Рішення № 140093854, 25.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.09.2026Справа № 927/368/26Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №927/368/26.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування»

Відповідач-1: Сновська міська рада Корюківського району Чернігівської області

Відповідач-2: Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України

Предмет спору: про стягнення 97 700, 00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області (відповідач-1) та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (відповідач-2) про стягнення збитків у розмірі 97 700, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі Договору страхування наземного транспорту № 03/23-Т/ЧН від 03.01.2023, внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 24.04.2023 за участю застрахованого транспортного засобу, здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 94 700,00 грн, в результаті чого згідно з приписами ст.108 Закону України «Про страхування», до позивача перейшло право вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду, якими є відповідачі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.04.2026 справу №927/368/26 направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

18.05.2025 справа №927/368/26 надійшла до Господарського суду міста Києва та протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями передана на розгляд судді Бондаренко-Легких Г. П.

25.05.2026 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, залишив її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 25.05.2026 для усунення недоліків позовної заяви.

27.05.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 25.05.2026.

01.06.2026 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №927/368/26 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15.06.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

16.06.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

17.06.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли відповіді на відзиви відповідача-1 та відповідача-2.

18.06.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, встановлені судом.

24.04.2026 через пошкодження дорожнього полотна на об`їзній автодорозі Т25-12 в місті Сновськ сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Jeep Grand Cherokee» д.н.з. НОМЕР_1 .

На момент дорожньо-транспортної пригоди між власником транспортного засобу «Jeep Grand Cherokee» д.н.з. НОМЕР_1 ( ОСОБА_1 ) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (позивач) діяв договір добровільного страхування наземного транспорту №03/23-Т/Чн від 03.01.2023, згідно з яким позивач прийняв на себе зобов`язання по відшкодуванні матеріальної шкоди, заподіяної страхувальнику та зазначеному транспортному засобу.

Страхувальник за Договором добровільного страхування наземного транспорту №03/23-Т/Чн від 03.01.2023 звернувся до позивача із заявою від 24.04.2023 про настання події, що має ознаки страхового випадку.

Крім того, 24.04.2023 власником пошкодженого транспортного засобу було подано заяву до начальника Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області стосовно притягнення до відповідальності особи, що має утримувати ділянку дороги Т2512 в м. Сновськ, за яку відповідає Сновська міська рада, у належному стані.

24.04.2023 Інспектором СПД №1 в м. Сновськ КРВ ГУНП в Чернігівський області капітаном поліції Булденко В.М. були відібрані пояснення власника пошкодженого транспортного засобу.

Згідно рахунку на оплату від ФОП Писаренко П.Г. №СФ-0000056 від 12.05.2023 загальна вартість відновлювального ремонту «Jeep Grand Cherokee» д.н.з. НОМЕР_1 склала - 94 700, 00 грн.

17.05.2023 позивачем складено страховий акт №006.01414823-2, в якому позивач визнав суму збитків у розмірі 94 700, 00 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодуванню на рахунок СТО у розмірі 94 700, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №24712986 від 19.05.2023.

Ремонтні роботи на вищезазначену суму були виконані, що підтверджується актом виконаних робіт №ОУ-0000040 від 19.05.2023.

Постановою Щорсинського районного суду Чернігівської області від 30.03.2023 у справі №749/858/23 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за частиною 1 статті 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито на підставі пункту 7 статті 247 зазначеного кодексу, у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

У вищезазначені поставі зазначено, що згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №15758 від 19.08.2023, ОСОБА_3 , будучи посадовою особою відповідальною за експлуатаційний стан 24.04.2023 о 11:00 годині не вжив заходи щодо ліквідації ями довжиною 1,5 м, шириною 1,3 м, глибиною 16 см на проїзній частині, чим порушив правила, норми та стандарти утримання автодоріг п. 3.1.1 ДСТУ 3587-97, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП.

В свою чергу, ОСОБА_3 станом на 2023 рік займав посаду заступника міського голови Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області.

Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України листом вих.№1102/1/07-01/01.1/11-690/10-26 від 16.03.2026 повідомило позивача, що автомобільна дорога Р-83 (старий індекс Т-25-12) у межах м. Сновськ, яка суміщається з вулицею Об`їзною, не перебуває на балансі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області та не належить до сфери управління Агентства відновлення та з посиланням на статті 16, 17 Закону України «Про автомобільні дороги» рекомендувало звернутись до Сновської міської ради.

Позивач звернувся до Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області з претензією вих.№280126-82/р-ТС від 28.01.2026 в якій пропонував в досудовому порядку здійснити відшкодування страхової суми у розмірі 94 700, 00 грн.

Відповідач-1, в свою чергу, надав відповідь вих.№05-06/549 від 27.02.2026, в якій повідомив позивача, що автомобільна дорога Т25-12 у 2023 році не перебувала і не перебуває у даний час на балансі Сновської міської ради, оскільки є частиною регіональної автомобільної дороги, тобто дороги державного значення.

Відтак, позивач звернувся з претензією вих.№030426-557/р-ТС від 03.04.2026 до відповідача-2, в якій пропонував здійснити відшкодування страхової суми у розмірі 94 700, 00 грн.

Однак, позивач не отримував від відповідачів документів, що підтверджують сплату страхового відшкодування.

У зв`язку з вищезазначеним, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів як балансоутримувачів автомобільної дороги Т25-12 суму страхового відшкодування у розмірі 94 700, 00 грн.

ІІ. Предмет позову.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього страхового відшкодування у розмірі 94 700, 00 грн.

ІІІ. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) В результаті наявності недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі (автомобільна дорога Т25-12) 24.03.2024 сталась ДТП в наслідок якої пошкодження отримав транспортний засіб «Jeep Grand Cherokee» д.н.з. НОМЕР_1 , який був застрахований у ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» (позивач).

(2) Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 94 700, 00 грн.

(3) В силу приписів статті 9, 14, 24 Закону України «Про дорожній рух» позивач звернувся до відповідача-1, як балансоутримувача вищезазначеної автомобільної дороги з претензією про виплату страхового відшкодування.

(4) Однак, відповідач-1 відмовив позивачу у здійсненні виплати пославшись на те, зо автомобільна дорога не перебуває на балансі відповідача-1, оскільки є дорогою державного значення.

(5) Відповідач-2 у свою чергу теж повідомив позивача, що автомобільна дорога не перебуває на балансі відповідача-2 та порекомендував звернутись до відповідача-1.

(6) У зв`язку з тим, що відповідачі перекладають відповідальність один на одного позивач звернувся до суду з позовом щодо солідарного стягнення з відповідачів суми страхового відшкодування.

IV. Заперечення відповідачів у справі.

Заперечення відповідача-1 зводять до того, що його вина не доведена.

В свою чергу, відповідач-2 зазначає, що він є неналежним відповідачем у даній справі та не несе відповідальності за заподіяні хбитки..

V. Оцінка судом доказів та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи підтверджується, факт відшкодування позивачем страхового відшкодування?

- чи є рахунок від СТО належним та допустимим доказом для визначення вартості відновлювального ремонту, а відтак, чи є заперечення відповідача обґрунтованими?

- чи наявне у позивача право зворотної вимоги до відповідача?

- чи є відповідач-2 неналежним відповідачем?

- чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (№1961-IV);чинний на момент виникнення спірних правовідносин; втратив чинність 01.01.2025).

Договором добровільного страхування наземного транспорту (сертифікат) №03/23-Т/Чн від 03.01.2023 укладеного між позивачем та власником пошкодженого транспортного засобу встановлена страхована сума у розмірі 1 400 000, 00 грн.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (стаття 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (№1961-IV); чинний на момент виникнення спірних правовідносин; втратив чинність 01.01.2025).

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 Цивільного кодексу України).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові №911/482/17 від 20.03.2018 зазначив, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

В постанові від 25.07.2018 у справі №922/4013/17 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зроблено наступний висновок, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

Судом встановлено, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування для відновлення забезпеченого транспортного засобу «Jeep Grand Cherokee» д.н.з. НОМЕР_1 у зв`язку з його пошкодженням на рахунок СТО (ФОП Писаренко П.Г.) на підставі виставленого рахунку №СФ-0000056 від 12.05.2023 на суму 94 700, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №24712986 від 19.05.2023. Дана сума також підтверджується страховим актом №006.01414823-2 від 17.05.2023 та актом виконаних робіт №ОУ-0000040 від 19.05.2023.

З наданих до матеріалів справи доказів, судом встановлено, що на момент ДТП «Jeep Grand Cherokee» д.н.з. НОМЕР_1 перебував в експлуатації менше 2-х років. В такому разів, у відповідності до пункту 7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, коефіцієнт фізичного зносу не застосовується.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 Цивільного кодексу України).

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (стаття 27 Закону України «Про страхування» (№85/96-ВР); чинний на момент виникнення спірних правовідносин; втратив чинність 01.01.2024). Аналогічний припис зазначений в статті 108 Закону України «Про страхування» (№1909-ІХ), який введений в дію 01.01.2024.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу «Jeep Grand Cherokee» д.н.з. НОМЕР_1 .

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 стаття 1166 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України №55 від 30.01.2019 «Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення» (втратила чинність 01.01.2022), шляхом об`єднання територіальних автошляхів Т25-12, Т25-33, Т25-37, Т25-58 та приєднання окремих ділянок територіальних автошляхів Т25-06, Т25-18 було утворено автомобільну дорогу регіонального значення Р-83: Славутич - Любеч - Ріпки - /М-01/ - Городня - /Н-28/ - Сновськ - Корюківка - Семенівка - Костобобрів - Чайкине - /Н-27/, під`їзд до с. Бреч та смт Березна, загальною протяжністю 302,7 км.

Станом на момент ДТП (24.04.2023) загальна протяжність автомобільної дороги Р-83, згідно постанови Кабінету Міністрів України №1242 від 17.11.2021 (втратила чинність 01.01.2024) становила 298,6 км.

Листом вих.№1102/1/07-01/01.1/11-690/10-26 від 16.03.2026 Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (відповідач-2) надало роз`яснення, що автомобільна дорога Р-83 (старий індекс Т-25-12) у межах м. Сновськ, яка суміщається з вулицею Об`їзною, не перебуває на балансі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області та не належить до сфери управління Агентства відновлення. Вказаний лист в копії доданий позивачем до матеріалів справи.

Статтею 5 Закону України «Про автомобільні дороги» встановлено, що автомобільні дороги поділяються на: (1) автомобільні дороги загального користування; (2) вулиці і дороги міст та інших населених пунктів; (4) відомчі (технологічні) автомобільні дороги; (5) автомобільні дороги на приватних територіях.

Складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування (стаття 18 Закону України «Про автомобільні дороги»).

Приписами статті 16 та 17 Закону України «Про автомобільні дороги» внормовано, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться

Відповідач-2 до відзиву на позовну заяву додав роздруківку із порталу «КМ+» з якої вбачається, що балансоутримувачем автомобільної дороги Р-83 від 136*055 км до 142*619 км є ЖМКТ м. Сновськ та роздруківку схеми автомобільної дороги Р-83, яка відображена на мапі м. Сновськ з околицями із зазначенням початкової та кінцевої зони обслуговування автомобільної дороги Р-83 Сновською міською радою (відповідачем-1).

За таких обставин, з урахуванням схеми ДТП від 24.04.2023, копія якої міститься в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що ДТП відбулось на відрізку автомобільної дороги Р-83, балансоутримувачем якої є Сновська міська рада, тобто відповідач-1.

Відтак, позовна вимога позивача до відповідача-2 є необґрунтованою, а останній є неналежним відповідачем у даній справі, отже позивні вимоги до відповідача-2 щодо солідарного стягнення разом з відповідачем-1 суми страхового відшкодування не підлягають задоволенню.

Основними обов`язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, зокрема є організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, правилами та нормами. (пункт 2 частина 1 стаття 19 Закону України «Про автомобільні дороги»).

До компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів (частина 1 стаття 6 Закону України «Про дорожній рух»).

До компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження (частина 1 стаття 9 Закону України «Про дорожній рух»).

Згідно частини 3 статті 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Пунктом 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про автомобільні дороги» встановлено, що органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають, зокрема за відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом. В частині 1 статті 9 Закону України «Про дорожній рух» зазначено, що до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів.

З урахуванням вищезазначених обставин, які підтверджується відповідними доказами та приписів чинного законодавства України, суд констатує, що належним відповідачем у даній справі є відповідач-1 (Сновська міська рада Корюківського району Чернігівської області), який зобов`язаний відшкодувати збитки, завданих транспортному засобу «Jeep Grand Cherokee» д.н.з. НОМЕР_1 24.04.2023 внаслідок невідповідності стану автомобільної дороги Р-83 (старий індекс Т-25-12) у межах м. Сновськ на відрізку від 136*055 км до 142*619 км, яка обслуговується Сновською міською радою.

Основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).

Суд зазначає, що статтею 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 вказаного кодексу.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 1-4 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).

Заперечення зазначені відповідачем-1 у відзиві на позовну заяву та в запереченнях на відповідь на відзив не спростовують встановлених судом вище обставини.

Також судом взято до уваги, що відповідач-1 не заперечував проти того, що він є балансоутримувачем автомобільної дороги Р-83 (старий індекс Т-25-12) у межах м. Сновськ.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вищезазначені обставини, суд задовольняє позовні вимоги позивача про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 97 700, 00 грн саме з відповідача-1.

При цьому, оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відтак, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

VІ. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що спір в даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідач-1, а саме не відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг та перекладання відповідальності на відповідача-2, суд на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає судовий збір у повному розмірі на відповідача-1.

Відтак, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області та Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України про стягнення 97 700, 00 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області (15200, Чернігівська обл., Корюківський р-н, м. Сновськ, пров. Незалежності, 19; ідентифікаційний код: 04061932) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154 ідентифікаційний код: 33908322) суму страхового відшкодування у розмірі 97 700 (дев`яносто сім тисяч сімсот) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко