.03.2026 року.

Відповідно до ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суд увід 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.

Із змісту постанови про накладення штрафу від 25.03.2026 року вбачається, що державним виконавцем встановлено, що 25.03.2029 року пред`явлено виконавчий лист №2-3784/09, виданий 20.05.2010 року Личаківським районним судом міста Львова до примусового виконання; постановою від 08.08.2016 відкрито виконавче провадження; з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за сплати аліментів 144769 грн., сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки.

Скаржником ОСОБА_5 вказаний вище розрахунок заборгованості по аліментах був оскаржений до суду.

Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 14.09.2026 року скаргу ОСОБА_6 на неправомірні дії державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, задоволено частково. Скасовано розрахунок заборгованості по аліментах від 25.03.2026 року у виконавчому провадженні № 51806043.

Крім цього, . згідно листа начальника Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рудницької Мирослави № 56245 від 17.06.2024 року, наданого у відповідь на звернення ОСОБА_1 , встановлено що станом на 17.06.2024 року борг зі сплати аліментів за виконавчим листом № 2-3784, відсутній.

З наведеного слід дійти висновку, що на час винесення оскаржуваної постанови 25.03.2026 року, наявний розмір заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні ВП №51806043 не міг перевищувати граничних норм, встановлених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки станом на 17.06.2024 року заборгованість взагалі була відсутня.

Суд звертає увагу, що досліджений розрахунок заборгованості свідчить про те, що боржник активно погашав заборгованість зі сплати аліментів, при цьому до нього не міг бути застосований штраф, оскільки заборгованість станом на час винесення оскаржуваної постанови у необхідному розмірі була відсутня.

Сам по собі вибірковий період, за який виникла заборгованість не надавав можливості та права державному виконавцю 25.03.2026 року накладати штраф на боржника.

Таким чином, суд доходить висновку, що державним виконавцем винесено оскаржувану постанову з порушенням вимог абз.3, ч.1 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки підстав для накладення штрафу на боржника не було, так як на час винесення постанови, сукупний розмір заборгованості не перевищував суму відповідних платежів за три роки. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Зміст зазначеної постанови суперечить положенням частини 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», тому дії державного виконавця щодо її винесення є неправомірними.

Крім цього, суд звертає увагу державного виконавця на помилки, які допущені в оскаржуваній постанові, де невірно зазначено дату пред`явлення виконавчого документа до виконання та не вказано періоду встановлення заборгованості зі сплати аліментів, що стала підставою для накладення штрафу.

Реалізовуючи стандарт переважаючої переконливості в оцінці обставин справи, що переглядається, та доказів, поданих учасниками справи, суд дійшов висновку, що вимоги щодо скасування постанови державного виконавця про накладення штрафує підставними.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про задоволення скарги боржника про визнання неправомірними дій державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у м. Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дзвоник М.В., пов`язаних винесенням постанови про накладення штрафу на боржника у виконавчому провадженні № 51806043.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, суд приходить до висновку, про наявність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції.

Керуючись ст. 447, 449, 451 ЦПК України, суд

постановив:

Скаргу ОСОБА_7 на неправомірні дії державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, задовольнити.

Визнати протиправними дії заступника начальника Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дзвоник Марти Василівни щодо винесення постанови про накладення штрафу в межах виконавчого провадження № 51806043.

Скасувати постанову про накладення штрафу від 25.03.2026 року винесену в межах виконавчого провадження №51806043 відкритого на примусове виконання виконавчого листа № 2-3784/09 виданого 20.05.2010 року Личаківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірів 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 червня 2009 року до досягнення дитиною повноліття.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складено 28 вересня 2026 року.

Суддя Ірина ЦІПИВКО