Ухвала суду № 140095470, 28.09.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/874/23

Провадження № 1-кс/487/3883/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчої судді Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_3 про самовідвід,

УСТАНОВИВ:

У провадження слідчої судді Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_3 надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність дізнавача СД Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області у кримінальному провадженні № 120231530000037 від 09.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 195 КК України.

21 вересня 2026 року до канцелярії Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла заява слідчої судді ОСОБА_3 про самовідвід.

Заява мотивована тим, що в проваджені Заводського районного м. Миколаєва перебував обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023152030000335 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, за фактом пошкодження шляхом підпалу 15.02.2023 будівлі Заводського районного суду м. Миколаєва. У даному кримінальному провадженні Заводський районний суд м. Миколаєва має статус потерпілого та на тепер кримінальне провадження перебуває на розгляді Вітовського районного суду Миколаївської області. А тому, з метою уникнення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді під час розгляду поданої скарги, слідча суддя заявила самовідвід.

У судове засідання учасники не з`явилися.

Узявши до уваги мотиви заяви про самовідвід та вивчивши матеріали скарги, суд ураховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі Закон № 3477-ІV) встановлено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» ЄСПЛ зазначив, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» вказано, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Аналізуючи усталену практику Європейського суду з прав людини у справах, зокрема проти України, та вказані нормативні акти, суд висновує, що правильною є позиція тих суддів, які з метою усунення сумнівів учасників судового процесу щодо неупередженості судді вживають усіх можливих процесуальних заходів упередження винесення судових рішень таким судом, в тому числі шляхом самовідводу судді.

Приймаючи до уваги мотиви, що послугували підставою для самовідводу слідчої судді у співставленні до норм діючого законодавства та усталеної практики ЄСПЛ, суд дійшов висновку, що заява про самовідвід підлягає задоволенню з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у її безсторонності та реалізації прав скаржника на розгляд його скарги неупередженим судом, встановленим законом, що має викликати довіру.

Керуючись статтями 75, 80, 81, 186, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву слідчої судді Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_3 про самовідвід.

Відвести суддю Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_3 від розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність дізнавача СД Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області щодо надання доступу до матеріалів кримінального провадження № 120231530000037 (справа № 487/874/23).

Справу передати до канцелярії Заводського районного суду м. Миколаєва для виконання вимог ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1