Рішення № 140096889, 24.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 521/9069/26

Провадження № 2/947/6932/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 року

Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В. розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що 13.09.2019 року АТ «Альфа Банк» уклало з Карповою договори про надання кредиту №491011120 та №491011128 за яким остання отримала кредити у сумі 31429,94 грн. та 33648,08 грн. відповідно, зі сплатою 39,9 відсотків річних до 16.09.2024.

Вказано, що Карпова отримані грошові кошти в передбачений договорами строки не повернула, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 182876,60 грн., яка складається з: 63590,98 грн. - основний борг, 75734,20 грн. та 42751,42 грн. заборгованість по відсотках та штрафи 800 грн., яку і просить суд стягнути з відповідача разом з судовими витратами.

Також позивача зазначає, що є правонаступником за вказаними угодами.

Представник відповідача подала відзив у якому з позовом погодилася частково, зазначила що заперечує проти стягнення штрафів та просила зменшити розмір процентів, розмір яких суперечить принципам розумності та добросовісності і є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача з позовом погодилася частково.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень сторони відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що 13.09.2019 року АТ «Альфа Банк» уклало з Карповою договір про надання кредиту №491011120, який складається з заяви анкети та оферти на укладання угоди про надання кредиту, за яким остання отримала кредит у сумі 31429,94 грн., зі сплатою 39,9 відсотків річних до 16.09.2024.

У той же день АТ «Альфа Банк» уклало з Карповою договір про надання кредиту №491011128, який складається з заяви анкети та оферти на укладання угоди про надання кредиту, за яким остання отримала кредит у сумі 33648,08 грн., зі сплатою 39,9 відсотків річних до 16.09.2024.

Доказів неотримання грошових коштів відповідачем не надано та судом не здобуто.

Позивач є правонаступником за Договорами про надання кредиту №491011120 та №491011128.

Зобов`язання щодо повернення суми кредиту та процентів відповідачкою не виконані.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно абз.1 ч.1, ч.3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За правилами ч.1 ст. 638 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі.

Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з того, що матеріали справи містять належні докази на підтвердження факту надання відповідачу кредиту за Договорами №491011120 та №491011128, вимога про стягнення основного боргу у розмірі 30771,77 грн. та 32879,21грн., відповідно, є законною та обґрунтованою.

Щодо нарахованих відсотків суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Згідно ч.ч.1-2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Таким чином, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відсотків річних за користування кредитними коштами, оскільки вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних за користування кредитними коштами.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі 679/1103/23.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором №491011120 становить 30771,77 грн., натомість відсотки за користування даними грошовими коштами становлять 57223,59 грн. (36576,45+20647,14), що значно перевищує тіло кредиту, тому з огляду на вищевикладене та з метою забезпечення відповідності заявленого позивачем до стягнення розмір заборгованості засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд вважає за необхідне розмір процентів за користування кредитом зменшити до заборгованості за тілом кредиту 30771,77 грн.

Отже, разом сума до стягненню становить 61543,54 грн. (30771,77 х 2).

Також з наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором №491011129 становить 32879,21 грн., натомість відсотки за користування даними грошовими коштами становлять 61262,03 грн. (39157,75+22104,28), що значно перевищує тіло кредиту, тому з огляду на вищевикладене та з метою забезпечення відповідності заявленого позивачем до стягнення розмір заборгованості засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд вважає за необхідне розмір процентів за користування кредитом зменшити до заборгованості за тілом кредиту 32879,21 грн.

Отже, разом сума до стягненню становить 65758,42 грн. (32879,21 х 2).

На підставі викладеного, суд вважає можливим позов задовольнити частково.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних Положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже нараховані відповідачці 800 грн. штрафу стягненню не підлягають.

Згідно ст. 141 ЦПК України оскільки позов підлягає частковому задоволенню, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути грн. судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам (69,61%).

Також сторона позивача просить стягнути витрати на правничу допомогу 25000 грн.

Згідно ст.133ч.3 ЦПК України до судових витрат належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137ч.1 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Лігал ассістанс», в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В., 01.07.2024 укладено договір про надання правової допомоги, дві заявки на надання юридичної допомоги від 01.04.2026, акт про надання юридичної допомоги складного керуючим партнером Бурдюг Т.В.

Однак суду не надано доказів того, що правову допомогу по цій справі надавав адвокат, у справі відсутні як свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю так і ордер або довіреність адвоката, а тому підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, як то передбачено ст.137 ЦПК України, не має.

На підставі викладеного, керуючись статтями 254, 256, 267, 525, 526, 610-612, 549, 625, 638, 1046-1049 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором №491011120 від 13.09.2019 у розмірі 61543,54 грн., яка складається з 30771,77 грн. тіло кредиту, заборгованість за відсотками у розмірі 30771,77 грн. та за Договором №491011120 від 13.09.2019 у розміру 65758,42 грн., яка складається з тіла кредиту 32879,21 грн. та відсотків 32879,21 грн., та витрати по сплаті судового збору 2316,62 грн.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Я. В. Бескровний