Рішення № 140094378, 21.09.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1227/26

Провадження № 2/355/1170/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» Паладич Аліни Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача ТОВ «СВЕА Фінанс» Паладич А.О. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» заборгованість за договором № 1411568 від 29 січня 2024 року у розмірі 42200,00 гривень, а також стягнути з відповідача на користь позивача 2662,40 гривень на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1411568 (кредитний договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

29 січня 2024 року позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі договору, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор M265, котрий в свою чергу боржником було 29 січня 2024 оку о 12:49:39 введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання договору № 1411568, на умовах визначених офертою. Таким чином, 29 січня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1411568 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 кредитного договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає позичальнику кредит у гривні в сумі 4000,00 гривень, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 364 днів. За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: cтандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується з другого дня користування кредитом.

Як стверджує позивач, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно , що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

15 липня 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-23/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває Права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Відповідно до додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-23/25 від 15 липня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1411568 складає: 42200,00 гривень.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, однак у позовній заяві просив

розгляд справи провести без участі представника позивача. У разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача провести заочний розгляд справи без участі представника позивача та ухвалити заочне рішення. Також разом з позовною заявою надано клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи на 01 вересня 2026 року на 09 годину 30 хвилин, як слід з довідки про причину повернення поштового конверта з ухвалою суду про відкриття провадження та призначення справи до судового засідання, судовою повісткою про виклик до суду, що був надісланий на адресу місця проживання відповідача, зареєстровану у встановленому законом порядку, - «адресат відсутній за вказаною адресою»; поштовий конверт з судовою повісткою про виклик до суду відповідача на 21 вересня 2026 року на 09 годину 45 хвилин також повернувся до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також відповідач ОСОБА_1 повідомлявся через веб-сайт Судової влади України на 21 вересня 2026 року на 09 годину 45 хвилин.

Причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог надано не було.

Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п. 3, 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до думки про можливе часткове задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

На підставі ч. 1, ч. 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Судом досліджено матеріали справи у повному обсязі, а саме:

Суд дослідив Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ». (а.с. 13-19)

Копію договору № 1411568 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» від 29 січня 2024 року (далі - договір) між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» (товариство) та ОСОБА_1 (споживач), укладення якого здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в товаристві. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІКС товариства. (а.с. 8-10)

Згідно з п.п. 1.2-1.4 на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 4 000,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 364 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 26 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього договору.

Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: 1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору. (п. 1.5 договору)

Відповідно до п. 1.7 договору денна процентна ставка на дату укладення договору складає: 1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2,50% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (36 400,00грн./ 4 000,00грн.) / 364дн. ? 100% = 2,50% в день

Як передбачено п. 1.8 договору загальні витрати на дату укладення договору складають: 1.8.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 36 400,00 гривень.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: 1.9.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 112 916,01% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 1.10.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 40 400,00 гривень. (п.п. 1.9-1.10 договору)

Пунктом 2.1 договору встановлено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 .

Згідно з п. 3.1 договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Договір 29 січня 2024 року підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором M265.

Крім того, до позовної заяви долучено копію додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 1411568 від 29 січня 2024 року - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. (а.с. 10).

Копію паспорта споживчого кредиту - інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), з якого слід, що відповідач ознайомився з основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, інформації щодо реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту. Паспорт споживчого кредиту підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором A552, 29 січня 2024 року ОСОБА_1 (а.с. 10 зворотна сторона - а.с. 11).

Згідно з копією Заяви-анкети, підписаної ОСОБА_1 29 січня 2024 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором M265, останній надав Товариству з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» інформацію, що може бути використана, в тому числі, але не виключно, для розгляду питання щодо надання йому позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту. (а.с. 11 зворотна сторона)

Крім того електронним підписом одноразовим ідентифікатором M265 відповідач ОСОБА_1 29 січня 2024 року підписав заяву-приєднання до Публічної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «CЛОН КРЕДИТ» на укладення Договору про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів від 29 січня 2024 року та Інформаційне повідомлення споживача від 29 січня 20204 року. (а.с. 11 зворотна сторона- а.с. 12)

До позовної заяви долучено копію довідки за підписом директора ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» щодо інформаційної взаємодії в системі BankID НБУ із ідентифікації особи-клієнта і верифікації отриманих ідентифікаційних даних при укладенні договору № 1411568 від 29 січня 2024 року, якою означене товариство повідомило ТОВ «СВЕА Фінанс» наступне: 29 січня 2024 року, 12:49:39 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1411568 в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства ІТС), доступ до якої забезпечується через Веб-сайт Товариства https://sloncredit.ua/. (а.с. 12 зворотна сторона)

Згідно з копією листа за підписом директора ТОВ «ПЕЙТЕК» О. Макарчука, між Товариством та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» було укладено договір про організацію переказу грошових коштів № 06062022-1 від 06 червня 2022 року, відповідно до якого було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ»: на суму 4000.00 гривень, деталі платежу: номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - f16c0041-690a-4571-8464-28b4731d471d, номер транзакції в системі ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» - 14115681706525422, сайт торгівця - https://sloncredit.ua, дата і час створення - 29 січня 2024 року, 12:50:23, дата і час прийняття в роботу - 29 січня 2024 року, 12:50:26, дата і час виконання - 29 січня 2024 року, 12:50:28; призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 5355572251635155. (а.с. 23)

Як вбачається з копії розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 1411568 від 29 січня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за означеним договором становить 42 200,00 гривень, з яких: заборгованість по тілу: 4000,00 гривень; заборгованість по відсотках: 36200,00 гривень; заборгованість по штрафу: 2000,00 гривень. (а.с. 19 зворотна сторона - а.с. 22)

З копії договору факторингу № 01.02-23/25 від 15 липня 2025 року слід, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» (клієнт), та Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (фактор) уклали цей договір факторингу, за п. 2.1 якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором. (а.с. 23 зворотна сторона - а.с. 26)

Загальний розмір заборгованостей складає 131 291 739 грн. 26 коп. (Сто тридцять один мiльйон двiстi дев`яносто одна тисяча сiмсот тридцять дев`ять гривень 26 копiйок), згідно з Реєстром боржників, який складається сторонами у формі електронного документа. (п. 2.2 договору факторингу № 01.02-23/25)

Відповідно до п. 2.3. договору факторингу № 01.02-23/25 реєстр боржників в електронному вигляді (за формою, наведеною в додатку 1 до договору) підписується уповноваженими представниками сторін з накладенням кваліфікованого електронного підпису та є невід`ємною частиною цього договору. Реєстр боржників (розширений) передається клієнтом фактору на електронному носії. За змістом даних у ньому не повинно міститись розходжень та розбіжностей зі змістом даних у Реєстрі боржників в електронному вигляді, підписаному сторонами з накладенням кваліфікованого електронного підпису. У випадку розбіжностей між інформацією, що наведена у Реєстрі боржників в електронному вигляді та Реєстру боржників (розширений) на електронному носії (з повною інформацією), перевагу має інформація Реєстру боржників в електронному вигляді.

Як слід з копії реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 01.02-23/25 від 15 липня 2025 року, у ньому під номером 990 вказаний боржник ОСОБА_1 , договір № 1411568 від 29 січня 2024 року, загальна заборгованість: 42 200,00 гривень, її складові: 4000,00 гривень - сума основного боргу за кредитом; 36200,00 гривень - сума нарахованих процентів; 2000,00 гривень - сума штрафних санкцій. (а.с. 27 зворотна сторона- а.с. 28)

На підтвердження виконання фактором умов договору факторингу № 01.02-23/25 від 15 липня 2025 року позивачем надано копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 10120 від 16 липня 2025 року, з якої слід, що ТОВ «СВЕА Фінанс» перерахувало ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» 5158673,84 гривень як оплату фінансування згідно договору факторингу № 01.02-23/25 від 15.07.2025 . (а.с. 27)

Судом досліджений Статут ТОВ «СВЕА Фінанс».(а.с. 30-31)

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України , що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно п.п .5, 6, 7 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Як слід за ст. 1077 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За ст. 1078 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);2) правонаступництва;3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

З ст. 514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1082 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) слід, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

У суду не виникло сумніву про те, що кредитор виконав вимоги закону, уклавши з відповідачем договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, керуючись Законом України «Про електронну комерцію». У свою чергу відповідач, використовуючи своє право згідно укладеного договору, підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором та отримав кредитні кошти, які використовував на свій розсуд.

Отже, як було встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 , уклавши договір № 1411568 від 29 січня 2024 року, отримав кредитні кошти, однак порушуючи свої зобов`язання не повернув їх, а також проценти за користування кредитними коштами.

Сторона позивача, уклавши договір факторингу з первісним кредитором відповідача, набула право вимоги до відповідача за означеним кредитним договором. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 1411568 від 29 січня 2024 року у розмірі 40200,00 гривень, з яких: заборгованість за сумою кредиту 4000,00 гривень, заборгованість за відсотками 36200,00 гривень, підлягають задоволенню.

Стосовно заявленої позивачем до стягнення з відповідача заборгованості за пенею, штрафом у розмірі 2000,00 гривень, суд виходить з наступного.

Як слід з положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, де унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, слід відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею, штрафами у розмірі 2000,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 гривень, було задоволено частину позовних вимог: з 42200,00 гривень позовних вимог, задоволено 40200,00 гривень (40200,00х100%):42200,00=95,30%, судовий збір 2662,40 гривень, задоволено 95,30%, (2662,40х95,30%):100%= 2537,30 гривень, що підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2 ,4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.6, 205, 207, 512, 514, 526, 625, 626, 628, 638, 639, 1048,1050,1052,1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» Паладич Аліни Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: вулиця Іллінська, будинок 8, місто Київ, 04070, номер рахунку в АТ «ОТП БАНК» НОМЕР_5 , МФО 300528) заборгованість за договором №1411568 від 29 січня 2024 року у розмірі 40200 (сорок тисяч двісті) гривень 00 копійок, з яких:

- заборгованість за сумою кредиту -4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок;

- заборгованість за відсотками-36200 (тридцять шість тисяч двісті) гривень 00 копійок.

В іншій частині заявлених позовних вимог пеня, штраф у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок, відмовити за необґрунтованістю заявлених вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: вулиця Іллінська, будинок 8, місто Київ, 04070, номер рахунку в АТ «ОТП БАНК» НОМЕР_5 , МФО 300528) понесені витрати по сплаті судового збору під час подачі позовної заяви до суду у розмірі 2537 (дві тисячі п`ятсот тридцять сім) гривень 30 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 25 вересня 2026 року .

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов